Ринок землі може стати поштовхом до розвитку овочевого бізнесу в Україні. Про це пише провідний аналітик «ProConsalting» Андрій Мокряков.
За його словами, через мораторій на продаж сільськогосподарських земель, підприємства не мають можливості самостійно скуповувати землю і розвивати бізнес в довгостроковій перспективі. Без врегулювання прав власності на землю в Україні говорити про перспективи в сільському господарстві важко, зазначає експерт.
Ще однією причиною того, що Україні не вдається стати одним з лідерів з виробництва овочів у світі, є економічна криза в країні. Для бізнесу це поняття визначає відсутність доступного кредитування - відсоткова ставка, яка і до 2013 року була досить високою, протягом 2015 початку 2016 року перевищувала 20%. Це, на думку Мокрякова, фактично вбивало потенціал, який кредитування може дати вітчизняному бізнесу. Нині ж НБУ змушений тримати ставку високою в умовах інфляційного таргетування, а тому будь-який чинник, який може викликати зростання цін, автоматично відіб’ється на потенціалі залучення кредитних ресурсів, зазначає аналітик.
«Гальмує» розвиток овочевого фермерства і девальвація гривні. Як наслідок, зростає собівартість вирощування овочів. Йдеться як про обладнання для посадки, збору і зберігання, так і про безпосередньо насіння і хімікати, які в Україні в основному імпортуються.
Овочівники не мають належної державної підтримки, вважає аналітик, оскільки нинішні програми в цьому сегменті обмежуються пільговими кредитуваннями та окремими програмами фінансування у співпраці з міжнародними донорами. Держава орієнтується на значну підтримку виробників зерна, натомість це обмежує розвиток овочівництва.
Недоліка сфери є й низький розвиток ринку українського насіння – майже 97% матеріалу імпортується. Показовим є й те, що промислові підприємства вирощують лише 4% овочів. А решту скуповують у населення трейдери і переробники. Це пояснюється відсутністю великих інвестицій в старт овочевого бізнесу і бажання економити на утриманні працівників та оренді землі.
Також експерти переконані, що слабке місце українського овочівництва – це відсутність технологій сортування, пакування та зберігання. Це заважає успішному експорту овочів, які мають властивість швидко псуватися.
Фахівці резюмують, що ці чинники спричинили відсутність великих підприємств-лідерів на ринку овочівництва, які мають повний комплекс виробництва, переробки та зберігання.
Однак навіть попри всі ці фактори фермери зуміли наростити вирощування овочів з 2010 по 2016 роки. Так, зростання з валового збору в цей період показали кабачки, морква, часник, гарбуз, перець, картопля, буряк та баклажани. Лідерами збору стали кабачки та морква – їхні приріст з 2010 по 2016 роки склав 24,7% та 22,7% відповідно.
Скоротилося вирощування огірків, помідорів та капусти – головно через анексію Криму, де знаходиться велике тепличне підприємство «Кримтеплиця», яке було одним з найбільших овочівників в країні.
Попри це, фахівці вбачають гарні перспективи розвитку для органічного вирощування овочів. За даними профільних асоціацій, ємність ринку органічних овочів щорічно зростає на 10-15 відсотків, і станом на 2017 рік становила близько 40 мільйонів євро.
Аналітики прогнозують, що розвиток овочівництва в Україні може відбутися за таких факторів як виробництва продуктів переробки, орієнтування на експорт та перехід невеликих фермерів в нішеві сегменти.
За матеріалами pro-consulting.ua
