Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», учасником круглого столу й одним із його промовців був Юрій Проценко, менеджер дирекції з технології рослинництва ТОВ «Група Агропродінвест». Він погодився дати ексклюзивне інтерв’ю нашому виданню.
- Пане Юрію, що являє собою діджиталізація в агробізнесі, на вашу думку, як практика у цій царині?
– Діджиталізація – це, з одного боку, сукупність інноваційних інструментів, за допомогою яких можливо приймати оперативні та ефективні управлінські рішення. З іншої, стратегічної точки зору, вона являє собою накопичення даних і аналіз їх у майбутньому.
- Як діджиталізація впливає на ефективність роботи агропідприємства?
– Візуальний відео моніторинг за допомогою квадрокоптерів дає можливість агроному приймати рішення в полі через декілька хвилин після того, як він повернув дрон до себе. Інший інструмент – картографування, тобто отримання візуальних або спектральних знімків, які у подальшому обробляються в карти полів. Ці інструменти «працюють» для стратегічного планування, дозволяють виявити системні проблеми на полях, оцінити їх масштаб, здійснити підрахунок та інвентаризацію всіх площ, які є у користуванні компанії. Я, як фахівець агрономічного відділу, періодично виконую замовлення земельного відділу нашої компанії. Коли їм потрібно, ми робимо інвентаризацію площі відповідних господарств.
- Чи дозволяє діджиталізація виявити недоліки в роботі персоналу компанії?
– Так. Якщо хтось внесе недостатньо добрив, засобів захисту рослин або насіння, то візуальний моніторинг за допомогою квадрокоптерів дозволить виявити порушників і врешті-решт притягнути їх до відповідальності.
- Як пояснити тим, хто працює на землі, що діджиталізація – це корисно.
– Потрібен час, аби люди, особливо, місцеві мешканці, котрі нічого подібного ніколи не бачили, звикли до інновацій. П’ять років тому агрономи говорили мені, що дрони взагалі не потрібні, без них пшениця сто років росла і буде… Нині ж якщо у агронома взяти на дрон на обслуговування, то вже через три дні він телефонує та питає: «Де мій дрон?», адже без нього не можна виконувати свої прямі функціональні обов’язки
- З чого мають починати аграрії, які вирішили стати на шлях діджиталізації?
– Насамперед, варто розробити систему обліку, в яку будуть збиратися дані, щоби їх можна було обробити, зберегти, проаналізувати. Не важливо, чи з дрона, чи літака, чи із супутника надходить інформація, сучасний її облік – основа для запровадження діджиталізації. Інакше доведеться і надалі працювати з xl-таблицями, а це обтяжливо та неефективно.
- Дехто каже, що діджиталізація звільняє агронома від виконання властивих йому функцій, пов’язаних із необхідністю виходити в поле, аналізувати ситуацію на місці та приймати відповідні рішення.
– Це хибна думка. Діджиталізація – інструмент, який допомагає фахівцям, а не звільняє їх від роботи. Ми завжди будемо потребувати агрономів на місцях, принаймні у найближчі п’ятдесят років. Жоден робот їх не замінить.
- Інакше кажучи, завдяки інноваційним технологіям підвищується продуктивність праці агронома.
– Так, адже раніше йому, щоби обійти декілька полів, наприклад 500 гектарів, потрібно було витратити від 3-4 години. Зараз він може «облетіти» таку площу за 20 хвилин, тобто обстежити поля за допомогою квадрокоптера. Агроном має перед собою пристрій із десятидюймовим екраном і бачить усе, що відбувається.
- Як я розумію, фактично усувається потреба виконувати пасивну роботу – безпосередньо обходити всі ділянки всіх полів господарства. Натомість агроном, як лікар, отримує діагноз і приймає рішення, куди йти та що там робити.
– Ви маєте рацію. Він має йти лише туди, де виявлені проблеми. Нормальна ситуація, коли агроном обслуговує дві – три 2-3 тис. гектарів сільськогосподарських площ. Щоби їх усі обійти, потрібно було кілька днів, і не факт, що ти знайдеш ту проблему, бо можна і проґавити її. Тепер на все це достатньо кілька годин, і точно буде належний результат.
- Чи могли би спрогнозувати стан діджиталізації сільського господарства в Україні через, скажімо, років п’ять?
– Гаразд. Через п’ять років у багажнику автівки кожного агронома – компактна валіза з квадрокоптером.
- Цікавий прогноз. Які ще перспективи ви бачите?
– Обов’язково вся техніка – з автопілотами, які будуть ходити з декількасантиметровою точністю. Решта – під питанням, за необхідністю. Супутникові знімки відійдуть, як я думаю, в минуле, хіба що залишаться лише для великих компаній. Отже, квадрокоптер, невеличка валіза, багажник, машина – кожному агроному, і буде нам щастя!
