Ефективне ягідництво – чилійські уроки українських аграріїв

Ефективне ягідництво – чилійські уроки українських аграріїв

/ Агроновини / Середа, 27 лютого 2019 11:18

Про нещодавню поїздку українських фермерів і переробників до Чилі, розповіли всіх охочим її організатори – Асоціація «Ягідництво України» та проект «Східне партнерство: готовність до торгівлі – ініціатива EU4Business», який проваджує Міжнародний торговельний центр за фінансування Європейського Союзу. Зустріч пройшла в офісі громадської спілки «Органічна Україна», що в Києві.

Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», під час закордонного візиту його учасники відвідали ферми та переробні підприємства ягідної промисловості Чилі. В січні поточного року вони отримали практичний досвід, дізналися про технології та кращі практики з вирощування, післяврожайної обробки та заморозки ягід і черешні, а також про специфіку керування ягідними та фруктовими підприємствами в Чилі.

Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України», люб’язно погодилась у ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню розповісти про нюанси здобутків, отриманих через відвідини іноземних колег.

 

  • Чому саме Чилі було обрано для навчальної тижневої поїздки наших аграріїв?

– Ми часто жаліємось на якісь перепони: погані ціни, брак коштів. Ми до Європи довезти свій товар не завжди спроможні. Чилі ж знаходиться на краю світу. Відстань до найближчих ринків становить від 5 тис. до 15 тис. км. Інакше кажучи, це країна не з кращими, ніж в Україні, природними умовами для ведення сільського господарства, з більш високою собівартістю виробництва ягоди. Попри це, Чилі багато експортує, торгує дорого, постачає продукції на 4 мільярда доларів до США, Китаю та Європи. Свіжу ягоду відправляють за кордон морем, за виключенням черешні, яку постачають авіаційними шляхами.

 

  • Які компанії відвідали учасники поїздки?

– Ми були на різних за рівнем і розміром підприємствах. Відвідали невеликих виробників, які вирощують малину та полуницю для потужного заводу із заморозки ягід. Завітали також і на інтегровані ферми, які мають по 500-600 га ягідні площі, свої сортувальні та пакувальні центри. Крім того, ми побували в компанії з вертикальною інтеграцією, яку свої ферми забезпечують сировинною базою лише на 30 відсотків. Завітали ми так само і на ферми, що не мають своєї переробки.

 

  • Які ягідні культури були в полі вашої уваги?

– В основному ми фокусувались на полуниці, лохині, черешні, малині й ожині.

 

  • Які корисні технологічні особливості в роботі іноземних колег ви виявили?

– Перше – холодний ланцюг. На всіх ягідних культурах він працює. Це для всіх є божеством, його ніхто не порушує. До нього ставляться дуже серйозно. На полі понад 3-х годин нічого не зберігається. Все вивозиться на охолодження відразу, бо, як кажуть чилійці, кожна додаткова година тримання свіжої ягоди без охолодження – це мінус один день строку її придатності. Отже, дисципліна та контроль у плані холоду є на першому місці.

По-друге, чилійці працюють із дуже складними ринками в плані специфікацій. У них на доволі високому рівні стоїть харчова безпека. На переробних підприємствах, тобто сортувальних і пакувальних, вона ідеальна. Ферми в цьому сенсі працюють не на тому рівні, як виробничі комплекси, що є цілком зрозумілим, адже з ферми, на відміну від заводу, всіх птахів не прибереш.

По-третє, чилійці все рахують і намагаються тримати баланс. При цьому не можна сказати, що ягідники економлять на технологіях. В Чилі стоять шикарні лінії, організація виробництва – на дуже високому рівні. Побутові умови і на зводах, і на фермах для працівників хороші. Біотуалети є на всіх полях, з цим проблем немає. Інакше кажучи, в усьому відчувається баланс.

 

  • Якою є врожайність ягідництва у чилійців?

– Вона значно вища за нашу. У чилійців дуже класний, практичний підхід, який полягає в тому, щоби, з одного боку, триматися доволі високої врожайності, але водночас, з іншого боку, не ставити собі якусь захмарну мету. Наші закордонні колеги рахують собівартість кілограму продукції і при цьому орієнтуються на оптимальні її показники, тобто на те, які ресурси та на яку технологію потрібно витратити, скільки врожаю мати з кожного гектару, скільки коштуватиме їм кожен додатково зібраний кілограм з нього. Також треба зазначити, що в Чилі довший сезон ягід та фруктів – з листопада до березня.

 

  • В який спосіб у Чилі збирають ягоду?

– Це залежить від цілей виробництва та розмірів підприємства. Продукцію, що йде на свіжий ринок, збирають, як правило, вручну, а ту, що призначена для переробки, за допомогою техніки. Середній розмір чилійської ферми, що вирощує черешню та лохину, – 30 га. Малину в Чилі вирощують на плантаціях, середній розмір яких становить 0,8 га, а полуницю – близько 5 га. Відповідно комбайни працюють, як правило, у великих господарствах. Наприклад, в одному господарстві ми на власні очі спостерігали збір лохини комбайном компанії «Littau». Один комбайн забезпечує збір на 20 га лохини. Малі ферми ягоду збирають уручну.

 

  • Як кліматичні особливості в Чилі, як вони впливають на виробництво ягід?

– У Чилі буває спекотно, але не так, як, скажімо, в нашому Мелітополі. На лохині, наприклад, ми ніде не побачили у них накриттів, які, до речі коштують не мало, бо потребують серйозних інвестицій у плані технологій. На черешні чилiйці встановлюють накриття, але зазвичай не проти граду, а лише від дощу. Ці захисні технології вельми прості, в їх основі – дерев’яні стовпчики. Натомість бетонних захисних конструкцій ми там майже ніде не зустріли.

 

  • Як чілійські ягідники борються з комахами-шкідниками та птахами?

– У них ці питання викликали би подив? Чилійці з птахами не борються, кажуть: «Хай їдять, скільки хочуть». Щодо шкідників, то у нас склалося враження, що комах у Чилi менше, ніж в Україні.

 

  • Через гірський клімат?

– Так, це одна із причин, а також через те, що Чилi закрите океаном і високими горами від сусідів. Комахам такі перешкоди не здолати.

 

  • Яким є фітосанітарний контроль у Чилі?

– Він дуже жорсткий, особливо на в’їзді в країну. Знаєте, в інших державах за допомогою собак наркотики шукають, а чілійські прикордонники проводять перевірку на наявність у вантажі продуктів харчування, насамперед, свіжих, неперероблених. Все, що виявляється, вилучається, аби до країни не завезли щось на кшталт жука колорадського.

 

  • Чи існуть у Чилi державні дотації для ягідників?

– На сьогоднішній день – ні. Була програма допомоги з боку уряду декілька років тому, коли посадковий матеріал малини роздавали зовсім-зовсім дрібним виробникам. Нині ж є кредити під 3-4 відсотка річних, але це фінансова послуга, під яку кредитор і заставу вимагає, і бізнес-план.

 

  • Чи розвинутий у царині чилійського ягідництва кооперативний рух?

– У Чилі кооперативів, як таких, немає. Водночас там діють асоціації, які є комерційними структурами, купують продукцію своїх членів, обліковують її на своєму балансі та згодом продають від власного імені.

 

  • Цікаво, ці асоціації мають свої приміщення, промислові площі, холодильні установки?

– Інколи мають, а інколи – ні, залежно від того, на чому сфокусовано їхню діяльність. Коротко кажучи, зазначу, що в Чилi існують асоціації, які нічого не вирощують, але вони мають і свої холодильники, і власне спецобладнання відповідно для зберігання та переробки продукції фермерів.

 

  • Чи підтримує держава експортний потенціал ягідництва, чи сприяє створенню іміджу галузі за кордоном?

– Уряд вкладає гроші в міжнародний маркетинг, але лише в межах 40-50 відсотків. Решта – кошти підприємств і профільних асоціацій.

 

  • На завершення хотілося би почути від вас, як своєрідного тренера, котрий взяв гравців ринку, причому не з нижчої ліги, та влаштував своєрідне інтелектуальне тренування на полі іншої країни: навіщо зголошуватись на такі фахові подорожі нашим аграріям, адже серед них не бракує тих, хто каже: «Ми і самі з власними вусами»?

– По-перше, варто починати вкладати в себе та в свої кадри, не в залізо, не в землю, не в саджанці, а в знання. По-друге, скільки би ви не вигадували велосипед, це буде значно дорожче з точки зору помилок і втрат, аніж узяти вже готові варіанти, а для цього треба ними цікавитись. Нарешті, як-то мовиться, ліпше одного разу побачити певну річ, аніж багатократно читати про неї. Наочність завжди працює.

1

 19 вересня 2019
Тільки за останні 2,5 тижня в Україну завезли 4 тисячі тонн картоплі.
Тільки за останні 2,5 тижня в Україну завезли 4 тисячі тонн картоплі.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Більше половини роботи в сільському і лісовому господарстві можуть виконувати роботи. 
Більше половини роботи в сільському і лісовому господарстві можуть виконувати роботи. 
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Попри суттєве скорочення посівних площ, Україна все ще входить до п’ятірки найбільших світових виробників жита.
Попри суттєве скорочення посівних площ, Україна все ще входить до п’ятірки найбільших світових виробників жита.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія "Бестер" з Київщини уклала контракт на постачання чорної ікри власного виробництва до США.
Компанія "Бестер" з Київщини уклала контракт на постачання чорної ікри власного виробництва до США.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
За підсумками поточного року потужності об'єктів, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел, в Україні можуть досягти 5,473 ГВт.
За підсумками поточного року потужності об'єктів, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел, в Україні можуть досягти 5,473 ГВт.
19 вересня 2019
 18 вересня 2019
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
18 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.