Ефективне ягідництво – чилійські уроки українських аграріїв

Ефективне ягідництво – чилійські уроки українських аграріїв

/ Агроновини / Середа, 27 лютого 2019 11:18

Про нещодавню поїздку українських фермерів і переробників до Чилі, розповіли всіх охочим її організатори – Асоціація «Ягідництво України» та проект «Східне партнерство: готовність до торгівлі – ініціатива EU4Business», який проваджує Міжнародний торговельний центр за фінансування Європейського Союзу. Зустріч пройшла в офісі громадської спілки «Органічна Україна», що в Києві.

Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», під час закордонного візиту його учасники відвідали ферми та переробні підприємства ягідної промисловості Чилі. В січні поточного року вони отримали практичний досвід, дізналися про технології та кращі практики з вирощування, післяврожайної обробки та заморозки ягід і черешні, а також про специфіку керування ягідними та фруктовими підприємствами в Чилі.

Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України», люб’язно погодилась у ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню розповісти про нюанси здобутків, отриманих через відвідини іноземних колег.

 

  • Чому саме Чилі було обрано для навчальної тижневої поїздки наших аграріїв?

– Ми часто жаліємось на якісь перепони: погані ціни, брак коштів. Ми до Європи довезти свій товар не завжди спроможні. Чилі ж знаходиться на краю світу. Відстань до найближчих ринків становить від 5 тис. до 15 тис. км. Інакше кажучи, це країна не з кращими, ніж в Україні, природними умовами для ведення сільського господарства, з більш високою собівартістю виробництва ягоди. Попри це, Чилі багато експортує, торгує дорого, постачає продукції на 4 мільярда доларів до США, Китаю та Європи. Свіжу ягоду відправляють за кордон морем, за виключенням черешні, яку постачають авіаційними шляхами.

 

  • Які компанії відвідали учасники поїздки?

– Ми були на різних за рівнем і розміром підприємствах. Відвідали невеликих виробників, які вирощують малину та полуницю для потужного заводу із заморозки ягід. Завітали також і на інтегровані ферми, які мають по 500-600 га ягідні площі, свої сортувальні та пакувальні центри. Крім того, ми побували в компанії з вертикальною інтеграцією, яку свої ферми забезпечують сировинною базою лише на 30 відсотків. Завітали ми так само і на ферми, що не мають своєї переробки.

 

  • Які ягідні культури були в полі вашої уваги?

– В основному ми фокусувались на полуниці, лохині, черешні, малині й ожині.

 

  • Які корисні технологічні особливості в роботі іноземних колег ви виявили?

– Перше – холодний ланцюг. На всіх ягідних культурах він працює. Це для всіх є божеством, його ніхто не порушує. До нього ставляться дуже серйозно. На полі понад 3-х годин нічого не зберігається. Все вивозиться на охолодження відразу, бо, як кажуть чилійці, кожна додаткова година тримання свіжої ягоди без охолодження – це мінус один день строку її придатності. Отже, дисципліна та контроль у плані холоду є на першому місці.

По-друге, чилійці працюють із дуже складними ринками в плані специфікацій. У них на доволі високому рівні стоїть харчова безпека. На переробних підприємствах, тобто сортувальних і пакувальних, вона ідеальна. Ферми в цьому сенсі працюють не на тому рівні, як виробничі комплекси, що є цілком зрозумілим, адже з ферми, на відміну від заводу, всіх птахів не прибереш.

По-третє, чилійці все рахують і намагаються тримати баланс. При цьому не можна сказати, що ягідники економлять на технологіях. В Чилі стоять шикарні лінії, організація виробництва – на дуже високому рівні. Побутові умови і на зводах, і на фермах для працівників хороші. Біотуалети є на всіх полях, з цим проблем немає. Інакше кажучи, в усьому відчувається баланс.

 

  • Якою є врожайність ягідництва у чилійців?

– Вона значно вища за нашу. У чилійців дуже класний, практичний підхід, який полягає в тому, щоби, з одного боку, триматися доволі високої врожайності, але водночас, з іншого боку, не ставити собі якусь захмарну мету. Наші закордонні колеги рахують собівартість кілограму продукції і при цьому орієнтуються на оптимальні її показники, тобто на те, які ресурси та на яку технологію потрібно витратити, скільки врожаю мати з кожного гектару, скільки коштуватиме їм кожен додатково зібраний кілограм з нього. Також треба зазначити, що в Чилі довший сезон ягід та фруктів – з листопада до березня.

 

  • В який спосіб у Чилі збирають ягоду?

– Це залежить від цілей виробництва та розмірів підприємства. Продукцію, що йде на свіжий ринок, збирають, як правило, вручну, а ту, що призначена для переробки, за допомогою техніки. Середній розмір чилійської ферми, що вирощує черешню та лохину, – 30 га. Малину в Чилі вирощують на плантаціях, середній розмір яких становить 0,8 га, а полуницю – близько 5 га. Відповідно комбайни працюють, як правило, у великих господарствах. Наприклад, в одному господарстві ми на власні очі спостерігали збір лохини комбайном компанії «Littau». Один комбайн забезпечує збір на 20 га лохини. Малі ферми ягоду збирають уручну.

 

  • Як кліматичні особливості в Чилі, як вони впливають на виробництво ягід?

– У Чилі буває спекотно, але не так, як, скажімо, в нашому Мелітополі. На лохині, наприклад, ми ніде не побачили у них накриттів, які, до речі коштують не мало, бо потребують серйозних інвестицій у плані технологій. На черешні чилiйці встановлюють накриття, але зазвичай не проти граду, а лише від дощу. Ці захисні технології вельми прості, в їх основі – дерев’яні стовпчики. Натомість бетонних захисних конструкцій ми там майже ніде не зустріли.

 

  • Як чілійські ягідники борються з комахами-шкідниками та птахами?

– У них ці питання викликали би подив? Чилійці з птахами не борються, кажуть: «Хай їдять, скільки хочуть». Щодо шкідників, то у нас склалося враження, що комах у Чилi менше, ніж в Україні.

 

  • Через гірський клімат?

– Так, це одна із причин, а також через те, що Чилi закрите океаном і високими горами від сусідів. Комахам такі перешкоди не здолати.

 

  • Яким є фітосанітарний контроль у Чилі?

– Він дуже жорсткий, особливо на в’їзді в країну. Знаєте, в інших державах за допомогою собак наркотики шукають, а чілійські прикордонники проводять перевірку на наявність у вантажі продуктів харчування, насамперед, свіжих, неперероблених. Все, що виявляється, вилучається, аби до країни не завезли щось на кшталт жука колорадського.

 

  • Чи існуть у Чилi державні дотації для ягідників?

– На сьогоднішній день – ні. Була програма допомоги з боку уряду декілька років тому, коли посадковий матеріал малини роздавали зовсім-зовсім дрібним виробникам. Нині ж є кредити під 3-4 відсотка річних, але це фінансова послуга, під яку кредитор і заставу вимагає, і бізнес-план.

 

  • Чи розвинутий у царині чилійського ягідництва кооперативний рух?

– У Чилі кооперативів, як таких, немає. Водночас там діють асоціації, які є комерційними структурами, купують продукцію своїх членів, обліковують її на своєму балансі та згодом продають від власного імені.

 

  • Цікаво, ці асоціації мають свої приміщення, промислові площі, холодильні установки?

– Інколи мають, а інколи – ні, залежно від того, на чому сфокусовано їхню діяльність. Коротко кажучи, зазначу, що в Чилi існують асоціації, які нічого не вирощують, але вони мають і свої холодильники, і власне спецобладнання відповідно для зберігання та переробки продукції фермерів.

 

  • Чи підтримує держава експортний потенціал ягідництва, чи сприяє створенню іміджу галузі за кордоном?

– Уряд вкладає гроші в міжнародний маркетинг, але лише в межах 40-50 відсотків. Решта – кошти підприємств і профільних асоціацій.

 

  • На завершення хотілося би почути від вас, як своєрідного тренера, котрий взяв гравців ринку, причому не з нижчої ліги, та влаштував своєрідне інтелектуальне тренування на полі іншої країни: навіщо зголошуватись на такі фахові подорожі нашим аграріям, адже серед них не бракує тих, хто каже: «Ми і самі з власними вусами»?

– По-перше, варто починати вкладати в себе та в свої кадри, не в залізо, не в землю, не в саджанці, а в знання. По-друге, скільки би ви не вигадували велосипед, це буде значно дорожче з точки зору помилок і втрат, аніж узяти вже готові варіанти, а для цього треба ними цікавитись. Нарешті, як-то мовиться, ліпше одного разу побачити певну річ, аніж багатократно читати про неї. Наочність завжди працює.

1

 25 червня 2019
В Україні учасники ягідного ринку очікують, що оптові ціни на лохину при відвантаженні з господарства вже до кінця червня можуть впасти до $ 5 за кг.
В Україні учасники ягідного ринку очікують, що оптові ціни на лохину при відвантаженні з господарства вже до кінця червня можуть впасти до $ 5 за кг.
25 червня 2019
 25 червня 2019
На міському полігоні твердих побутових відходів Кропивницького Кіровоградської області у середині липня поточного року запустять біогазову електростанцію потужністю 635 кВт. 
На міському полігоні твердих побутових відходів Кропивницького Кіровоградської області у середині липня поточного року запустять біогазову електростанцію потужністю 635 кВт. 
25 червня 2019
 24 червня 2019
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
24 червня 2019
 24 червня 2019
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
24 червня 2019
 24 червня 2019
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
24 червня 2019

Please publish modules in offcanvas position.