Якщо взяти до уваги прогнозовані площі посіву, то валовий збір рису в разі оптимістичних сценаріїв розвитку галузі може сягати близько 850 тис. т: частка внутрішнього споживання – 250 тис. т, а 600 тис. т можна буде відправляти на експорт, вважає доктор економічних наук, директор Інституту рису НААН, Володимир Дудченко, передає Урядовий кур'єр.
"Єдина перспектива для розвитку цієї галузі – впровадження й відновлення ефективних систем зрошення. Зокрема крапельного як адаптаційного заходу до потепління клімату що, за експертними оцінками, найпродуктивніше використовує воду. Наша країна має добру нагоду стати гравцем на зростаючому ринку рису за рахунок розвитку такої системи зрошення. Та однією з головних перешкод у розвитку рисівництва на краплинному зрошуванні була і поки що залишається вартість обладнання. Існує програма компенсації вартості вітчизняної агротехніки і обладнання, зокрема для зрошення. Повернення державою 25–40% ціни обладнання може зробити вирощування рису рентабельним", – зауважує науковець.
Читайте також: Рис без зайвих домішок
Споживання і виробництво рису в світі знаходиться нарівні із пшеницею і кукурудзою. Це величезний ринок агропродукції, торговельний обіг якого становить понад $50 млрд.
Як зазначає Володимир Дудченко, досягти таких показників можна за рахунок проєктування і будівництва нових рисових зрошувальних систем різних типів, за рахунок упровадження новітніх технологій вирощування, що забезпечують максимальну реалізацію сортового потенціалу і впровадження сучасних високопродуктивних сортів рису з потенціалом урожайності до 12 т з га.
