Однак варто зазначити, що в цю категорію, крім безпосередньо риби і морепродуктів, включені їх похідні - крабові палички, рибні закуски і т.д, повідомляє pro-consulting.ua.
Найчастіше українці споживають оселедець, скумбрію, хек, салаку, лосось, кільку, мойву, сардини. Попит на рибу, як правило, має сезонний характер і збільшується в холодну пору року.
Протягом декількох останніх років в Україні спостерігається поступове збільшення показника споживання риби і рибопродуктів. Так, за даними Державної служби статистики України, в 2018 році на одну людину довелося 18,3 кг риби і рибопродуктів, в 2017 - 15,6 кг/рік, а в 2016 - 14,4 кг/рік. Такі показники дозволяють припустити, що рибний ринок України розвиватиметься і далі на тлі збільшення попиту.
На території України вилов риби здійснюється в морях, прісноводних об'єктах і об'єктах аквакультури. Аквакультура - штучне розведення риби і морепродуктів в контрольованих умовах для отримання сільськогосподарської продукції. Дане поняття включає в себе: виробництво кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, переселення, акліматизація і реакліматизації гідробіонтів, збереження біорізноманіття та багато іншого.
Аквакультура в Україні тільки починає розвиватися, тому приблизно 80% всього промислового вилову риби припадає на природні водойми. Підтвердженням цьому є дані Державної служби статистики України за 2018 рік у натуральному вираженні, згідно з якими 66,1% від загального промислового вилову довелося на моря, 13,0% - на внутрішні водні об'єкти, 21,0% - на водне господарство.
Вирощуванням риби в Україні займаються і державні, і приватні підприємства. Спільним є те, що кормова база в більшості випадків формується безпосередньо компаніями на виробництві. І цьому є конкретне пояснення:
Через відсутність програм по фінансуванню рибництва, які б могли частково покривати витрати на корми, виробникам вигідніше купувати окремі елементи і змішувати їх уже на підприємстві.
У зв'язку з вирощуванням різноманітних видів риби повинні застосовуватися різні корми.
Важливо сказати, що для виробництва кормів в Україні є хороша база - соєві і соняшникові шроти. Підприємства, які їх виробляють, розміщені по всій країні, що дозволяє знизити витрати рибних підприємств на логістику.
Лососеві - це велике сімейство риб, які мешкають як в солоній, так і в прісній воді. Обсяг вилову лососевих в Україні становить приблизно 1%. Внутрішнє виробництво майже повністю складається з форелі.
В Україні риба надходить до покупця в різних видах:
- Жива (у випадку з лососевими - дуже рідко).
- Охолоджена (охолодження холодним повітрям або рідиною і охолодження риби в кризі).
- Заморожена.
- Копчена.
- Сушена.
- Солона.
В Україні з лососевих найчастіше роблять копчену рибу. Обсяги вилову лососевих і виробництво копченої риби різні, тому можна зробити висновок, що велика кількість копченої риби в Україні виготовляють з імпортної сировини. У нашій країні з лососевих в переважній кількості вирощують форель.
Варто підкреслити, що українці купують лососеві найчастіше до свят, оскільки ціна на них вища.
Ціноутворення лососевих залежить безпосередньо від коливання курсу валют, сезонності і зміни поставок і попиту.
Також вартість лососевих залежить від:
1. Виду риби.
Форель, сьомга і лосось - найдорожчі. Більш доступним варіантом є горбуша.
2. Походження.
Оскільки майже всі лососеві ввозяться в Україну з інших країн, то вартість їх залежить від курсу валют.
3. Виду обробки.
Найбільш доступним варіантом є заморожена риба. Охолоджена риба коштує дорожче, оскільки має менший термін придатності, і вимагає особливих умов зберігання і транспортування. Живі лососеві на українському ринку зустрічаються досить рідко.
4. Форми риби.
Найдешевша - цілісна риба. Якщо риба без нутрощів або обробити на філе, то вартість її буде набагато вище. Найдорожчий варіант - нарізка, але вона застосовується тільки до готової солоною або копченої риби.
5. Розміру.
Дрібна охолоджена або заморожена риба буде дешевшою, оскільки в ній, після оброблення, залишається менше м'яса.
6. Наявності та розміру упаковки.
Упаковка входить у кінцеву вартість продукції. Для споживача вигідніше купувати великі упаковки.
Список лідерів-експортерів лососевих в Україні очолює Норвегія. Це обумовлено високим рівнем розвитку аквакультури. Так, за даними Norwegian Seafood Council, в 2018 році Норвегія виростила 1,4 млн тонн лосося.
Проаналізувавши вище викладені факти, можна окреслити такі проблеми рибного ринку України:
- Низька купівельна спроможність громадян.
- Залежність ринку від імпорту.
-Низький експортний потенціал.
- Коливання курсу гривні.
- Низький рівень розвитку аквакультури.
- Старий рибальський флот.
- Діяльність браконьєрів.
- Низький рівень контролю прикордонних морських територій.
- Низька ступінь інформованості суспільства про користь вживання риби.
- Обмеження торгових відносин.
Також істотно на рибний ринок України впливає зариблення природних водойм, екологічний стан води, наявність сучасного обладнання для переробки риби і наявність логістичної інфраструктури.
За даними Держстату, значне падіння на рибному ринку України сталося після анексії Криму. Так, в 2013 році промисловий вилов риби в Україні становив 225, 8 тис. тонн, а вже в 2015 - 91,2 тис. тонн. У наступні роки ця цифра зменшилася. Тільки зараз можна говорити про те, що ринок почав стабілізуватися і розвиватися.
