Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
Причиною цього, пояснив він, стали як обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу COVID-19, так і деякі інші обставини, зокрема пташиний грип, через який Євросоюз вводив заборону на поставки української курятини. В результаті, минулого року відбулось скорочення кількісних і вартісних обсягів продажів всіх основних експортних позицій, за винятком соняшникової олії.
Товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. Понад 80% у ній припадає на експорт зернових та олійних культур, жирів та олії, залишків переробної промисловості.
Цікаво, зауважив науковець, що Європейський Союз виступає головним ринком для збуту цілої низки агропродовольчих продуктів з України:
• риба і рибопродукти – 26 млн дол. США (62% вартості закордонних продажів);
• яєчні продукти – 12 млн дол. США (64%);
• мед – 115 млн дол. США (83%);
• плоди і ягоди – 184 млн дол. США (77%);
• ріпак – 949 млн дол. США (94%);
• матеріали рослинного походження – 45 млн дол. США (96%);
• соєва олія – 133 млн дол. США (59%);
• макаронні вироби – 41 млн дол. США (76%);
• консервовані томати – 41 млн дол. США (75%);
• соки – 50 млн дол. США (68%);
• екстракти та концентрати з чаю і кави – 17 млн дол. США (53%);
• дріжджі – 19 млн дол. США (76%).
У 2020 році Україні вдалося повністю вичерпати квоти на безмитні поставки до країн Євросоюзу меду, яблучного і виноградного соків, цукру, ячмінної крупи і борошна, консервованих томатів, обробленого крохмалю, кукурудзи, м’яса птиці, яєць, обробленої продукції з зернових та крохмалю.
На відміну від 2019 року квоти на експорт пшениці і вершкового масла закрити не вдалося.
«Протягом січня 2021 року українські компанії вже в повному обсязі використали квоти на мед та яблучний і виноградний соки», – підсумував Микола Пугачов.
Читайте також: Рентабельність агробізнесу в 2021 році: прогнози та експертні оцінки
