Про це, з посиланням на дані Державної служби статистики України, повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
«За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2023 року складає 61%», – зауважив вчений.
За його словами, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2023 року їх сумарна частка склала майже 82% вартості українського експорту сільгосппродукції.
«При цьому спостерігається нарощування поставок до Євросоюзу, який другий рік поспіль виступає головним ринком збуту, а також Азії, тоді як експорт продовольства в Африку знижується», – зазначив Микола Пугачов.
Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, від початку повномасштабної війни, утримують країни – члени Європейського Союзу. За січень-червень 2023 року вони закупили понад 44% українського продовольства – на 5270 млн доларів, на 8%перевищивши показник за відповідний період минулого року.
За І півріччя 2023 року країни Азії закупили українського продовольства на 3755 млн доларів, що на 5% більше, ніж за відповідний період 2022 року. Частка Азії за цей період склала приблизно 32% від загального експорту аграрної продукції.
Обсяги експорту до країн Африки становили близько 684 млн доларів. Частка цього регіону склала 6% від загального експорту аграрної продукції з України.
За результатами І півріччя 2023 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції знову очолив Китай, здійснивши закупівлі на суму 1428 млн доларів і займаючи в географічній структурі нашого експорту 12,1%.
Читайте також: Експорт українського зерна: Київ і Загреб домовилися про використання хорватських портів
«Румунія, як і торік, посідає друге місце в списку. За шість місяців вона імпортувала з України на суму 1279 млн доларів. У січні-червні 2023 року частка Румунії у вітчизняному експорті агропродукції склала 10,8%», – зауважив Микола Пугачов.
Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3, забезпечила собі звичне третє місце, імпортувавши агропродукції на суму у 1227 млн доларів, тобто 10,4% від загальної вартості.
Значну виручку українські експортери отримали також з Польщі (824 млн доларів), Іспанії (632 млн доларів), Нідерландів (546 млн доларів), Італії (425 млн доларів), Єгипту (402 млн доларів), Угорщини (319 млн доларів) та Німеччини (237 млн доларів).
Сумарно ці 10 країн забезпечили Україні 62% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2023 року.
Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (5316 млн доларів), олії та жири (2850 млн доларів), насіння і плоди олійних (1123 млн доларів), залишки і відходи харчової промисловості (681 млн доларів), м’ясо та субпродукти (439 млн доларів).
Разом вони забезпечили майже 88% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. При цьому у 2023 році збільшуються кількісні показники експорту всіх перерахованих позицій, тоді як у грошовому виразі зростання не стосується лише м’ясопродуктів.
«При зростанні у І півріччі 2023 року показників зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією існує низка факторів, які здатні негативно вплинути на неї в подальшому. Зокрема, підсумковий експорт залежатиме від функціонування "зернового коридору" та повноти використання альтернативних логістичних шляхів, тривалості обмежень на українську продукцію та загрозу їх розширення на інші товари. Навіть при сприятливому вирішенні цих проблем для України матиме місце високий ступінь невизначеності, прямо викликаний війною, у тому числі перебіг бойових дій та терористичні обстріли інфраструктурних об’єктів, а також кон’юнктура світових ринків, яка складеться в ІІ півріччі поточного року після початку нового маркетингового сезону для багатьох важливих сировинних продуктів і товарів з доданою вартістю», – підсумував Микола Пугачов.
