Про це йдеться у звіті «Співпраця України та ЄС в біометановому секторі: перспективи та перешкоди», підготовленому аналітичним центром DiXi Group, передає Укрінформ.
«Попри суттєву різницю в ступені розвитку, потенціал виробництва біометану/біогазу в Україні є багатообіцяючим. Засновуючись на даних про наявну виробничу сировину, Біоенергетична асоціація України оцінює його у 21,8 млрд м³ на рік», – відмічається у звіті.
Зазначається, що у частині забезпечення сировиною найперспективнішими для біогазової галузі є Київська, Вінницька, Полтавська та Черкаська області.
Згідно зі звітом, за сприятливих умов виробництво біометану в Україні може сягнути 1 млрд кубометрів на рік у 2030 році, 4,5 млрд кубометрів на рік – у 2040 році та 20 млрд кубометрів на рік у 2050 році. При цьому наприкінці прогнозного періоду половина виробленого біометану може споживатися всередині країни.
Читайте також: Через економічну недоцільність в Україні призупиняється виробництво біометану
Для досягнення таких показників виробництва біометану до 2050 року галузь потребуватиме 40 млрд євро інвестицій.
Головними перешкодами у налагодженні виробництва біометану визначено неврегульованість експорту цього газу до ЄС, зокрема його митного оформлення. Крім того, важливим є запуск реєстру біометану та системи гарантій походження.
«Існують питання щодо подвійного та множинного субсидування біометану і сумісності такого субсидування з конкурентним законодавством країн ЄС. Річ у тім, що різні держави-члени ЄС субсидують біометан на різних етапах ланцюжка доданої вартості: на етапі виробництва (для прикладу, через “зелений” тариф), закачування в мережу (шляхом покриття частини капітальних витрат на приєднання) або споживання (через податкові пільги). І у випадку транскордонної торгівлі біометаном може виявитись, що той самий обсяг біометану може бути просубсидований експортером на етапі виробництва і повторно імпортером на етапі споживання», – зауважують у DiXi Group.
Крім того, у ЄС не врегульоване питання транскордонної торгівлі біометаном.
