Про це розповів провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький.
Він зауважив, що висока концентрація зовнішніх продажів на ринках Євросоюзу ставить українську галузь у критичну залежність від цінової кон’юнктури європейського ринку. Крім того, з червня 2024 року Євросоюз запроваджує обмежувальні заходи для окремих видів української продукції, одним із яких є мед.
«Україні потрібно диверсифікувати експорт й фокусуватися на постачанні на ринки США, Японії, Канади, Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів. Звісно, вихід на нові ринки потребує проведення попереднього глибшого дослідження умов і конкурентів. Однак українська продукція навіть тепер частково присутня на деяких із них: американському, японському і канадському», – зазначив Богдан Духницький.
Читайте також: У квітні Україна збільшила експорт меду
Також експерт назвиває іншу проблему: часто український мед за кордоном продають з європейським маркуванням. Водночас продукція коштує значно дорожче, ніж її придбали в українських пасічників. Оскільки формувати однорідні партії експорту складно через різних виробників меду, тому майже весь український мед роками експортують у бочках – нефасованим.
«Отже ми продаємо сировину без створення доданої вартості. У Європі її доробляють, фасують і на пакованні виробником вказують не Україну, а країни ЄС», – пояснює фахівець.
На його думку, змінити ситуацію можливо тільки комплексно: із залученням не лише виробників та експортерів, а й відповідних державних органів разом з активізацією діяльності галузевих асоціацій. Найперше – власну продукцію варто фасувати. Водночас слід додатково розв’язувати питання географічних зазначень на пакованні та розширювати асортимент. Тобто пропонувати не лише чистий мед, а також із різними добавками та смаками. Це сприятиме появі й розвитку справді брендованого солодкого продукту бджільництва з України на постійній основі.
