Україна майже вдвічі збільшила валютну виручку від експорту продуктів переробки олійних

Україна майже вдвічі збільшила валютну виручку від експорту продуктів переробки олійних

/ Агроновини / Вівторок, 24 лютого 2026 15:12

За друге півріччя 2025 року валютна виручка від експорту з України ріпакової олії зросла в 2,2 раза порівняно з відповідним періодом попереднього сезону, від експорту ріпакового шроту – в 1,4 раза.

Про це повідомив у Facebook заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський із посиланням на дані асоціації «Укроліяпром».

«Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак дозволило Україні збільшити виробництво олії та шроту з цієї сировини, а також наростити експорт продуктів переробки», – йдеться в повідомленні.

У відповідь на звернення в асоціації «Укроліяпром» депутату повідомили, що за липень – грудень 2025 року порівняно з відповідним періодом попереднього сезону переробка ріпаку на олію зросла в 1,8 раза, експорт ріпакової олії – в 1,8 раза, валютна виручка – у 2,2 раза.

Водночас за цей же період виробництво ріпакового шроту зросло в 1,8 раза, експорт цього продукту – в 1,7 раза, валютна виручка – в 1,4 раза.

Читайте також: Ринок сої на початку 2026 року: чому ціни пішли вниз і чого чекати аграріям

Крім того, за вересень – грудень 2025 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року виробництво соєвої олії в Україні зросло на 22,4%, експорт – на 23,3%, валютна виручка – в 1,5 раза. Переробка сої на олію та шрот перевищила її експорт на 3,7%.

У 2025/26 маркетинговому році, за оцінками Укроліяпрому, прогнозується рекордна переробка насіння ріпаку до 1,7 млн т (понад 50% валового збору) та соєвих бобів – до 3,0 млн т (понад 60% валового збору). Це забезпечить рекордне виробництво олії ріпакової (720 тис. т) та соєвої (600 тис. т).

Кисилевський наголосив, що переведення українського сільського господарства з моделі сировинного експорту на переробку продемонструвало свою ефективність. Тому держава продовжить стимулювати переробку.

 30 червня 2026
В електронній торговій системі Prozorro повторно оголошено прийом тендерних пропозицій на вселення водних біоресурсів до Кременчуцького водосховища в межах м. Світловодськ.
В електронній торговій системі Prozorro повторно оголошено прийом тендерних пропозицій на вселення водних біоресурсів до Кременчуцького водосховища в межах м. Світловодськ.
30 червня 2026
 30 червня 2026
На Хмельниччині «Астарта» завершила модернізацію одного зі своїх найбільших тваринницьких комплексів в області.
На Хмельниччині «Астарта» завершила модернізацію одного зі своїх найбільших тваринницьких комплексів в області.
30 червня 2026
 30 червня 2026
Куб води коштує підприємству 50-70 гривень. А 1% штучно доданої вологи в тонні пшениці — це $2 чистого прибутку на рівному місці. На дорожчих культурах як соняшник за $400+ — суми зростають кратно. Анонімний учасник ринку розповів про схему що набула промислових масштабів на українських елеваторах.
Куб води коштує підприємству 50-70 гривень. А 1% штучно доданої вологи в тонні пшениці — це $2 чистого прибутку на рівному місці. На дорожчих культурах як соняшник за $400+ — суми зростають кратно. Анонімний учасник ринку розповів про схему що набула промислових масштабів на українських елеваторах.
30 червня 2026
 30 червня 2026
За допомогою міжнародних партнерів підприємство на Миколаївщині почало перетворювати агровідходи на екологічне паливо.
За допомогою міжнародних партнерів підприємство на Миколаївщині почало перетворювати агровідходи на екологічне паливо.
30 червня 2026
 29 червня 2026
Минулого тижня на Буковині за рахунок державного бюджету проведено зариблення річки Черемош. До водойми у межах Вижницької територіальної громади вселено 152 екз. плідників аборигенного виду лососевих риб – струмкової форелі.
Минулого тижня на Буковині за рахунок державного бюджету проведено зариблення річки Черемош. До водойми у межах Вижницької територіальної громади вселено 152 екз. плідників аборигенного виду лососевих риб – струмкової форелі.
29 червня 2026
 29 червня 2026
У низці регіонів України триває розвиток нестадних і стадних видів саранових. Осередки поширення шкідників фіксують на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах та окремих сільськогосподарських угіддях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей.
У низці регіонів України триває розвиток нестадних і стадних видів саранових. Осередки поширення шкідників фіксують на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах та окремих сільськогосподарських угіддях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської та Херсонської областей.
29 червня 2026

Please publish modules in offcanvas position.