Про це розповів туризмознавець і волонтер Максим Адаменко у Facebook.
Корінь повністю не викопують – відрізають частину, а решта відростає і дає новий урожай. Часто хрін висаджують між рядами картоплі – це зручно і навіть допомагає зменшити хвороби картоплі. Збирають хрін спеціальним інструментом «сокирянка», щоб не пошкодити коріння.
«У радянський період культура була настільки поширена, що майже кожен двір вирощував хрін, а значна частина села жила з його продажу. Історично ринки збуту були дуже широкими. У минулому потенціал села оцінювали навіть до 1000 тонн продукції на рік. У приватному секторі продаж хрону дозволяв багатьом сім’ям будувати житло і купувати техніку, що підкреслює його економічне значення для села», – вважає Максим Адаменко.
Читайте також: На Рівненщині заклали промислову плантацію хрону
Хрін у Новому Давидкові – не лише культура, а елемент локальної ідентичності. Його навіть пропонували використати як туристичний знак. Майже кожна родина традиційно вирощує його на своєму городі. Місцеві рецепти (тертий хрін, хріновуха, консервація) стали частиною гастрономічної культури регіону.
