Мешканець Делятина на Івано-Франківщині Роман Масевич купив кілька овець у 2019 році, а вже на початку 2022-го мав отару з двадцяти голів, про що розповіла газета «Є». Розведення тоді не планувалося: вівці мали впоратися з бур'янами, і впоралися.
«У мене на ділянці були бур'яни, чагарники, величезні лопухи та навіть борщівник, — згадує фермер. — І вівці швидко впоралися з усією цією рослинністю. Тепер там росте лісова травичка, квітки».
Наприкінці лютого 2022 року господарство довелося поставити на паузу — Масевич пішов до військкомату, воював на Донеччині та Запоріжжі, а отару доглядав старший син. Після демобілізації за станом здоров'я наприкінці того ж року він вирішив перетворити хобі на бізнес.
Грант дав стрибок від двадцяти голів до двохсот
Поворотним став 2023 рік, коли фермер отримав грант Українського ветеранського фонду. За ці кошти придбав 65 овець молочної породи й барана тієї ж породи, доїльне обладнання та облаштував холодильну кімнату зі сталою температурою близько 14 градусів — оптимальною для зберігання сирів.
Ще десять овець подарував голова громадської організації «Асоціація вівчарів» Василь Стефурак.
Чинні умови грантових програм дозволяють залучити від 500 тис. до 1 млн грн залежно від категорії заявника, а окремі конкурси Українського ветеранського фонду передбачають від 500 тис. до 1,5 млн грн на запуск або масштабування справи. Ключова вимога більшості з них — створення робочих місць у визначений строк.
Наразі фермер працює разом із сином, однак планує наймати працівників: наступного року обсяги молока зростуть, і вдвох переробити їх не вдасться. Поголів'я він розраховує довести до 500–600 голів і вже подав до громади заяву на виділення пасовища, яке зараз пустує.
Сироваріння виявилося вигіднішим за продаж молока
Розташування визначило бізнес-модель: Делятин лежить на дорозі до Яремча й Буковелю, і туристичний потік проходить через село. Саме тому Масевич відкрив власну сироварню, рік навчаючись у сировара Дмитра Шушмана, і тепер варить традиційні гуцульські сири — будз і бринзу
Економіка тут працює на перероблюванні. На виготовлення одного кілограма будза йде від восьми до дванадцяти літрів молока залежно від місяця, а крафтовий сир у роздріб коштує близько 625 грн за кілограм проти приблизно 275 грн за промислову бринзу. Ніша при цьому розширюється: за перше півріччя 2026 року українські підприємства виготовили близько 50,2 тис. тонн сирів, що на 6% менше, ніж торік, тоді як імпорт зріс більш ніж на 20% — до майже 23 тис. тонн на 141 млн доларів.
Галузевий контекст додає ваги таким кейсам. На початок 2026 року поголів'я овець і кіз в Україні становило 756 тис. голів — майже на 30% менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Саме тому цьогоріч державну програму часткової компенсації вартості будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів розширили на вівчарство й козівництво.
Паралельно фермер розвиває бджільництво: має пасіку на 30 вуликів і разом із побратимом Миколою Вольвином, який теж демобілізувався за станом здоров'я, планує довести їх кількість до сотні. Вольвин, своєю чергою, уже завів двадцять овець.
