Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук,
Малиновий жук
Цей шкідник поширений в Україні повсюди, але найбільшої шкоди завдає у Лісостепу та на Поліссі.
Жуки, завтовшки до 4,5 мм, видовжено овальні, сіро-чорні, вкриті прилягаючими та іржаво-жовтими або сірими волосками; всі лапки 5-членикові, вусики жовті, булавоподібні. Личинки сіро-жовті, трохи зігнуті, завдовжки до 7мм.
Зимують жуки й личинки в ґрунті на глибині до 10–15 см. На початку травня, коли ґрунт прогрівається до 12 0С, з’являються жуки, які живляться нектаром і пиляками різних квітучих рослин та молодими листками малини, виїдаючи отвори. При викиданні бутонів малини (кінець травня) жуки перелітають на неї й виїдають отвори в бутонах, а потім живляться нектаром та пиляками на квітках, внаслідок чого утворюються спотворені ягоди низької якості. На початку цвітіння малини самиці починають відкладати яйця, розміщуючи їх поодиноко у квітки й на молоді зав’язі (всього до 40 шт.) Ембріональний розвиток 8–10 днів. Личинки, що виплодилися, вгризаються у ягоди, утворюючи хвилясті ходи в плодоложі й пошкоджують кістянку. Уражені ягоди стають спотвореними, дрібними, в’януть або загнивають. Личинки залишають плоди в кінці збирання урожаю (початок серпня) і йдуть на ґрунт на глибину 5–20 см, влаштовуючи колисочки, частина з них заляльковується й у кінці серпня перетворюється у жуків, які залишаються зимувати в ґрунті. Значна частина личинок діапаузує, заляльковується й перетворюється у жуків лише восени наступного року.
Захисні заходи
Для знищення личинок, лялечок та жуків розпушування міжрядь або осіннє перекопування ґрунту навколо кущів (у радіусі 0,5–0,6 м). У період бутонізації малини на присадибних ділянках жуків струшують на підстилку, збирають та знищують. Видалення пошкоджених ягід під час збирання урожаю. У період утворення бутонів малини при наявності 35–40 жуків на 100 стебел обробка Актелліком 500 ЕС, к. е. (0,6 л/га або 6 мл на 10 л води).
Малиново-суничний довгоносик
Жуки завдовжки 2–3 мм, чорні, вкриті сірими волосками, з маленькою головою і довгою головотрубкою; вусики колінчасто-булавоподібні, біля основи шва надкрил є білий щиток. Личинки безногі, трохи зігнуті, білувато-кремові, з жовтою головою.
Поширений по всій Україні. Пошкоджує малину, суниці, ожину, шипшину, троянду.
Зимують нестатевозрілі жуки під рослинними рештками, обпалими листками й грудочками землі на ділянках суниці і малини. Ранньою весною за середньодобової температури повітря 13 0С під час початку росту суниці виходять із місць зимівлі й живляться на молодих листках, вигризаючи в них дрібні наскрізні отвори, а на черешках - заглиблення (час проведення захисних заходів); з появою бутонів жуки виїдають вміст (пиляки) і бутони гинуть. Плодовитість однієї самиці - до 50 яєць, які вона відкладає протягом 20–25 днів. Через 6–8 днів виплоджуються личинки, які живуть і живляться вмістом загниваючих бутонів.
Розвиток личинок 17–37 днів, а потім тут же вони заляльковуються (період масового достигання ягід). Стадія лялечки 7–11 днів. До кінця збирання ягід (червень-липень) з’являються молоді жуки, які живляться деякий час листками, виїдаючи в них м’якуш у вигляді маленьких віконечок, а також ягодами, що залишаються. У перші 10 днів після виплоджування спостерігається найінтенсивніше їх живлення. Найбільше жуки пошкоджують ранні сорти суниці, особливо бутони першого порядку, які утворюють великі плоди. Довгоносики аналогічно пошкоджують і малину, у якої бутонізація відбувається на 15–20 днів пізніше. Незабаром після збирання ягід жуки йдуть на зимівлю. Розвивається в одному поколінні на рік.
Захисні заходи
Розпушування міжрядь або перекопування ґрунту на присадибних ділянках, знищення рослинних решток й обпалих листків. У період викидання й відокремлення бутонів, але не пізніше як за 5–6 днів до початку цвітіння суниці й малини при наявності 35–55 жуків на 100 стебел обприскування Актелліком 500 ЕС, к. е. (0,6 л/га або 6 мл на 10 л води).
Пагонова малинова попелиця
Поширена по всій Україні, але найбільш шкодочинна на Поліссі та в Лісостепу.
Безкрилі самиці завдовжки до 2 мм, блідо-зелені, вкриті восковим нальотом; сокові трубочки довгі, тонкі, світлі або затемнені на верхівці, хвостик світлий. Крилаті особини завдовжки до 1,5 мм, темнозабарвлені, з чорною головою.
Зимують чорні, дрібні, блискучі яйця біля бруньок поодиноко або невеличкими купками на однорідних пагонах. Личинки виплоджуються на початку травня (одночасно з розпусканням бруньок) і живляться, висмоктуючи сік із бруньок, з нижнього боку молодих листків, які скручуються. На час появи бутонів малинова попелиця утворює великі колонії на верхівках росткових і молодих квіткових пагонів, черешках листків, квітконіжках та на нижньому боці листків, викликаючи їх скручування, деформацію, випуклості, що утворюються, часто жовтуваті або червонуваті, пагони викривляються і не дорозвиваються, затримується їх ріст, укорочується міжвузля. На пагонах, пошкоджених попелицею, квітки не дорозвиваються й часто засихають. Крилаті самиці розмелювачки з’являються на початку червня до серпня. Найбільша шкодочинність спостерігається у посушливі роки. Розвивається у 6–8 поколіннях.
Листкова малинова попелиця
Цей шкідник поширений по всій Україні, але найбільш шкодить на Поліссі та в Лісостепу. Попелиця блідо-жовта або зеленувата, завдовжки до 3–4,5 мм, із шаблеподібно зігнутим придатком на черевці.
Зимують яйця на пагонах біля бруньок. На відміну від пагонової, великих колоній не утворює. Живе поодиноко або невеликими групами з нижнього боку листків, рідко на верхівках пагонів; помітного їх скручування не викликає.
Захисні заходи
У період вегетації обприскування малини настоями ромашки лікарської, тютюну та махорки. Верхівки пагонів, заселених попелицею, зрізують і знищують. Обприскування кущів малини до цвітіння та після збирання урожаю Актелліком ЕС, к. е. (0,6 л/га або 6 мл на 10 л води), а на маточниках слід застосовувати Бі-58 Новий, к. е. (0,6–1,2 л/га ао 6–12 мл на 10 л води), Карате 050 ЕС, к. е. (0,3–0,4 л/га). При застосуванні цих препаратів забороняється вживати ягоди. У період розпускання бруньок при появі перших личинок попелиць ефективне використання господарчого мила (200–400 г на 10 л води).
Малинова стеблова муха
Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує молоді стебла малини. Мухи завдовжки 5,5–7 мм. Сірі з чорними ногами, голова з різко виступаючим лобом. Личинка біла, безнога, червоно подібна, без голови, завдовжки до 5 мм.
Зимують личинки в несправжньококонах у ґрунті під кущами малини на глибині 5–6 см. Заляльковуються личинки мух при прогріванні ґрунту до 12–13 0С і вже через 8–9 днів вилітають мухи (середина травня). Літ їх збігається із відростанням пагонів. Самиці відкладають білі яйця поодиноко на верхівки молодих пагонів або в пазухи листків, що не розгорнулися. Ембріональний розвиток триває 7–8 днів, личинки, що виплодилися, відразу ж вгризаються всередину пагонів, де спочатку проточують прямі ходи під шкіркою, а потім опускаються донизу по стеблу, утворюючи спіральні або кільцеподібні ходи. Розвиток личинок у пагонах відбувається у кінці травня-червні. Верхівки пошкоджених пагонів в’януть, чорніють і поступово засихають або загнивають. Під час цвітіння малини личинки, що закінчили живлення, прогризають стебла і йдуть у ґрунт на зимівлю. Розвивається в одному поколінні на рік.
Захисні заходи
У період бутонізації малини пошкоджені пагони (травень) до виходу з них личинок низько зрізують і знищують. На присадибних ділянках восени перекопування ґрунту під кущами сприяє частковому знищенню зимуючих личинок. У період льоту мух обприскування відростаючих пагонів і ґрунту навколо їх Актелліком ЕС, к. е. (0,6 л/га або 6 мл на 10 л води).
Малинова стеблова галиця
Поширена по всій Україні, але найбільш зосереджена на Поліссі та в північних областях Лісостепу.
Комарик чорного забарвлення, із коричневою спинкою й двома прозорими крильцями, завдовжки 1,6–2,2 мм; черевце червонувате, вкрите волосками. Личинки червоподібні, безногі, оранжево-жовті, завдовжки до 3 мм.
Зимують личинки в галах на стеблах малини, навесні вони заляльковуються. Виліт комариків відбувається у період масового відростання пагонів (травень). Самиці відкладають яйця купками по 8–15 шт. на молоді пагони малини на висоті 12–15 см від грунту і вище. Через 8–12 днів із яєць виплоджуються личинки, які проникають під кору, де живляться у камбіальному шарі. У місцях живлення личинок тканина розростається, і вже через 3–4 тижні утворюються галоподібні нарости розміром 3х2 см, які майже окільцьовують стебло малини (добре помітні восени), порушується сокорух, пошкоджені пагони зменшують приріст, а частина з них навіть засихає. На галах утворюються тріщини. Шкірка на них відстає, поверхня їх бугорчаста, а середина заповнена екскрементами й оранжево-жовтими личинками. На одному пагоні буває 1–2 гали й більше. Розвивається в одному поколінні на рік.
Захисні заходи
Пошкоджені пагони зі спотвореними напливами (галами) восени або ранньою весною ретельно вирізають і спалюють. Обприскування кущів малини в період льоту галиць (початок росту молодих пагонів) Актелліком ЕС, к. е. (0,6 л/га або 6 мл на 10 л води). На маточниках малини застосовують проти галиць Бі-58 новий, к. е. (0,6–1,2 л/га). Забороняється при цьому вживання ягід.
Малинова брунькова міль
Найчастіше трапляється вогнищами в старих занедбаних насадженнях малини. Метелик має розмах крил 12–14 мм. Зимують молоді гусениці в щільних білих павутинних коконах діаметром до 2 мм під відсталою корою стебел, у тріщинах біля основи стебел, під опалими листками, різними рослинними рештками. Ранньою весною у період набухання бруньок і появи зеленого конуса на малині гусениці виходять із коконів, заповзають на пагони, піднімаються вверх по стеблу, вгризаються у бруньки, закривають вхідний отвір пробочкою з екскрементів, скріплених павутинною, і виїдають їх, а через деякий час вони проникають у серцевину пагона, вигризаючи її вміст. Пошкоджені бруньки засихають і гинуть. Всередині пошкоджених бруньок гусениці в тонкому коконі заляльковуються (кінець травня). Під час цвітіння малини вилітають метелики й незабаром відкладають яйця в середину квіток. Через 7–10 днів із яєць виплоджуються гусениці, які протягом 1,5–2 тижнів живляться плодоложем ягід, у період достигання їх гусениці опускаються до основи стебел, знаходять затишні місця (під відсталою корою, у її тріщинах, під опалими листками та ін.), плетуть малопомітні білі кокони, у яких і зимують. Розвивається одне покоління на рік.
Ранні сорти малини пошкоджуються сильніше, оскільки їх цвітіння, як правило, збігається із масовим відкладанням яєць.
Захисні заходи
В осінній період ретельне низьке вирізування (не залишаючи пеньків) і спалювання пагонів, що відплодоносили, разом із зимуючими гусеницями. Очищення ділянок малини від сміття, обпалих листків, рослинних решток із наступним розпушуванням ґрунту. Обприскування малини Актелліком ЕС, к. е. (0,6 л/га або 6 мл на 10 л води) у фазі розкривання брунькових лусок (початок виходу із зимівлі) з ретельною обробкою нижніх ярусів стебел у зв’язку з тим, що там зосереджено до 50% пошкоджених бруньок.
Малиновий кліщ
Належить до родини чотириногих (Eriophyidae). Поширений у багатьох регіонах природного вирощування малини.
Малиновий кліщ - монофаг. Пошкоджує і культурну, і дикорослу малину. Заселені листки в результаті харчування кліща покриваються добре помітними, зверху маслянистими розкиданими неправильної форми блідо-зеленими плямами, які відповідають світлим безволосим частинам на нижній стороні листа. Пізніше плями жовтіють. Листки часто деформуються і ріст жилок припиняється.
Зимують самиці під лусочками або між бруньками. В період розпускання бруньок (початок травня) кліщі заселяють молоді листочки з нижнього боку. По мірі старіння листків на минулорічних пагонах кліщі переселяються на бруньки та молоді листочки пагонів поточного року. Дає 4–5 генерацій на рік.
Захисні заходи
Вирізання та спалювання минулорічних пагонів відразу після збору основного врожаю частково знижує чисельність популяції шкідника за рахунок особин, що не встигли перейти на молоді пагони
Ягідним культурам великої шкоди завдають паразитні хвороби, збудниками якої є гриби, бактерії та віруси.
Антракноз
Одне з найбільш небезпечних захворювань малини, широко поширене в садах України. Викликається грибом Gloesporium venetum Speg. Уражуються листки, черешки, квітконоси, рідше ягоди, але найбільш загрозливим є ураження пагонів. На листках з’являються невеликі, ледве помітні сіруваті плями з пурпуровою облямівкою. Уражена тканина іноді випадає. Черешки вкриваються такими ж дрібними плямами, які поглиблюються, набувають вигляду невеликих виразок, уражені листки опадають. На стеблах утворюються спочатку невеликі довгасті сірі плями з широкою пурпуровою облямівкою, які, поступово збільшуючись, зливаються і поглиблюються, перетворюючись на суцільні виразки. При сильному уражені тканина на кінцях однорічних і дворічних пагонів пробковіє, буріє, вкривається тріщинами й відмирає. При уражені квітконосів плями охоплюють їх кільцем і вони починають в’янути разом з ягодами. Плоди уражуються порівняно рідко. На поверхні їх спочатку з’являються неглибокі виразки, ягоди припиняють ріст і засихають, муміфікуються.
На уражених тканинах усіх органів рослини у вологу погоду з’являються конідіальні плодоношення гриба у вигляді жовтуватої маси спор, вкритої слизом. Поширюється хвороба за допомогою краплин дощу, рясних рос, а також комах. З’являється хвороба після розпускання листків, але найбільшого розвитку набуває під час достигання ягід.
Зимує гриб в уражених пагонах, а також в ураженому опалому листі. Навесні після дощів у місцях уражень утворюються конідії, що потрапляють на молоді листочки, які щойно розпустилися, та пагони й уражують їх. У дощові роки хвороба розвивається дуже сильно, і шкода від неї стає досить помітною. Поширюється хвороба в основному із садивним матеріалом.
Захисні заходи
Обрізування та спалювання уражених пагонів малини, знищення опалого листя. Не слід розташовувати насадження у низинних місцях. Садивний матеріал добирають лише від здорових кущів.
Пурпурова плямистість
Хвороба поширена на Поліссі та в Лісостепу. Викликається вона паразитним грибом Didymella applanata Sacc. Уражуються пагони та листки. Ознаки хвороби з’являються у червні. На молодих однорічних пагонах переважно біля бруньок і черешків утворюються розпливчасті пурпурові або червоно-лілові плями, які збільшуються, охоплюючи (кільцем) іноді відрізки пагонів довжиною 20 см і більше. На поверхні кори утворюються подовжені тріщини, деревина уражених пагонів буріє і вони легко ламаються. На листках хвороба проявляється у вигляді розпливчастих трикутних плям з жовтою облямівкою.
У другій половині літа на поверхні плям утворюються дрібні чорні крапки - пікніки, що містять видовжені одноклітинні спори. Це конідіальна стадія гриба. Зимує гриб в уражених пагонах і навесні утворює плодові тіла - перитеції.
Захисні заходи
Не допускати загущення насаджень, своєчасно проріджувати кущі. Вирізати та спалювати хворі й засохлі пагони. Дуже важливо попередити первинне ураження пагонів. Обробка в розсадниках Фундазолом, 50% з. п., 1,5 кг/га, Топазом 10% к. е. (0,3–0,6 л/га).
Біля плямистість
Цією хворобою уражуються листки та стебла: на листках з’являються невеликі, до 3 мм у діаметрі плями, спочатку блідо-коричневі, потім білі, по краях з добре помітною коричневою облямівкою. У центральній частині плями з верхнього боку листків утворюються численні чорні крапки, які є пікніками гриба. Згодом тканина всередині плям випадає і листки стають дірчастими. На стеблах зазвичай посередині та в нижній частині, здебільшого біля бруньок утворюються білуваті розпливчасті плями, на поверхні яких розвиваються плодові тіла. Плями часто зливаються. Кора в місцях уражень розтріскується вздовж і впоперек, верхній шар їх відшаровується.
Зимує гриб на уражених стеблах малини, де він утворює плодові тіла - перитеції, у яких достигають сумкоспори. Джерелом первинної інфекції є сумкоспори, що утворюються у перитеціях на уражених дворічних пагонах малини, тому прояв хвороби відмічається на листках цих пагонів поблизу стиглих перитеціїв. Подальше поширення хвороби відбувається вторинною інфекцією.
З’являється хвороба у травні-на початку червня, але найбільшого розвитку набуває у період формування та початку достигання ягід. Поширюється вона протягом всього літа до кінця вегетації рослин. Стебла уражуються ще восени, але ознаки хвороби стають найбільш помітними лише в наступному році. Поширення інфекційного начала відбувається із повітряними течіями, тому вогнища хвороби виникають передусім біля джерел інфекції. На нові ділянки хвороба потрапляє із садивним матеріалом.
Захисні заходи
Вирізання та спалювання усіх малорозвинених та уражених пагонів малини як дворічних, так і однорічних.
