Понад 150 аграріїв Полтавщини та інших регіонів України завітали на Міжнародний День поля, організований селекційно-виробничим центром «Яровіт». Цього дня пройшла також низка заходів та семінарів відомих іноземних компаній. Але відвідати поля, де зріє урожай української селекції, для багатьох агровиробників уже є очевидним пріоритетом. Більше того, інтерес до наших селекційних здобутків проявили також аграрії із Молдови, Казахстану, Туреччини та Німеччини.
Формула успіху. Під час пленарної частини учасників конференції привітали керівники НААН, представники Національного університету біоресурсів та природокористування НААН України та Полтавської ОДА. З досягненнями в селекції озимої пшениці ознайомив провідний селекціонер, доктор с.-г. наук, професор Володимир Тищенко, а напрям селекції гороху представила селекціонер, канд. біолог. наук Марія Баташова.
Особливий інтерес у чисельних гостей викликала презентація директора СВЦ «Яровіт», присвячена системі насінництва та особливостям сучасної технології підготовки насіння. Микола Дубенець підкреслив: «Наша мета, наша формула створення сортів чітка: дати змогу аграріям отримувати максимальну ефективність, продуктивність та якість навіть за мінімального застосування ЗЗР і добрив».
Валентина Аранчій та Віктор Пабат
Спеціальним гостем заходу був розробник щадної пофракційної технології підготовки насіння Леонід Фадєєв. «Полтавські сорти — це симбіоз чудового селекційного матеріалу, ретельного його розмноження та технологій, які дозволяють відібрати сильне насіння найвищого ґатунку. Це триєдине завдання зараз реалізоване лише в Полтаві, — наголосив знаменитий винахідник та конструктор. — І я постійно, як мантру, повторюю: «Здамо свою селекцію — станемо аграрною колонією!». А те ж німецьке чи інше європейське насіння, привезене сюди, постійно програє Полтавській селекції».
Поле — критерій істини. На дослідних ділянках поблизу Диканьки гості мали змогу побачити й оцінити селекційні, контрольні та розсадники розмноження і випробувань нових ліній і сортів пшениці озимої, гороху, проса. «Насамперед ми показали процес і технологію селекції полтавських пшениць з урахуванням усіх вимог, які перед нами ставить природа. А вони суворі. І ми повинні створювати сорти, які здатні виживати та давати гідний урожай у найважчих умовах: осіння засуха, брак вологи в зимовий період, весняно-літні посухи, приморозки тощо, — говорить провідний селекціонер, професор Володимир Тищенко. — Ми хочемо, щоб агровиробники звернули ще більшу увагу на наші рідні сорти, які створені в наших ґрунтово-кліматичних умовах, і створені саме для них, для успішного вирощування на реальних полях, а не рекламних проспектах. Європейська селекція провалюється у кінцевому рахунку, а наші сорти дають стабільний результат у всіх регіонах України».
Марія Баташова
З вуст агровиробників не сходили назви сортів Сагайдак, Левада, Говтва, Диканька, Царичанка… І це не дивно: їх відзначає потенціал урожайності, якість зерна, зимо-, стресостійкість, надійність. Надійність у технології вирощування дуже зараз потрібна аграріям за таких мінливих погодних умов та кліматичних викликів. І дуже приємно було чути, коли за щедрим святковим столом вони ділилися своїми здобутками у вирощуванні полтавської пшениці. Наприклад, Олег Воронін, головний агроном, і його заступник Віталій Груба із ПСП «Лендфорт Азов» похвалилися, що минулого року зібрали 105 ц/га полтавського сорту в складних умовах вирощування. І кожен з учасників має свої досягнення і плани щодо подальшого розкриття потенціалу Полтавської селекції.
Україні та Європі — якість! Полтавська пшениця є спільним здобутком усіх громадян України. Недарма фахівці, борошномоли та пекарі підкреслюють, що справжній хліб печуть саме із полтавської пшениці. «В Україні все більше агровиробників звертають увагу на переробку, — говорить Микола Дубенець. — А наші сорти насамперед характеризуються неперевершеною хлібопекарською якістю. Взагалі Україні потрібна саме високоякісна пшениця, країні необхідна якість!».
Микола Дубенець та Олександр Земляний
І вона потрібна Європі. Там розробляли сорти для умов максимального хімічного допінгу, а мета полтавських селекціонерів була інша: створювати сорти, які покажуть свої кращі якості як за мінімального використання агрохімії, так і у системах органічного землеробства. За стійкістю до шкідників, хвороб, стресових чинників, якістю зерна полтавська пшениця суттєво переважає кращі європейські стандарти.
Недарма напрацювання полтавських вчених уже викликають великий інтерес за кордоном. «Наші селекційні підходи та методи роботи набувають більшої актуальності. Все більше людей у Європі та Україні звертають увагу на здорове харчування, на те, чим обробляється це зерно, — прояснивив Микола Дубенець. — Це загальноєвропейський тренд, і наші напрацювання дозволяють максимально ефективно використовувати потенціал рослини без хімічного допінгу. Заощаджувати економічні та природні ресурси, вирощуючи рослину, зберігати здоров’я людини і довкілля. Ми створюємо той матеріал, який актуальний як для України, так і для інших країн».
Володимир ТИЩЕНКО, завідувач кафедри селекції, насінництва і генетики ПДАА, керівник навчально-виробничого підрозділу із селекції та насінництва, доктор с.-г. наук, професор
— Полтавські хлібороби, аграрії з південних областей, Вінниччини, Тернопільщини сьогодні дякують нам за те, що наші сорти їх не підводять, дають добрий стабільний урожай. Нам приємно розуміти, що ми потрібні нашим хліборобам, потрібні нашій Україні. Наше селекція — це державне надбання. І ми намагаємося у своїй роботі максимально врахувати запити й побажання аграріїв.
Микола ДУБЕНЕЦЬ, директор СВЦ «Яровіт»
— До нас сьогодні завітало дуже багато представників господарств, які вирощують сорти нашої селекції протягом багатьох років. Що характерно, в цей день проводиться багато заходів — Днів поля, семінарів тощо. Але люди обрали Полтаву. Багато хто вже зробив замовлення, бажає обновити секційний матеріал. Коло поціновувачів Полтавської селекції зростає, цього року нас відвідали багато представників нових господарств.
Леонід ФАДЄЄВ, розробник щадної пофракційної технології підготовки насіння, канд. техн. наук
— Нові сорти починаються із селекціонера, він вкладає у них свої знання та натхнення. І нові господарські цінні якості й переваги для агровиробників необхідно довести до товарного поля. Цей шлях лежить через ділянки розмноження та насіннєві заводи. Потрібно дуже якісно та вивірено готувати насіння усіх наступних репродукцій, відбирати найбільш якісне зерно, не травмувати його. Наші технології очищення дозволяють це зробити максимально ефективним та надійним шляхом, відібрати саме сильне насіння, яке дасть найкращий урожай. Недарма сорти полтавської селекції доробляються на нашому обладнанні за щадною пофракційною технологією виділення сильного насіння.
Марія БАТАШОВА, селекціонер, доцент кафедри селекції, насінництва і генетики, канд. біолог. наук
— Наше міжнародне співробітництво триває уже давно. Ми починали як науковці — обмін досвідом та ідеями, використання лабораторій зарубіжних селекційно-дослідницьких центрів. Потім нам запропонували випробувати наші сорти озимої пшениці на дослідних ділянках у Бельгії. І відтепер щороку ми тестуємо свої селекційні наробки в європейських ґрунтово-кліматичних умовах, за різних рівнів агротехніки: від традиційної до системи органічного землеробства. Наші сорти показали, що вони мають генетично обумовлену якість зерна, яка суттєво переважає кращі європейські стандарти, стійкість до хвороб та шкідників. Зараз ми працюємо також із німецькими та французькими колегами, адже наші селекційні традиції та наробки стають актуальними для європейських країн.
Віктор ПАБАТ, заступник директора ННІ післядипломної освіти НУБіП України, професор, академік НААН
— Тут показана величезна робота, яка проводиться з розробки нових перспективних сортів. І треба сказати, що на пустому місці нічого не буває, Цю школу започаткували видатні вчені та селекціонери, а спадкоємцем та продовжувачем цих традицій став професор, доктор наук Володимир Тищенко. Його робота заслуговує великої уваги, адже це конкретні рішення для забезпечення продовольчої безпеки держави.
Олександр ЗЕМЛЯНИЙ, головний агроном СФГ «Скорук А.В.», Дніпропетровська обл.
— Запросили би кудись в інший селекційний центр, я б ще подумав. А в Полтаву треба їхати! У нас велике господарство, маємо більше 15 000 тис. га землі в обробітку. І ми вже років 15-20, як не більше, вирощуємо пшеницю полтавської селекції. У нас зона ризикованого землеробства, та ці сорти тут проявляють свої кращі якості. Ми наразі можемо гарно поспілкуватися, оглянути новинки — і нам хочеться співпрацювати.
У нас розвинута переробка, маємо власний млин та пекарню. І вибір полтавських сортів багато в чому обумовлювався неперевершеною якістю зерна. І зараз технолог нашої пекарні просить лише їх давати для випічки хлібно-булочних виробів.
Валерій ОЛЕКСЕНКО, керівник ФГ Олексенка В. В., Полтавська обл.
— Цьогоріч на День поля завітали аграрії з усіх усюд. Люди цікавляться цими сортами, адже вони хочуть сіяти краще. А ми з полтавськими селекціонерами співпрацюємо вже більш як 20 років. Вирощуємо їх пшеницю, просо, горох... Мені, наприклад, дуже подобається сорт озимої пшениці Говтва. Взагалі в нашій місцевості, в Гадяцькому районі, Говтва та Полтавська соната дуже гарно себе показують. Я запрошую їх творця, Володимира Тищенко приїхати до нас та поглянути на наші посіви.
Олександр ШИЙКО, радник Полтавського селекційного центру в Гадяцькому р-ні, Полтавська обл.
— Мені приємно те, що агровиробники побачили сенс займатися цими сортами. Ми в Гадяцькому районі впроваджуємо науку в життя. Скажімо, сорт Зелений гай у виробничих дослідів два роки тому дав урожай 127, 4 ц/га. В перспективі виходять на ринок нові сорти, і я скажу, що за ними майбутнє.
Олекса СТЕРНІЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
