Особливі вороги

Боротьба з бур’янами в описах більшості технологій вирощування сільськогосподарських культур зводиться до застосування певних систем, що допомагають більш-менш нормально контролювати рівень забур’яненості на полі. Однак існують досить поширені види, котрі не піддаються нормальному контролю стандартними обробітками.

Справа в тому, що в боротьбі з цими бур’янами не діють традиційні методи, за допомогою яких добре знищується переважна більшість. Осоти, берізка польова, хвощ польовий та деякі ніші види погано реагують на гліфосат. Для повного позбавлення від них необхідне внесення величезних доз гербіциду суцільної дії, часом до 10 л/га гліфосату, що є дуже витратним заходом. Варто застосовувати інші препарати, наприклад, на основі дикамби або клопіраліду. Також важливо враховувати особливості розвитку цих рослин, щоб дія препаратів була ефективною.

Осот польовий, жовтий

Поширений повсюдно. Віддає перевагу світлим зволоженим місцям, родючим, добре аерованим грунтам. Завдає великої шкоди всім культурам. Економічний поріг шкодочинності становить 1-3 шт./м2. Вирізняється високою конкурентною здатністю.

Листки -- чергові, голі. Суцвіття -- квітки жовті, язичкові, зібрані в кошики. Корінь -- у перший рік проникає у грунт на глибину 2,1, на третій -- на 4 м. Насіння: плід -- сім’янка. Форма -- овальновидовжена, зморшкувата, злегка зігнута. Колір -- світло-бурувато-коричневий. Розмір: довжина -- 2,5- 3,25 мм, ширина -- 0,75-1,25 мм, товщина -- 0,5 мм. Маса 1000 насінин сягає 0,5-0,6 г.

Сходить осот у квітні-травні і навіть влітку. Цвісти починає на першому році життя з червня по вересень. Плодоносить у липні-жовтні. Глибина проростання становить не більше 8-12 см, життєздатність насіння у грунті -- до 5 років. Максимальна плодючість -- 30 тис. сім’янок. Проростає за мінімальної температури +6-8°С, оптимальна -- +25-30°С.

Засмічує поля, пасовища, сади, городи, переважно на добре зволожених землях.

Розмножується також вегетативно. Глибина вегетативного відновлення кореневої системи сягає до 1,7 м. Кореневі відрізки розміром 0,5-0,8 см здатні до регенерації.

Основними заходами боротьби з осотом жовтим є постійне виснаження кореневої системи та попередження нового утворення коріння. Особливо ефективна глибокий обробіток із культиваціями і лущенням відвальними лущильниками. Це досягається у чистих і зайнятих парах із наступним посівом озимини, особливо озимого жита, яка сильно пригнічує осот. Для боротьби з цим бур’яном застосовують гербіциди групи 2,4-Д у поєднанні з клопіралідом, дикамба, хлорсульфуроном.

 

 

Березка польова

Поширена повсюдно. Віддає перевагу родючим ґрунтам. У посівах зернових, багаторічних трав, овочевих березка польова обвиває стебла культурних рослин і провокує їх до вилягання.

Коренева система у вигляді потужно розвинених розгалужених вертикальних і горизонтальних підземних органів, заглиблюється у грунт до 6 м. Максимальна глибина вегетативного відновлення -- 40 см. Коренева система має високу життєздатність та стійкість до дії механічних обробок.

Стебло має cлaнкe aбo виткe, гoле, дoвжинoю 30-200 cм. Листки -- чepгoвi. Суцвіття -- квiтки poжeвi, бiлi, пooдинокi чи poзміщyютьcя y пaзyxax лиcткiв пo 2-3, нa дoвгиx квiткoнocax. Корінь -- y виглядi poзвинyтих вepтикaльних i гopизoнтaльниx паpocткiв, що пpoникaють у rpyнт нa глибинy 4-6 cм. Плід -- двoнacіннa кopoбoчкa, має форму кyлeпoдiбнo-яйцeвидну. Форма насіння oбepненoяйцeвидна, cлaбoтpигpaнна. Колір насіння -- cipо-кopичнeвий aбo тeмнo-cipий. Розмір насіння: дoвжинa -- 2,5-3,5 мм, шиpинa -- 2-2,5 мм, тoвщинa -- 1,5-2 мм. Маса 1000 насінин становить 5-6 г.

Цвіте в перший рік життя у липнi-вepecнi, a на дpyгий -- з тpaвня дo осені. Плодоносить з липня пo жoвтeнь. Максимальна плодючість сягає 9800 нaciнин. Характеризується життездатністю у грунті дo 50 poкiв.

Сходи з’являються рано навесні. Мінімальна температура проростання насіння становить 4-6°С, оптимальна -- 18-24°С.

До числа механічних заходів боротьби з берізкою відноситься глибоке підрізання кореневої системи, після чого нащадки з’являються повільно і в меншій кількості. Дрібні обробки, навпаки, підсилюють засміченість. Придушення і ослаблення бур’яну досягається у густих посівах багаторічних трав, озимих, кормових суцільного посіву. Хороші результати дає поєднання дикамба, клопіраліда з різними страховими гербіцидами. При парових обробках застосовуються у суміші з гліфосатом.

 

 

Хвощ польовий

Існує хибна думка, що хвощ росте тільки на кислих ґрунтах. Однак цей бур’ян поширений повсюдно. Віддає перевагу перезволоженим, різним за щільністю грунтам. Засмічує усі культури, луки, пасовища, укоси зрошувальних каналів і водоймищ. Володіє високою конкурентною здатністю по відношенню до культурних рослин та інших бур’янів. Економічний поріг шкодочинності не перевищує 2-5 шт./м2. Потрапляючи до корму тварин, викликає параліч дихального центру.

Стебло -- спороносні стебла спорофіта, тонкі (2-6 мм), буруваті, зі спороносним колоском, а вегетативні плодоносні -- зелені, розгалужені, жорсткі, ребристі, довжиною 4-40 см.

Листки -- мутовчасті, у спороносних стебел недорозвинуті, у вигляді лусок, що зрослися у трубку, утворивши глечикоподібну піхву з 8-12 ланцетними гострими зубцями; у неплодоносних стебел -- у вигляді декількох зелених ламких члеників.

Піхви неплодоносних стебел мають розмір 5-12 мм, зелені, з чорнуватими білооблямованими зубцями, довжина яких дорівнює половині довжини трубочки піхви. Гілки 4-5-гранні, розташовані кільцями; перше їх міжвузля довше за відповідну піхву стебла. Корінь має вигляд почленованого кореневища, що проникає у грунт на глибину 30-100 см. Основна маса кореневищ знаходиться на глибині 30-60 см. На їх вузлах утворюються невеликі бульби, що містять запаси поживних речовин.

Насіння. Спорангії (5-10) розміщені на нижньому боці щитковидних споролистків (спорофілів), зібраних у колоски на кінцях стебел спорофіта.

Зимують вегетаційні підземні стебла-кореневища, з яких рано з’являються плодоносні пагони, зі спорангіями. Спори проростають, утворюють заростки, а потім і статеві органи. При заплідненні жіночої клітини виникає зигота, з якої розвиваються літні спорофітні рослини із зачатками кореневища. Вегетативне розмноження відбувається за рахунок утворення пагонів із кореневищ, що триває до пізньої осені. Відрізки кореневищ завдовжки 1 см здатні давати пагони. Дозріває у березні-травні, після чого плодоносні стебла відмирають.

Глибина проростання становить не більш як 50 см.

Поширення. Злісний засмічувач полів і городів, особливо у вологих місцях, на кислих грунтах, на болотах, вогких луках, по берегах рік та різних водойм.

На більшій частині України поширений отруйний для худоби хвощ болотний, що відрізняється від польового наявністю часто галузистих, глибокоборозенчастих із 4-12 дуже опуклими реберцями стебел завдовжки 15-50 см з вузькою центральною порожниною.

 

Основні заходи боротьби з хвощем полягають у його виснаженні, що зазвичай досягається глибоким підрізуванням кореневої системи безвідвальними знаряддями. Хімічні засоби боротьби передбачають проникнення препаратів у кореневу систему. З гербіцидів застосовують препарати на основі дикамби. Препарати групи 2,4-Д, що широко використовуються, здатні знищити тільки надземну частину, і через певний час відбувається повне відновлення життєдіяльності бур’яну. Тому необхідно застосовувати поєднання або суміші з дикамби, фенфізу, октігену.

 

 

Амброзія полинолиста

Амброзія полинолиста засмічує всі польові культури, особливо просапні та зернові, а також городи, сади, виноградники, луки, пасовища, полезахисні лісосмуги. Рясно виростає на узбіччях залізничних, шосейних і грунтових доріг, по берегах річок і ставків, на пустирях та інших необроблюваних землях, на вулицях і в садибах населених пунктів. Включена до списку бур’янів Внутрішнього карантину України.

Шкідливість амброзії у районах масового її поширення виключно велика. Заподіює як біологічну, так і технологічну шкоди. Розвиває потужну надземну масу і кореневу систему, що сильно пригнічує культурні рослини. Різко знижує родючість грунту, виносячи з неї великі кількості елементів мінерального живлення. Найбільш часто страждають від амброзії ярові зернові і просапні культури, особливо соняшник.

 При недостатньому контролі вона переростає і заглушає їх, що призводить до різкого зниження, а то й повної втрати врожаю. Засмічення зернових амброзією вкрай ускладнює збирання. На луках і пасовищах цей бур’ян витісняє злаково-бобові трави і різко знижує кормові якості сіна.

Амброзія полинолиста небезпечна і для здоров’я людей. Пилок її викликає алергічні реакції та поліноз.

Амброзія полинолиста -- однорічна ярова рослина, сходи якого з’являються у кінці березня-на початку травня. В Україні цей карантинний бур’ян обмежено розповсюджений майже у всіх областях. Особливо масово на сході і півдні України, де став одним із основних проблемних видів.

Стебло -- високе (до 200-250 см), пряме, розгалужене у верхній частині, міцне, опушене. Верхні листки -- чергові, темно-зелені, одноперисті, нижні -- подвійноперистороздільні з лінійно-ланцетними частками, супротивні, знизу опушені. Суцвіття -- квітки зібрані в роздільностатеві зелені кошики. Чоловічі -- у колосо- або китицеподібних суцвіттях, розташовані на кінцях стебел та гілок. Жіночі розміщені по одній у пазухах листка або під чоловічими суцвіттями. Квітколоже щетинистоплівчасте. Корінь -- стрижневий, розгалужений, заглиблюється у грунт до 4 м і більше. Плід -- сім’янка. Форма насінини -- сім’янка без обгортки, яйце- або горішкоподібна, з одним виступом зверху і 5-6 коротшими по боках. Якщо сім`янка в обгортці, то має обернено-яйцеподібну форму. Колір -- зелено-сірий чи зелено-бурий. Розмір: довжина -- 1,5-2,3 мм, ширина і товщина -- 0,81-1,5 мм. Маса 1000 нас. становить 1,5-2 г.

Цвіте з другої половини липня по жовтень. Плодоносить у вересні-листопаді. Глибина проростання сягає не більш ніж 8 см. Життєздатність насіння у грунті становить до 40 років. Максимальна плодючість -- 88 тис. сім’янок.

Екологічні умови. Температура проростання: мінімальна -- +6-8°, оптимальна -- +20-22°, максимальна -- +30-32°С.

Здатністю сходити володіють не тільки насіння, яке досягло повної зрілості, але й насіння, зібране у фазі воскової і молочної стиглості. Рослини амброзії полинолистої добре відростають навіть після кількох скошувань і можуть давати при цьому від 5 до 15 пагонів, залежно від висоти скошування.

Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати бур'яни та культурні рослини. На утворення 1 т сухої речовини амброзія полинолиста вибирає з ґрунту 950 т води, вдвічі більше, ніж пшениця, втричі -- ніж кукурудза, вчетверо більше, ніж сорго.

При густоті до 20 рослин на кв. м виноситься із ґрунту 135 кг/га азоту, 40 кг/га фосфору, 157 кг/га калію, що вдічі-тричі більше, ніж пшеницею та кукурудзою. За середньої забур'яненості амброзією урожай соняшнику знижується на 40%, кукурудзи -- 35%.

За сприятливих умов амброзія досягає 2 м висоти, щільність сходів може досягти до 5-7 тис. шт., а фітомаса -- до 10 т/га.

Поряд із високою конкурентоспроможністю і пригніченням с/г культур, амброзія полинолиста містить ряд гірких речовин, які погіршують смакові якості молока і молочних продуктів при поїданні рослин коровами.

Карантинні заходи:

- категорично забороняється завезення засміченої підкарантинної продукції у вільні від бур'яну райони;

- обов'язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза;

- при виявленні бур'яну вантаж підлягає поверненню відправникові або очищенню під контролем держінспектора з карантину рослин, а при неможливості очищення -- переведення насіннєвого матеріалу в категорію зернопродуктів та переробку;

- при виявленні насіння амброзії у кормових відходах їх переробляють із подрібненням часток не більш як на 1 мм, а малоцінні відходи знищують під контролем держінспектора з карантину рослин шляхом спалювання чи закопування на глибину 0,5 м;

- проведення обстежень сільськогосподарських угідь на виявлення бур'яну в період вегетації.

Для знищення амброзії полинолистої у посівах озимої і ярої пшениці застосовують гербіциди з діючими речовинами 2,4-Д, дикамба, клопіралід, ацетохлор, хлорсульфурон, фенмедіфам тощо. У садах і виноградниках на необроблюваних грунтах -- препарати суцільної дії з діючою речовиною гліфосат.