Попередньо було проведено внесення мінеральних добрив відповідно до аналізу ґрунту та обробіток ґрунту — глибока оранка закордонним трактором із 5-корпусним плугом на глибину 27 см. Садіння картоплі почали, коли температура ґрунту на глибині 6–8 см досягла 8–10 градусів. Наша технологія склалась із двох роздільних операцій: нарізування гребенів та власне садіння у них картоплі. Для цього було використано трактор Case IH 230 та чотирирядну фрезу — гребенеутворювач шириною міжряддя 90 см. Для якісного обробітку та утворення потрібних гребенів швидкість руху агрегата була у межах 1,5–2,5 км/год., залежно від структури ґрунту.
Для садіння бульб використали той же трактор та картоплесаджалку із шириною міжряддя 90 см. Саджали бульби у попередньо нарізані гребені на глибину 15–17 см. Густота садіння — це показник, який залежить від сорту, розміру фракції садивного матеріалу та призначення майбутнього врожаю. Для продовольчих потреб кількість бульб на 1 га може коливатися від 37 до 60 тис. У нашому випадку густота садіння становила 38 тис., що в еквіваленті сягало 2,1 т/га.
Саджалка була обладнана додатковими опціями для внесення гранульованого та рідкого інсектицидного та фунгіцидного захисту насіння і ґрунту. Швидкість руху агрегату залежить від стану ґрунту і була в межах 3–5 км/год.
Обробіток проводили через 17 днів перед сходами гербіцидом на основі метрибузину. Для цього використали трактор Case IH та обприскувач Berthoud (рис. 1) шириною захвату 36 м і нормою витрати робочого розчину 250 л/га.
Рис. 1. Хімічний захист посівів картоплі
Далі проводили фунгіцидний захист, який забезпечив попередження захворювання рослин. Тому обробки розпочинали з висоти рослин 20–25 см і проводили кожні 7–10 днів. Першу обробку посівів здійснили системним препаратом для профілактичного захисту й очищення посівів від можливих патогенів із ґрунту чи не зовсім якісного садивного матеріалу. Згідно з технологією виконувалась фунгіцидна обробка на основі манкоцебу з періодичністю 10 днів за норми витрати робочого розчину 250 л/га.
У разі відсутності дощу за допомогою наявного обладнання проводили полив з осушувального каналу і повторювали його постійно для забезпечення стабільної вологості ґрунту. Норма витрати води у середньому становила 25 мм за один полив, тобто 250 м³/га.
За необхідності виконували також листкове підживлення картоплі. Вносили його як у гранульованому, так і рідкому стані. За відсутності дощу гранульовані мінеральні добрива розводились водою і вносились звичайним обприскувачем, навіть під час фунгіцидної обробки.
Картоплю підготували до збирання десикацією посівів для того, щоб на бульбах сформувалася шкірка. Збирання врожаю проводили за повністю сформованої шкірки, вологого ґрунту і температури у межах від 10 до 16 градусів.
Урожай збирали агрегатом на базі трактора Case IH та картоплезбирального комбайна. Це дворядний причіпний комбайн без накопичувального бункера з інспекційним столом та прямим вивантаженням картоплі в причіп чи контейнери (рис. 2).
Рис. 2. Загальний вигляд картоплезбирального агрегата
Для отримання якісного врожаю дотримувались багатьох факторів, починаючи від вибору типу ґрунту і його аналізу, технології і техніки для вирощування та збирання врожаю до оптимального режиму зберігання. У цій ланці факторів найбільш важливим була підготовка картоплезбирального комбайна до роботи.
Впевнились, що врожай досяг зрілості і має оптимальне значення сухої речовини (20–25%).
Картопляне бадилля скошували безпосередньо під час збирання врожаю. Збирання проводили за температури повітря 10–16 °C.
Встановлювали відповідну глибину та тиск притискних балонів, а також встановили відповідний кут викопувальних лемешів (повинен бути на одній лінії із сепарувальною сіткою).
Перший конвейєр мав таку ж швидкість, як і трактор. Наступні піднімали ґрунт якомога вище, попереджуючи при цьому зворотне переміщення картоплі. Мінімізували переміщення бадилля по конвеєрах комбайна і висоту падіння бульб з одного конвеєра на інший.
За рахунок впровадження інтенсивної технології виробництва картоплі у компанії «Аврора-Сервіс» урожайність бульб у 2017 році становила 550 ц/га. Сумарні витрати від обробітку ґрунту до транспортування та закладання врожаю у сховища дорівнювали близько 118000 грн/га. Собівартість картоплі сягала 2,14 грн/кг.
Володимир ГРЕЧКОСІЙ, канд. тех. наук, доцент,
заслужений викладач НУБІП України
Оксана АЧКЕВИЧ, канд. техн. наук,
старший викладач НУБІП України
Василь АЧКЕВИЧ, директор
компанії «Аврора-Сервіс»