Ткачова Світлана Володимирівна, молодший науковий співробітник Інституту захисту рослин НААНУ
Важливим чинником стабілізації зернового господарства і значним резервом збільшення врожаїв зернових культур є раціональний всебічно обґрунтований захист посівів від шкідників. Середні втрати врожаю зерна, від яких становлять 10-15% за одночасного зниження його хлібопекарських і посівних якостей.
Інтенсивність розмноження листогризучих шкідників, їх шкідливість значною мірою залежить від багатьох чинників, серед яких найбільш суттєвими є агрокліматичні та система захисту рослин.
Великі втрати ярим і озимим хлібам завдають листогризучі шкідники: червоногруда і синя хлібні п’явиці; стеблові блішки: велика і мала, або звичайна, смугаста хлібна блішка. Чисельність і шкідливість цих шкідників коливається по роках, залежно від району, способу обробітку ґрунту, сортів, метеорологічних умов.
Кожен вид із групи шкідників-листоїдів мають свої біологічні й екологічні особливості.
Хлібні п’явиці - ряд твердокрилі, Coleoptera, родина листоїди Chrysomelidae поширені повсюдно. В Україні найбільш шкідливими є червоногруда й синя п’явиці. У Степу і в південно-східній частині Лісостепу переважає п’явиця червоногруда (звичайна) Oulema melanopus L. У північно-західній і центральній частині Лісостепу та на Поліссі більш поширена п’явиця синя Oulema lichenis Voet. Генерація однорічна. Зимують вони на стадії імаго у ґрунті на глибині 3-5 см на полях, де вирощували ячмінь, овес, пшеницю, кукурудзу, в лісосмугах.
Весною, з підвищенням середньодобової температури повітря до 9-10оС, жуки пробуджуються і розселяються по полях у пошуку кормових рослин. Це співпадає із фазою виходу озимих у трубку. Потім жуки перелітають на ярі, оселяються переважно в крайових смугах посівів ячменю та вівса завширшки 50-100 м, вигризають наскрізь поздовжні отвори на листках. Яйця відкладають ланцюгом, по 3-7 переважно, на нижній бік листків злаків. Плодючість самок становить 120-300 яєць. Ембріональний розвиток триває два тижні. Личинки скелетують листки, які з часом в’януть і засихають, а рослини помітно пригнічуються, відстають у рості і знижують свою продуктивність.
Розвиток личинок на ячмені - від виходу рослин у трубку до початку воскової стиглості зерна, а на озимій пшениці - з фази прапорцевого листка до формування зерна. Слиз, що утворюється з їх ростом, захищає від несприятливих умов: високої температури та сухості повітря, від хижих комах і птахів, а також від препаратів контактної дії. Закінчують свій розвиток личинки за 2-3 тижні, втрачають слизистий покрив і заляльковуються у ґрунті. Через 15-18 днів з’являються жуки, більша частина з них залишається у ґрунті до весни наступного року.
Смугаста хлібна блішка - Phyllotreta vittula Redt., ряд твердокрилі - Coleoptera, родина листоїди - Chrysomelidae. Поширена в Україні повсюдно, але найбільшої шкоди завдає у лісостеповій зоні. Пошкоджує навесні пшеницю, ячмінь, жито, просо, кукурудзу, рані злакові - сіяні і дикорослі трави, але найбільше пошкоджує ярий ячмінь та яру пшеницю.
Зимують жуки під опалим листям, рослинними рештками й у поверхневому шарі ґрунту лісосмуг, чагарників, перелогових земель, на схилах балок. Навесні перелітають на поля. Спочатку живуть на озимих хлібах, пізніше заселяють посіви ячменю, ярої пшениці, а потім і сходи кукурудзи. Живлячись листками злаків, жуки зішкрібають з верхнього боку м’якуш у вигляді довгастих смужок. Сходи відстають у рості, жовтіють і навіть гинуть. Найнебезпечніші пошкодження в роки з ранньовесняними посухами. Самиці відкладають яйця у ґрунт на глибину 2-3 см. Личинки, що відродились в ґрунті, живляться дрібним корінням злаків і цим помітної шкоди рослинам не завдають. Заляльковуються вони в ґрунтових комірках на глибині 5-7 см. Вихід жуків у липні. Невдовзі після збирання урожаю вони перелітають у місце зимівлі. Генерація однорічна.
В умовах вегетаційного періоду 2011 року хлібні блішки,здебільшогосмугаста,за нестійкої прохолодної погоди навесні повільно заселяли посіви озимих і ярих зернових культур. В більшості областей Степу і Лісостепу на 18-100% площ за чисельності 2-16, максимально до 35 екз./м2 пошкодили 3-22% рослин, а в осередках Вінницької, Донецької областей - до 70% рослин. На Поліссі хлібні блішки за середньої чисельності 1-4 екз./м2 заселяли 17-53% площ зернових культур, при цьому пошкодженість рослин сягала 11%. Інтенсивність пошкоджень посівів пшениці в основному була слабкою, на ячмені - слабкою і середньою, а в Донецькій області - сильною на 10% рослин.
У Степу і Лісостепу блішки в межах порогової чисельності заселяли 11-100% площ посівів кукурудзи, пошкодивши від 2 до 15% рослин, а в Донецькій області - до 69% рослин за слабкого та середнього ступенів. У Поліссі заселення шкідниками спостерігалось на 83% площ із пошкодженістю рослин до 6% за слабкого ступеню.
Зимуючий запас шкідників в осередках Вінницької, Житомирської, Київської та Хмельницької областей становить 0,3-2,5, максимально - 4-6 екз./м2, що сягає рівня минулорічних показників. У 2012 році за помірно вологої та теплої погоди навесні ймовірне зростання чисельності та підвищення шкідливості хлібної смугастої блішки, насамперед у посівах ярих зернових культур. Захисні заходи проти хлібних блішок будуть доцільними здебільшого у крайових смугах посівів зернових колосових, за перевищення ЕПШ (30-40 екз./м2) та наявності інших видів шкідливих комах.
Хлібні п’явиці (червоногруда - у Степу, південно-східному Лісостепу, синя- в Лісостепу, Поліссі) зосереджувались у крайових смугах посівів озимих та ярих зернових культур і за середньої чисельності жуків 0,2-3,0 екз./на м2 пошкодили від 2 до 16% рослин. Через досить прохолодну весну личинки шкідника були малоактивні, повільно заселяючи посіви зернових культур. У період від фази виходу в трубку до колосіння рослин у посівах озимої пшениці та ярого ячменю у господарствах Львівської та Вінницької областей чисельність личинок становила 0,5-3,0, максимально - 4,5-12 екз./рослину. Пошкодженість рослин характеризувалась слабким ступенем, не перевищуючи 17%. За осінніх обстежень місць зимівлі виявлено 0,2-1,0, максимально 4 жуки шкідника на 1 м2, що майже відповідало рівню минулорічних показників.
У 2012 році за ранньої, теплої і помірно сухої погоди навесні зростатиме ймовірність заселення посівів усіх зернових культур хлібними п’явицями та підвищення їх шкідливості у фази кущіння-виходу в трубку, насамперед, на ярих колосових. У цей період на посівах з осередками надпорогової чисельності п’явиць та за наявності інших фітофагів доцільне застосування захисних обприскувань дозволеними інсектицидами (табл. 1).
