Артишок — теплолюбний, оптимальна температура для його вегетації — 1–25 °C. Молоді рослини можуть витримувати заморозки до –2…–3 °C навесні, а суцвіття пошкоджуються за –1 °C восени. Вони часто підмерзають взимку і проростають у дощовиті роки з багаторазовими відлигами. У регіонах з м’якими зимами витримує невеликі заморозки на корені –8…–10 °C. Вологе насіння не гниє навіть за нульової температури протягом місяця за проростання.
Артишоки — це вимогливі рослини до ґрунтових умов: найкращими для них є глибоко окультурені, родючі та водопроникні ґрунти; погано ростуть на ґрунтах з рН нижче 6,4 та високим рівнем підґрунтових вод, що може призвести до поганого росту. За поєднання низьких температур і надмірної вологості коріння артишоку загниває. Він добре вегетує й плодоносить на сонячних ділянках, захищених від холодних вітрів. В умовах дефіциту вологи ріст послаблюється, суцвіття дрібнішає, а плоди грубіють.
Рослина не любить, коли весняне танення снігу застоюється на ділянці. За багаторічного вирощування кущі артишоку сильно розростаються, затінюють один одного, і їх суцвіття дрібнішають. Ця рослина дуже відгукується на органічні й мінеральні добрива.
Артишоки віддають перевагу сонячним місцям і родючим ґрунтам. Вони потребують постійного поливу і добрив. Кожні кілька років їх потрібно пересаджувати.
Технологія вирощування артишоку
Вирощування артишоку починається з розсади. Оскільки ця культура дуже теплолюбна, вирощування прямим посівом, коли висівають насіння, призводить до низьких урожаїв. Окрім того, боротьба з бур’янами завжди є проблемою у вирощуванні прямим висівом, адже не існує гербіцидів для дводольних бур’янів у посівах артишоку, що захищають рослини родини складноцвітих.
Насіння велике (плід сім’янка, але вдвічі менше від соняшникового) і добре проростає, даючи сходи через 9–11 днів. Насіння сходить через 5–10 днів і швидко росте.
Приблизно через 30 днів вирощування рослини пересаджують у великі комірки (використовують 40-коміркові касети стандарту 400 × 600 мм).
Висаджують артишок приблизно в ті самі строки, що й томати, які вирощують у відкритому ґрунті, тобто коли заморозки вже не є проблемою (багато сортів чутливі до заморозків) і коли ґрунт прогрівається, якщо він занадто холодний, що може надовго загальмувати ріст.
Схема посадки залежить від ступеня планової механізації та сортів. Висаджують, як правило, 0,5 м на 1,4 м або 0,7 м на 1,8 м, оскільки особливості різних сортів сильно відрізняються.
Висаджують рядами й мульчують плівкою (або чорним агроволокном).
Важливо, щоб лунки, у які садять розсаду, не були занадто великими, а через тиждень після посадки розетка листків була повністю розкрита, а бур’яни не встигали за ростом артишоку. Бур’яни в міжряддях слід механічно знищувати або обробити гербіцидом за допомогою стрічкового внесення у міжряддя обприскувачем.
Вегетаційний період іспанського артишоку в середньому становить п’ять місяців від сівби до збору врожаю. Артишок зовсім не витримує заморозків (короткочасні осінні нічні зниження температури до –2…–3 °C не враховуються). Рослини дуже великі, 0,60–1,50 м заввишки і 0,70–1,0 м в діаметрі, тому їх потрібно широко розсаджувати. Однак рослини артишоку будуть ефектно красивими ближче до середини серпня, а до цього навколо них можна буде вирощувати редиску, салати, квасолю, ранню капусту, кольрабі та інші ранньостиглі овочі.
Кущі іспанського артишоку (кардуна) досить великі, тому на городі слід витримувати розумну відстань між ними. Кардуни невибагливі, люблять нечастий, але рясний полив і мульчування. В технології в основному застосовують крапельний полив. Артишоки загалом потребує мало води, наприклад в 1,5 раза менше, ніж цибуля чи соя.
Немає особливих вимог до поживних речовин (як і для інших культур, проводиться аналіз ґрунту і розраховується потреба в поживних речовинах на запланований урожай).
Культура має шкідників і хвороби. У нашій країні найбільше клопоту завдає попелиця. Вона пошкоджує артишок на ранніх стадіях, і її важко помітити, адже вона ховається за листям, миттєво розмножується колоніями і майже повністю зупиняє ріст.
Артишоки також схильні до пошкодження комахами, такими як клопи. Хоча загалом клоп менш шкідливий, ніж попелиця, але він погіршує товарний вигляд кошиків пуп’янків і поширює віруси, як і попелиця. Артишок також значно пошкоджують дротяники, озима совка, личинки хруща, нематоди.
Основними хворобами, що спричиняють гриби, є фузаріоз та альтернаріозний бронхомікоз. У вологу погоду артишок можуть уражати й бактеріальні хвороби.
_________________________
Небезпечнішими для артишоку є бур’яни. Коли бур’яни створюють тінь, кущ артишоку засихає, стає виснаженим і кволим, сильно уражається всіма хворобами, його майже неможливо повернути до нормального розвитку
_________________________
Але загалом небезпечнішими є бур’яни, адже артишок дуже світлолюбний, і коли бур’яни створюють тінь, кущ артишоку засихає, стає виснаженим і кволим, сильно уражається всіма хворобами, його майже неможливо повернути до нормального розвитку.
Якщо в технології вирощування зробити все правильно, то в південній частині України можна легко отримати 15–30 кошиків пуп’янків на одному кущі. Промислове вирощування дає близько 40 т/га.
У технології вирощування дуже важливо не пропустити цвітіння. Навіть один відцвілий кошик різко гальмує утворення нових суцвіть у пазухах бічних бруньок, а тому 15–30 кошиків пуп’янків із куща не можливо отримати. Такі кошики, що квітують, слід негайно видаляти, адже їх неможливо продати, тому їх зрізують, щоб запобігти втратам врожаю.
Дослідження
Господарство ФОП «Павлік Максим» Дніпровського району Дніпропетровської області, на території якого вирощують артишок і проводили експериментальні дослідження щодо ефективності добрив, розташоване в с. Китайгород. Ця територія належить до північної частини Степу України, що має недостатнє і нестійке зволоження.
На тлі фонового лущення стерні восени 2022 року проводили обробіток ґрунту під артишок АГДС-1. Навесні 2023 року — фрезерування Kubota RSP125-15358, після якого нагортали гребені окучником Bomet. Розмір нагорнутих гребенів заввишки та завширшки — близько 20 см. Створені гребені накривали агроволокном з отворами, у які й садили артишок сорту Alla Romana.
Упродовж вегетації міжряддя гребенів (150 см) обробляли фрезою Kubota RSP125-15358 раз на місяць, гербіциди не застосовували. Для боротьби з трипсами та попелицею раз на місяць застосовували інсектицид — Разіт, 0,1 л/га і Амістар Голд, 0,7 л/га.
Проводили зрошення водою нормою 30 м³/га/місяць. Разом із водою (фертигація) вносили комплексне добриво Брасітрел Про YaraVita до зав’язування бутона квітки. Повторне внесення робили через два тижні після першого. YaraVita BRASSITREL PRO (N — 4,5%, Ca — 5,8%, Mg — 4,6%, MgO — 7,7%, B — 3,9%, Mn — 4,6%, Mo — 0,3%. Добриво не містить хлору.
Схему досліду з вивчення ефективності удобрення артишоку наведено нижче:
1. Без добрив
2. Фертигація N5P5К5 + N10P10К10 + інсектицид Разіт — 0,1 л/га і фунгіцид Амістар Голд — 0,7 л/га;
3. Фертигація N10P10К10 + N10P10К10 + інсектицид Разіт — 0,1 л/га і фунгіцид Амістар Голд — 0,7 л/га;
4. Фертигація N15P15К15 + N10P10К10 + інсектицид Разіт — 0,1 л/га і фунгіцид Амістар Голд — 0,7 л/га;
5. Фертигація N20P20К20 + N10P10К10 + інсектицид Разіт — 0,1 л/га і фунгіцид Амістар Голд — 0,7 л/га.
Густота артишоку становила — 2,5 тис./га.
Дослід однофакторний, закладений методом розщеплених ділянок, варіанти їх розміщення — послідовні у триразовій повторності.
Зростання вартості мінеральних добрив і засобів захисту артишоку призводить до скорочення їх використання, що зумовлює необхідність оптимізації їх застосування, тобто пошуку оптимальних доз застосування удобрення у вирощуванні артишоку.
В умовах посухи в степовій зоні України ми досліджували вплив різних доз добрив на ріст і розвиток артишоку, його біометричні показники та структуру врожаю в умовах ФОП «Павлік Максим» Дніпровського району Дніпропетровської області. Вплив добрив на ріст, розвиток, біометричні показники та структуру врожаю артишоку досліджували на відведеній для цього ділянці.
Як показали дослідження, перед зрізуванням бутонів артишоку висота рослин була значно нижчою за рослини, вирощені в інших теплих країнах, де висота їх може досягати 1,5–2,0 м. В нашому випадку рослини на контролі без удобрення мали висоту 40 см, дворазова фертигація мінеральними добривами YaraVita BRASSITREL PRO за крапельного зрошення дещо підвищувала біометричні показники й урожайність кошиків пуп’янків по висхідній зі збільшенням дози добрив (табл. 1, рис. 1).
Таблиця 1. Біометричні показники рослин артишоку залежно від удобрення за 2023 рік
Так, застосування YaraVita BRASSITREL PRO за дворазового крапельного зрошення N5P5К5 + N10P10К10 сприяло підвищенню висоти рослин на 2,0 см (4,7%), а фертигація з максимальною дозою добрив N20P20К20 + N10P10К10 на 4,0 см (9,0%). Приблизно з такою самою закономірністю зростала кількість листків і їх площа. Мінімальна доза внесення N5P5К5 + N10P10К10 сприяла збільшенню кількості листків на 2,3 шт./рослину (13,2%) проти контролю без добрив. А максимальна доза N20P20К20 + N10P10К10 сприяла збільшенню кількості листків на 6,5 шт./рослину (30,0%). Площа листків збільшувалася відповідно на 0,19 тис. м²/га (5,5%) та 0,84 тис. м²/га (20,4%).
Рис. 1. Вплив удобрення на висоту рослин, кількість листків і їх площу за 2023 рік
Урожайність артишоку, як й інших польових культур, значною мірою визначається елементами структури врожаю, описаними вище. Структура врожайності артишоку характеризується такими показниками, як кількість кошиків пуп’янків з однієї рослини та їх діаметр. Досліджувані добрива мали позитивний вплив на біометричні показники та елементи структури врожаю артишоку, а кінцевим рахунком і на врожайність основної продукції.
Збирали артишок вручну, шляхом зрізування кошиків пуп’янків у фазу технічної стиглості (до їх розпускання та почервоніння приквітників). Як показали дослідження, кількість кошиків пуп’янків від фертигації YaraVita BRASSITREL PRO збільшувалася не значно, всього на 1,0 шт./рослину. Це саме стосується і їх діаметра, який збільшувався всього на 1,0–2,0 см проти контролю без удобрення.
Унесені фертигацією мінеральні добрива YaraVita BRASSITREL PRO дозволили підвищити врожайність артишоку за мінімальної дози N5P5К5 + N10P10К10 на 0,50 т/га (11,10%), а за максимальної дози добрив N20P20К20 + N10P10К10 — на 1,10 т/га (21,5%) (табл. 2, рис. 2).
Таблиця 2. Урожайність кошиків пуп’янків артишоку залежно від удобрення за 2023 рік, т/га
Таким чином, внесення мінерального удобрення YaraVita BRASSITREL PRO не значно підвищувало елементи структури урожаю (кількість кошиків пуп’янків на рослині, штук та їх діаметр, см), а більше впливали на саму масу кошиків пуп’янків (основної продукції), яка зростала за мінімальної дози N5P5К5 + N10P10К10 на 0,5 т/га (11,1%), а за максимальної дози добрив N20P20К20 + N10P10К10 на 1,10 т/га (21,5%). Тобто внесення підвищеної дози удобрення N20P20К20 + N10P10К10 забезпечувало максимальну прибавку врожаю артишоку на 21,5%.
Рис. 2. Динаміка зміни елементів структури врожаю та врожайності артишоку залежно від удобрення за 2023 рік
Розрахований економічний аналіз вирощування артишоку в ФОП «Павлік Максим» Дніпровського району Дніпропетровської області показав, що вирощування артишоку іспанського виявилося економічно вигідним (табл. 3).
Таблиця 3. Економічна ефективність вирощування артишоку за 2023 р.
Під час розрахунку економічної ефективності у ФОП «Павлік Максим» Дніпровського району Дніпропетровської області були враховані виробничі витрати (загалом) згідно з технологічною картою та витрати на закупівлю насіння, мінеральних добрив і пестицидів згідно із цінами в умовах виробництва та реалізації 2023 року. Витрати на вирощування артишоку становили 600 тис. грн/га. Витрати на добриво YaraVita BRASSITREL PRO — 2960 грн за 10 л. Ціна реалізації артишоку в ресторани міста Дніпро — 250–300 грн/кг.
Собівартість продукції значно залежала від врожайності та внесеного мінерального удобрення. На удобрених варіантах собівартість зменшувалася в 1,10–1,20 раза (150 тис. грн/т на контролі й 119 968–133 991 грн/т на удобрених варіантах).
Максимальний умовний чистий прибуток — 918 160 грн/га і рівень рентабельності виробництва артишоку — 150,0% отримано на варіанті N20P20К20 + N10P10К10 під час фертигації (полив з унесенням мінеральних добрив) крапельним зрошенням. Слід зауважити, що, незважаючи на збільшення виробничих витрат при удобренні рослин артишоку, значно зростала врожайність культури і рівень рентабельності її виробництва (123,8–150%) в 1,20–1,50 раза, порівнюючи з не удобреними рослинами, де рентабельність була на рівні 100%.
Таким чином, на базі економічного розрахунку технології вирощування артишоку можна стверджувати, що застосування N20P20К20 + N10P10К10 в підживлення мінеральних добрив під час фертигації крапельного зрошення забезпечує найвищий урожай артишоку 5,1 т/га і рівень рентабельності його виробництва 150,0%.
Олександр ЦИЛЮРИК, д-р с.-г. наук, професор,
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
І. В. ПАВЛІК, Максим ПАВЛІК, ФОП «Павлік Максим»
Дніпровського району Дніпропетровської області
