На шляху до оптимальних умов
Питання створення умов для формування урожаю картоплі в грунтово-кліматичних умовах східного Лісостепу України в останні роки стає дедалі актуальнішим. Значною мірою це пов’язано з тенденціями зміни клімату в останні 4–5 років. Незначна кількість опадів в осінній період, тривалі посухи та зливовий характер опадів у весняно-літній період призвели до нестачі продуктивної вологи в ґрунті.
Середньодобова температура повітря впродовж вегетації у багатьох випадках перевищувала багаторічні показники. Оптимальні умови для формування столонів та бульб картоплі створюються за температури 16–18 °C та вологості ґрунту 70–75%. При 29–30 °C ріст рослин припиняється, а формування урожаю не відбувається. Високі температури повітря та недостатня кількість опадів наприкінці травня-початку червня та з середини липня до середини серпня, що були в останні роки, призвели до різкого зниження урожайності середньо- та пізньостиглих сортів, а в деякі роки — ранньо- та середньоранніх сортів картоплі.
Загроза пізніх весняних заморозків не дає змогу здійснювати раннє садіння. Тому виникає необхідність пошуку нових способів створення оптимальних умов для росту та розвитку рослин картоплі.
Вирощування картоплі
під шаром соломи
Застосування укривних та мульчуючих матеріалів дозволяє покращити водно-фізичні властивості орного шару ґрунту, оптимізувати мікроклімат у насадженнях та сприяти повноцінному формуванню урожаю картоплі. Подальше поглиблене вивчення цього питання дозволить вирішити актуальні проблеми картоплярства в регіоні.
Відповідно до даних Української асоціації виробників картоплі, частка прибутку виробника від реалізації може становити від 12% через посередників (виробник — закупівельник — реалізатор) до 35% при безпосередній поставці «виробник-магазин». Збільшити маржу виробника можна тільки за рахунок суттєвого зниження собівартості продукції та за рахунок виключення окремих технологічних операцій. Частково скоротити витрати на виробництво картоплі можливо за рахунок застосування гербіцидів, але при цьому знижується якість коренебульбоплодів і збільшуються втрати під час зберігання.
Аналізуючи сучасні механізовані технології виробництва картоплі в Україні та вивчивши світовий досвід вирощування бульбоплоду, був запропонований спосіб механізованого вирощування (виробництва) картоплі на поверхні поля, який виконують наступним чином.При посадці бульб картоплі (рис. 1), яку згідно із запропонованим способом можна виконувати у більш ранні строки (коли лише поверхня поля підсохла), сошники саджалок налагоджують таким чином, щоб вони висаджували бульби в рядки на поверхні поля без заробки їх у ґрунт (при цьому загортачі з саджалок доцільно зняти).
Висаджені таким чином бульби накривають суцільним шаром соломи з кузовних розкидачів твердих органічних добрив, якщо ширина коліс розкидачів співпадає із міжряддями висадженої картоплі, або з кузовних кормороздавачів, які подають солому із кузова через боковий розвантажувальний пристрій, рухаючись по не засадженій ділянці поля поряд з останнім рядком.
Шар соломи повинен надійно захищати молоді бульби, які ростимуть, від потрапляння на них сонячних променів. Одночасно такий шар соломи буде успішно зберігати ґрунтові води та дощову воду від випаровування, крім того, під шаром соломи накопичуватиметься конденсат, який утворюється за рахунок перепаду нічних і денних температур повітря, що в більшості випадків повною мірою забезпечить отримання високих урожаїв картоплі без додаткового зрошення посівів (рис. 2).
Шар соломи захистить висаджені бульби від заморозків, що дозволить вирощувати картоплю у більш ранні строки навіть у північних районах України. Догляд за посівами картоплі за таким способом механізованого вирощування, у зв’язку з тим, що бур’яни через шар соломи не зможуть прорости і пропадають, а ґрунт у міжряддях і рядках не пересихає і не покривається кіркою (тому не потрібний міжрядний обробіток), зводиться лише до захисту рослин від шкідників і хвороб обприскуванням пестицидами та фунгіцидами.
При такому способі вирощування коріння картоплі, висадженої на поверхню поля, проникає у ґрунт і забезпечує ріст як самої рослини картоплі, яка проростає через шар соломи у вигляді куща стебел, так і столонів, на яких виростають нові бульби картоплі, котрі теж знаходяться на поверхні поля під шаром соломи (рис. 3). Шар соломи в цей період регулює температурний режим росту бульб картоплі. Навіть за денної температури, яка перевищує 30°С (рубіж, при якому приріст бульб припиняється), температура під шаром соломи буде значно нижчою, що забезпечує рівномірний розвиток усіх утворених бульб і тим самим збільшення урожайності і товарності вирощеної картоплі.
При збиранні бульб картоплі, вирощеної за запропонованим способом, спочатку на поле заїжджають агрегати підбирачів соломи, які підбирають шар соломи з рядків картоплі і складають її у валки або розсіюють на звільнені від урожаю загонки поля (рис. 4).Потім звільнені від соломи рядки картоплі, що знаходяться на поверхні поля (рис. 3), підбираються картоплекопачами або картоплезбиральними комбайнами без значного заглиблення (лише на 1–2 см, для забезпечення повного підбирання бульб і виключення можливості їх травмування лемешами). Навантаження на збиральні машини при такому способові вирощування суттєво зменшується, що забезпечує значне збільшення продуктивності збиральної техніки і зниження енерговитрат та травмування бульб картоплі.
Яка оптимальна
товщина шару мульчі?
Досліди, проведені у 2012–2016 роках, показали, що на умови розвитку формування врожаю і його якості впливає товщина шару мульчі. Було з’ясовано, що під шаром ґрунту створюється особливий мікроклімат, який характеризується температурою середовища, нижчою, ніж над мульчею, і підвищеною вологістю за рахунок конденсату повітря. Крім того, краплі конденсату (води), що утворюються внаслідок перепаду денних і нічних температур, падаючи на поверхню ґрунту, збільшують його вологість. Таким чином, під шаром мульчі створюються сприятливі умови для росту картоплі.
Для дослідів використовувалися сорти картоплі Серпанок, Санте, Адретта. Догляд під час вегетації обмежувався двократною обробкою інсектицидами проти колорадського жука (табл. 1).
Таблиця 1. Результати досліджень впливу
товщини шару соломи на врожайність картоплі
За результатами досліджень було встановлено, що зі збільшенням товщини мульчуючого шару від 8 до 20 см збільшується термін проростання картоплі. При товщині шару 20–25 см відставання проростання від контролю (за звичайною технологією) становило 14 діб.
Найбільша врожайність 16238 кг/га, тобто збільшення на 51,8% більше у порівнянні з контролем, було відмічено на ділянці з товщиною шару мульчі 20–25 см. За меншою товщиною мульчі врожайність була меншою, і крім того, при збиранні частина бульб мала зелений колір, що знижує якість врожаю.
Середній розмір куща сягав 35 х 27 см. Глибина розташування бульбоплодів у ґрунті становила 0–5 см. При цьому було відмічено, що при посадці на твердій поверхні ґрунту (на необробленій поверхні) заглиблення бульб під час збирання було меншим.
Результати біохімічного аналізу вирощеного врожаю під шаром соломи товщиною 20–25 см показали, що картопля за вмістом крохмалю,
цукру, аскорбінової кислоти і нітратів практично не відрізнялась від картоплі, вирощеною за традиційною технологією.
Валерій ПАСТУХОВ, доктор техн. наук, професор
Микола БАКУМ,канд. техн. наук, професор
Вісхам ІСЛАМОВ, інженер
Марія МАЙБОРОДА,канд. економ. наук
Харківський національний технічний університет
сільського господарства імені Петра Василенка
Володимир ПРИСЯЖНИЙ, канд. техн. наук,
провідний наук. співробітник
ННЦ «Інститут механізації і електрифікації
сільського господарства»
