Аграрії замість весняної посівної почали опікуватися дезінфекцією та… юридичними питаннями. Криза вдарила по юридичній інфраструктурі: судах, арбітражах і головне — підважила багато угод, навіть довготривалих і таких, що здавалися «залізобетонними». Одним із найактуальніших питань виявився так званий форс-мажор. Йому й було присвячено вебінар УКАБу.
У заході віддалено взяли участь 73 учасники з різних регіонів України, які й означили ті проблеми, на які аграрії наразилися після введення карантину. З розповіддю про методи подолання новітніх негараздів виступила експерт з міжнародного корпоративного права, адвокат Юлія Курило.
Які найбільші загрози несе аграрному сектору проголошена у всьому світі надзвичайна ситуація? В Організації Об’єднаних Націй діє структура, що веде моніторинг пандемії і загрози для бізнесу у зв’язку з нею. ООН зазначає тенденцію до падіння цін на деякі види сільськогосподарської продукції, — розповіла Юлія Курило. Є загроза рецесії як для всієї глобальної економіки, так і для окремих країн. Найочевидніший виклик цього року — це скорочення прибутків у малих і середніх підприємств, зокрема, й в агробізнесі. У всьому світі може розвинутися рецесія, що призведе до зниження попиту на товари та послуги і до падіння цін.
Світ здурів! Як саме?
Знаменитий «ефект масштабу» працював на агрохолдинги, дозволяючи їм отримувати великі прибутки. Цьому багато хто заздрив. Але в кризу саме той-таки ефект може стати причиною підвищених збитків. Фермери раніше лаяли посередників, трейдерів, а тепер зрозуміли, що без них збут значно загальмувався, а то й припинився, бо трейдери — важлива частина логістичної інфраструктури ринків.
На вебінарі розглядалися конкретні й типові випадки, з якими нині доводиться мати справу багатьом агровиробникам. Розбиралися конкретні приклади, коли певні обставини заважають зобов’язанням.
Багато заробітчан повертаються із-за кордону. Деякі з них здавали свої паї в оренду. Часто орендарі хочуть розірвати договір раніше терміну, щоб уникнути збитків. Або ж, навпаки, хтось хоче забрати свій пай, щоб жити далі «із землі». Скасувати угоду про оренду земельної ділянки не так-то й просто. Потрібні серйозніші причини, ніж короткостроковий карантин. І розірвання договору — серйозний судовий процес, який може тривати місяці.
Виникають негаразди й в оренді торгових, комерційних та офісних приміщень, складів. Орендодавець не зобов’язаний поступатися тільки тому, що в орендаря впав виторг. Але він може ввійти в становище партнера й, наприклад, знизити орендну плату або перенести терміни виплат.
Є сьогодні у фермера законтрактовані вантажі, які мають прибути з Європи. Добрива або техніку відправляли в Україну, але набули чинності обмеження на перевезення та перельоти. Контракт зривається. Посівна кампанія гальмує. Типово? Так.
У людини, наприклад, було відрядження до Одеси. Він придбав квиток, однак нікуди не поїхав через карантинні заходи. Яку відповідальність несе «Укрзалізниця» — тільки у розмірі вартості квитка чи також і через шкоду угоді третіх осіб? У карантині діють обмеження, пов’язані з пересуванням людей і техніки. Найсуворішими вони є саме тепер у Чернівцях і взагалі на Буковині.
Чи зупиняти на карантин тваринницькі комплекси? Молочарство, птахівництво чи свинарство все-таки передбачає безперервний процес роботи. Автоматичне годування, роботи-доярі зменшують кількість персоналу, але не скасовують його взагалі. На щастя, тваринники привчені захищатися від агресивного середовища й заражень. Знають, що таке забезпечення санітарного благополуччя працівників.
Однак загострилися, звісно ж, проблеми з кадрами. Населення, яке працює в агросекторі, — це часто літні люди з групи ризику зараження коронавірусом. І от розпочинається посівна, а людей на роботі бракує — вони або хворіють, або не можуть доїхати. Діють обмеження щодо перевезення персоналу в автобусах.
Припустимо, хтось стверджує, що не може виконати свої зобов’язання через карантин. Однак який саме обмежувальний захід не дозволяє виконувати договір? Комендантська година? Заборона авіаційних перевезень? Ці чинники шкодять далеко не всім.
На вебінарі було описано ці й інші рахуби, що можуть нині трапитися з фермером. Але ж нас може врятувати — чи принаймні зробити втрати менш болючими — такий пункт в угодах, як форс-мажор? Тобто надзвичайні та невідворотні обставини, які унеможливлюють виконання всіх зобов’язань, що передбачені умовами договору.
Коли панує мінорний настрій
Ми переживаємо вкрай турбулентний період. Однак для деяких підприємців карантин став часом додаткових прибутків. Скажімо, для виробників антисептика на спирту. Чи для логістичних компаній, служб доставки їжі. Інтернет-торгівля теж отримала додатковий імпульс до розвитку, як і послуги навчання через скайп чи вайбер. Президент Володимир Зеленський анонсував запуск уже у квітні «Всеукраїнської школи онлайн». Тепер «ходити на уроки» учні 5–11 класів зможуть теж дистанційно. Наші великотоннажні літаки «Руслани» отримали багато замовлень на перевезення медичних вантажів між Китаєм, Європою й Америкою. Але у багатьох, навпаки: мінорний настрій і розмови про форс-мажор. «Обставини змінилися!» — це погана відмовка, хоча й поширена в бізнес-середовищі. «Трамвай із рейок зійшов» — так виправдовуються хіба що школярі. У який би бік не поверталася ситуація, давнє римське право (а відтак сучасне європейське) стоїть на тому постулаті, що всі договори мають виконуватися.
Адвокат Юлія Курило спростувала в ході вебінару популярні, але хибні міфи щодо того, як працює форс-мажорне застереження.
МІФ №1. Карантин визначено як форс-мажор згідно із законом. Отже, це впливає на зобов’язання по всіх угодах без винятку. Тож їх можна не виконувати! Ба більше: вони не існують, бо є карантин.
МІФ №2. Карантин — це форс-мажор, а відтак зобов’язання по угодах хоча й діють, однак є припиненими.
МІФ №3. Особа, на користь якої ми мали виконувати свої зобов’язання, має прийняти безумовно, що карантин є форс-мажором. Без суперечок! Адже це передбачено законом.
МІФ №4. Карантин Верховна Рада визначила форс-мажором. Отже, все гаразд! Форс-мажорне застереження спрацює автоматично.
Усе це — вельми приблизні уявлення. Бо сам по собі карантин — це ще не універсальний форс-мажор чи «відмазка» на всі випадки життя. Й він нікого не звільняє автоматично від виконання укладених договорів. Затримки в оплаті чи поставках сільгосппродукції можуть стати підставою і для фінансових втрат з усіх боків, і для штрафних санкцій. Бо якщо у вас у найкращих умовах чомусь немає грошей на рахунку, це ж не означає, що ви можете не платити? Але наслідки карантину можуть бути визнані форс-мажором за певних процесуальних діях.
Верховна Рада справді встигла ухвалити закон, за яким факт карантину додано до форс-мажорних обставин. Термін «форс-мажор» міститься в законі про Торгово-промислову палату України, і саме вона підтверджує форс-мажорні обставини, зокрема для зовнішньополітичних угод. Внутрішньо українські договори можуть обслуговувати регіональні торгово-промислові палати. ТПП вже оприлюднила перелік документів для отримання сертифіката про форс-мажор. Їх приймають в електронному вигляді.
«Тягарі один одного носіть»
Під час будь-якої кризи часто настає «момент істини». Так і нині. Агробізнес виявився стійкішим за багато інших видів людської діяльності. Ми побачили, що треба зупиняти аеропорти — але не чіпати свиноферми. Карантин може завадити футбольним змаганням у Лізі Чемпіонів, але ніяк не перешкоджає проростанню озимини.
У бізнесі угоди завжди конкретні. Так само конкретно треба пояснювати: чому вони не можуть бути виконані? Посилання на карантин — не завжди вагомий аргумент. Існує арбітраж, суди, але вони можуть і не працювати в такий період. Тому основна рекомендація, яку озвучувала адвокат Юлія Курило, — переговори. Кожен повинен діяти сумлінно. Слід вчасно повідомляти партнерів про ваші проблеми. Спільно мінімізувати збитки з урахуванням негативних обставин карантину. Не чекаючи на рішення Уряду, всі сторони мали б проявити власну ініціативу, як це буває в бізнесі. Домовитися щодо зміни умов, взаємно трохи посунутися один одному назустріч. У спільних інтересах нині — домовитися з кожним контрагентом про перенесення терміну поставок або нові терміни оплати. Здатність домовлятися, гнучкість — ось імунітет проти будь-якого форс-мажору.
У деяких країнах об’єднання аграріїв звертаються до своїх Урядів по допомогу — за грошима, преференціями, пільгами. Торгово-промислова палата України виходить з ініціативою до Уряду щодо деяких послаблень, зокрема й хоче полегшення орендних платежів. Це — заходи, що покликані пом’якшити кризу. Також згадаємо відому притчу. На початках християнства у важкі часи гонінь апостол Павло звернувся до вірних із настановою: «Тягарі один одного носіть, братове». Це вельми актуально в кризові часи.
Потрібно зважати на становище контрагента. Тим більше, якщо ваші господарські зв’язки з ним довгі, позитивні — і мають реальну перспективу.
Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
