Стан галузі
2011 рік є одним із врожайних на картоплю. За прогнозами Мінагропроду, цього року цілком реально зібрати в Україні понад 20 млн т «другого хліба». Для цього є всі підстави. Площа посадки картоплі розширилася у порівнянні з минулим роком на 31 тис. га, досягши 1,44 млн. Сприятливі погодні умови вплинули на зростання урожайності. Її очікують у межах 14-15 т/га, що перевищить минулорічну в середньому на 10%. Підтвердженням збільшення виробництва є проміжні статистичні дані. Так, за інформацією Держкомстату України, станом на 1 вересня всіма категоріями господарств було зібрано 13,7 млн т, що на 22% більше за відповідний період минулого року. При цьому середня урожайність становить 15,2 т/га, що на 27 ц/га перевищувало минулорічну.
Основне виробництво картоплі зосереджено в домогосподарствах населення. Торік частка виробленої картоплі в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах сягала 2,6% від загального обсягу продукції. Як наслідок, натуральне господарство не дозволяє застосовувати передові технології галузі. До того ж, відсутність централізованого обробітку посівів картоплі, якісного насіннєвого матеріалу та недотримання системи сівозмін сприяє розвитку хвороб та розповсюдженню шкідників. Відтак якість та урожайність картоплі знаходитися на низькому рівні. За врожайністю Україна посідає 95-100 місце у світі серед 150-ти країн, де культивується ця культура.
Незважаючи на існуючу тенденцію розвитку галузі, картопля була і залишається одним із основних джерел доходів сільського населення. В Україні нараховується понад 17 млн домогосподарств, переважна більшість з яких займається виробництвом картоплі для власного споживання, годівлі тварин та для продажу. У середньому на одне господарство доводиться 0,5 т товарної картоплі, при реалізації якої торік можна було виручити щонайменше 1,5 тис. грн. За нинішньої цінової ситуації для виробників картоплі залишається сумнівним отримання очікуваних доходів.
Цінова ситуація
Закономірним є те, що зростання виробництва впливає на збільшення пропозиції внутрішнього ринку та зниження цін на продукцію. В основних регіонах виробництва картоплі посередники купують продукцію вирощену в господарствах населення за цінами від 0,70 до 0,90 грн/кг. У більшості випадків картоплю закуповують для закладки на зберігання і подальшого перепродажу в зимово-весняний період наступного року.
Оптові ціни реалізації картоплі професійними виробниками в результаті надлишку пропозицій впали в західних регіонах країни до 1,2-1,4 грн/кг. Така низька вартість картоплі в Україні востаннє спостерігалася понад три роки тому, проте й витрати на її вирощування в той час були майже вдвічі нижчими. Собівартість промислового вирощування пізніх сортів картоплі становитиме, за підсумками поточного року, 1,5-2,0 грн/кг. Відтак, її продаж на початку сезону обернеться збитками для виробника.
Проте споживачів влаштовує такий розвиток подій. Ціни роздрібної мережі впродовж серпня-вересня мали тенденцію до зниження та зупинилися на рівні 2,5-3,5 грн/т, що є цілком прийнятним для пересічного споживача. За прогнозами експертів до кінця поточного року суттєвих змін у ціновій ситуації на внутрішньому ринку картоплі не відбудеться.
Споживання
Картопля є продуктом повсякденного збалансованого харчування людини. Торік споживання картоплі на одну особу в Україні становило 129 кг, що на 5 кг, або 4% перевищувало раціональні норми харчування, визначені Міністерством охорони здоров’я. Крім картоплі, більше за норму в минулому році вживали олії на 14%, хлібопродуктів - 10%. Проте споживання молока та молокопродукції було меншим на 46%, м’яса та м’ясопродукції - 35%, овочів та баштанних - 11%, і цей перелік можна продовжувати. Тому картопля для населення України є не просто продуктом харчування, а виступає замінником інших видів продовольства, яких не вистачає у раціонах харчування.
Споживання картоплі в регіонах України суттєво відрізняється. За даними Держкомстату України, високе споживання картоплі на одного жителя в рік спостерігалося в Сумській області. У 2010 році середньостатистичний житель Сумщини споживав понад 191 кг картоплі, а в 2009 році - 198 кг. Картопля також є важливою частиною щоденної дієти в Івано-Франківській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях. У той же час, найбільший виробник картоплі в Україні - Чернігівська область - має менше середньодушове споживання картоплі, чим вищезгадані регіони.
Менше за інших споживають картоплі жителі Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської областей та Автономної республіки Крим. У цих регіонах щорічно на кожного жителя припадає від 91 до 96 кг спожитої бульби.
Загалом близько 38-39% картоплі, що споживається в Україні, є придбаною. Більшість же потреб у цьому продукті забезпечується за рахунок власного виробництва, тобто картоплею вирощеною на присадибних ділянках.
Продовольчий фонд картоплі торік становив 5,9 млн т, або 31% до загальної пропозиції. Решта картоплі розподілялася наступним чином: на кормові цілі надійшло понад 29%, перероблялося на нехарчові цілі - 6%, витрачалося на посадку - 26%. Експорт картоплі становив близько 8 тис. т. При цьому втрати були в межах 8%.
У 2011-2012 маркетинговому році навіть при збільшенні виробництва, Україні навряд чи вдасться обійтися без імпорту картоплі. Приклади імпорту цього продукту спостерігалися у попередні роки. Впродовж останніх 10 років найбільше завозили картоплі у 2006 році, а саме 21 тис. т та у минулому році - 30 тис. т. Необхідність ввезення картоплі з-за кордону обумовлена двома основними причинами. По-перше, відсутністю розвинених каналів просування продукції від дрібнотоварного виробника до різного рівня споживачів на ринку, а по-друге - невисокою якістю продукції, яка пропонується вітчизняними виробниками. За прогнозами експертів, ціни на привезену товарну картоплю будуть на 20-25% вищими, ніж на вітчизняний продукт.
Світове виробництво
У світі вирощують понад 300 млн т картоплі. Середня її урожайність - близько 100 ц/га. Для порівняння - лідери за цим показником (США, Нова Зеландія, європейські країни) збирають у середньому по 400 ц/га.
Світове виробництво картоплі дедалі збільшується. Загалом її вирощують понад 150 країн у найрізноманітніших грунтово-кліматичних умовах. Основну частину картоплі виробляють в Азії та Європі. Серед провідних виробників Європи виділяють Pociю, яка концентрує 11,7% світового (28,6% європейського) врожаю картоплі; Україну, на частку якої припадає 6,1% (14,9% європейського), Бiлорусь - 2,6% (6,3% європейського).
Першість у торгівлі насінням картоплі належить Голландії. Ця країна контролює до 70% світової торгівлі насінням картоплі, експортуючи близько 700 тис. т продукції щорічно до 80 країн світу. І це при тому, що площі, відведені в країні під вирощування посадкового матеріалу, не перевищують 35-40 тис. га. Всього ж, за оцінками аналітиків, щорічний світовий експорт насіння картоплі сягає до 1 млн т.
Враховуючи світові тенденцій розвитку картоплярства, пріоритетним завданням подальшого реформування цієї галузі в Україні є налагодження виробництва конкурентоспроможної продукції за сортовими характеристиками, якістю і ціною. Саме за дотримання зазначених умов картопля українського походження зможе ефективно конкурувати з іноземними сортами не тільки на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.
Перспективи розвитку
Зростання виробництва картоплі не вирішує існуючих проблем галузі, а навпаки їх загострює. Ринок картоплі досяг тієї межі, за якою мають бути вжиті відповідні заходи, спрямовані на врегулювання внутрішніх потреб та обсягів виробництва.
Дрібнотоварне виробництво картоплі, що домінує понад 15 років в Україні, є малорегульованим та прогнозованим. Відтак, внутрішній ринок є незахищеним від можливого зменшення виробництва, що спостерігалося торік, та перевиробництва продукції як цьогоріч. Тому наразі доцільно розглянути можливість державної підтримки розвитку картоплярства на промисловій основі, тобто у сільськогосподарських підприємствах. В основі такої підтримки мають буди державні та регіональні програми розвитку галузі.
До того ж потребує збільшення фінансування наукова діяльність у галузі картоплярства. Питання виведення нових пристосованих до зміни клімату, нематодостійких, високоврожайних сортів, їх апробація на дослідних (експериментальних ділянках), реалізація товаровиробникам мають знаходити порозуміння та підтримку на рівні місцевих та державних владних структур.
Не викликає сумніву необхідність розбудови заготівельно-збутової мережі. Більшість вирощеної товарної продукції не знаходить покупців через відсутність можливості її продажу. До того ж не всі виробники мають умови для тривалого її зберігання, тому багато продукції просто псується. Мережа заготівельно-збутової кооперації, яка існувала за радянських часів, була зруйнована, а натомість сучасна, ринкова ще не побудована. Влада здійснює перші кроки з налагодження кооперативних відносин на ринку сільськогосподарської продукції, які є вкрай необхідними, але не в змозі розв’язати існуючу проблему. Створення власних кооперативів виробників з подальшим продажем продукції через оптово-продовольчі ринки, мережі супермаркетів, громадського харчування є бажаним результатом у розбудові сучасної заготівельно-збутової мережі.
Комерційні структури потенційно можуть долучатися до цієї роботи, беручи на себе відповідальність з організації вирощування якісного товару на договірних засадах із постачанням сортового посадкового матеріалу та закупівлі готової продукції за попередньо погодженими цінами. Проте для отримання результату від такої діяльності потрібні значні інвестиції у розвиток інфраструктури.
При вирішенні назрілих проблем розвитку галузі Україна зможе стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку, забезпечити продовольчі й інші потреби в картоплі та поступово нарощувати експорт якісної продукції на світові ринки.
