Озимі зернові. Без стереотипів

/ Подія / Четвер, 07 липня 2016 14:07
Ірина САДОВА, спеціально для "АС"
Хто хотів почути відповіді на свої прямі життєві питання щодо розвитку озимих зернових — їх почув. Нагальні проблеми сезону-2016 зібралися обговорити науковці, менеджери-консультанти і агрономи, представники сільгосппідприємств. Але, так виглядало, що навіть організатори такої зустрічі з «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) не очікували, що створять настільки актуальний новітній майданчик в допомогу аграріям-практикам. Основні поради хочемо передати і нашим читачам.

 

Тому що всі — практики
Розмову експертів наживо, у форматі вебінару спостерігати і брати участь у ній міг будь-хто. Достатньо було підключитися до трансляції на своєму комп’ютері. Всі учасники обговорення весняних проблем виявилися надто близькими до землі і всього, що відбувається нині на реальних полях, у господарствах. Не було загальних фраз — була конкретика. І поради. Головне, до чого дійшли спеціалісти: успіх матиме той, хто позбудеться старих стереотипів і діятиме творчо. Вони ж спільно готові допомогти.
 
Експертами в обговоренні виступили науковці Сергій Ретьман, заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААНУ, Світлана Каленська, завідувач кафедрою рослинництва агробіологічного факультету НУБіП, а також харків’яни — головний науковий співробітник лабораторії імунітету рослин до хвороб і шкідників Віра Петренкова та провідний науковий співробітник лабораторії селекції і фізіології озимої пшениці Наталія Рябчун з Інституту рослинництва ім. Юр’єва. Аналізом ситуації на полях у різних регіонах країни поділилися технічні менеджери компанії «Сингента» Олександр Зозуля та Світлана Чоні, яких агровиробники звикли бачити на демоділянках і серед консультантів у своїх господарствах та на численних Днях поля. Кожне твердження учасники вебінару намагалися звірити із виробниками — фермером і водночас доцентом кафедри технології рослинництва та захисту рослин Білоцерківського національного аграрного університету Романом Коваленком і головним агрономом холдингу «Індустріальна Молочна Компанія» Олександром Гірманом.
 
Усе, що на полях, — результат осені
Оцінюючи ситуацію на полях, робили висновок: зима практично ніде не дала несприятливих умов. Вона втрачає роль регулювального чинника у розвитку шкідливих організмів. А от осінь подовжується і дає свої наслідки. Озимі культури вегетують до кінця грудня-початку січня. Майже всюди фіксувалася посуха. Бачимо чіткі ознаки кліматичних змін у бік континентальності: на фоні загальних теплих періодів було кілька різких короткочасних похолодань при нібито достатній річній кількості вологи — посушливі періоди саме під час сівби. І таку тенденцію можна помітити упродовж вже останніх п’яти років. Відповідно є суттєві зміни фітосанітарного стану всіх культур, особливо озимих зернових.
 
Не затягувати рішення
Наталія Рябчун поділилася спостереженнями про те, що, скажімо, на посівах у Рівненській області зараз фіксуються більш розвинені рослини. Тут треба бути готовими до можливих проблем із хворобами. На Лівобережжі посіви більш строкаті і вимагають дуже уважного дослідження. Більшість з них показали, що реалізують свій потенціал, хоча і не уповні. А от слабкі викликають тривогу, особливо там, де були гірші попередники чи застосовувалося непротруєне насіння, де бракувало живлення. Після обстеження фітосанітарного стану і динаміки розвитку на таких полях треба терміново приймати рішення: надалі вкладати в їх ріст чи все-таки пересівати. Наприкінці травня робити це вже буде запізно.
 
Другий фактор, що насторожує, — фотосинтетичний потенціал. В ослаблених посівів рядки не зімкнулися, значний сонячний потенціал іде лише на нагрів грунту. Стоїть важливе завдання забезпечити рослини живленням, у т.ч. листковим, тому що коренева система рослин з різних причин слаборозвинена, добрива будуть поглинатися не у достатній кількості. Листкове добриво має складатися не тільки з основних елементів, але й мікроелементів, наголошує Наталія Рябчун, адже їх у наших грунтах недостатньо для отримання гідного врожаю.
 
«Фіксуємо цікаву ситуацію, — ділиться технічний менеджер з фунгіцидів та протруйників на зернових культурах Світлана Чоні. — Лівий і правий береги ніби помінялися місцями за фітопатологічною ситуацією. Раніше на півночі, в центрі, на заході в цей час хвороб було більше і вже у серйозніших стадіях. А тепер більше потерпає від них схід, південний схід і південь, при тому що і посіви тут слабші — мабуть, за рахунок цього і хвороби себе активніше почувають. У центрі, в Житомирській, частині Київської областей рослини чистіші, менше помітні прояви захворювань. Зате і вологи значно менше».
 
Попри складні умови розвитку посіви вирівнюються, але є серйозні побоювання через те, що коренева система не дуже прагне розвиватися. Вегетативна маса накопичується, ріст потихеньку іде на середньому рівні. Але вторинна коренева система не активно просувається у грунт, бо він сухий. Відповідно рослина більше живиться вологою з повітря. І це сильно насторожує виробників через прогноз посушливого і жаркого літа. Відповідно люди бояться вкладати кошти в озиму пшеницю, за її сьогоднішнього фізичного стану це є ризиком.
 
Агровиробники сподіваються на поради науковців: до яких же оптимальних заходів вдатися, щоб кошти спрацювали на рентабельність, найкраще були використані на реальний прибуток, а не просто кинуті в землю.
 
Якщо невчасно, то марно

Континентальність клімату, а головне — різкі перепади температур особливо позначаються на хворобах. Різними видами плямистостей перш за все вражається озима пшениця, але цього року значно тривожнішою є ситуація з озимим ячменем. На озимій пшениці розрізняють нині 3 типи посівів — задовільні, слабкі і зріджені. Залежно від стану, розвиватиметься фітосанітарна ситуація, а отже, моніторинг і аналіз стадії має підказувати господарям конкретні дії на кожній ділянці.
 
Нині інтенсивно починають вже заселяти посіви шкідливі клопи. Клоп шкідлива черепашка через підвищення температур почав діяти значно раніше, навіть порівняно з минулим роком. Запізнитися з обробками проти нього саме зараз — значить приректи рослини на повне випадіння. Головна підказка загальна: знання біологічних особливостей дає можливості найоптимальніше застосувати захист.
 
Озиму пшеницю та ячмінь окуповує і попелиця, котра небезпечна не тільки прямою шкодою, але й як переносник вірусних хвороб. Температура сприяє і розповсюдженню злакових мух.
 
На розповсюдження бур’янів, підкреслює Сергій Ретьман, значно впливає густота стояння: зріджені та послаблені посіви уражені набагато більше. Склад бур’янів дещо змінився порівняно з минулим роком. Приміром, активно розповсюджуються підмаренники, що треба враховувати при доборі гербіциду.
 
Науковці також наголошують на вчасних агротехнічних заходах, підживленні та фунгіцидних обробках, зокрема, через помітну активність септоріозу.
 
«Урожай можна врятувати лише тоді, коли над посівами комплексно працюють, аналізуючи й обираючи точні засоби, селекціонери, технологи та спеціалісти із захисту рослин», — підкреслює Віра Петренкова.
 
Не калькувати й орієнтуватися 
на гаманець
Не калькувати технології, хоч навіть найуспішніші, а творчо адаптувати їх до своїх умов закликає агровиробників Світлана Каленська: «Не будемо мати максимального ефекту, якщо не працюватимемо в полі з огляду на конкретну ситуацію. Тим більше на озимих, які завжди у пріоритеті, адже дають вищу якість зерна, вал, урожай».
 
Варто правильно налаштувати свою стратегію, зокрема, при доборі сортів. Благо, вибір став для наших виробників значно ширшим. Зате й відповідальнішим. «Адже сорти різної селекції суттєво відрізняються між собою, скажімо, за типами формування урожайності, — нагадує Світлана Каленська. — Як правило, іноземна селекція — це стебловий тип, коли урожайність формується за рахунок кількості стебел. Отже, на формування достатньої кількості стебел і будемо працювати. Іноземна селекція вимагає особливих підходів до глибини заробки, густоти. А вітчизняні сорти вирізняються колосовим типом формування урожайності. Чітко знаючи ці біологічні особливості, легше обирати засоби для ефективності». З іноземними сортами також можна сміливіше переходити на менші норми висіву, правда, грамотно вибудовуючи систему живлення. Доглядати рослини, зокрема, підгодовувати їх спеціаліст радить за аналогією до людського дробове харчування. І вже мати прив’язку не до фаз, а орієнтуючись на 100-бальну міжнародну систему розвитку рослини, чітко визначати мікростадії.
 
Для оптимальності витрат спеціалісти радять виробникам обирати технологію, прямо орієнтуючись на свій економічний стан. Бо навіть найкраще дороге насіння не дасть належного ефекту без інвестицій у живлення і захист, «виїхати» лише на потенціалі селекції не вийде. Порада: не маєте коштів — висівайте домашні сорти, які дають гарантований рівень урожайності без додаткових витрат. Акцентують також на чіткому дотриманні строків сівби. Той, хто нинішнього сезону намагався посіяти глибше і перестарався — опинилися в мінусах, адже насіння втратило енергію росту, недоотримало вологи, був втрачений час, через що рослини виявилися нежиттєздатними.
 
Особливості препаратів
Яких же препаратів для захисту потребують агровиробники у зв’язку зі змінами клімату і відповідною поведінкою рослин? Посилаючись на практичний досвід багатьох років, про це міркували, зокрема, й представники мультинаціонального виробника ЗЗР компанії «Сингента». Відзначаючи значні технологічні зміни, зокрема, Олександр Зозуля звертає увагу на вже усталений досвід осінніх гербіцидних та фунгіцидних обробок, чого практично не траплялося ще, скажімо, років 10 тому. Через подовження періоду вегетації термін дії препаратів теж мусить подовжуватися. Продукти короткої дії, ті ж триазоли, стають менш ефективними. Виникає потреба довше захищати посіви від шкідників, які іноді представляють загрозу ще й в кінці року.
 
Спеціалісти, хоча й дивуються, але констатують факт: господарі максимально запасаються засобами захисту, закупки не зменшуються. За прогнозами, через інтенсифікацію виробництва попит на продукти захисту не знижуватиметься і надалі. При тому, що обрахунки витрат робляться набагато ретельніше. На фунгіцидах взагалі не спостерігається економії. Близько половини усіх грошових вкладень у ЗЗР на озимі зернові в інтенсивних посівах ідуть саме на фунгіциди.
 
Змінилися пріоритети в боротьбі зі шкідливими організмами. Якщо, наприклад, ті ж 10 років тому основна загроза для зерна була з боку сажкових хвороб, то тепер на перше місце вийшли фузаріоз, септоріоз колоса. І наявність високої токсичності цих грибів ставить під загрозу можливість використання такого зерна в харчових цілях. А проти них потрібна вже інша стратегія боротьби.
 
Підкреслюючи особливості саме нинішнього року, Наталія Рябчун та Світлана Каленська вважають за актуальне грамотне застосування рістрегулювальних речовин. Правда, при цьому з огляду на їх групи і виробника, чіткого дотримання строків внесення. До того ж, закликають пам’ятати рекомендацію про те, що для ефективної дії рістрегулятора спочатку треба гарно «нагодувати» рослину. «На одних вітамінах і ми, люди, не витримали б», — узагальнює професор Каленська.
 
На нюансах сучасних препаратів, особливостях діючих речовин і відповідних змінах у рекомендаціях зупинилася і технічний менеджер Світлана Чоні. За приклад наводить боротьбу з активними нинішнього сезону небезпечними шкідниками — трипсами. Раніше було прийнято боротися з ними в момент колосіння, коли наносять найбільшої шкоди. Але досвід показує, що краще вплинути на урожай і рентабельність, якщо проконтролювати цього шкідника раніше, і тим самим наперед убезпечити колос.
 
Науковці категорично висловлюються проти заниження норм препаратів у коктейлях із 3-4 продуктів. Навіть попри те, що вони часом мають позитивний ефект. Сергій Ретьман посилається на численні дослідження, які показують, що зниження норм застосування призводять до пришвидшення резистентності популяцій шкідливих організмів.
 
За даними обстежень, 98% полів заражені збудниками інфекцій, тому обробка насіння навіть не викликає сумнівів. Істотно збільшилася загроза розвитку прикореневих гнилей, їхні збудники стали агресивними і дуже поширилися територіально. Усе це підштовхує до застосування протруйників із подовженою ефективною дією.
 
Увага на якість
В умовах, коли прогнозується менша урожайність зернових, спеціалісти пропонують господарникам більше зараз зосере­дитися на якості зерна. Мовляв, є така закономірність: менший вал компенсується якістю. Тому варто попрацювати на колос, накопичення білка, якість клейковини, застосовуючи якісне підживлення упродовж усього сезону. Вчені наполягають на такій зміні в агротехніці озимих зернових, як збільшене внесення мікродобрив. Науковці якраз вивчають форми застосування мікродобрив у комплексі із засобами захисту рослин.
 
Зміна кліше
Практики і дослідники постійно знаходять нові хвороби, яких раніше не бачили на наших посівах. Свою актуальність втрачає борошниста роса, натомість помітнішим стає септоріоз, котрий шкодить ще з осені. Невпинно поширюються збудники ризоктоніозу. Нові загрози вимагають від кожного агронома відходити від звичних кліше. Скажімо, дуже застаріла колишня рекомендація чекати 5% цвітіння для обробки проти фузаріозу колосу, її проводять раніше.
 
Так само принципово змінюється погляд, приміром, на суть першої обробки для захисту рослин. Світлана Чоні нагадує, як ще донедавна її характеризували як максимально економічну, використовуючи комплекс дешевих інсектицидів і фунгіцидів. Нині все категорично змінилося. Перша обробка стає найнеобхіднішою для рослин, потребує комбінованого інсектициду й пролонгованої дії. «Головне, щоб споживач усвідомлював суть усіх нюансів розвитку, — наголошує Світлана Чоні. — Сприймав його як цілісний ланцюжок, у якому варто знайти найчутливішу ланку і завдяки цьому точно повпливати на загальну ефективність».
 
Нестереотипний соняшник
«Завдяки цій зустрічі почалися руйнуватися стереотипи навіть у наших головах», — підсумовував Олександр Зозуля професійну зустріч в УКАБі. І при цьому особливо посилався на розбите кліше у ставленні до соняшнику. До цієї культури не раз поверталися учасники дискусії, коли говорили про класичну необхідність мати гарного попередника під озимі. Виробники ж твердили своє: «Нам попередника диктує економіка. Хочеш вижити — мусиш сіяти і по 
соняшнику».
 
«А чому б і ні?» — несподівано парирувала Наталія Рябчун. — По факту соняшник вже став найбільш поширеним класичним попередником. Треба з цим миритися та діяти. Кажуть, що він виносить поживні речовини. Але водночас кожен господар під цю культуру належно заправляє грунт. Коренева система соняшнику потужна, у неї багатий ферментний апарат, який, наприклад, переводить важкодоступний фосфор з грунту у мобільний, що добре засвоюється. За таку роботу можна і соняшник сприймати за непоганого попередника».
 
Немає універсальних порад
Виробничники підтверджують: найактуальнішими питаннями, які обговорюють зараз постійно між собою, є проблеми попередників та утримання вологи. Тому найбільше і розпитували в експертів і науковців, як відповідно вибудовувати свої технології.
 
А ті, найперше, говорять про творчість. Приймати рішення треба безпосередньо в полі, універсальності не буде. Запевняють, що навіть студентів вже не вчать традиційних норм, а стимулюють відходити від класики і приймати оперативні рішення на кожній конкретній ділянці. Тому що ефективність дає тільки точність і своєчасність, за тиждень нова ситуація вимагатиме нових рішень.
 
Так само і кліматичні умови останніх років не дозволяють кивати на будь-які закономірності — кожен рік приносить все нові й нові зміни. Відповідно зробили висновок про необхідність впроваджувати новітні технології для діагностики і прогнозів. Спеціальних державних служб такого напряму, будемо відверті, зараз не існує. Тому господарства мусять розраховувати виключно на себе. Є приклади використання регіональних метеостанції, які прив’язуються до серверів і допомагають у прогнозуванні фітосанітарного стану на визначених полях. У цій же системі йдеться про використання дронів. Але їм треба поставити правильні завдання, тож на часі продумати методологію досліджень за їх допомогою, узагальнення даних і висновків.
 
Напрошується висновок про те, що, по-перше, наступні зустрічі багатопрофільних спеціалістів украй необхідні, а по-друге, їм не обійтися і без фахівців ІТ-галузі, котрі дуже активно взялися за розробку технологій для сільського господарства.
 
Творчі аграрії чекають на постійний живий зв’язок із консультантами, вченими, технічними фахівцями.

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.