Море зерна й вітер майбуття

/ Подія / Середа, 12 липня 2017 11:08
На початку квітня пройшла XІV Міжнародна конференція «Зерно Причорномор’я: Вітер змін». Це — один із впливових дискусійних майданчиків агробізнесу, де оприлюднюється ґрунтовна аналітика світового зернового й олійного ринку, окреслюються перспективи найближчого майбутнього. Чи варто чекати зростання цін на пшеницю, ріпак, соняшник? Як і куди краще експортувати зерно? Ці та інші питання фундаментально обговорювалися у київському готелі «Інтерконтиненталь».

 

У форумі взяли участь близько 700 учасників із 407 компаній, що представляли 55 країн. Це співробітники зернових та олійних підприємств, фермери, брокери і трейдери, банкіри, страховики, перевізники (морські, автомобільні й залізничні), дорадники консалтингових фірм. Фахівець з роботи з корпоративними ринками компанії «УкрАгроКонсалт» Богдан Хом’як задав загальну тему обговорень: «Не всі переміни, які відбувалися останніми роками в Україні, виявилися успішними. Однак ми прагнемо перемін на краще. В чому вони? Ставляться цілі: наприклад, зібрати 120 млн т зерна. Або: подвоїти чи потроїти аграрний експорт… Однак, щоб добитися позитивних результатів, нам слід покращити наше розуміння ситуації у світі».

У 1990 році пісня «Вітер змін» (Wind of Change) німецької групи «Скорпіонс» стала символом благотворних перетворень у Східній Європі після розпаду СРСР, хітом ХХ ст. Чому ж її знову згадано зараз?

Бриз відсіює полову
Країни Причорномор’я посідають помітне місце у світовій торгівлі, зокрема, й зерном. Причому чим далі, тим значнішим є внесок цього регіону у глобальне харчове виробництво. Причорноморський регіон останні роки знаходиться у фазі серйозних глобальних змін.

Філософ Томас Мальтус, який пророчив людству збільшення у геометричній прогресії й лихо від голоду, виявився неправим. За останні 30 років виробництво зерна на Землі подвоїлося, хоча населення так швидко не зростало. Так що нині маємо перевиробництво і низькі ціни на збіжжя.

Генеральний директор аналітичної компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов присвятив свою доповідь питанням конкуренції і взаємодії агровиробників на світових і регіональних ринках. «УкрАгроКонсалт» багато років веде дослідження аграрного ринку України й країн Чорноморського регіону, тому його виступ був ґрунтовним.

Україна значно збільшила за останні 15 років свою присутність на глобальних ринках. Це безперечний успіх. Українське агропромислове виробництво стало капіталомістким, інтенсивним. Та на наших полях переважає один метод підвищення ефективності аграрного виробництва — кількісний. Він однобічний: хай буде якомога більше гектарів, більше тоннажу. Йде нарощування мільйонів тонн зібраного врожаю. Однак збільшення виробництва веде до зростання його пропозиції на ринку, а відтак, до падіння цін. «В умовах низьких цін важливі не стільки обсяги продажів, скільки прибуток від експорту зерна… Українському АПК необхідно впроваджувати передові технології, бо за рахунок нарощування обсягів виробництва збільшити прибуток найближчим часом буде неможливо», — вважає пан Феофілов.

Періоди низьких цін на зерно періодично змінюються періодами високих. Зараз ми — у низькому тренді. І прогнозувати швидке їхнє зростання було б необачно. На аграрному ринку з’явилися нові фактори, яких раніше взагалі не було в економічній історії. Це, наприклад, зростання обсягів зберігання — збільшення кількості елеваторів, фермерських башт-силосів, зернових біг-бегів тощо, і відповідно, збільшення тривалих запасів зерна на ринку взагалі.

Безперечно, останнім часом на ринку зерна домінують покупці, а не продавці. Вони прагнуть ще нижчих цін і кращих пропозицій. Логістика ж намагається забрати зайві ланки торговельних ланцюгів. Наприклад, виробники м’яса прагнуть купувати зерно прямо у фермерів, обходячи гуртову торгівлю.

Україні потрібно закріплюватися на глобальних ринках. Це потребує не лише кількісного нарощування виробництва, а й розуміння нових стратегій. Потрібно зосередитися на методах, які могли б підвищити прибутковість аграрного виробництва. Дохід операцій на зерновому ринку залежить від методів управління, які застосовує компанія. Конкуренція нині зміщується у сферу попиту. Ми бачимо формування потужного ринку органічної екопродукції, виникнення національних брендів у сфері продуктів харчування. Іде розвиток упакування, логістики, дистрибуції.

А що ж фінансові інститути?.. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зауважив, що Україна може подвоїти виробництво агропродукції. Одначе такі досягнення не відбудуться без значних інвестицій у сільськогосподарську галузь.

А чи здатний банківський сектор України кредитувати аграріїв для того, щоб підтримувати сталий розвиток виробництва? За останні три роки число банків в Україні скоротилося вдвічі. Наразі вони перебувають у стані стресу, і як джерело інвестицій не досить певні. Інші інституції фінансового розвитку економіки поки ще слабкі, не звичні для України. Тож основним джерелом грошових надходжень у сільському господарстві України нині є сам виробник, що вкладає свій прибуток у подальший розвиток: 85% фінансування аграрного виробництва здійснюється з кишені фермерів.

Однак попри все на конференції ми побачили представників кількох банків із ЄС: Франції, Литви, Кіпру, Великої Британії. Схоже на те, що вони таки прагнуть кредитувати аграріїв та експортерів, і треба шукати шляхи взаємодії з ними.

Віяння із Заходу та Сходу
Непогане знання українських реалій виявили й зарубіжні експерти. Французький економіст Філіп Шальман, засновник європейського інституту «Циклоп» (CyclOpe), виступив із доповіддю про тенденції й перспективи глобального зернового ринку. Пан Шальман має ступінь доктора наук Університету Сорбонна (Париж), є автором понад 30 книжок, присвячених економіці, сільському господарству, міжнародним відносинам. Він проаналізував, як впливають на нас вітри зі Сходу (з Китаю та Росії) і віяння із Заходу, дав загальну картину світової економіки на сьогодні.

З початку ХХI ст. ми спостерігали економічне зростання у багатьох країнах. Потім настала фінансова криза 2008 року… Але незабаром зростання знову відновилося — насамперед за рахунок нових підходів до виробництва й маркетингу. І хоча ми спостерігаємо застій на багатьох сировинних ринках, фактичне зростання світової економіки протягом 2016 року становило 3,1%. США після кризи 2008 року демонструє підвищення на 1,5–2% ВВП щорічно. Китай та Індія зростають на 6–8% щороку. Виглядає, що саме Азія й Африка будуть у найближчі роки найбільшими споживачами продовольства. Філіп Шальман вважає, що попереду чекає тривалий період низьких цін на сільгосппродукцію. Однак вирішальним фактором аграрного зростання стане попит саме на індійському та африканському ринках. Щодо сьогодення, зокрема, доповідач звернув увагу на «ефект Дональда Трампа» у макроекономіці. Судячи з фондових індексів, після його приходу до влади у США підприємства розвинутих країн налаштовані надзвичайно оптимістично.

Геннадій Шульга, віце-президент з розвитку бізнесу сільськогосподарсько-харчового департаменту SGS Group, детально оцінив якість української пшениці й інших зернових у порівнянні зі світовими конкурентами. Компанія SGS Group широко відома в сфері контролю якості продукції, лабораторних випробувань, сертифікаційних послуг, тож його доповідь дала розуміння багатьох ключових питань експорту. Зокрема, він висвітив проблеми забруднення мікотоксинами й пестицидами по Україні й Чорноморському регіоні.

Директор компанії «Зернові Послуги» (Grain Services) Андреа Каньолаті займається брокерством і консалтингом у царині сільськогосподарських товарів, насамперед у секторах переробки продуктів харчування. Він розповів про те, зокрема, яке зерно полюбляють імпортувати італійці для своїх популярних продуктів — пасти й піци.
 
Споживання власної та імпортованої пшениці в Італії
протягом 2016 року

Автор: Grain Services

Директор дослідницького бюро «Зернові & Олійні» Віктор Асланов (Казахстан) дав оцінку стану озимих і запропонував прогноз урожаю зерна на 2017 рік в Україні й інших причорноморських країнах.

Згідно з відомою настановою «мислити слід глобально, діяти — локально», інші доповідачі також не зрідка переходили до сьогоднішніх актуальних питань. Той-таки стан озимих у «пшеничних» регіонах України досить прискіпливо проаналізував на базі власних польових досліджень аналітик Уряду США (USDA) Марк Ліндеман.

Хвилі гасять вітер
«Роза вітрів» не завжди буває сприятливою до агровиробників. Але, як каже прислів’я, хто не підняв вітрило, для того немає попутного напрямку.

«Зерно Причорномор’я» — масштабний захід, де фахівці різних галузей і країн обговорювали фактори, що можуть завадити агровиробництву й експорту: хвороби рослин, збройні конфлікти між країнами регіону і пов’язані з цим загрози торгівлі, піратство, глобальне потепління. Розмовляли на конференції і про глобальні вітри перемін у глобальній політиці: нові ідеї Дональда Трампа, британський Брексіт (тобто вихід із ЄС), десятилітній застій економічного зростання у Японії, яка є лідером світових високих технологій. Доповідачі шукали способи, як давати раду цим викликам. Найперше, звісно — це знати про них, бо хто попереджений — той озброєний. Тоді можна навіть спрогнозувати неочікувані плюси.

Це продемонстрував, зокрема, французький професор Шальман: «Завдяки Трампу, можливо, Україна продаватиме кукурудзу в Мексику. Божевільна ідея, але чому ні? Якщо на кордоні зі США, звідки Мексика зараз возить кукурудзу, поставлять стіну, як обіцяв американський президент, то, може, вітер змін подує у ваші вітрила?».

З одного боку, закриття для українських виробників російського ринку і транзиту через Росію призвело до відчутного зменшення експорту і зростання негативного торгового сальдо України. З іншого — виникають і нові можливості. Наприклад, Туреччина ще з березня припинила безмитно приймати пшеницю й кукурудзу з Росії. По суті, це втрата турецького ринку для росіян, що може означати додаткові можливості для агробізнесу інших причорноморських держав.

Так, ми живемо у неспокійні часи. Урагани, виверження вулканів, кліматичні катаклізми, війни та революції заважають бізнесу. Однак іноді те, що для одних може стати неприємним форс-мажором, для інших є додатковою можливістю. Свіжий приклад: урожай пшениці торік у Франції через посуху скоротився, за оцінками багатьох аналітиків, на 30%. А Франція ж багато зерна везла в Африку. Звісно, тепер французькі і африканські споживачі шукатимуть нові джерела постачання, і чому б вільне місце не зайняти українським компаніям?

У виступах учасників конференції «Зерно Причорномор’я: Вітер змін» відмічалося, що помітно підвищується цікавість споживачів до нішових культур. Виходячи з цього, українські аграрії вирощують більше гороху, нуту. Стабільними покупцями бобових культур є знову ж таки Індія та Азія.

Оскільки Чорноморський регіон стає одним із найбільш важливих на світовому ринку зерна, обговорювалися й такі проблеми: експортна логістика, зміцнення конкурентних позицій через формування сучасних транспортних коридорів.

Фактором формування прибутку служить також поводження цін, їхнє коливання. Навіть девальвація гривні при розумній поведінці для декого стає джерелом зростання доходів. Правильно організувавши цикл своїх платежів, багато хто з фермерів на девальвації навіть заробляє.

На конференції «Зерно Причорномор’я: Вітер змін» дискутували про глобальні перспективи й локальні дії у конкретних умовах. Розповсюджували нормативну літературу для експортерів, книжки з морського права. Зокрема, можна було довідатися конкретно, на які юридичні ризики наражаються судновласники, що мають ідею заходити «під санкції» у кримські порти.

Як нагодувати більше людей і на цьому заробити? Треба не лише більше вирощувати. Але й також поліпшувати управління й удосконалювати логістику, мінімізувати втрати, йти у переробку агросировини. І звісно, що при надмірі пропозицій визначальним фактором стає якість будь-якої аграрної й харчової продукції.

Коментарі

Олена КОВАЛЬОВАзаступник Міністра аграрної політики й продовольства України
 Світовий аграрний сектор останнім часом зазнає значних змін. Усі ми стикаємося з новими викликами. Гостро постає питання нашого місця на глобальному ринку продовольства. Разом із тим, підвищується конкурентоспроможність національної економіки. Сьогодні Україна експортує сільгосппродукцію у 190 країн світу. За підсумками 2016 року ми займаємо 12% світового ринку зерна, 4 місце з експорту кукурудзи, 6 — з торгівлі пшеницею. Наша держава разом з агробізнесом працює над рішеннями, які дозволяють почувати себе безпечно й комфортно як українським споживачам, так і виробникам сільськогосподарської продукції. Давайте ж об’єднаємо зусилля!

Марк ЛІНДЕМАННаналітик, експерт сільськогосподарського департаменту Уряду США (USDA)
 Нещодавно ми з колегами їздили по Україні — цікавилися станом озимих. Виїхавши з Києва, побували в Полтавській, Дніпропетровській областях, потім на Херсонщині, Миколаївщині, Вінниччині та Київщині. Це — головні регіони вирощування озимої пшениці в Україні. Її було посіяно по країні стільки ж загальною площею, як і минулого сезону. Однак сівба восени, як ми знаємо, затрималася через суху погоду у вересні-жовтні. Так що вегетаційний період був скорочений, що в принципі урожайності не сприяє. Однак оце щойно ми побачили посіви — і вони всюди в доброму стані, виглядають приблизно як торік. Зимові втрати майже відсутні. Індекс вегетації — теж приблизно такий самий, як у цю пору у два попередні роки високих урожаїв. Звісно, ще ранувато робити прогнози на майбутній урожай. Багато що визначать опади у квітні-травні. Однак поки що усе виглядає досить непогано.

Геннадій ШУЛЬГАвіце-президент з розвитку агробізнесу SGS Group (Женева, Швейцарія)
 Сьогодні ціни на ринку — фундаментально правильні, вони вказують на рівновагу попиту й пропозиції. Ми не очікуємо в найближчі роки зростання цін на пшеницю — такі реалії. На ринку зараз надлишок зерна, тому велику роль відіграє його якість. Якість чорноморської пшениці — одна із найвищих у світі. Вона тут краща, ніж в Аргентині, Австралії та багатьох інших країнах. Відносно токсинів: тут, в Україні, їхній вміст у пшениці у межах норми. Імпортерам чорноморська пшениця підходить. Висока якість зазвичай відкриває двері для експорту.
Українська пшениця врожаю минулого року середньої якості. У ній міститься 11, 97% протеїну. І така її якість тримається на цьому рівні протягом останніх 12 років. У Литві, припустимо, вирощують пшеницю із вищим вмістом протеїну. Але там не можуть сформувати велику товарну партію на експорт.

Андреа КАНЬОЛАТІдиректор компанії Graіn Servіces (Італія, ЄС)
 На світовому ринку зерна з’явилися нові глобальні гравці, серед них Україна. Також ваша країна помітно тіснить інших агровиробників, наприклад, із соєвих бобів. Але й переваги глобальних імпортерів зерна змінюються. Росте в цілому потуга світової економіки — в основному завдяки Китаю, Євросоюзу, частково США. Китай в останні роки пригальмовує, що може викликати потрясіння на ринках сировини. Зерно — це теж сировина. Ціни на нього можуть знижуватися. Ситуація така: в останні 6 років реєструвалися великі перехідні запаси зерна й кукурудзи. Це може стати фактором зниження цін у наступному сезоні й у подальшому. Останнім часом розвиваються аграрні технології, і ми не так залежимо від непогоди, неврожаю. Але це також знижує ціни на зерно.

Ігор ПЕТРЕНКО
спеціально для "Агробізнес Сьогодні"
 22 квітня 2018
Так багато свинини, як зараз, наша країна не імпортувала протягом останніх чотирьох років.
Так багато свинини, як зараз, наша країна не імпортувала протягом останніх чотирьох років.
22 квітня 2018
 22 квітня 2018
Станом на 20 квітня до посіву ранніх зернових та зернобобових культур приступили всі області України – вже посіяно 1,85 млн га (77% до прогнозу). Про це йшлося під час відеоконференції з регіонами щодо ходу польових робіт під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.
Станом на 20 квітня до посіву ранніх зернових та зернобобових культур приступили всі області України – вже посіяно 1,85 млн га (77% до прогнозу). Про це йшлося під час відеоконференції з регіонами щодо ходу польових робіт під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.
22 квітня 2018
 21 квітня 2018
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро ...
21 квітня 2018
 20 квітня 2018
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
20 квітня 2018

Найближча подія

Нема подій

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.