soniashnyk

На молочному ринку назріває чергова криза

На молочному ринку назріває чергова криза

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 01 жовтня 2019 14:47

З початку року роздрібні ціни на деякі молочні продукти зросли на 3–7%, й експерти прогнозують подальше їхнє зростання.

Про сумну ситуацію на молочному ринку та її наслідки для українських споживачів журналістам розповіли на прес-конференції у Києві представники громадських організацій аграріїв.

 

Україна — європейський молочник?

Як заявила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк, торік Україна ввійшла у першу десятку світових експортерів молока з обсягом експорту 263,7 млн дол. США.

«Молочні» позиції нашої країни у світі мали такий вигляд:

  • № 3 з експорту молочного казеїну
  • № 5 — вершкового масла
  • № 8 — сухого збираного молока
  • № 2 — вершкового масла до Євросоюзу.

 

За словами керівника проекту АВМ «Гуртовий збут молока» Олени Жупінас, починаючи з весни, експорт молочної продукції з України почав падати. Основною причиною цього є неконкурентність наших молокопродуктів за ціною на світовому ринку. А ціну жене вгору найвища в Європі ставка ПДВ на сире молоко.

 

17 408 85 3

Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока»

 

Цільномолочна українська продукція досі вважається найбільш якісною у Європі. А сири та сухе молоко поступаються продукції європейських виробників. Справа в тому, що виробництво цих продуктів було розраховано насамперед на експорт до Росії, де вимоги до якості продукції значно нижчі.

Власники українських переробних підприємств не поспішають модернізувати свої молочні виробництва. І в той час, як у молочній галузі Польщі інтенсивно впроваджуються новітні технології та створюються сільськогосподарські кооперативи, в Україні ще досі діють молочні технології часів СРСР. В результаті знижується рівень харчової безпеки держави, ми стаємо залежними від імпорту харчових продуктів.

Зростання імпорту до України деяких груп молочної продукції, %:

  • Сири 77
  • Масло вершкове 46
  • Кисломолочні продукти 40.

 

Варто зазначити, що найбільша частка імпорту молочної продукції до України припадає на кооперативи Польщі й країн Балтії.

 

Менше корів — вище ціни

Ситуація у приватному секторі скотарства за останні два роки стабілізувалася, натомість чисельність промислового стада ВРХ зменшилася за цей час на 12 тис. голів, розповіла Ганна Лавренюк. Тільки за першу половину поточного року промислове стадо скоротилося в Україні майже на 10 тис. голів.

З березня почалося стрімке падіння ринку, пов’язане з початком спекуляцій навколо відміни мораторію на землі сільськогосподарського призначення. Ферми стали масово продавати корів на забій, щоб акумулювати кошти для майбутньої купівлі землі та збереження бізнесу.

 

17 408 85 1

Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока

 

Передусім постраждали ферми з чисельністю стада до 500 голів — вони є найбільш вразливими до ринкових негараздів. У результаті поставки молока на ринок за перше півріччя знизились на 8%, або на 1,97 млн т. Відповідно поповзли вгору ціни на молочну сировину та готову продукцію, адже на сировину припадає 50–80% у ціні молочних продуктів.

Динаміка зростання вартості основних молочних продуктів за перше півріччя мала такий вигляд:

  • молоко питне жирністю 3,2% — +3%;
  • сир жирністю 9% — +4,6%
  • масло вершкове — +5%;
  • сметана жирністю 20% — +7%.

 

За прогнозом АВМ, на початку осені молокопродукти мають подорожчати ще на 2%. А загалом за п’ять останніх років, зазначила Олена Жупінас, ціни на молокопродукцію виросли в Україні в 2,5 раза.

 

Ціни та розмір ПДВ на 1 л молока жирністю 3,2%

17 408 84 2

 

Молока мало, бо грошей катма

Слід зазначити, що молочна галузь — це «довгі гроші», адже термін повернення інвестицій у молочному скотарстві сягає 10 років. Свого часу до галузі молочарства надійшли чималі іноземні капітали від компаній «Лакталіс», «Вімм-Білль-Данн» тощо. Натомість зараз жоден іноземний інвестор не наважиться вкладати кошти до молочної галузі в Україні, адже, скажімо, польський виробник отримує у себе в країні банківський кредит під 0%, а український у нас — під 20%.

У країнах Євросоюзу за рахунок державної підтримки випускається 18% молочної продукції, зазначив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. А в Україні цей показник становить мінус 7%! Причина — корупція та незрозуміла логістика.

Для молочного скотарства важливим є розмір ставки за банківським кредитом. У нас вона становить 20–25%, тоді як у Євросоюзі — 1–2%. В Україні молочне тваринництво фактично не має державної підтримки. Акція із запровадженням так званої «квазі-акумуляції ПДВ» 2017 року виявилася вигідною лише для агрохолдингів, тоді як фермерів фактично обікрали, підкреслив спікер. Потім держава почала виділяти допомогу на будівництво ферм, проте зараз їх ніхто не будує.

Нині середня за розміром молочно-товарна ферма на 500 корів із продуктивністю молока 20–25 л на добу щомісяця сплачує до держбюджету лише молочного ПДВ мінімум 500 тис. грн. Між тим, система дотацій для виробників молока в Україні залишається неефективною.

Рівень споживання молочної продукції в Україні вдвічі менший за гігієнічну норму. Причина цього криється у пріоритетах гуманітарної політики: в Євросоюзі ліки та продукти харчування оподатковуються на рівні 5–7%, тоді як в Україні — 20–21%.

Професійні об’єднання аграріїв давно вимагають зниження ставок ПДВ на харчові продукти. Слід зауважити, що напряму бізнес від такого кроку не виграє нічого, проте купівельна спроможність споживачів зросте, а отже, й збільшиться попит на продукти харчування.

Через низьку купівельну спроможність масового українського споживача виробники навчилися маскувати фальсифікат молочної продукції, до складу якого може входити до 75% рослинних олій. На наше переконання, на упаковці такого продукту треба зазначати «імітаційний продукт», а далі це вже питання свідомого вибору споживача. Проте відповідний наш законопроект лежить на розгляді у Верховній Раді вже три роки, підкреслив Михайло Соколов.

До 2022 року українські молочники мають запровадити норми нового харчового законодавства, що вимагає значних інвестицій у модернізацію основних фондів і навчання персоналу.

На думку Михайла Соколова, основною причиною зменшення чисельності стада ВРХ є підготовка аграріїв до відкриття ринку землі.

Проблема в тому, що, наприклад, для свиней чи птиці можна купити комбікорм, тоді як для годівлі корови потрібні зелені та грубі корми. Придбати їх не можна, треба виростити самому. Отже, для годівлі однієї корови потрібна земельна площа 1,5 га, а з урахуванням сівозміни — 3 га. Тому фермери продають своїх корів зараз, поки на ринку є гарна ціна.

Іншим негативним наслідком земельного ажіотажу є втрата фермами спеціалістів-тваринників.

 

Без допомоги держави не буде ні масла, ні сметани

Присутні на конференції експерти запропонували своє бачення шляхів виходу молочної галузі з кризи.

На переконання Ганни Лавренюк, потрібна ефективна державна підтримка виробників молока. Необхідно законодавчим шляхом знизити ставку ПДВ на молочні продукти в Україні.

Також на часі прийняття закону про сільськогосподарську кооперацію, який забезпечить рівні умови для конкуренції наших виробників із зарубіжними на світових ринках.

Ми хочемо забезпечити паритетні умови для діяльності українських молочарів із європейськими, заявив Михайло Соколов. З цією метою Всеукраїнська аграрна рада підготувала законопроект про кооперацію. Старий закон ще радянський, у ньому кооператив не розглядається як бізнес. Натомість в ЄС кооператив продає сільгосппродукцію своїх членів і розподіляє між ними виручку. Загалом сьогодні в світі через кооперативи реалізують 30–40% сільгосппродукції, у Франції цей показник становить 60%, тоді як в Україні — лише 1%!

 

17 408 85 2

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

 

Окреме питання — частка молочної галузі у разі відкриття ринку землі. «Чим довше ми тягнемо з ринком землі, тим більше заганяємо молочну галузь у кут, — підкреслила Ганна Лавренюк. — Молочники просять не дозволяти продаж землі іноземцям, інакше тваринники виріжуть все стадо, бо конкурувати з іноземцями за землю українські аграрії не зможуть».

У разі відкриття ринку сільгоспугідь виробники молока повинні мати доступ до дешевих кредитів для купівлі землі. Господарства, які займаються молочним тваринництвом, необхідно включити до спеціальних державних програм із пільгового кредитування.

Зараз Асоціація виробників молока готує звернення до Аграрного комітету Верховної Ради з проханням втрутитися у ситуацію та якнайшвидше розглянути і прийняти необхідні законодавчі зміни.

 

Марко БУГАЙспеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
Фото автора

 

 06 квітня 2020
Цьогоріч в Україні заплановано засіяти на 40 тис. га більше площ під гречкою, що на 40% більше, ніж минулоріч і достатньо, щоб закрити питання дефіциту гречки у країні.
Цьогоріч в Україні заплановано засіяти на 40 тис. га більше площ під гречкою, що на 40% більше, ніж минулоріч і достатньо, щоб закрити питання дефіциту гречки у країні.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
За даними тижневого моніторингу закупівельних цін на свинину, за підсумками першого тижня квітня середньоринкова позначка послабилась на 6,8%, зупинившись на рівні 46,8 грн за кг. 
За даними тижневого моніторингу закупівельних цін на свинину, за підсумками першого тижня квітня середньоринкова позначка послабилась на 6,8%, зупинившись на рівні 46,8 грн за кг. 
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
У 2019/20 маркетинговому році, згідно з аналізом прогнозу FAO-AMIS, пропозиція зерна кукурудзи у світі зросте лише на 0,65%, а початкові запаси очікує скорочення на 2,13%.
У 2019/20 маркетинговому році, згідно з аналізом прогнозу FAO-AMIS, пропозиція зерна кукурудзи у світі зросте лише на 0,65%, а початкові запаси очікує скорочення на 2,13%.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
Україна та Південна Корея мають намір посилити співпрацю в аграрному секторі, зокрема, збільшити товарообіг між країнами.
Україна та Південна Корея мають намір посилити співпрацю в аграрному секторі, зокрема, збільшити товарообіг між країнами.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
У березні індекс цін на продовольчі товари ФАО порівняно лютим знизився на 4,3% до 172,2 п. Динаміку цін наразі визначають не пропозиції, а попит на товари, зменшення якого погіршує економічні перспективи.
У березні індекс цін на продовольчі товари ФАО порівняно лютим знизився на 4,3% до 172,2 п. Динаміку цін наразі визначають не пропозиції, а попит на товари, зменшення якого погіршує економічні перспективи.
06 квітня 2020
 06 квітня 2020
Цього року озимі на полях відновили вегетацію достатньо рано – ще наприкінці лютого, відтак це рослини мають менший ризик зазнати весняної посухи.
Цього року озимі на полях відновили вегетацію достатньо рано – ще наприкінці лютого, відтак це рослини мають менший ризик зазнати весняної посухи.
06 квітня 2020

Please publish modules in offcanvas position.