Як збільшити виробництво яловичини завдяки схрещуванню

/ Сучасне тваринництво / Середа, 28 грудня 2016 16:10
В. С. КОЗИРЬдоктор с.-г. наук, професор,
академік НААН, заслужений зоотехнік України,
головний науковий співробітник
Інституту зернових культур України
В Україні потреба в яловичині щорічно зростає, особливо останнім часом, коли її виробництво різко скоротилося, зокрема у Степовій зоні. У той же час, тут є всі необхідні кліматичні, матеріальні, кормові та трудові ресурси для вирощування великої рогатої худоби на м’ясо, через можливість ефективно використовувати дешеві грубі, соковиті і зелені корми.

 

Мета та умови дослідження
Науковці провели дослідження, метою якого було науково обґрунтувати збільшення виробництва яловичини і способи їх вирішення, вивчити вплив бугаїв-поліпшувачів районованих молочних порід на м’ясну продуктивність потомства.

Дослідження проводили в дослідному господарстві «Поливанівка» Інституту зернових культур України. Було сформовано 5 груп бичків (по 15 голів) — аналогів за віком червоної степової (І група), української чорно-рябої (ІІ група), герефордської (ІІІ група), помісей червона степова × герефордська (ІV група) і червона степова × українська чорно-ряба породи (V група). Умови утримання і годівлі дослідних тварин були однакові.

Як впливають «молочні»
поліпшувачі на м’ясну продуктивність?
Районовані породи є основним джерелом отримання яловичини. Одна корова молочного напряму продуктивності може забезпечити молоком 7–8 чоловік, а м’ясом — тільки 4–5 чоловік. Для задоволення потреби населення у молоці необхідно мати худоби менше, ніж для вирішення проблеми постачання яловичиною. Щоб мати її в достатку, треба аби на кожні 5–6 молочних корів була одна м’ясна корова.

Аналіз господарської діяльності агроформувань Дніпропетровської області свідчить, що у більшості з них вітчизняні породи при інтенсивному вирощуванні проявляють високу енергію росту. В оптимальних умовах вирощування середньодобові прирости становлять 700–800 г, і до 18-місячного віку жива маса бичків червоної степової та української чорно-рябої порід досягають 450 кг. При інтенсивному веденні галузі можливо продовжувати терміни їх вирощування до 22–24 місяців і реалізувати, коли тварини у живій вазі матимуть понад 500 кг.

У найближчі роки в Степовій зоні України більше 50% виробництва яловичини буде засновано на вирощуванні надремонтного молодняку від бугаїв-поліпшувачів за молочною продуктивністю. Для з’ясування, чи не надасть негативного впливу використання «молочних» поліпшувачів на м’ясну продуктивність потомства, і чи не призведе це до скорочення м’ясних ресурсів, нами вивчено розвиток та інтенсивність зростання живої маси 2 тис. нащадків 34 бугаїв-плідників молочної породи (табл. 1).
 
Таблиця 1. Жива маса і прирости нащадків оцінених
корів червоної степової породи у 18-місячному віці
 

Сини і дочки, отримані від поліпшувачів різних категорій, розвивалися з різною інтенсивністю, проявляючи до 1,5-річного віку лише деяку тенденцію до переваги над нащадками нейтральних биків.

Можна припустити, що позитивний зв’язок живої маси і молочної продуктивності, який проявився до певного рівня живої маси, досягли в зазначених племінних стадах оптимальних меж, вище яких збільшення живої маси і її зв’язок з молочною продуктивністю втрачає відчутну достовірну значимість. Таким чином, у середньому бики-покращувачі молочної продуктивності генетично не знижують живу масу нащадків. Окремі виробники-покращувачі володіли властивістю давати потомство, котре має вищу енергію росту. Так, в 1,5-річному віці група синів Інея 2165 достовірно з живої маси (Р <0,05) синів також батьків-поліпшувачів з молока в середньому на 25 кг. Це вказує на необхідність індивідуальної оцінки бугаїв молочних порід за здатністю потомків інтенсивно нарощувати живу масу.

Вважаємо, що аналогічно категоріям, які присвоюються бикам-поліпшувачів удою (А1, А2, А3) і жирності молока (Б1, Б2, Б3), поліпшувачів м’ясної продуктивності, залежно від перевищення середньодобових приростів їх синів над однолітками, можуть присвоюватися такі категорії: В1 — 10% і більше; В2 — 5,1–9%; В3 — 1,0–5,0%; Вн — нейтральні — до 1%; Ву — погіршувачі. При цьому виробники-покращувачі надою, жирності молока і м’ясної продуктивності можуть мати категорію А1, Б1, В1 (найкращий варіант). Їх використання дозволить вдосконалювати окремі стада молочної худоби за м’ясної продуктивності, не знижуючи надоїв. Нашими дослідженнями доведено, що аналогічну оцінку і привласнення таких самих категорій слід здійснювати і щодо порід-покращувачів, у результаті можна збільшити виробництво яловичини на 5–6%.

Схрещування молочних порід корів
із виробниками м’ясних порід
Другий напрям — широке застосування промислового схрещування корів і телиць молочних порід із виробниками спеціалізованих м’ясних порід, інтенсивна відгодівля помісного молодняку.

Практикою доведено, що в умовах індустріалізації молочного скотарства найбільш оптимальною є щорічна заміна 30% корів. При такій інтенсивності ремонту стада досить виділити для відтворення 80% корів молочних порід, а 20% використовувати для промислового схрещування з виробниками спеціалізованих м’ясних порід. З цією метою в молочних господарствах можуть використовуватися також низькопродуктивні корови, залишені для відгодівлі, і частина телиць, непридатних для індустріальної технології. Це дозволить на 8–12% збільшити виробництво яловичини.

Нами також вивчена можливість використання схрещування районованої червоної степової породи зі спеціалізованою м’ясною (герефордською) і молочною (українською чорно-рябою), встановлені міжпорідні відмінності (Р <0,001) коефіцієнтів кореляції і регресії передзабійних і забійних показників, які у помісей були більш високими.

Проведені дослідження дають підставу підтримати думку багатьох науковців, що розглядають гетерозис у помісей як результат спільної дії генетичних, фізіологічних, біохімічних і цитологічних факторів. Переваги промислового схрещування ґрунтуються також на господарських і економічних передумовах.

Збільшення м’ясного поголів’я
Третій напрям. Прискорення розвитку галузі м’ясного скотарства за рахунок розширеного відтворення наявного поголів’я м’ясних порід і типів, використання для відтворення помісних телиць, отриманих при промисловому схрещуванні в молочному скотарстві.

М’ясне скотарство в майбутні роки має розвиватися шляхом нарощування чисельності чистопорідних і помісних тварин та інтенсифікації їх вирощування. У структурі реалізованого поголів’я питому вагу м’ясної худоби і гібридів необхідно довести до 30%, що істотно вплине на поліпшення виробничих і економічних показників скотарства.

Перед м’ясним скотарством у Степовій зоні України стоїть проблема пристосованості до жаркого клімату і високої розораності земель (80%) з обмеженим випасом. Питома вага цієї галузі тут повинна становити 10% маточного поголів’я, а при стабілізації продуктивності дійного стада на рівні 5 тис. кг частка м’ясної худоби зросте до 12–14%. Спеціалізоване м’ясне скотарство на першому етапі буде не стільки джерелом виробництва яловичини, скільки репродуктором биків для використання їх у відтворювальному і в промисловому схрещуванні. Надалі ця галузь стане одним з основних джерел яловичини. Понадремонтних бичків герефордської породи доцільно вирощувати на м’ясо до живої маси 500–550 кг у віці 17–18 місяців.

Якщо не змінювати порідну структуру стада в скотарстві, зокрема Дніпропетровської області та в цілому України, то потреба населення в яловичині не буде задоволена. Інтенсивне вирощування поголів’я районованої молочної червоної степової та української чорно-рябої порід забезпечить лише на 30% приріст продукції цієї галузі, а виробництво яловичини необхідно збільшити в 1,8 разу, що можливо тільки за рахунок м’ясного скотарства.

Інтеграція м’ясного і молочного
скотарства. Економічна ефективність
Поетапна інтенсифікація виробництва яловичини передбачає інтеграцію молочного і м’ясного скотарства, сутність якої складається у деякому скороченні чисельності корів, які використовуються для відтворення дійного стада, і паралельному збільшенні масиву м’ясної худоби.

Доцільність викладених резервів збільшення виробництва яловичини підтверджується і проведеним нами аналізом їх економічної ефективності.

Безумовно, з віком тварин собівартість 1 голови зростала, але темпи виручки від реалізації випереджали її. Більше прибутку отримано від 1 бичка герефордської породи в 18-місячному віці. Хоча і в 30 місяців він випереджає своїх однолітків з інших досвідчених груп. Непогані показники проявили помісі червона степова × герефордська і червона степова × українська чорно-ряба породи (остання тільки до 24-місячного віку).

Проведені розрахунки ефективності виробництва харчового білка також свідчить про доцільність вирощування бичків різних генотипів до різного віку. З його збільшенням темпи зростання собівартості 1 ц білка м’якоті були нижчі темпів збільшення собівартості 1 ц живої маси. Аналіз добових приростів білка в середньому на 1 голову, а також витрат кормів і матеріальних коштів на отримання його 1 кг підтверджує, що при інтенсивному вирощуванні оптимальним віком реалізації на м’ясо бичків герефордської і знам’янської порід, гібридів червона степова × герефордська породи є 18 місяців, червоної степової, української чорно-рябої, симентальської порід і молочних помісей — до 24 місяців, шароле, сірої української і придніпровського типу української м’ясної породи — до 30 місяців.

У багатьох агроформуваннях Степової зони України відбувається щорічне збільшення чисельності худоби без урахування кормових ресурсів, їх збалансованості, в результаті тварини утримуються на мізерному раціоні, генетичний потенціал м’ясної продуктивності проявляється тільки на 60–70%, господарства недоотримує продукцію, знижується ефективність галузі.

З метою оптимізації структури стада і більш раціонального використання кормів нами розроблена методика і обчислена ефективність (прибутковість) вирощування телят до певних вагомих кондицій при різній забезпеченості їх кормами.

Наприклад, якщо в господарстві є можливість 300-кілограмовому бичку згодовувати на добу не більше 6,5 корм. од., то в таких умовах він щодня завдає збитків на 3 копійки. Аналогічно і в інших вагових категоріях при різному раціоні.

Вирощування молодняку великої рогатої худоби може бути економічно вигідним і при порівняно низьких приростах, якщо випереджаючими темпами буде знижуватися собівартість кормової одиниці і рости питома вага вартості кормів у структурі собівартості приросту.

Висновки

1. У Степовій зоні України накопичені достатній досвід і практика для збільшення виробництва яловичини та поліпшення забезпечення населення м’ясом.

2. Всі генотипи, що розводяться у регіоні, здатні виявляти високу продуктивність при інтенсивному вирощуванні поголів’я.

3. Інтенсифікація молочного і м’ясного скотарства підвищить економічну ефективність галузі, яка в ринкових умовах стане високорентабельною.

1

 14 жовтня 2019
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
Незважаючи на поганий сезон, ціни поки незмінні. Цього року вітчизняні пасічники недорахувалися половину меду.
14 жовтня 2019
 14 жовтня 2019
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.
14 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
На поточному тижні в Україні знову почали дорожчати тепличні огірки. Основною причиною подорожчання стало сезонне скорочення пропозиції огірка в українських господарствах.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
Одна з найстаріших та авторитетніших ягідних селекційних компаній — Driscoll представила свій новий сорт лохини — Світест Батч (Sweetest Batch). Це нове доповнення до колекції ягід Світест Батч Limited Edition компанії буде доступне у вибраних містах обмежений час. 
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
У Чорноліському лісовому господарстві Знам`янського району на Кіровоградщині у нинішньому році зібрали перший урожай бананів.
13 жовтня 2019
 13 жовтня 2019
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
Костянтин Опарин з м. Черкас вирощує декілька сортів лимонів, лайм, памело, мандарини, апельсини, інжир, каву, бергамот, ацеролу, гранати, ківі та багато інших екзотичних фруктів. Усього в колекції садівника налічується близько 50 видів екзотичних рослин.
13 жовтня 2019

Please publish modules in offcanvas position.