Для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк із дня набрання чинності Законом України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» зобов’язаний утворити Експортно-кредитне агентство, а також забезпечити формування та сплату його статутного капіталу.
Експортно-кредитне агентство (далі — ЕКА) на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також бере участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами. Це агентство утворюється у формі публічного акціонерного товариства. Засновником та акціонером ЕКА, якому належить не менше 50% статутного капіталу плюс одна акція, є держава в особі Кабінету Міністрів України.
ЕКА провадить діяльність відповідно до статуту, правил здійснення діяльності зі страхування від комерційних та некомерційних ризиків, перестрахування, надання гарантій, затверджених Кабінетом Міністрів України, внутрішніх нормативних актів ЕКА, що включає, зокрема, але не виключно:
1) страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих банками-кредиторами українському експортеру для забезпечення виконання умов зовнішньоекономічного договору (контракту), у тому числі на стадії виробництва товарів (робіт, послуг), від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання українським експортером зобов’язань за наданими кредитами. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» експортний кредит — це кредит, що надається банком-кредитором: іноземному покупцю для придбання товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного з українським експортером; банку іноземного покупця для фінансування поставок українського експортера в рамках виконання зовнішньоекономічного договору (контракту); українському експортеру для забезпечення поставки товарів (робіт, послуг) українського походження відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або для забезпечення виробництва таких товарів (робіт, послуг) за зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Страхування та перестрахування здійснюється як від комерційних, так і некомерційних ризиків. При цьому комерційним ризиком визнається ризик повного або часткового невиконання зобов’язань іноземним покупцем або банком іноземного покупця перед українським експортером за зовнішньоекономічним договором (контрактом) чи банком, який кредитує за експортним кредитом (далі — банк-кредитор), або українським експортером перед банком-кредитором унаслідок: довільного розірвання зовнішньоекономічного договору (контракту) без права на таку дію; неплатоспроможності іноземного покупця, банку іноземного покупця або українського експортера; банкрутства іноземного покупця, банку іноземного покупця або українського експортера.
У законодавстві під некомерційним ризиком розуміється ризик повного або часткового невиконання зобов’язань іноземним покупцем або банком іноземного покупця перед українським експортером за зовнішньоекономічним договором (контрактом) чи банком-кредитором або українським експортером перед банком-кредитором, пов’язаний із: землетрусом, повінню, ураганом чи іншим стихійним лихом природного характеру; промисловими аваріями внаслідок пожежі, вибуху, аварії на теплових, водопровідних, опалювальних системах та інших об’єктах, які призвели до надзвичайної ситуації; запровадженням мораторію на здійснення платежів у країні іноземного покупця, банку іноземного покупця або в країні, що бере участь у здійсненні платежів; внесенням змін до законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності країни іноземного покупця, банку іноземного покупця, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), які роблять виконання такого договору (контракту) неможливим; застосуванням ембарго на торгівлю; невиконанням іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом) або затримкою їх виконання більше ніж на 180 днів, якщо таким покупцем є держава або державний орган, іноземний суб’єкт господарювання, виконання зобов’язань якого було гарантовано державою; виникненням збройного конфлікту, веденням воєнних дій, повстанням, революцією, масовими заворушеннями, страйками у країні іноземного покупця, банку іноземного покупця, які роблять виконання такого зовнішньоекономічного договору (контракту) неможливим; вжиттям компетентними органами країни іноземного покупця, банку іноземного покупця чи третьої країни, що бере участь у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту), заходів до примусового вилучення майна (націоналізації, конфіскації майна, експропріації тощо); рішенням суду щодо заборони або обмеження операцій, які унеможливлюють виконання зовнішньоекономічного договору (контракту); іншими обставинами, визначеними Кабінетом Міністрів України;2) страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) українських експортерів від комерційних або некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Відповідно до законодавства страхування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) — це страхування майнових інтересів українського експортера, пов’язаних з повним або частковим невиконанням зобов’язань за зовнішньоекономічним договором (контрактом);
3) страхування та перестрахування експортних кредитів, наданих іноземному покупцю або банку іноземного покупця банками-кредиторами, від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання іноземним покупцем (банком іноземного покупця) зобов’язань за кредитами, наданими йому під зобов’язання закупівлі товарів (робіт, послуг) українського походження. У ст. 1 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» страхування експортних кредитів визначається як страхування відповідальності позичальника (українського експортера, іноземного покупця або банку іноземного покупця) перед банком-кредитором, пов’язаної з невиконанням умов кредитного договору;
4) страхування та перестрахування прямих інвестицій з України, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, від некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі втрати інвестицій або їх частини. Страхуванням прямих інвестицій з України є страхування майнових інтересів інвестора, пов’язаних із втратою інвестицій або їх частини;
5) страхування та перестрахування акредитивів, підтверджених банком українського експортера, від комерційних та некомерційних ризиків для забезпечення відшкодування коштів у разі невиконання банком іноземного покупця зобов’язань з оплати коштів за поставлені товари (роботи, послуги) українського походження. Відповідно до приписів законодавства страхування підтверджених акредитивів — це страхування майнових інтересів банку українського експортера, пов’язаних з повним або частковим невиконанням зобов’язань банку іноземного покупця за виставленим акредитивом;
6) страхування та перестрахування договірних банківських гарантій. У законодавстві страхуванням договірних банківських гарантій є страхування майнових інтересів банку українського експортера, пов’язаних з повним або частковим невиконанням українським експортером умов зовнішньоекономічного договору (контракту);
7) надання сек’юритизаційних гарантій банкам-кредиторам для забезпечення відшкодування отриманих ними коштів рефінансування експортних кредитів, застрахованих ЕК. Сек’юритизаційна гарантія — це спосіб забезпечення виконання зобов’язань банка-кредитора за кредитами, отриманими як рефінансування застрахованих експортних кредитів;
8) надання зустрічних гарантій банкам українських експортерів з метою відшкодування коштів у разі використання наданих ними договірних гарантій, застрахованих ЕКА;
9) надання тендерних гарантій (гарантій виконання зобов’язань українськими експортерами під час участі в міжнародних тендерах);
10) участь у реалізації програм часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами;
11) консультаційну діяльність та інші види діяльності, які передбачені законодавством та не суперечать меті діяльності ЕКА.
Укладення договорів страхування від комерційних та некомерційних ризиків здійснюється ЕКА у валюті зовнішньоекономічного договору (контракту) або експортного кредиту. Базові страхові тарифи на страхування від комерційних та некомерційних ризиків встановлюються ЕКА з урахуванням політичного ризику країни місцезнаходження контрагента страхувальника. Диференціація держав за рівнем політичного ризику здійснюється з урахуванням інформації, що надається Організацією з економічного співробітництва та розвитку і Міжнародним союзом страховиків кредитів та інвестицій (Бернський союз). Страхова виплата становить не більше 90 відсотків суми зовнішньоекономічного договору (контракту) або експортного кредиту в разі настання некомерційного ризику та не більше 85 відсотків у разі настання комерційного ризику.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» до сфери підтримки ЕКА експорту робіт, послуг українського походження, а також товарів переробної промисловості, включені, зокрема, такі групи товарів згідно з УКТ ЗЕД як:
Група 16. Готові харчові продукти з м’яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водяних безхребетних;
Група 19. Готові продукти із зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошняні кондитерські вироби;
Група 20. Продукти переробки овочів, плодів або інших частин рослин;
Група 21. Різні харчові продукти.
Такі товари повинні мати статус товарів українського походження, тобто бути повністю виробленими або підданими достатній переробці в Україні відповідно до критеріїв, установлених Митним кодексом України. При цьому українським експортером визнається лише суб’єкт господарювання — резидент, який здійснює експорт товарів (робіт, послуг) українського походження.
Кабінет Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачає обсяг державних гарантій, необхідних для надання державної підтримки експортної діяльності, та витрати на державну підтримку страхування, перестрахування, гарантування, надання кредитів з державного бюджету та часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.
Державна підтримка не може надаватися суб’єкту господарювання, який:
- подав документи для страхування або гарантування виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) з нерезидентами:
- які розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента;
- які зареєстровані на території держав, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
- до яких згідно із законодавством України застосовані санкції, що передбачають обмеження або заборону торговельних та/ або фінансових операцій;
- до яких застосовані санкції згідно з резолюціями Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішень Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об’єднань та іноземних держав, які передбачають обмеження або заборону торговельних та/ або фінансових операцій;
- які є особами, що на 50 та більше відсотків належать або контролюються, прямо чи опосередковано, особами, зазначеними в підпунктах «в» та «г»; д) якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/ або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством;
- визнаний банкрутом або стосовно якого порушено справу про банкрутство, перебуває у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;
- подав завідомо недостовірні відомості та документи;
- використав державну підтримку експорту з порушенням законодавства або умов її надання;
- щодо якого є докази, що відповідний зовнішньоекономічний договір (контракт), що має бути застрахований або для виконання якого має бути надана гарантія, був укладений з покупцем у країні, яка не є кінцевим пунктом споживання товарів (робіт, послуг), з метою отримання додаткових вигод;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Договір страхування експортних кредитів, інвестицій та зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від комерційних та некомерційних ризиків за підтримки держави укладається сторонами за погодженням з наглядовою радою, якщо відповідальність за ним перевищує 10 відсотків власного капіталу ЕКА.
Страхова виплата за договором страхування комерційних та некомерційних ризиків у межах 10% власного капіталу ЕКА сплачується за рахунок страхових резервів і власного капіталу.
Для здійснення страхової виплати за підтримки держави за договором страхування комерційних та некомерційних ризиків, що перевищує 10% власного капіталу ЕКА, можуть надаватися кредити з державного бюджету. Порядок та умови надання таких кредитів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Надання експортних кредитів із частковою компенсацією відсоткової ставки за експортними кредитами здійснюється відповідно до положень про відсоткові ставки, що визначаються з урахуванням міжнародних зобов’язань щодо офіційно підтримуваних експортних кредитів, з урахуванням валюти, у якій вони надаються. Часткова компенсація відсоткової ставки за експортними кредитами здійснюється виключно за умови страхування експортних кредитів ЕКА. Порядок та умови надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ЕКА, надання українським експортерам кредитів з державного бюджету та часткової компенсації відсоткової ставки за наданими експортними кредитами встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Надання державної фінансової підтримки експортної діяльності повинно здійснюватися з урахуванням положень Угоди про офіційно підтримувані експортні кредити (Arrangement on officially supported export credits), укладеної членами Організації економічного співробітництва та розвитку, та зобов’язань України як члена Світової організації торгівлі, зокрема вимог Угоди про субсидії і компенсаційні заходи.
Т. О. КОВАЛЕНКО, доктор юрид. наук, професор
Київського національного університету ім. Т. Шевченка
