agro business 160 160

Як зберігати сухе зерно

Як зберігати сухе зерно

/ Зберігання / Середа, 18 вересня 2019 14:47

Режими зберігання зернових мас значною мірою зумовлені найважливішими факторами, від яких залежить стан і збереженість зерна: вологість, температура його і навколишнього середовища, а також доступу кисню до зернової маси.

Розподіл зерна на сухе, середньої сухості, вологе і сире зумовлений його здатністю до зберігання у звичайних умовах. Сухе збіжжя найбільш стійке, його можна закладати на тривале зберігання; середньої сухості в теплий період потребує особливих умов зберігання та ретельного спостереження; вологе зерно можна зберігати лише в охолодженому стані; сире без попереднього сушіння закладати на зберігання не допускається.

Режим зберігання у сухому стані є найбільш сприйнятливим для довгострокового зберігання зернових мас. Систематичне спостереження за станом партій сухого зерна, достатня ізоляція від навколишніх зовнішніх впливів дозволяють зберігати його з мінімальними тратами протягом декількох років. Вимоги щодо зберігання сухого зерна контролюються одним найважливішим фактором — вмістом у ньому вологи.

За недотримання умов зберігання виникають втрати. Наприклад, у результаті тривалого зберігання сирого зерна (в тому числі на відкритих площадках) до сушіння; під час зберігання збіжжя, зараженого шкідниками; у разі порушення режимів післязбиральної обробки та зберігання; за перевезення у неспеціалізованих транспортних засобах тощо.

Загалом усі втрати сільськогосподарської продукції під час зберігання поділяються на дві групи: у вазі та в якості. При цьому втрати можуть бути: біологічного та механічного походження. Біологічні втрати у вазі виникають внаслідок:

  • дихання як характерної ознаки життєдіяльності зерна;
  • його проростання;
  • розвитку мікроорганізмів;
  • самозігрівання;
  • пошкодження шкідниками і кліщами;
  • знищення гризунами.

 

Механічні втрати виникають внаслідок:

  • травмування зерна (під час транспортування і навантажувально-розвантажувальних робіт, що призводить до подрібнення або сколювання часточок зерна);
  • розпилювання (в результаті стирання частин зерна за багаторазового переміщення);
  • просипання (у разі транспортування і навантажувально-розвантажувальних робіт).

 

Втрати якості зернової маси передусім відбуваються під впливом:

  • дихання (оскільки воно супроводжується виділенням теплоти і, як наслідок, підвищенням температури, зміною хімічного складу, технологічних і посівних властивостей);
  • проростання (відбувається зміна хімічного складу і технологічних властивостей);
  • розвитку мікроорганізмів (активізація дихання зерна, накопичення токсинів, зниження технологічних і посівних властивостей);
  • розвитку шкідників і кліщів (залежно від ступеня зараженості у зерні можуть знизитися технологічні властивості, або воно може взагалі стати непридатним для переробки).

 

Для забезпечення збереженості збіжжя після збирання доцільно дотримуватись наступних заходів (див. табл.).

 

Завдання зі зберігання зерна та заходи щодо їх реалізації

13 404 83 1

 

До закладки на зберігання допускається насіння, доведене за показниками вологості та наявності домішок до стандартного рівня. Розміщення партій проводять з урахуванням сортових та посівних якостей. Репродуктивне насіння можна зберігати насипом. Висота насипу для зернових і зернобобових культур не має перевищувати 2 м (за активної вентиляції — до 3 м), олійних — 1 м. Засік не досипають на 15-20 см до стіни.

Елітне та насіння вищих репродукцій слід тарувати в мішки, які штабелюють на дерев’яних піддонах етикетками назовні. Відстань від підлоги повинна становити не менше 15 см, від стін сховища та між штабелями — 70 см, технологічні проходи між партіями насіння — 1,5 м. Гранична кількість рядів мішків (у висоту) в штабелі під час зберігання у холодний період року становить: для пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, гороху, вики, кукурудзи — 8, проса — 6, ріпаку та сої — 5; льону довгунця — 12, люцерни, конюшини, тимофіївки — 5.

Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення. Температура зберігання сухого збіжжя хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16 %) в охолодженому режимі (з температурою нижче 10 °С). Зернову масу вологістю понад 19 % краще охолоджувати до 5-6 °С.

 

Періодичність перевірки температури зерна в складі

13 404 84 1

 

За зберігання зерна в результаті втрат поживних речовин на процес дихання відбувається зменшення його маси — це природні втрати. Самозігрівання, вплив на нього пліснявих грибів, пошкодження комахами, кліщами, поїдання гризунами є факторами недбайливого господарювання. Втрати під час зберігання на складі не повинні перевищувати встановлені норми природних втрат зерна.

Погіршення якості насіння під час зберігання може відбуватися від самозігрівання, розвитку комах, кліщів, мікроорганізмів тощо. Уникнути негативного впливу вказаних явищ можна за правильної підготовки складських приміщень та насіння, раціонального розміщення його у сховищах, підтримання оптимального режиму зберігання.

Внаслідок конденсації водяних парів на насінні під час зберігання утворюється водяна плівка, що значно впливає на розвиток мікроорганізмів. За вологості нижчій і не значно вищій за критичну спорові бактерії у насінні розвиваються лише тоді, коли є конденсована вода.

 

Природні втрати зерна під час зберігання, %

13 404 84 2

 

Свіжозібране зерно нерідко має підвищену вологість, за рахунок чого інтенсивно дихає, що сприяє його самонагріванню. Цей процес інколи починається через 1-2 години після вивантаження насіння з автомашини, і навіть невеликий ступінь самонагрівання негативно позначається на придатності його до зберігання.

За вологості зерна 16 % самонагрівання не спостерігається, а при 18 % проходять процеси, які супроводжують активний ріст плісеневих грибів. За вологості збіжжя 25 % на 5 добу температура сягає 65 ºС.

Партії зерна, які хоча б один раз частково самозігрівались, стають нестійкими під час зберігання навіть у разі усунення цього процесу. Мікрофлора, яка є в наявності, за найменших сприятливих умов знову активізується і швидко призводить до підвищення температури зернової маси.

Розвиток процесу самозігрівання (температура підвищується до 34-38 ºС, цей термін триває 3-7 днів) призводить до суттєвих змін в якості та властивостях зернової маси. У такому насінні можуть пройти біохімічні перетворення, які сприятимуть скороченню його довговічності. Низька вологість поєднана із низькою температурою — ідеальні умови зберігання зерна.

Збереження зернопродуктів у коморах забезпечить постійний контроль за їхнім фітосанітарним станом та вчасні ефективні заходи захисту від комірних шкідників. В Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів — 34%, комах — 60 (жуків — 51, метеликів — 9), мишоподібних — 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни. За даними ФАО, втрати зерна і зернопродуктів під час зберігання щороку становлять 10-15 %. Приміром, у світі від комірних шкідників втрачається стільки зерна, що ним можна було б прогодувати 135 млн осіб. Кожен третій гектар зернових у світі засівається задля підтримки життєдіяльності шкідливих організмів.

Зараженість шкідниками партій будь-якого зерна, незалежно від їхнього цільового призначення, стандартами не допускається. Партії збіжжя, заражені шкідниками, вважаються некондиційними. Наявність їх не допускається навіть обмежувальними кондиціями. У разі виявлення у зразку зерна хоча б одного живого шкідника хлібних запасів (крім кліщів), партія до приймання не допускається.

Щодо пошкодження комірними шкідниками вирізняється показник зараженості та забруднення хлібних запасів. Зараженість свідчить про наявність живих шкідників та оцінюється технологічно відповідно до ДСТУ. В документах, які характеризують якість зерна, обов’язково відмічають показник зараженості. Якщо в наважці не знайдено живих шкідників, то таке положення фіксують як «зараженість не виявлено».

13 404 85

Забруднення як гігієнічний показник характеризує кількість живих і мертвих комірних шкідників і придатність зернопродуктів для продовольчих потреб. Обидва ці показники враховуються за визначення сумарної щільності зараження (забруднення) (СЩЗ). За сумарної щільності шкідників у межах 90 екз./кг зерно вважається не придатним для споживання. Якщо СЩЗ не перевищує 90 екз./кг, то таке зерно змішують із чистим від шкідників і доводять за кількістю шкідників до максимально припустимих рівнів (МПР) і відповідно використовують.

Шкідливі комірні комахи, маючи високу потенційну здатність до розмноження, за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих для їхнього розвитку умов, можуть накопичитись у значній кількості. Так, науковці дослідили, що в лабораторних умовах дві пари жуків комірного й рисового довгоносиків у зерні пшениці за дев’ять місяців розвитку дають потомство, відповідно, 6211 і 7978 особин.

Комірні шкідники дуже ненажерливі. Потомство однієї самиці млинової вогнівки за чотири місяці розвитку знищує 17,5 кг борошна, а одного комірного довгоносика — один кілограм зерна пшениці за рік. Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Заражене шкідниками борошно склеюється у грудочки, ущільнюється, в ньому підвищується температура й вологість. Воно змінює колір, запах і смакові якості.

Прогризене та пошкоджене збіжжя набагато швидше заселяють плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби, насамперед представники роду Fusarium, спричиняють отруєння — мікотоксикози людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. З нього не буде якісного борошна та доброго хліба.

Великої шкоди завдають комірні шкідники насіннєвому матеріалу, знижуючи його кондиційні показники. Так, пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи може втратити 27-75 % схожості.

Одним із способів боротьби з комірними шкідниками є охолоджування і проморожування зерна з перемішуванням вороху в холодну пору року. У разі зниження температури зерна до -5…-10 ºС забезпечується знищення шкідників.

Для дезінсекції комірних приміщень, токів, зерна насінного і продовольчо-фуражного призначення застосовують хімічні засоби захисту. Обробку комор можна провести інсектицидами.

На 100 м² поверхні з металу витрачають 2,5 л робочого розчину, з цегли — 7 л, з бетону та дерева — 5 л. Ретельно обробляють щілини, стики, вентиляційні люки та інші місця, де можуть ховатися комахи.

Актеллік проявляє не тільки контактну дію, але й має фумігантний ефект. Тривалість захисної дії може сягати року. Для фумігації зернових запасів норма використання Актелліку та Фастаку становить 16 мл/т зерна.

Дезінсекцію аерозольними обробками та фумігацію виконують спеціалізовані сертифіковані організації із дотриманням правил безпеки.

 

Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, канд. с.-г. наук, експерт-дорадник із питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-технологічного
відділу селекції, насінництва і трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, с. н. с., експерт-дорадник із питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувач лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва

 

 19 березня 2024
Рентабельність виробництва свинини у січні 2024 року знизилася до 0,4 грн/кг порівняно із середнім за минулий рік показником у 0,62 грн/кг.
Рентабельність виробництва свинини у січні 2024 року знизилася до 0,4 грн/кг порівняно із середнім за минулий рік показником у 0,62 грн/кг.
19 березня 2024
 19 березня 2024
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
Український експорт цукру в лютому становив майже 75 тис. тонн. Всього з початку 2023/24 маркетингового року експортовано 350 тис. тонн.
19 березня 2024
 19 березня 2024
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
15 березня на засіданні Уряду прийнято рішення про включення до Реєстру індустріальних (промислових) парків два нових парка у Рівненській та Львівській областях.
19 березня 2024
 18 березня 2024
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
Цьогоріч аграрії Харківщини планують посіяти ярі культури на площі більш як 960 тис. га. Очікується збільшення посівних площ під яру пшеницю, горох, гречку, просо та соняшник.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
Від початку 2024 року 4 516 підприємців отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 18 млрд грн. Минулого тижня такі кредити отримали 643 підприємця на 2,4 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 83,5 тисячі кредитів на 285,1 млрд гривень.
18 березня 2024
 18 березня 2024
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
Протягом минулого тижня на українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій.
18 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.