Україна може стати продовольчим раєм з доступними українцям цінами на свинину

Про це йшлося на прес-конференції «Україна – продовольчий рай, точне свинарство™ – собівартість свиней 25 і 15 грн/кг проти 40 грн/кг», яку провела компанія «Центр підвищення ефективності в тваринництві» у столичному агентстві «УНІАН» 29 травня ц.р., – повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні».

Через незбалансоване харчування та недоїдання тривалість життя українців, порівняно з мешканцями інших країн Європи, вже скоротилась у середньому на 5-10 років. Значною мірою це викликано тим, що за 4 роки на третину або на 300 тисяч тонн в забійній вазі зменшилось споживання нашими співвітчизниками свинини, середньодушовий показник по якій становить наразі лише 15 кг щорічно, тобто він є вдвічі меншим від офіційно встановленої потреби людини у свинині.

Структура споживання м’яса в Україні за 2018 рік

Водночас у росіян цей чинник дорівнює 30 кг, у китайців – 40 кг, а у мешканців країн Європейського Союзу – 45 кг. Україна пасе задніх через надмірно високу ціну на м’ясо свині, яка за даними Асоціації постачальників торговельних мереж, після останнього подорожчання на 6 %, сягнула позначки у 115 грн/кг. Так вважає Микола Бабенко, генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві, який поділився своїми міркуваннями з учасниками пресового заходу.

Він повідомив, скільки за кордоном коштує цей м’ясний продукт. З’ясувалося, зокрема, що в роздрібній торгівлі Польщі впродовж останніх років покупець платив в середньому еквівалент 63 грн за 1 кг свинини. Ціна на це м’ясо почала підвищуватися лише через збільшення попиту на нього в Китаї. Водночас маємо зважати на те, що поляки в середньому заробляють стільки грошей, що в перерахунку на українську валюту, мають 33 тис. грн щомісяця, а мінімальна заробітна плата там становить еквівалент 15 тис. грн. Нагадаю принагідно, що Держбюджетом України в 2019 році встановлено мінімальну місячну зарплату в розмірі 4173 грн. Коментарі, як то мовиться, зайві.

Ще 10 років тому свинина була королевою споживацьких уподобань українців. Нині ж це місце посідає курятина, собівартість якої досягла такого ж рівня, як, скажімо, у Бразилії: 0,65 євро/кг. Звісно, такими здобутками можна пишатись, якщо не зважати на те, що м’ясо птиці не містить багатьох дуже важливих для здоров’я людини елементів, які є у свинині.

Заручниками вітчизняної дорожнечі на м’ясо свині стали переробні компанії, які, намагаючись зберегти коло споживачів ковбас, перейшли на виробництво продукції із вмістом перемелених кісток, хрящової тканини та шкіри птиці, тобто на так зване м’ясо механічної обвалки (ММО). Таким чином, щонайменше покупців традиційних ковбас у магазинах уже позбавили білка м’яса, тобто незамінних амінокислот, які організм людини самостійно не синтезує і має отримувати з їжею, адже ММО їх не містить. Інакше кажучи, українці, самі того не знаючи, споживають неприродну їжу - кістки, в яких відсутні ті поживні речовини, що їх людський організм потребує для свого інтелектуального та фізичного розвитку.

Згідно з напрацюваннями Центру підвищення ефективності в тваринництві, існує можливість зменшити собівартість живих свиней до рівня 0,8 і 0,5 євро за 1 кг, тобто найнижчого серед інших країн, та вивести Україну за цим показником у світові лідери.

Щоби забезпечити принаймні внутрішні потреби країни у свинині, необхідно зупинити тенденцію до скорочення поголів’я свиней, кількість яких у вітчизняних господарствах тільки за 4 останніх роки зменшилась на 2 млн одиниць.

Свій вплив на негативну динаміку поголів’я має чинник африканської чуми свиней (АЧС), із якою власників свинокомплексів залишили напризволяще як держава, так і профільні неурядові організації. Ані влада, ані професійні об’єднання не спромоглися належно забезпечити виплату компенсацій свинокомплексам, яких торкнулась ця біда. Фактично неконтрольоване поширення АЧС завдало великої економічної та репутаційної шкоди Україні і як постачальнику свинини на зовнішні ринки.

Поза тим, у Центрі підвищення ефективності в тваринництві вважають, що вітчизняні аграрії до початку 2022 року мають збільшити показник поголів’я свиней на 3 млн. голів, і для такого нарощення існують реальні можливості.

Вочевидь, шлях до такого результату пролягає через зниження ціни на свинину, тобто підвищення на неї попиту з боку споживачів, що значною мірою залежить від собівартості живої ваги свині в Україні.

Микола Бабенко, посилаючись на наявну в його компанії практику супроводу свинокомплексів, заявив, що досягти позначки у 25 грн за 1 кг живої ваги на українському ринку є реально досяжною метою. Дійти такого результату можливо, якщо звільнити галузь від хабарів, дотримуватись усіх технологій, застосовувати лише якісні, некотрафактні корми та добавки, а також належні ветеринарні препарати.

Крім того, як зазначив експерт, в Україні свиноферми впродовж усього технологічного циклу не володіють інформацією про те, яку собівартість матимуть реалізовані ними на м’ясокомбінатах партії свиней. Ці дані надходять до виробників сировини, як правило, лише після того, як рік закінчився, тобто в лютому, коли порахувати всі витрати за минулий промисловий сезон можливо, але оптимізувати їх – ні. Щоби вирішити цю проблему, вітчизняним аграріям варто активно використовувати комп’ютерні програми управління свинокомплексом з контролем собівартості в реальному часі, які дозволяють контролювати собівартість не лише партії свиней, що продається, але й кожної технологічної групи в процесі вирощування. Такі розробки вже є на українському ринку. Центр підвищення ефективності в тваринництві за 4 роки розробив спеціальну комп’ютерну програму ПігЦентр, і завдання полягає лише в тому, щоби кожне господарство, яке вирощує свиней у промислових масштабах, упровадило її у власну практику.

На собівартість вигодівлі свиней значною мірою впливає те, скільки коштів іде на корми для них. Цей чинник, як зазначив Микола Бабенко, можна суттєво покращити, якщо запровадити на свинокомплексі технології рідкої годівлі свиней, яка використовує відходи молочної, пивоварної, цукрової, спиртової й інших галузей харчової промисловості. Завдяки такому підходу існує можливість дуже суттєво зменшити загальну собівартість живка в українських умовах.

«Ми знаємо як працювати з рідкою годівлею та можемо впровадити цю технологію саме так, як її було задумано. Це ми будемо робити в проектах Точного свинарства™, де у співпраці із постачальником обладнання для рідкої годівлі, гарантуватимемо замовнику правильність розрахунків і здійснимо супровід запуску та вирощування із отриманням на таких фермах собівартості у 15 грн/кг живка», заявив очільник Центру підвищення ефективності в тваринництві.

Водночас упровадження технології рідкої годівлі свиней потребує інвестицій у відповідні реконструкцію чи будівництво свинокомплексу. Варто відзначити, що свого часу переорієнтація на рідку годівлю у країнах Європейського Союзу призвела до значного зниження собівартості вирощування свиней. За чверть століття переважна частина свинокомплексів у ЄС перейшла від сухої до рідкої годівлі, причому в деяких країнах частка останньої в раціоні харчування свиней сягнула 90 відсотків. Саме таким шляхом має йти і Україна.