Про це йдеться у матеріалі Урядового кур’єру.
Збираючи пилок і нектар, комахи переносять пилок з однієї квітки до іншої сприяючи запиленню. Наявність цих комах допомагає не лише перехресному запиленню, а й покращує запилення самоплідних культур. Найпоширенішими представниками комах-запилювачів із групи перетинчастокрилих є медоносні бджоли, джмелі та осмії.
Ціла популяція осмії живе на території Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН. Ця бджілка не носить меду, але в рази активніша за медоносну бджолу, запилює все, що цвіте, навіть за температури +5 градусів, пише видання.
У 2010 році полтавські науковці отримали патент «Спосіб промислового розведення бджіл роду осмія».
Оcмії – комахи середньої величини (8-15 мм), що належать до групи поодиноких бджіл. Садівничим помічником даного виду являється Осмія руда (Osmia rufa).
Кандидат біологічних наук Віктор Гукало, який два десятиліття тому працював на станції з осміями і захистив на цю тему кандидатську дисертацію, розповідає, що в радіусі 5 кілометрів навколо станції щороку, попри погоду, стабільно були щедрі врожаї кісточкових. Важливо, що осмія не конкурує з медоносною бджолою, тому що збирає не нектар, а пилок.
«По наших осмій приїжджали тепличники навіть із Сєверодвінська на Камчатці. Я досліджував, чому осмій брали саме для теплиць. Там дуже жорсткі умови: вогко, висока температура, і квітка огірка чи помідора, уранці розпустившись, до вечора вже може засохнути. Але осмії з їхньою активністю встигають відвідати кожну квітку по кілька разів. Їх до цього змушує відчуття голоду. А медоносна бджола в таких умовах і не житиме», – розповів фахівець.
За його словами, вища ефективність осмій у теплицях досягається в разі комбінованого використання – у січні – березні запилення осміями, а в наступні місяці – медоносними бджолами. Ефективне також застосування лише поодиноких бджіл протягом усього періоду цвітіння огірків. Такий спосіб запилення поширений у присадибних теплицях.
Для використання бджіл у зимово-весняний період їх потрібно вивести з діапаузи. Для цього кокони засипають у лотки шаром близько 2 сантиметрів, накривають сіткою або склом й інкубують за кімнатної температури або в термостаті.
Осмії в теплицях ефективно працюють у січні – лютому 20-30 днів, у березні – 15-20, у квітні – 10-15, а в травні – 7-10 днів. Після проходження цих строків у тепличні вулики заносять нові партії проінкубованих бджіл. На кожні 400-500 квадратних метрів теплиці встановлюють один вулик розміром 35х15 см і заввишки 20 см, закладений очеретяними трубками.
Бджіл переносять у теплицю, коли вони починають прогризати кокони. Якщо бджоли стали виходити з коконів, а теплична культура ще не цвіте, їх потрібно перенести в холодильник і утримувати за температури +2 -4 градуси, йдеться у матеріалі.
Читайте також: Запилення ягідників: чи люблять бджоли лохину?
