agro business 160 160

Технологія вирощування часнику

Технологія вирощування часнику

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 01 вересня 2021 12:12

Часник — це чудове рослина, яку можна знайти практично на кожному городі. Поряд з цибулею, часник займає важливе місце на нашому столі. Його використовують не тільки у свіжому вигляді, але і додають до різних страв, використовують при засолюванні. А вже про його корисних властивостях і говорити не доводиться. Найчастіше городники висівають його навесні, щоб восени зібрати хороший урожай. Але висівається він і під зиму. Зимовий часник, звичайно, не зрівняється з річним, оскільки умови вирощування абсолютно різні. Однак, якщо правильно підійти до справи, то і врожай озимого часнику можна отримати потім досить хороший.

Часник (Allium sativum L.) — дворічна трав’яниста рослина родини цибулинних. Батьківщиною його вважають Середню Азію, де він з’явився ще 5000 років тому і поширився у Єгипет, Західну і Центральну Європу. У Древній Греції і Римі відігравав певну роль у жертвоприношеннях. Піфагор назвав часник королем усіх приправ. Греки й римляни давали його своїм воїнам перед походом у бій.

Хімічний склад
• Біологічні особливості часнику
• Популярні сорти часнику
• Способи вирощування часнику
• Місце в сівозміні
• Обробіток ґрунту
• Удобрення
• Зрошення
• Підготовка до посадки
• Строк посадки й глибина закладення
• Норма висадки
• Збирання врожаю
• Зберігання часнику

 

Хімічний склад

До складу часнику, крім води, входять клітковина, білки, жири, карбогідрат, зола, аскорбінова кислота, а також мікроелементи: кальцій, натрій, залізо, фосфор, калій, алюміній, кремній, хром, молібден, сірка. Учені нараховують у часнику до 100 сірковмісних компонентів. Саме сульфіди надають часниковому соку величезну силу в боротьбі проти стафілококів, дизентерійних і тифозних бактерій, грибків. Сульфіди часнику «склеюють» вільні молекули будь-яких отрут, під їхньою дією вони стають інертними, пасивними, і організм виводить їх без найменших негативних наслідків для себе. Те ж саме відбувається і з широко розповсюдженими зараз харчовими добавками хімічного походження.

У часнику є такі речовини, як аденозин, алліцин, аліксин, ейхоен, пектини, диаліл-трисульфід, які успішно нейтралізують інфекції, мають яскраво виражену протипухлинну дію, знижують рівень цукру в крові, нормалізують холестерин в організмі людини, знімають шкідливі наслідки стресових станів. Часник має таку велику бактерицидну дію.

chasnik 17

Він володіє протиглисною й антисклеротичною дією, використовується як потогінний і відхаркувальний засіб, при шлункових і шкірних захворюваннях, стенокардії й склерозі, дизентерії й рахіті. Часник розширює судини й знижує кров’яний тиск, запобігає метеоризму, підвищує виділення жовчі й знижує рівень цукру в крові, його використовують при астмі, захворюваннях очей, запаленнях ротової порожнини і цинзі. Часник викликає апетит і підсилює секреторну діяльність стравоходу, має протимікробну й протигрибкову дію.

Корисні властивості часнику вже сторіччями використовується народною медициною для профілактики й лікування великої кількості захворювань. У наші дні із часнику готують медичні препарати, до складу яких входить його екстракт.

 

Біологічні особливості часнику

На відміну від інших цибулинних рослин часник утворює складну цибулину, що складається з окремих часточок (від 4 до 30 і більше), що називаються зубками.

Розмножується часник зубками або повітряними цибулинками — бульбочками, які висаджують під зиму. Щоб виростити більші цибулини, потрібно постійно видаляти зачатки стрілок для того, щоб залишалася тільки необхідна їх кількість для формування повітряних цибулин. При розмноженні повітряними цибулинками, які висівають звичайною зерновою або овочевою сівалкою, у перший рік формуються невеликі цибулини з одним зубком — однозубки. Вони залишаються зимувати в землі й на наступний рік формують повноцінні цибулини. Рослина, вирощена із зубків, дає урожай восени того ж року. У порівнянні з ріпчастою цибулею часник більш зимостійкий. Зубки його проростають при 3–5°С.

Вирощуються 3 форми часнику: озимий, що стрілкується, озимий, що не стрілкується, ярий, що не стрілкується. Назви «озимий» і «ярий» визначають строки висадження посівного матеріалу.

У форм, що стрілкуються, стрілки висотою до 1,0–1,5 м, на яких формуються повітряні цибулинки діаметром 3–10 мм.

 

Популярні сорти часнику

Мереф’янський білий. Заявник — Інститут овочівництва і баштанництва НААН. Цибулина велика. Зубки розміщені компактно, радіально, їх мало. За розміром великі. Луски зубка коричневого кольору. На лусці наявна антоціанова смужка. Колір м’якоті — жовтуватий. Рослина починає плодоносити пізно. Товарний урожай — 115 ц/га. Маса однієї цибулини — 51 г. Кількість зубків у цибулині — 4–6 шт. Тривалість вегетаційного періоду — 105 діб. Вміст сухої речовини — 45%, вітаміну С — 7,5 мг%. Напрям використання — універсальний. Рекомендована грунтово-кліматична зона — Степ, Лісостеп, Полісся.

Тройка. Заявник — Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоальянс». Цибулина середнього розміру. Колір сухих лусок цибулини червонувато-білий. Зубки компактні, розміщені радіально, їх багато. Зубок середнього розміру. Луски білого кольору. Антоціанова смужка відсутня. Колір м’якоті білий. Рослина починає рано плодоносити.

Товарний урожай — 90–110 ц/га. Маса 1 цибулини — 60–75 г. Кількість зубків у цибулині — 9–12 штук. Лежкість — 96%. Тривалість вегетаційного періоду — 90–110 діб. Вміст вітаміну С — 6,2 мг%. Напрям використання — універсальний. Рекомендовані грунтово-кліматичні зони — Степ, Лісостеп, Полісся.

Любаша. Заявник — Захаренко Іван Іванович. Середня маса цибулини — від 80 до 120 г. Колір цибулини білий з легкими прожилками синьо-фіолетового забарвлення. Форма — округло-плоска. Кількість зубків — 4–7 шт. Середня вага зубка — 15–20 г.

Вміст сухої речовини — 43%. Аскорбінова кислота (вітамін С) — 34 мг%. Амінокислоти і білки — 8% від свіжої маси.

Кращими сортами, придатними для вирощування в умовах західного регіону України, вважаються Донецький фіолетовий, Старобільський місцевий, Харківський фіолетовий, Софіївський та Спас.

chasnik 1

 

Способи вирощування часнику

Часник, що стрілкується, вирощують у дво-, трирічній культурі. У перший рік сіють повітряні цибулини (або бульбочки) восени відразу по дозріванню або на наступний рік рано навесні. Посів роблять густий, на широких грядах. Влітку наступного року проводять проріджування посівів, вибираючи великі однозубки для реалізації, інші — зимують на місці. На третій рік часник стрілкується й утворює бульбочки, які збирають для подальшого розмноження, а цибулини реалізують у літньо-осінній період. Для одержання більших товарних цибулин стрілки видаляють.

Часник, що не стрілкується, вирощують в однолітній підзимовій або ярій культурі. У товарних цілях висаджують великі зубки: озимих сортів — восени (для реалізації часнику в літньо-осінній період), ярих — навесні (з метою продажу у зимово-весняний період).

Великі однозубки (народні назви — яблучко, кругляки, целушка, москалик) одержують при весняній розрідженій посадці великих бульбочок, дрібних однозубків, дрібних зубків цибулин ярих сортів, що не стрілкуються, дрібних і великих зубків підзимових сортів, що стрілкуються і не стрілкуються.

 

Місце в сівозміні

Часник — одна з найбільш вимогливих рослин до родючості ґрунту й, що особливо важливо, до рівня ґрунтових вод.

Його варто розміщувати на місцях, добре захищених від північних і північно-східних холодних вітрів, а також від пануючих вітрів і суховіїв; на легких схилах — у їхній нижній частині. Найбільш придатні незаливні заплави або заплави річок, що пересихають у літню пору; гарні також чорноземи: для ярих часників — більше суглинисті, для озимих — супіщані грунти. Ярий часник добре росте й на легких солонцюватих ґрунтах.

У вологих низинних місцях, особливо при підзимовій посадці часник випріває; на високих місцях, де сніг видувається, й важко провести снігозатримання — вимерзає; на ділянках із низьким рівнем ґрунтових вод часник без поливу швидко дозріває («вигорає») або засихає.

В овоче-травопільній сівозміні часник висаджують на другий або третій рік після пару; можна розміщувати його в одному полі з цибулею.

Кращі попередники для часнику — культури, що рано звільняють поле: ранні огірки, диня, кабачки, патисони, рання капуста, коноплі, помідори, рання картопля. Відмічено, що хоча часник добре росте після картоплі, він згодом легше уражується фузаріозом. Він гарний попередник для всіх овочевих культур, за винятком цибулинних, які уражуються однаковими з ним шкідниками й хворобами.

 

Обробіток ґрунту

Найпоширенішим способом посадки є рядковий на вирівняній поверхні. У посушливій зоні й зоні поливного овочівництва часник саджають на невисоких гребенях і поливають по борознах. Гарні результати дає посадка на рівній поверхні стрічками шириною 1 м, відділеними валиками (поглиблені гряди), де добре зберігається волога, й рослини захищені від суховіїв; полив у цьому випадку проводять напуском, заливаючи часник.

Часник — культура трудомістка, посадку й збирання проводять вручну. Механізований тільки передпосівний обробіток ґрунту й розпушування міжрядь.

chasnik 7

 

Удобрення

Часник дуже чутливий до органічних добрив, але при посадці по свіжому гної затягує вегетацію й не визріває. Тому свіжий кінський і коров’ячий гній вносять під попередню культуру з розрахунку 60–80 т/ га.

Перед основною оранкою або передпосадковою культивацією під часник вносять перегній, який напівперепрів, гній або торфокомпости з розрахунку 30–40 т/га по обороті шарі грунту й 45–50 т на третій-четвертий рік після трав.

Добре реагує часник на свинячий гній, що вносять у кількості до 40 т/га, фекалії 5–6 т, пташиний послід 3–4 ц/га. Ці добрива вносять під ярий часник під час ранньої осінньої зяблевої оранки.

Дуже ефективне внесення під часник при основній оранці 1–1,5 ц/га калійної солі, 1,5–2 ц суперфосфату в суміші з 30 т перегною.

Часник добре реагує на добрива, внесені в перші 30–40 днів після посадки. Мульчування перегноєм, торфом у кількості 5–7 т/га збільшує урожай на 15–20%. Мульча не дає утворитися кірці, зберігає вологу й сприяє гарному газообміну в ґрунті.

 

Зрошення

Зрошення посівів часнику ефективне не тільки в посушливих районах, де часник культивують на поливних землях, але й у всіх зонах.

У підзимовій культурі часник, укоренившись з осені, добре використовує запаси ґрунтової вологи, накопичені в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди. У цьому випадку на часник менше впливає літня посуха, тому що в перші 1,5–2 весняних місяці в нього закінчується наростання асиміляційного апарату, що забезпечує ріст зубків.

У суху осінь часник при підзимовій посадці необхідно полити. За посушливої весни бажаний другий полив у фазі інтенсивного росту листя-наприкінці першого місяця після сходів. Третій полив роблять у фазі інтенсивного росту зубків і стрілки, через 10–15 днів після початку їхнього утворення. Подальші поливи небажані, тому що затримують дозрівання цибулин.

У ярій культурі часник більше вимогливий до вологи, ніж у підзимовій. Критичних періодів у нього мало, а саме: проростання й початок посиленого збільшення-розгалуження кореневої системи (у перші два тижні після посадки); посилений ріст листя (через місяць після посадки); початок утворення зубків (через два місяці після посадки) і фаза інтенсивного їхнього росту. При нестачі вологи в ґрунті у разі настання критичних періодів часник необхідно поливати 4–5 разів.

Найбільш чутливі до поливу широколисті крупноцибулинні сорти. Поливна норма — 350–400 м³ води на 1 га.

chasnik

 

Підготовка до посадки

Перед посадкою варто провести два сортування: перше — за зовнішнім виглядом, друге — по зубках, після розбору цибулин. У перший раз відбирають однозубки й цибулини, що стрілкують, від тих, що не стрілкують, дрібні й хворі цибулини.

Друге сортування проводять при поділі цибулин на зубки, відбираючи хворі й дрібні зубки. Дрібні зубки реалізують, а у випадку нестачі посадкового матеріалу висаджують окремо, тому що з них виходять придатні для споживання однозубки. Бульбочки й однозубки сортують за крупністю. Варто врахувати, що посадка несортованими зубками приводить до неодночасного дозрівання часнику, що ускладнює збирання й збільшує втрати.

Часник, уражений нематодою, саджати не можна.

При ураженні фузаріозом основи зубкової луски забарвлюються у більш рожевий або коричневий колір.

Поділ цибулин на зубки — процес трудомісткий. Цибулини озимого часнику відносно пухкі, розпадаються при здавлюванні в руці. В ярого часнику цибулини щільні. Опукле денце відривають ножем, у цибулин з увігнутим денцем зрізають і зривають сухі луски.

Підготовку часнику варто починати за 2–3 дні до посадки. Чим коротше строк від розбирання до посадки, тим краще, тому що зубки, відділені від денця, швидко висихають.

Для прискорення проростання зубки поливають чистою водою (з лійки) або додають до неї гноївку (1:6), потім накривають мішковиною чи рогожами.

Перед посадкою часник провітрюють, тому що мокрі зубки липнуть один до одного. Щоб прискорити дозрівання, часник перед посадкою витримують за температури близько 0 °C. Для цього цибулини насипають у мішки й поміщають на 10–15 днів у льодник або закопують у сніг.

Передпосадкове весняне прогрівання часнику за температури 20–25 °C протягом трьох тижнів трохи затримує дозрівання, але збільшує урожай.

 

Строк посадки й глибина закладення

Часник саджають восени, під зиму й навесні. Кращий строк посадки буде той, котрий відповідає біологічному типу сорту. Осіння (озима) посадка поширена на Чорноморському узбережжі. Строк посадки — серпень-вересень, щоб до зими часник встиг утворити 4–5 дійсних листків.

Підзимову посадку проводять за 2–3 тижні до настання стійких заморозків, аби часник добре вкоренився, але листки не проросли. Підзимову посадку застосовують у тих зонах і районах, де наприкінці літа випадає достатня кількість опадів, часник може добре прорости й укоренитися.

Бульбочки крупнобульбочкових сортів сіють у строки підзимової посадки часнику. Дрібні бульбочки сіють під зиму або навесні. Однозубки будь-якого походження саджають під зиму або восени.

Глибина закладення має дуже велике значення. Дрібна посадка, особливо на важкому ґрунті, призводить до «випирання» часнику; зубки піднімаються на швидко зростаючому компактному пучку корінців і засихають. При глибокій посадці затримується ріст цибулини, погіршуються товарні якості й знижується урожай.

Глибина посадки повинна змінюватися також залежно від зони, ґрунту й строків. Навесні саджають мілкіше, приблизно на глибину 3–5 см, під зиму — на 5–7 см.

Бульбочки зашпаровують при весняній посадці на 2–4 см, при підзимовій — на 4–5 см.

Хмиз, покладений для снігозатримання, навесні виносять із поля. Солому й гній скидають у борозни.

 

Норма висадки

Норму висіву варто встановлювати залежно від величини посадкового матеріалу, ступеня родючості ґрунту й рівня механізації (табл. 1).

 

Таблиця 1. Норми висіву часнику залежно від величини посадкового матеріалу й площі живлення

19 338 34 2

 

При весняній посадці зубків по вазі потрібно менше, ніж при підзимовій, тому що в період зберігання часник природно всихає і легшає.

Якщо бульбочки для господарства не потрібні, то стрілку видаляють. Обрізати її необхідно на рівні виходу з піхв листків, як тільки вона починає закручуватися.

Після видалення стрілки зубки починають посилено рости, цибулини стають крупнішими, урожай збільшується. Підвищення кількості зубків, тобто утворення нових точок росту, не відбувається.

В окремих місцевостях в Україні (Сумська область) і в Казахстані замість обрізування застосовують витягування стрілок, тому що при цьому часник легше плести у вінки.

 

Збирання врожаю

Ознаками готовності до збирання однозубок і рослин, що не стрілкують, є початок підсихання крайніх листів і полягання; у тих, що стрілкують, — пожовтіння кінчиків листків і стрілки в місці її виходу з несправжнього стебла, а також дозрівання бульбочок. У часників, що стрілкують, спочатку обрізають стрілки, а потім збирають цибулини.

Не слід чекати, коли часник повністю дозріє. Якщо ріст зубків закінчився, й почалося полягання, то часник дозріває й після видалення його із землі необхідно тільки його добре просушити.

Залежно від способу культури часник дозріває неодночасно. Раніше всіх дозрівають однозубки, вирощені з бульбочок і з дрібних зубків. Їх збирають через 60–80 днів після сходів. Часник, що не стрілкується, при озимій культурі дозріває через 70–95 днів після сходів, у ярій культурі — на 105–115-й день. Серед стрілкуючих сортів часників є ті, що дозрівають рано (через 90–100 днів) і пізно (за 125–135 днів від сходів).

chasnik 8

Скоростиглість — одна з важливих ознак. Часник найбільш ранніх сортів дозріває у червні-липні, середньостиглий — у серпні, пізньостиглий — у вересні. При тому самому строку посадки часники, що не стрілкують, дозрівають раніше тих, що стрілкують.

До збирання бульбочок приступають, коли обгортка суцвіття тільки починає розкриватися. Стрілки зрізають у місці виходу з несправжнього стебла, зв’язують у пучки й досушують під навісами. Дозрілі бульбочки легко обсипаються.

Цибулини часнику, що стрілкується і не стрілкуються, збирають у суху теплу погоду, підкопуючи лопатами або виорюючи підгортальниками, картоплекопачами, бурякопідйомниками.

Вибраний часник обережно обтрушують від землі й розкладають у валки для просушки. Зубки часнику в період збирання соковиті й ніжні, від ударів вони легко ушкоджуються. Забиті місця жовтіють, чорніють, цибулини стають нестандартними, кількість відходів збільшуються.

Однозубки висмикують, підкопуючи корінь; вибірка таких цибулин із землі трудомістка.

При пізньому збиранні, особливо в вологу погоду, сухі луски перегнивають, корінці бруньок починають проростати. Цибулина стає нещільною, зубки розходяться верхівками. Такі цибулини не придатні для зберігання.

У південних зонах часник сушать під навісом; якщо ж підсушують у полі, то для захисту цибулин від сонячних опіків і позеленіння складають валок так, щоб листям їх закрити.

У північних зонах часник обрізають, залишаючи несправжнє стебло довжиною 3–5 см, потім досушують вогневим сушінням.

Цибулини часнику, що стрілкується, на півдні в’яжуть у вінки за корінь або бадилля (якщо стрілки висмикнуті). На півночі залишають стрілку довжиною 8–10 см і в’яжуть у коси за стрілки за допомогою шпагату. При зберіганні насипом стрілку обрізають на 1,5–2 см над шийкою цибулини.

В умовах виробництва при правильній агротехніці урожай часнику становить 40–60 ц/га.

 

Зберігання часнику

Часник може зберігатися тільки цілою цибулиною. Лежкість його залежить від сорту, кількості загальних сухих лусок цибулини і їхньої щільності.

На міцність і лежкість цибулини дуже впливає строк збирання. У вчасно зібраного часнику цибулина оточена декількома щільними сухими лусками. Великі бульбочки й однозубки нележкі, їх зберігають за температури 0 + 1 °C і відносній вологості повітря 75–80%. Добре зберігаються вони й у снігу. Дрібні бульбочки зберігаються і при більш високій температурі: до + 15 °C. Встановлено, що часник всіх сортів добре зберігається при –1 до + 1 °C і вологості повітря 65–75%; проростання, усихання й захворювання цибулин при цьому найменші.

За температури зберігання нижче 0 °C вологість повітря може бути підвищена до 85%, при +16 °C, +20 °C вологість, навпаки, має бути знижена до 50–60%. З підвищенням температури до 20–25 °C втрати від всихання й захворювань зростають.

Часник підзимних сортів, що стрілкуються і не стрілкуються, зберігають у невеликих ящиках, постановлених штабелями з перешаруванням снігом. Цибулини ярих сортів, що не стрілкуються, зберігають у цибулесховищах, у підвішених вінках, у ящиках, встановлених штабелями в шаховому порядку висотою 2–2,5 м, і розсипом на стелажах шаром 15–20 см. Просвіт між стелажами повинен бути 70–80 см.

У сильні морози часник укривають соломою. Зберігають його також у підвалах із перешаруванням піском або в саманних приміщеннях без опалення. Перевозять у твердій тарі — решетах, бочках, ящиках, кошиках. У м’якій тарі у часнику ушкоджуються найцінніші в харчовому й насінному відношенні крайні, великі зубки.

 

Юрій НОСЕНКО, канд. с.-г. наук

 

 29 березня 2024
Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.
Урядові делегації України та Польщі 27-28 березня провели переговори по розблокуванню кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції.
29 березня 2024
 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.