Після об’єктивного провалу по врожайності кукурудзи у 2020 році, спричиненого несприятливими погодними умовами, вітчизняні фермери змушені «дмухати на холодне». Себто обирати саме таку стратегію сівби «королеви полів» і технологію вирощування цієї культури, яка дала б змогу мінімізувати ризики. Звісно, що тривала посуха влітку — це така загроза, протиставити якій можна хіба що зрошення. Та, з іншого боку, ми можемо зробити все, щоб забезпечити отримання міцних дружних сходів і швидкий стартовий розвиток рослин. У такому разі в них буде значно більше шансів пережити несприятливі умови вегетації.
Не буде перебільшенням сказати, що на ринку України представлено, може, й сотні моделей як універсальних просапних сівалок, так і спеціалізованих кукурудзяних, і багатофункціональних посівних комплексів. Це все здебільшого якісна відома техніка вітчизняного й закордонного виробництва, що розподіляється на агрегати із механічним та пневматичним дозуванням насіння.
Відповідно, дозувальний апарат моделі може бути механічним або дисковим. Перший варіант не потребує створення повітряного потоку, отже, тут не потрібні ущільнення й вентилятори. Також механічні сівалки зазвичай менш вимогливі до гідравліки трактора, так само і до чистоти й однорідності насіння.
Утім, із кожним роком механічні агрегати для сівби кукурудзи поступово втрачають колишню популярність. Це пояснюється тим, що в таких сівалок для коригування міжрядної відстані й налаштування висівного апарата на певний калібр зернівок потрібно міняти весь робочий орган. Оскільки насінини одного й того самого гібрида кукурудзи можуть мати різну величину, доводиться за кожного завантаження нової партії посівного матеріалу знову налаштовувати посівний агрегат на норму висіву, що забирає надто багато часу і зусиль.
Окрім того, назагал механічні сівалки є менш точними й сильніше пошкоджують насіння, як порівняти з пневматичними. В результаті існує ризик отримати надмірно розріджені чи загущені посіви, що може істотно негативно вплинути на фінальну врожайність культури. Зокрема, спричиняє потребу в додаткових міжрядних обробках.
Пневматичні сівалки натомість зазвичай є значно дорожчими й конструктивно складнішими. Це автоматично підвищує їх експлуатаційні витрати й підвищує ризики зупинки роботи. З іншого боку, правильно налаштовані пневматичні агрегати заощаджують час і забезпечують вищу продуктивність і скорочення витрат.
На такі сівалки найчастіше встановлюють анкерні або дискові сошники. Подібні агрегати можуть бути оснащені анкерним або дисковим сошником. Перший варіант придатний для оптимально підготовленого ґрунту: вирівняного з подрібненими рослинними рештками. Інакше сошник забиватиметься соломою й не буде дотримана задана глибина висіву.
Якщо йдеться про складні умови роботи (твердий ґрунт, велика кількість пожнивних решток), то краще застосовувати пневматичні дискові сівалки. Утім, їх можна назвати універсальними, бо такі агрегати нормально працюють і на добре підготовленому полі. Також слід звертати увагу на надійність й особливості обслуговування та заміни дискових робочих органів. Десь потрібно, умовно кажучи, просто поміняти два болти, а в іншому разі — добряче поморочитися. Це безпосередньо впливає на продуктивність роботи та її точність.
За роботи пневматичної сівалки насіння самопливом із бункера надходить у забірну камеру до диска, що обертається, біля якого рівномірно розташовані отвори. Під дією вакууму, що створює вентиляторний пристрій, насінини присмоктуються до дискових отворів у зоні розрідження. Зайвий посівний матеріал вилучається із диска штирями відбивача, а решта — переноситься в порожнину нормального атмосферного тиску, відривається від робочого органу й через отвір потрапляє в корпус сошника. Ворушитель насіння перешкоджає утворенню пустот у забірній камері, забезпечуючи постійний контакт насіннєвого матеріалу з висівним диском.
Незалежно моделі сівалки, що працює у господарстві, надзвичайно велике значення має якість посівного матеріалу. Передусім ідеться про якість калібрування насіння. Від однорідності зернин безпосередньо залежить точність висіву й уникнення поширеності так званих «двійників» і «трійників», а також недотримання глибини висіву. Тому замало просто придбати класну сівалку з низкою електронних систем, що контролюватимуть точність висіву. Дуже важливо придбати по-справжньому якісно відкалібрований посівний матеріал. Інакше ми просто закладемо непотрібні проблеми уже на старті.
З огляду на високу ймовірність виникнення несприятливих умов вегетації ми також порадимо обирати посівний матеріал, що вже оброблений протруйником, а також бажано — дієвим мікродобривом чи недорогим стимулятором на основі гуматів. Хороший протруйник істотно підвищить відсоток схожості насіння й забезпечить отримання здорових сходів. Своє чергою, якісний гумат забезпечить інтенсивніший розвиток кореневої системи молодої насінини, зокрема, активізуючи засвоєння ключових елементів живлення і насамперед фосфору, потрібного для розвитку кореневої системи. Дуже не завадить обробка насіння мікродобривом, до складу якого входить доступний фосфор, цинк і деякі інші мікроелементи.
Практично всі сучасні моделі кукурудзяних сівалок можуть бути оснащені функцією припосівного внесення твердих або рідких добрив. Ми радимо її обов’язково замовляти, причому за можливості саме останній варіант. Рідкий розчин азоту, фосфору, сірки й цинку, що подається в зону розташування кореневої системи, — це оптимальний спосіб забезпечити розвиток молодих рослин за будь-яких, навіть несприятливих умов вегетації. Навіть якщо в ґрунті буде замало вологи або ж різко знизиться температура ґрунту, посіви все одно зможуть засвоїти частину швидкодоступних елементів живлення. Тому функція припосівного внесення рідких добрив є дуже бажаною.
Окремого розгляду потребує питання швидкості роботи посівного агрегата. Як відомо, на ринку представлено багато моделей, що можуть сіяти кукурудзу з показниками 14–16 км/год і навіть більше. Тут потрібно брати до уваги рельєф полів у господарстві, а також реальну якість підготовки посівного ложа. Якщо з цим не все гаразд, то ліпше працювати з рекомендованою всіма виробниками насіння швидкістю 8–9 км/год.
Продуктивність сівби за нинішніх погодних умов — річ узагалі дуже важлива. Але гнати трактор із сівалкою тільки заради неї, нехтуючи якістю висіву, — не найкраще рішення.
Кукурудзяна сівалка обов’язково має бути оснащена хорошою системою контролю висіву, що дасть змогу уникнути просівів, а також «двійників» і «трійників». Тому найкраще обирати агрегат, що вже в базі має відповідний функціонал. У крайньому разі на ринку України не бракує компаній, зокрема й вітчизняних, що можуть інтегрувати систему контролю висіву в сівалку.
Аналогічно не варто відмовлятися від обладнання для того землеробства, якщо те пропонується як опція в обраній моделі посівного агрегата. Рано чи пізно, воно може знадобитися, і його встановлення обійдеться істотно дорожче.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
