Тим більше сьогодні, коли 1 т добрив коштує майже як 10 т кукурудзи. Відповідно, підвищення родючості ґрунту разом з оптимізацією живлення перетворилося на пріоритетне завдання.
Тут варто звернути увагу на, без перебільшення, передовий досвід холдингу «АСТАРТА», де вже багато років поспіль реалізують програму, що передбачає як регулярні аналізи ґрунтів і упровадження елементів точного землеробства, так і розвиток тваринництва, широке застосування органічних добрив та інші важливі заходи.
Про це та інше ми поспілкувалися з агрохіміком агрономічної служби та технологом проєкту з компостування «АСТАРТИ» Вікторією Олійник.
Вікторія Олійник
? Пані Вікторіє, розкажіть, будь ласка, детальніше про площі, які обробляє компанія «АСТАРТА».
— Ми обробляємо близько 220 тисяч гектарів землі, що перебувають у різних ґрунтово-кліматичних зонах, зокрема, це Степ, Лісостеп та Полісся. Це дуже різні ґрунти. Окрім важких і родючих чорноземів ще є і піщані ґрунти, і супіски, і легкі суглинки або, наприклад, засолені ґрунти. Практично у кожному регіоні є принаймні 5% малородючих земель, які мають або надмірну кислотність, або занадто легкий гранулометричний склад, або якісь інші показники родючості, несприятливі для вирощування сільгоспкультур. Особливо на півночі, наприклад, у Чернігівській області. Ситуацію також можуть ускладнювати особливості рельєфу конкретних полів. Тому нашим агрономам і технологам доводиться докладати багато зусиль, щоб виробити індивідуальний підхід до кожного поля й підтримати родючість ґрунту.
______________________
Обробіток будь-якого поля слід обов’язково розпочинати з повноцінного аналізу ґрунту. В такому разі можна розуміти, з чого почати та які міндобрива чи інші засоби потрібно застосувати.
______________________
? Які заходи вживають для цього?
— Обробіток будь-якого поля слід обов’язково розпочинати з повноцінного аналізу ґрунту. В такому разі можна розуміти, з чого почати та які міндобрива чи інші засоби потрібно застосувати. Відповідно, на полях «АСТАРТИ» фактично з усіх полів в усіх підрозділах регулярно відбирають зразки ґрунту для їх детальних досліджень відповідно до наукових рекомендацій — раз на 4–5 років. Ми маємо власну ґрунтову лабораторію, яка виконує для нас ці аналізи. За допомогою автоматичних пробовідбірників відбираємо зразки за тригектарною сіткою, котрі піддаються максимально точному аналізу. Це близько десяти різних показників, таких як уміст доступних форм елементів живлення, органічної речовини, кислотність, гранулометричний склад, запас вологи тощо. Після цього ми коригуємо технологію безпосередньо під культури, що вирощуватимуться на полі.
? Якою інформацією користується агрономічна служба для коригування такої технології?
— Маючи повну картину того, що є в ґрунті, беремо до уваги рельєф, урожайність за попередні роки й на цій основі будуємо ефективніші схеми внесення міндобрив. Зокрема, й випробовуємо диференційоване внесення. Можемо розраховувати норми основних елементів живлення та співвідношення, яке вони повинні мати для балансу системи удобрення та підтримання мікробіологічних процесів у ґрунті. Насамперед це, звісно, азот, фосфор і калій, що дає змогу в результаті не лише підвищувати родючість ґрунту, а й раціонально використовувати ресурси.
? Зокрема, й шляхом оптимізації кислотності ґрунтів?
— Звісно ж, адже увага до цього моменту — це не лише про оптимальні умови для рослин, їх здатність засвоювати елементи живлення та підвищення врожайності, а й про оптимізацію використання ресурсів і турботу про довкілля.
Сьогодні у світі називають різні цифри щодо того, на скільки років на планеті вистачить фосфорних руд для виготовлення добрив: на 20, на 30 чи на 50… Але ми маємо розуміти, що ці ресурси вичерпні, і наше завдання як відповідальної компанії — визначити, як найефективніше використовувати міндобрива.
Детальне агрохімічне обстеження також дає інформацію для проведення меліорації ґрунтів, коригування норм ЗЗР, вибору обробітку ґрунту, диференційованої сівби тощо. Це доволі тривалий процес, що передбачає комплексні рішення. У цьому нам суттєво допомагають комп’ютерні рішення від нашої IT-компанії AgriChain. За допомогою вебзастосунку AgriChain Scout ми все оцифровуємо, інформація автоматично «підтягується», і в результаті ми будуємо картограми на основі об’єктивних даних, які нам дуже допомагають в ухваленні подальших рішень. Це все концентрується на вебплатформі, у якій відповідальний за процес працівник може зайти й отримати інформацію про кожне поле, візуально на карті побачити, які там показники чи обмеження, як вони впливають на врожайність за останні роки, що надзвичайно важливо в умовах великих площ в обробітку. Тобто маємо такий закритий цикл.
? Ви зазначили про відповідальність компанії «АСТАРТА» та турботу про довкілля, скажіть, які ще компанія вживає заходи для мінімізації впливу на довкілля в частині вирощування культур?
— Одним із важливих завдань, що стоїть сьогодні перед відповідальними виробниками, є зменшення концентрації парникових газів і насамперед СО2. Перспективним напрямом, що дозволяє це зробити, є ґрунтова секвестрація вуглецю. Наша мета — покращити структуру ґрунту шляхом збільшення органічної речовини та ґрунтової мікробіоти. Ідея полягає в тому, що ґрунти з хорошою структурою, високим рівнем органічних речовин і здоровими мікроорганізмами здатні краще утримувати воду, поглинати вуглець і протистояти ерозії.
? Які технології потрібно оптимізувати, щоб досягти цього результату?
— Передусім ми поступово змінюємо підходи до обробітку ґрунту. Щороку все більші площі переводимо на безвідвальний і мінімальний обробітки. Далі — оптимізація використання азотних добрив. Окрім обґрунтованих норм це і керування його споживанням — використання інгібіторів нітрифікації, що значно зменшує можливі втрати в результаті несприятливих погодних умов. Дуже важливим заходом для збагачення ґрунту органічним вуглецем є вирощування сидератів, внесення органічних добрив, що ми також поступово удосконалюємо в холдингу.
______________________
В холдингу «АСТАРТА» стрімко розвивається напрям вирощування сидератів для покращення структури та родючості ґрунтів. Це дуже перспективний напрям, що водночас є одним із найдешевших способів застосування органічних добрив.
______________________
? Мінеральні добрива — це добре, але можливість водночас вносити ще й органічні добрива — ще краще.
— Справді, до структури холдингу «АСТАРТА» входять десятки сучасних тваринницьких ферм, супутнім продуктом діяльності яких є гній. Наші підрозділи повністю використовують це органічне добриво, вносячи його на поля. Таким чином удається щороку угноювати до 7000 гектарів площі насамперед на полях, розташованих безпосередньо поблизу тваринницьких комплексів. У даному разі використовують підстилковий гній, тобто змішаний із соломою. Також ми активно використовуємо супутні продукти цукрової промисловості як меліорант і додаткове джерело елементів живлення для рослин. Окрім того, як уже зазначалось, в холдингу «АСТАРТА» стрімко розвивається напрям вирощування сидератів для покращення структури та родючості ґрунтів. Це дуже перспективний напрям, що водночас є одним із найдешевших способів застосування органічних добрив. Головна проблема тут — не завжди в деяких регіонах є достатня кількість вологи для ефективного вирощування сидератів. І керування пожнивними рештками також можна вважати за внесення органічних добрив, бо рештки культур містять велику кількість вуглецю, а також інші елементи живлення.
? І, нарешті, в холдингу «АСТАРТА» реалізується масштабний проєкт із власного виробництва компостів. У чому полягає перевага такого підходу?
— Уся світова практика свідчить, що компостування — найпрогресивніший спосіб отримання і використання органічних добрив. Річ у тім, що навіть якщо ви матимете достатній обсяг тваринницького гною, його дуже складно й дорого транспортувати й розкидати на полях у нормах по 40–
50 т/га. Значно краще закомпостувати його й отримати ефективнішу масу, але з меншою вагою.
У процесі компостування відбувається якісний термічний процес за високих температур, знищується патогенна флора, личинки шкідників, насіння бур’янів, тобто це безпечне органічне добриво, яке не засмічує поля. Це ще і концентроване органічне добриво, яке містить значно вищий уміст основних елементів живлення. Крім того, в компості є живі бактерії, тобто він насичує ґрунт мікроорганізмами, що сприяє відновленню його мікробіологічної активності. Взагалі у цьому підході є дуже багато переваг.
? Вочевидь, тут потрібна спеціальна високоефективна технологія отримання компосту?
— Так, ми підписали меморандум із відомою компанією БТУ-ЦЕНТР, застосовуючи найкращі практики компостування. Зокрема, аналізуємо гній, солому, інші компоненти та основні показники якості, наприклад, співвідношення вуглецю до азоту, щоб процеси гуміфікації відбувалися максимально якісно, — ми отримали справді цінне органічне добриво. Впродовж усього періоду компостування масу постійно обробляють спеціальними аераторами, насичуючи повітрям, з одночасним додаванням бактерій, щоб процеси відбувалися якісно. Ми стежимо за тим, щоб азот не втрачався, а фіксувався. Щоб отримати готовий компост за нашою технологією, достатньо 1,5–2 місяці, і його можна одразу вносити в ґрунт.
? Наскільки масштабною наразі є програма компостування в холдингу «АСТАРТА»?
— У нас є пілотне господарство, у якому торік було закладено випробування, — ми отримали якісний продукт. Цього року до програми долучилися ще п’ять структурних одиниць нашої компанії. Невдовзі ми плануємо перевести всі тваринницькі підприємства, що входять до складу холдингу «АСТАРТА», на переробку тваринницького гною на компости, бо це справді дуже ефективно. Я переконана, що цією технологією зацікавляться інші агрокомпанії, і ми будемо раді допомогти всім охочим.
? Пані Вікторіє, наприкінці ми б хотіли у вас запитати поради для тих вітчизняних аграріїв, котрі не мають змоги вносити міндобрива в достатніх нормах через їх високу вартість. Виходячи з вашого досвіду, чи можна розв'язати цю проблему в інший спосіб?
— Загалом я б порадила робити все те, про що ми вже розповіли в інтерв’ю. Як мінімум потрібно зробити точні аналізи ґрунту, щоб розуміти, які елементи живлення в дефіциті. Провадячи цільове внесення навіть невеликих норм конкретних міндобрив і поєднуючи їх, наприклад, із сидератами й грамотним керуванням пожнивними рештками, можна досягти позитивного результату. Особливо варто звернути увагу на сидерати як на справді недорогий та ефективний спосіб підвищити родючість ґрунту.
