Науковці Буковини вперше створили дешевий конвеєр виробництва яловичини

Якісного молока в Україні не вистачає. Про серйозну конкуренцію на світовому ринку взагалі наразі не варто і говорити. Водночас є ще причини, чому Міжнародна фінансова корпорація спільно з партнерами звернула увагу саме на молочне скотарство. Про це «Агробізнес Сьогодні»» поговорив з кандидатом біологічних наук, провідним агрономом-консультантом проєкту з розвитку молочної галузі Миколою Волкогоном.

Молочні ріки, киселеві береги — про такий бізнес-ландшафт українські виробники молочної продукції могли лише мріяти й до початку воєнних дій на території країни. А агресія північного сусіда то й зовсім завдала нищівного удару по молочному скотарству. Але підстави для стриманого оптимізму все ж існують, хоча вони, певним чином — на ринках інших країн.

Останнім часом на Буковині набуває чимраз більшого розвитку новий сегмент тваринництва — спеціалізоване м’ясне скотарство на основі вирощування — розведення худоби нової генерації — комолих (безрогих) сименталів, однієї з найкращих у світі порід ВРХ, що відповідає селекційним вимогам України

Перед кожним фермером, який розвивається у сфері молочного скотарства, рано чи пізно постає питання оптимізації роботи молочної ферми? Аналіз помилок налагодженої системи підштовхує до пошуку шляхів їхнього виправлення. На що опиратися в подальшому розвитку бізнесу і що взяти за взірець? Рішення знайдено: Міжнародна фінансова корпорація за підтримки Міністерства фінансів Австрії та спільно з компанією «Пьотінгер» і Асоціацією виробників молока створили референтну модель молочної ферми в Україні — еталонну операційну модель, побудовану на найкращих світових практиках й адаптовану до українських реалій

Протягом останніх років у наукових установах, навчальних закладах України відводиться певне нагромадження експериментального матеріалу щодо впливу різних чинників живлення на організм м’ясної худоби жуйних. У перше в полі зору найважливіше питання, а саме: технології годівлі сухостійних корів нової генерації м’ясної худоби в умовах зони Карпат. У статті викладено матеріал щодо годівлі нової популяції буковинського зонального типу м’ясного комолого симентала худоби, що є найактуальнішим для підприємств, фермерських й одноосібних селянських господарств, які розводять цих тварин у зоні Українських Карпат.

Починаючи з квітня, стала доступна громадськості новітня технологія Vence («Венсе») для тваринників. Можна буде контролювати пересування тварин і маршрути їх випасу зі смартфона або за заданою господарем програмою. Невеликий пристрій дозволяє худобі випасатися вільніше, без пастухів, собак і огорож, але під контролем.

Одним із найперших і важливим кроком у перетворенні одноосібного свого власного скотарства в конкуренту спроможну структуру в умовах ринку є налагодження селекційно-племінної роботи у своїй домашній молочній фермі. Це означає, що корови мають бути не лише високопродуктивними, а й мати якомога глибшу селекційну «біографію» із зазначенням рівня продуктивності її предків в їх породної приналежності — своєрідний паспорт (обліково-селекційну картку).

Ідеї етичного споживання заволодівають українцями. Від гуманного забою тварин деякі фермери рухаються ще далі: практикують довічне утримання, аж до смерті, домашньої птиці, корів чи кіз.

За середньою оцінкою, кожні додаткові 50 кг маси тіла корови в період отелення знижують її продуктивність упродовж усього лактаційного періоду на 500–750 кг молока. З іншого боку, наслідком різкої втрати запасів жиру в період отелення є зменшення щоденної кількості молока на 7–10 кг. Щоб мінімізувати втрати молока від корів із зайвою вагою, варто правильно коригувати їхній раціон.