Перехідний період — це вирішальний етап між закінченням тільності та початком лактації, під час якого протягом кількох тижнів визначаються споживання сухої речовини, мобілізація кальцію, стабільність енергетичного обміну, імунна відповідь, якість молозива та стан здоров’я теляти на початку життя. Згідно з NASEM 2021, перехідний період зазвичай визначається як останні три тижні тільності та перші три тижні лактації, причому передпологовий період включає швидке зростання плоду, ріст молочної залози, синтез молозива та значні зміни ендокринного регулювання метаболізму. Тому практична оптимізація раціону не повинна розглядатися як проста мінералізація сухостійної корови, а як регулювання всього переходу від тільності до лактації.

На сьогодні у СТОВ «Ратнівський аграрій» на Волині розводять елітні м’ясні породи ВРХ: лімузин, шароле та абердин-ангус. Загальне поголів’я нараховує близько 2500, маточне — складає 1000 тварин. Щороку експортують 600-800 голів. Переважно реалізують биків із середньою вагою 600-700 кг. Тим часом на внутрішньому ринку продають племінну худобу по 4,8 євро/кг. Найближчим часом планують виростити биків із мармуровим м’ясом та розширити виробничі потужності

Несприятлива ситуація на молочному ринку, зростання витрат та падіння світових цін на вершкове масло змушують українських фермерів скорочувати поголів’я корів. За рік чисельність ВРХ в Україні зменшилася на 18%, а аграрії дедалі частіше відправляють худобу на забій або продають її за кордон.

Буковина завжди славилася своїми традиціями тваринництва. Проте сьогодні, коли регіональний аграрний сектор потребує максимальної ефективності та енергонезалежності, на перший план виходить генетика. Саме тому вперше створення нової популяції буковинського зонального типу м’ясного комолого сименталу, що стало не просто науковим досягненням, а стратегічним кроком для розвитку всього Карпатського регіону Буковини

Перехідний період у молочних корів вважається одним із найскладніших етапів виробничого циклу. Саме в цей час організм тварини повинен адаптуватися до різкого переходу від вагітності та сухостою до інтенсивної лактації.

За останні понад 10 років молочну галузь України спіткала певна криза. Нині закупівельні ціни на молоко знижуються і становлять уже менше ніж 14 гривень за літр. Великі компанії переглядають свої інвестиційні плани. Натомість деякі невеликі ферми говорять про закриття або планують зробити це пізніше

Попри війну, скорочення внутрішнього споживання та турбулентність цін, українська молочна галузь демонструє структурну трансформацію і дедалі глибшу інтеграцію у світовий ринок. Змінюється баланс між домогосподарствами й промисловим виробництвом, посилюється експортна орієнтація, загострюється проблема фальсифікату.

У сучасних умовах інтенсифікації молочного скотарства дедалі більшого значення набувають ознаки, що визначають не лише рівень продуктивності, а й тривалість ефективного використання тварин. Однією з ключових таких ознак є продуктивне життя (Productive Life, PL), яке інтегрує показники здоров’я, відтворення та адаптивності корів до умов утримання

Дедалі більше українських виробників молока звертають увагу на місцеву, адаптовану до наших умов генетику.

Ще кілька років тому в Україні панувала думка, що справжня «елітна» генетика — це тільки імпорт: з Канади, США чи Голландії. Бугаї з каталогів за валюту, дорогі схеми відтворення й обіцянки фантастичних надоїв. Але практика показала, що не завжди те, що дороге — ефективне. І дедалі більше виробників молока звертають увагу на те, що ближче — на місцеву, адаптовану до наших умов генетику. І роблять це не з патріотизму, а з тверезого розрахунку