У питаннях позакореневого підживлення дуже багато різних думок. Більшість фермерів погоджується, що за період вегетації сою просто необхідно підживлювати як рідкими, так і сипкими добривами. Адже вони відіграють важливу роль у формуванні вегетативної маси рослини та майбутнього врожаю. Однак є думки, що таке підживлення не має істотного значення на формування майбутнього урожаю. Достатньо провести потужне підживлення ґрунту під час оранки та культивації, а також протруїти насіння надійним протруйником і здійснити інокуляцію

Соя нині належить до найбільш прибуткових та затребуваних ринком культур, зокрема, заміщаючи площі під кукурудзою. Поряд з тим далеко не скрізь можна отримати нормальну врожайність сої. Тому неабияке значення слід звертати на співвідношення витрат на вирощування та прибутку.

Через низькі ціни на вирощений врожай існує очевидний сенс налагодити самостійну переробку олійних культур, щоб отримати додатковий прибуток

На світовому ринку соя є однією з тих видів аграрної продукції, що має найбільший попит, бо є універсальною у використанні як у харчовій і олійній промисловості, так і як кормової культури.

На сьогодні Україна стає все привабливішою для деяких країн в імпорті сої. Проте існують певні чинники ризику як для імпортерів, так і для внутрішніх виробників і покупців цієї культури. Про основні тенденції вирощування цієї перспективної культури розповідає Оксана Просоленко, виконавчий директор, регіональний директор Східної Європи Асоціації «Дунайська Соя».

Актуальність вирощування та використання модифікованих культур у світі не зменшується. Довкола одних із них, зокрема сої, дискусія тільки посилюється

Соя — перспективна культура в сівозміні для вітчизняних полів. Багаторічний досвід вітчизняних гречкосіїв свідчить на користь цього, і наша розмова з експертами тільки підтвердила подібні думки.

На глобальному аграрному ринку соя продовжує зберігати стійкі позиції важливої продовольчої та кормової сільськогосподарської культури. Попит на сою постійно зростає в багатьох країнах світу, особливо в Азії та ЄС. Однак вітчизняне виробництво сої останніми роками суттєво коливалося. При цьому через порівняно низький рівень використання наявного генетичного потенціалу продуктивності вирощування сої фактично середня урожайність її щонайменше на 30–40% нижче, ніж в інших країнах світу за рівних виробничих і економічних умов.

Поряд з азотним живленням важливу роль у житті рослин сої відіграє фосфорне живлення, незважаючи на те, що соя засвоює значно менше фосфору, ніж азоту та калію. Нестача фосфору в ґрунті протягом вегетаційного періоду впливає на ріст та розвиток сої: кущ виростає маленьким, цвітіння та формування бобів подовжується. Застосування фосфорних добрив збільшує кількість та масу бульбочок. За 10-разового збільшення норм фосфору у 10 разів збільшується кількість бульбочок та у 15 разів їх маса. Кількість зв’язаного азоту на 1 г бульбочок зростає від 51 до 155 мг.

Тільки за правильного застосування азотних добрив можна уникнути таких негативних наслідків, як зниження фітосанітарної стійкості рослин проти хвороб і шкідників, погіршення властивостей ґрунту та якості врожаю.