Такий підхід, в принципі, має право на життя, однак як свідчить досвід, до певного часу. Рано чи пізно «вистрілює» конкретний вид шкідників чи збудник захворювання, і господарство отримує конкретний «мінус». Включно до неспроможності реалізувати врожай чи використати його якимось іншим чином.
Саме тому передпосівна обробка насіння і не лише пшениці по-доброму повинна бути обов’язковою операцією, тим паче, що сучасні препарати для протруювання дають змогу не лише забезпечити захист від шкідників та хвороб, але сприяти стартовому розвитку рослин. Взагалі це питання є тісно пов’язаним із технологією вирощування культури, заведеною у господарстві, сівозміною, грунтово-кліматичними особливостями та низкою інших факторів.
Скажімо, інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці в центральних та західних регіонах може передбачати до 5 інсектицидних і 3–4 фунгіцидних обробок, включно із застосуванням протруйників. Натомість бюджетна технологія у східних чи південних регіонах, де потенціал урожайності сортів обмежений фактором вологи, впродовж усього вегетаційного періоду може виникнути проблема лише в одній-двох обробках.
За такого підходу агрономи нерідко обмежуються застосуванням протруйників як необхідного і досить бюджетного мінімуму для того, щоб захистити майбутні посіви. Тим більше, що передпосівна обробка насіння, якщо вірити численним випробуванням виробників та власному досвіду багатьох фермерів, є вигідною. Його середньозважена вартість перебуває у межах 4–5 євро, при цьому фіксується зростання урожайності 4–7 ц/га. Хоча ці цифри, ясна річ, умовні і прямо залежать від конкретних грунтово-кліматичних умов.
Суперечливим моментом передпосівної обробки насіння є питання щодо доцільності самостійного протруювання посівного матеріалу. Ясна річ, виробники насіння рекомендують купувати готове протруєне насіння, однак у багатьох господарствах вирощують власний посівний матеріал, тому існує природнє прагнення провести цю процедуру самостійно. Це може бути економічно доцільно, проте лише за умови нормальної організації процесу в господарстві. Річ у тім, що найбільш проблемою тут може бути навіть не якість обладнання чи неправильний вибір протруйників (хоча це також!), а й людський фактор. Досить часто ці процедури покладаються на випадкових непідготовлених людей, які не володіють достатніми знаннями та навичками, що призводить до появи низки проблем. Найпоширеніша — нерівномірна обробка посівного матеріалу. Умовно кажучи, половина насіння може отримати підвищену дозу препарату, решта — меншу. У першому випадку майбутні сходи зазнають істотного хімічного стресу, а в іншому — ризикують отримати ушкодження шкідниками та зараження збудниками захворювань. Тому бажано або купувати готовий посівний матеріал, оброблений препаратами, або ж налагодити якісну передпосівну обробку зерна у власному господарстві.
Передпосівна хімічна обробка насіння розділяється на такі види: традиційне протруювання, інкрустування та дражування. За традиційного протруювання насіння вага його може збільшуватися на 0,2–2%, а у разі інкрустування — до 15% і більше. Це потрібно враховувати вже під час сівби, правильно налаштовуючи норми висіву зерна. При цьому форма насінин, як і за традиційного протруювання, практично не змінюється. Однак, якщо мова йде про дражування, вага насіння може збільшитися удесятеро, а його форма суттєво змінюється. Хоча останній вид передпосівної обробки передбачає найчастіше додавання стартових добрив, і на товарних посівах ранніх зернових практично не застосовується.
Багато залежить і від виду машин для протруювання насіння. Зазвичай застосовуються шнекові, камерні та ротаційні протруювачі.
Принцип роботи перших передбачає паралельну подачу в шнек двох потоків посівного матеріалу та препарату для протруювання і подальше їх змішування під час транспортування до вивантажувальної горловини. Такий підхід забезпечує непоганий результат, хоча багато чого залежить від виробника та властивостей самого протруйника. Передусім тому, що насіння може травмуватися шнеком, нерівномірно оброблятися препаратом, а сам шнек потрібно періодично чистити. Однак для насіння ранніх зернових цей варіант є прийнятним.
Камерні протруювачі передбачають спрямування потоку посівного матеріалу та препарату до спеціальної камери. Зазвичай насіння обробляється у камері краплинами розпиленого протруйника. Однак надалі зерно знову ж таки проходить через шнек, де відбувається додаткове його перемішування. Це знову ж таки може призводити до травмування посівного матеріалу та інших негараздів. Своєю чергою, висів травмованого зерна апріорі гарантує очевидні проблеми для отримання міцних дружніх сходів.
Вочевидь, найкращим варіантом для передпосівної обробки насіння є ротаційні протруювачі. Про їх якість, зокрема, свідчить і те, що їх виробниками є провідні світові бренди. Принцип дії полягає у нанесенні розпиленого препарату на насіння, яке обертається за допомогою ротора та нерухомого циліндра. Це дає змогу забезпечити простоту точного дозування насіння за допомогою електронних вагів під час завантаження у камеру, і самого препарату — за рахунок програмованого логічного контролера. При цьому досягається висока якість обробки насіння препаратом і мінімізується коефіцієнт травмування насіння.
Також ротаційні протруювачі здатні забезпечити протруювання насіння різних культур, різної ваги та фракції і оснащені такою важливою функцією, як самоочищення змішувальної камери. Високий рівень автоматизації цього обладнання дає змогу точно дозувати хімічні препарати для протруювання, у разі потреби в процесі змінюючи рецептуру протруювання.
У будь-якому разі таке обладнання бажано запускати в роботу разом із представниками виробника, а сам процес довіряти лише підготовленому персоналу. Поза сумнівами, передпосівна обробка власного посівного матеріалу, розрахованого на сівбу на декількох сотнях чи тисячах гектарів, дасть змогу заощадити дуже відчутні кошти, однак виконувати його слід згідно з рекомендаціями виробника.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
