Десикація не пошкоджує насіння і бульби, що дозрівають, створює сприятливі умови для роботи збиральних машин. Одночасно з десикацією поля звільняються від багаторічних бур’янів (осот рожевий (будяк польовий), осот жовтий (польовий), берізка польова, гірчак рожевий, пирій повзучий, хвощ польовий, гocтpeць, cвинopiй, гyмaй, щaвeль гopoб’ячий aбo мaлий тa iнші) під наступні культури. Обприскування десикантами перед збиранням результативне за середнього та сильного ступенів забур’яненості. Особливо десикація ефективна за вологої погоди. Спосіб застосування десикантів - наземне обприскування, на великих площах – за допомогою авіації.
Характерною особливістю зернобобових культур, і зокрема сої, є фізіологічна різноякісність, яка проявляється як на окремих рослинах, так і бобах, що утворилися на різних плодоносних вузлах. Як наслідок, розвиваються і дозрівають вони неодночасно. Ця властивість небажана для виробництва, оскільки через нерівномірну вологість стеблостою ускладнює встановлення оптимального строку збирання. За зволожених умов у період достигання насіння вище викладені властивості сої проявляються ще більше, що вкрай негативно позначається на використанні її як гарантованого попередника під озимі зернові. Нерівномірність дозрівання сої, підвищена вологість у серпні-вересні, забур’яненість посівів і поширення хвороб призводить до кількісних та якісних втрат урожаю. Значно зменшити втрати від вище згаданих негативних явищ можна за допомогою таких елементів технології як десикація та сенікація посівів. Рекомендовані препарати представлені в таблиці №1.
Авіаційне обприскування культур зазначеними хімічними речовинами найкраще проводити в ясну тиху погоду, вранці або ввечері. Поля, які підлягають обприскуванню в напрямку вітру в бік посівів чутливих культур до вказаних препаратів, повинні бути на відстані не менш як 500 м, в протилежну сторону вітру - 100 м. Оптимальна температура для застосування препаратів становить 10-20оС. Використання препаратів в умовах знижених температур (менше +10оС) сповільнює прояв візуальних ознак дії препаратів на рослини, однак не впливає на ефективність їх дії.
Сонячна і жарка погода прискорюють прояв візуальних ознак дії препаратів, однак трохи зменшує ефективність їх дії. Дощ через 15-30 хв. після внесення препаратів не знижує ефективність їх дії на рослини. Наявність пилу, роси на поверхні рослин, а також несприятливі умови (посуха, суховії) знижують ефективність дії препаратів на рослини, тому у такому разі не рекомендується застосовувати препарати.
Спосіб проведення десикації визначається господарствами, виходячи з розмірів полів і регламенту використання препарату. Адже десикант може бути не зареєстрований для внесення авіаційним методом. Звичайні обприскувачі не завжди відповідають вимогам: із соєю незручно працювати із землі: стебла бувають досить високі, що заважає у першу чергу покрити всі рослини. Тому в останні роки набуває поширення обробка полів за допомогою малої авіації: дельтапланів і мотодельтапланів. За рахунок висоти польоту від 1-3 м над полем такі апарати дозволяють досягти більшої точності обробки в порівнянні з літаками «Ан-2» і вертольотами: при робочій ширині захоплення не менш ніж 10 м знос десикантів за межі оброблюваної ділянки становить понад 20% (при обробці з літаків і вертольотів - майже 70%), нерівномірність розподілу робочої рідини по ширині захоплення - не більш як 15%. Застосовувати дельтаплани при десикації дешевше на відміну від літаків за рахунок меншої витрати робочого розчину (5,0 л/га) і палива, до того ж точність розподілу препарату вище, а імовірність ушкодження сусідніх посівів, навпаки, нижча.
При виконанні робіт по десикації літак (Ан-2) обладнують обприскувачем із пристроєм безклапанової відсічки рідини (ОЖ-2). На штангах обприскувача літаків встановлюються розпилювачі з перетином 2х5 мм, а на вертольотах - з вихідним отвором діаметром 3 мм і більше, із завіхрювачами (Мі-1 і Мі-2). При обприскуванні десикантами норма витрати робочого розчину повинна забезпечувати повне і рівномірне покриття всієї поверхні рослини. Для наземних обприскувачів вона коливається у межах 150-300 л/газ тиском 2-3 атм., для авіаційних обробок - 30-70 л/га з тиском 1,5-2,0 атм.
Високих машин для наземної обробки, що можуть заходити в посіви високорослих сортів сої, у більшості господарств немає. Прикладом такої техніки є самохідний обприскувач Spra-Coupe марки «Челленджер»: він може обприскувати рослини висотою понад 2 м, дозволяє заощаджувати до 30% робочого розчину і через велику швидкість роботи (20 км/год.) скоротити час обробки з 350 до 100 год. Крім того, завдяки високому дорожньому просвіту обприскувач дозволяє знизити втрати врожаю на 30-40%. Можна також застосовувати висококліренсні обприскувачі, наприклад Nitro 3200/4200. Завдяки кліренсу 1,85-2,25 м вони дають змогу обробляти сою різних сортів.
Десиканти можна також використовувати у суміші з 15%-м розчином сечовини (карбаміду), внаслідок чого без зниження ефективності дії препаратів зменшується на 25% норма їх витрати. Використання препаратів на основі ізопропіламінної солі гліфосату можливо для підсушування сої перед збиранням її врожаю за несприятливих погодних умов (зливові дощі) та з метою прискорення достигання пізньостиглих сортів, а в холодні роки - і середньостиглих. Завдяки застосуванню гліфосату у суміші з карбамідом період часу підсушування рослин значно скорочується, і втрати урожаю будуть мінімальними.
Останнім часом широкого поширення набула тенденція використання препаратів на основі гліфосату в ролі десикантів. Але насправді вони не є такими, оскільки їх дія викликає загибель клітин, що супроводжується подальшим порівняно повільним їх висиханням природним шляхом. Особливо повільно висихають генеративні органи, які, як правило, і є метою вирощування культур. Принцип же дії десиканту полягає у тому, що клітина гине за рахунок розриву клітинної оболонки і зневоднення. Справжні десиканти штучним шляхом впливають на зниження вмісту вологи як в оброблених рослинах, так і в їх генеративних органах.
Використання ж гліфосатів для десикації посівів доцільно в таких випадках: для прискорення дозрівання і більш раннього одержання урожаю; з метою зниження вологості зібраного врожаю при високій засміченості посівів, коли потрібно знищити вегетуючі бур'яни; для уникнення дозрівання вегетативних органів бур'янів у посівах; для дефоліації посівів.
Препарати на основі гліфосату блокують рослинний фермент, що бере участь у синтезі ароматичних кислот. У разі застосування гліфосатів вегетативні частини висихають поступово, та й процес висихання генеративних органів значно повільніший. Це, швидше, дефоліація, ніж десикація. Одночасно висихають листя й стебла, знищуються бур’яни, завдяки чому полегшується збирання урожаю. Ці препарати швидко проникають у судинну й кореневу системи рослини. Однак симптоми дії гліфосату можна побачити лише через два тижні. Окрім знищення бур’янів і підсушування рослин ці препарати також знижують інтенсивність розвитку хвороб.
У фазі початку побуріння бобів нижнього і середнього ярусівсої застосовують глюфосинат амонію. У результаті в оброблених рослинах швидко накопичується вільний аміак до токсичного рівня, що надає препарату так званого ефекту спалювання: відбувається швидке побуріння зелених частин рослин. До того ж, припинення утворення амінокислоти глютамін призводить до більш повільного, але тривалого ефекту. Токсичність аміаку, глютамінове виснаження і швидке пригнічення фотосинтезу забезпечує швидку та високоефективну дію глюфосинат амонію як десиканта і гербіциду суцільної дії. Повна десикація культурних рослин відбувається через 10-14 днів після застосування залежно від погодних умов. Опади впливають на ефективність препарату у період перших 6 годин після внесення. Інтенсивність дощу впливає більше, ніж інтервал часу між застосуванням глюфосинат амонію і дощем. Таким чином, препарати на основі глюфосинат амонію знижують вологість рослинної маси, покращують якість, полегшують та здешевлюють збирання урожаю.
Для покращення дії десикантів та підвищення продуктивності рослин ефективним є застосування також суміші препаратів з 10% розчином аміачної селітри. Безпосередньо перед авіаобробкою посівів готується маточний розчин препарату, а заздалегідь - у відповідних ємкостях водний розчин цього ж добрива. Перед виконанням авіаобприскувань за допомогою помпи водний розчин добрива завантажується у хімічний бак повітряного судна (ПС). Аби не забруднювати розпилювачі, цей розчин відбирається з верхнього його прошарку, а вже потім через верхній люк - маточний розчин гербіциду.
Для приготування робочого розчину у разі наземного обприскування бак обприскувача заповнюють водою на 1/3 об’єму, включають режим змішування і додають необхідну кількість препарату. Доливають бак обприскувача до повного об’єму при включеному режимі змішування. При внесенні препарату режим змішування повинен бути постійно включеним для підтримки робочого розчину в однорідному стані. Робочий розчин необхідно використовувати протягом 24 годин.
При комбінуванні пестицидів із сечовиною розчини компонентів слід готувати окремо. Одержаний однорідний маточний розчин пестициду вливають у розчин добрива і старанно перемішують.
Кількість препарату, необхідного для заправки місткості, в якій готують робочу рідину, визначають за формулою:
де К - кількість препарату для заправки місткості, л;кг;
А - об’єм місткості, л;
Б - норма витрат препарату, л;кг;
В - фактичні витрати робочої рідини, л/га.
Для переведення витрат пестициду, який дається за діючою речовиною,
у витрати за препаратом (для забезпечення заданої за діючою речовиною концентрації) використовують формулу перерахунку:
де Д - витрата препарату ;
А - витрата діючої речовини;
Б - процентний вміст діючої речовини у препараті.
За повідомленням вітчизняних дослідників, при застосуванні у якості сенікантів нітрату амонію (NH4NO3) 1% розчин, аміачної селітри та сульфату амонію ((NH4)2SO4) 1% розчин, для поліпшення проникнення іонів мінеральних солей у тканини рослин у робочий розчин доцільно додавати 0,01% розчин 2,4-Д амінної солі. Десикацію посівів сої рекомендовано проводити за вологості насіння 45-50%, сенікацію - у фазі формування бобів.
Дослідами встановлено, що десикація та сенікація посівів сприяли прискоренню дозрівання сортів сої різних груп стиглості на 4-7 діб та скорочували період їх вегетації.
Основною ознакою повної стиглості культури є обпадання листків, підсихання і побуріння стебел і бобів, відокремлення насіння від їх стулок, зниження вологості до 14-16%.
Таким чином, застосування десикації сприяє зменшенню вологості зерна та насіння, полегшує збирання урожаю, зменшує забур’яненість, а також втрати врожаю та витрати на доведення до стандарту зібраного насіння.
