Забезпечення виробництва здійснюється в основному завдяки потенціалу посівних площ, і тільки в групі лідерів із розвинутою економікою — завдяки ефективній реалізації генетичного потенціалу продуктивності й енергоефективності. Що в умовах ринку виділяє вектор трансферу цілісних технологій. Паралельно з цим популярнішими стають універсальні й ефективні культури, роль і позиції яких досить динамічно трансформуються в напрямі стандартизованих сировинних ресурсів.
Оцінюючи ріпак у сучасних ринкових умовах, слід виходити насамперед з того, що він посідає третю позицію серед культур (після соняшнику і сої), які утворюють основу сировинної бази для олійно-жирової промисловості України. Ріпак також характеризується значним експортним потенціалом. З іншого боку, біологія ріпаку дає можливість ефективно вирощувати його в зонах із лімітованими умовами землеробства. Крім того, надходження від реалізації ріпаку припадає на період, коли відчувається брак обігових коштів. Не менш важливим є те, що ріпак досить вдало заповнює нішу дефіциту попередників. Не можна також оминути і вихід ріпаку на досить збалансований рівень спеціалізації за якісними показниками сировини. Водночас ріпак має свої специфічні ускладнення та перестороги, на які слід звертати увагу.
Основна мета селекції ріпаку — одержати більшу кількість олії
Ріпак це культура, сировину і продукцію якої широко застосовують у різних галузях харчової, переробної та технічної промисловості. Завдяки унікальним властивостям олії капустяних культур (зокрема ріпаку) залежно від умісту основних жирних кислот можна використовувати, починаючи з виробництва дизельного пального і закінчуючи косметичними засобами.
Ріпак вирощують насамперед для виробництва олії. Отже, основна мета селекції — одержати більшу кількість олії з одиниці площі. Уміст олії успадковується генетично. Це ознака, на яку впливають багато чинників, тому доволі важко досягти значного підвищення вмісту олії. Між окремими сортами, навіть між окремими рослинами, існує суттєва різниця її вмісту. Шляхом відбору особин, усунення мінусових варіантів можна добитися підвищення вмісту олії на 1,0-1,5% (протягом 6–8 років) без зниження врожайності. Відсоток умісту олії краще успадковується, ніж урожай насіння, хоча кореляція між умістом олії в окремих рослин і їх нащадками коливається на незначному рівні.
Другою не менш важливою умовою є отримання якісної олії. У ріпаковій олії найчастіше визначають її якість пальмітинова, стеаринова, олеїнова, лінолева, ліноленова, ерукова та ейкозенові кислоти.
Селекція на якість олії пов’язана з різними напрямами її використання, що потребують відповідного співвідношення жирних кислот. За використання олії як сировини для виробництва маргарину бажано однаковий уміст лінолевої та олеїнової кислот, підвищений — пальмітинової та мінімальний — ліноленової кислоти, а для фритюрного жиру — високий уміст олеїнової за сумарної низької концентрації ліноленової й лінолевої кислот. Однак в усіх випадках для харчової олії не бажаною є ерукова кислота.
________________
Упровадження у виробництво нових адаптованих до конкретних умов вирощування сортів дозволяє підвищити врожайність культури та покращити якість продукції. А відсутність у наших сортах генетично модифікованих конструкцій дозволяє використовувати їх в системі органічного землеробства.
________________
Селекція на безеруковість і відповідний уміст жирних кислот ускладнюється тим, що жирні кислоти — продукти єдиного ланцюга біосинтезу, тобто жирна кислота з меншим числом бікарбонатних груп або подвійних зв’язків є попередником наступної, субстратом для неї.
Селекція на підвищення вмісту лінолевої кислоти та зниження ліноленової дозволить підвищити якість ріпакової олії. Однак забезпечення генетичної зміни вмісту цих жирних кислот пов’язано з певними труднощами. Як свідчать дослідження, процес успадкування потрібних ознак залежить від більшої кількості генів, при цьому вміст цієї речовини визначається значною мірою показниками материнської рослини, а також чинниками зовнішнього середовища. Слід ураховувати ту властивість, що кількісні показники обох жирних кислот, що містяться в насінні ріпаку, пов’язані тісною кореляцією: вони утворюються, вочевидь, на однотипових принципах біогенезу: олеїнова кислота — лінолева кислота — ліноленова кислота. Питання про доцільність підвищення вмісту лінолевої або зниження вмісту ліноленової кислоти вирішується в різних країнах і різними дослідниками неоднаково.
Створення сортів ріпаку озимого з високим умістом олеїнової кислоти й низьким умістом глюкозинолатів та їх упровадження в сільськогосподарське виробництво дасть змогу отримати олію, що має цінні властивості та знайде практичне застосування в різних галузях народного господарства.
Протягом останніх років, працюючи над виконаннями різних завдань із селекції ріпаку озимого, ми створили селекційний матеріал із підвищеним умістом олеїнової кислоти (в окремих зразках — понад 80%), який потребує завершення державної реєстрації та впровадження у виробництво.
Таким чином, ріпак є унікальною культурою, яка має значні перспективи розвитку і широкого впровадження як в Україні, так і на Прикарпатті. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, на 29 травня 2023 року налічувалося 556 сортів, гібридів і батьківських компонентів ріпаку різних груп стиглості для вирощування в усіх агрокліматичних зонах України. Озимого типу розвитку — 350, із них 69 сортів і 281 гібрид та ярого — 53, зокрема 7 сортів і 46 гібридів.
З 1983 року і до нині на Прикарпатській ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН виведено 25 сортів, зокрема 19 — озимого та 6 — ярого типу розвитку; один — технічного типу (+0); два — олеїнового типу.
Селекційні інновації ріпаку озимого
Наведемо коротку характеристику селекційних інновацій та комерційно значущих розробок у рослинництві, а саме ріпаку озимого, типу розвитку, власником яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція ІСГ Карпатського регіону НААН.
Сорти ріпаку Прикарпатської ДСГДС ІСГ КР НААН, 1983–2023 рр.
ДЕМЕРКА® — високоеруковий сорт ріпаку озимого «+0» типу. Авторський колектив: Г. Т. Дем’янчук, М. І. Абрамик, О. І. Конопля, О. Й. Боднар, С. М. Риженко. Занесений до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2009 року по всіх агрокліматичних зонах.
Сорт технічного типу (+0), високоеруковий, низькоглюкозинолатний. Вегетаційний період — 310–315 діб. Рослини заввишки 150–180 см, стійкі до вилягання. Стійкість до осипання 7,5 бала. Урожайність насіння — до 3,8–4,2 т/га, олійність 43–45%. Уміст ерукової кислоти — 53–57%, глюкозинолатів — 16–18 мкМ/г, білка 22–25%. Маса 1000 насінин — 4,4–4,7 г. Сорт придатний для вирощування за інтенсивними технологіями.
! Увага: Сорт вимагає суворого дотримання просторової ізоляції — 1000–2000 м до сортів «00-типу».
ЧЕРЕМОШ — високопластичний інтенсивний сорт ріпаку озимого олійного «00-типу». Авторський колектив: В. О. Мазур, М. І. Абрамик, П. Б. Проців, Н. М. Герус. Занесений до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2011 року по зонах Лісостеп і Полісся.
Сорт олійного «00-типу», безеруковий, низькоглюкозинолатний. Вегетаційний період — 310–315 діб. Висота рослин 170–190 см. Сорт високозимостійкий (8 балів), має підвищену стійкість до вилягання й осипання. Сім’ядолі Черемошу мають антоціанове забарвлення. Швидкий розвиток восени — ідеально придатний для багатьох регіонів із термінами сівби від оптимальних до пізніх. Високоврожайний сорт із масою 1000 насінин 4,5–5,5 г, містить до 48% олії та 23,8% білка. Уміст глюкозинолатів в олії 11,8 мкМ/г.
Типовими ознаками сорту є надійність, невибагливість до умов вирощування, висока регенеративна сила навесні.
ПЕГАС — високопластичний інтенсивний сорт ріпаку озимого олійного «00-типу». Авторський колектив: М. І. Абрамик, В. О. Мазур, П.Б Проців, С. Й. Гуринович, Л. І. Туць, Н. М. Бачевська. Занесений до державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні з 2016 року по зоні — Лісостеп.
Сорт озимий олійного типу, безеруковий, низькоглюкозинолатний. Тривалість вегетаційного періоду 305–315 діб, висота рослин 135–145 см. Біологічний потенціал сорту залежно від технології вирощування становить 4,5–5,5 т/га. Рівень урожаю у виробництві — 3,6–4,2 т/га з масою 1000 насінин 4,5–6,0 г і масою насіння з однієї рослини 8,0–9,5 г. Сорт 00-типу (вміст ерукової кислоти — 0 мкМ/г, глюкозинолатів — 18–20 мкМ/г). Уміст олії в насінні — 42–46%, окрема олеїнової кислоти — 70–74%, лінолевої — 19–22%, ліноленової — до 6%.
Пегас придатний до механізованого збирання, морозостійкий, стійкий до вилягання, осипання, характеризується підвищеною стійкістю до основних хвороб, зокрема альтернаріозу. Сорт вирівняний за термінами періоду цвітіння і достигання. Пегас — чутливий до інтенсивних технологій вирощування, високопластичний.
Новий високоврожайний сорт ріпаку озимого ВОДОГРАЙ. Автори: І. М. Шолонкевич, Г. В. Жирун. Сорт ріпаку озимого Водограй занесено до державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з 2018 року по лісостеповій зоні.
Новий сорт ріпаку озимого олійного типу, безеруковий, низькоглюкозинолатний. Вегетаційний період — 295–310 діб із тривалістю цвітіння — 25–30 діб. Рослини сорту заввишки 135–45 см. Маса 1000 насінин — 4,7–5,4 г. Забезпечує врожайність насіння — 4,0–5,0 т/га. Сорт 00-типу (вміст ерукової кислоти — 0 мкМ/г, глюкозинолатів — до 14 мкМ/г). Уміст олії в насінні — 48%. Сорт має стійкість до посухи й осипання, яка оцінена у 8,5–9 балів, а стійкість до вилягання та перезимівлі становить 7,5–9 балів. Придатний до вирощування за інтенсивною технологією, механізованого збирання. Має високу стійкість до основних збудників хвороб та ентомошкідників. Добре реагує на внесення мінеральних й органічних добрив.
ДАРУНОК — новий високоврожайний сорт ріпаку озимого. Автори: І. М. Шолонкевич, Г. В. Жирун. Сорт ріпаку озимого Дарунок занесено до державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з 2018 року по лісостеповій зоні.
Сорт середньоранній. Тривалість вегетаційного періоду — 285–296 діб, з періодом цвітіння близько 30 діб. Рослини сорту заввишки 140–155 см. Сорт є стійким до вилягання й осипання. Зимо- і посухостійкість підвищені, морозостійкість становить 7–8 балів. Має високу стійкість до основних збудників хвороб та ентомошкідників. Маса 1000 насінин — 4,7–5,4 г. Забезпечує урожайність насіння — 5,0–5,7 т/га. В умовах Лісостепу за дотримання технології вирощування насіння можна отримати 47% олії з умістом глюкозинолатів до 12 мкМоль/г та цілковитою відсутністю ерукової кислоти (є сировиною для одержання високоякісної харчової олії).
Придатний до вирощування за адаптивними й інтенсивними технологіями, механізованого збирання. Добре реагує на внесення мінеральних й органічних добрив.
АЛІШЕР — новий високоврожайний сорт ріпаку озимого. Автор — І. М. Шолонкевич. Сорт ріпаку озимого Алішер занесено до державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з 2022 року по степовій зоні
Сорт озимий, олійного типу, безеруковий, низькоглюкозинолатний, належить до групи сортів «00»-типу. Рослини сорту заввишки 117–140 см. Маса 1000 насінин — 4,5–5,1 г. Забезпечує врожайність насіння — 2,4−3,0 т/га. Безеруковий сорт, насіння якого містить до 45–48% олії з умістом глюкозинолатів 0,5–0,8%, придатний для одержання високоякісної харчової олії. Вегетаційний період сорту — 288–309 діб, тривалість цвітіння — 25–30 діб. Сорт має стійкість до вилягання (9,0 балів), посухи (6,0–8,0 балів) та осипання (5,0–8,0 балів), а стійкість до та перезимівлі становить 7,5 бала. Придатний до вирощування за інтенсивною технологією, механізованого збирання. Має високу стійкість до основних збудників хвороб та ентомошкідників. Добре реагує на внесення мінеральних та органічних добрив.
ДАМІР — новий високоврожайний сорт ріпаку озимого. Автор — І. М. Шолонкевич. Сорт ріпаку озимого Дамір занесено до державного Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, з 2022 року по степовій зоні
Сорт озимий, олійного типу, безеруковий, низькоглюкозинолатний, належить до групи сортів «00»-типу. Вегетаційний період сорту — 288–310 діб, тривалість цвітіння — 25–30 діб. Рослини сорту заввишки 119–132 см. Сорт має стійкість до вилягання (9,0 балів), посухи (7,5 бала) та осипання (7,0 балів), а стійкість до та перезимівлі становить 7,2 бала. Маса 1000 насінин — 4,7–5,1 г. Забезпечує врожайність насіння — 2,2−2,7 т/га. Безеруковий сорт, насіння якого містить 46–48% олії з умістом глюкозинолатів до 0,6%, придатний для одержання високоякісної харчової олії. Придатний до вирощування за інтенсивною технологією, механізованого збирання. Має високу стійкість до основних збудників хвороб та ентомошкідників. Добре реагує на внесення мінеральних та органічних добрив.
Упровадження у виробництво нових адаптованих до конкретних умов вирощування сортів дозволяє підвищити врожайність культури та покращити якість продукції. А відсутність у наших сортах генетично модифікованих конструкцій дозволяє використовувати їх у системі органічного землеробства.
Володимир МАТВІЄЦЬ, канд. с.-г.наук
Іванна ШОЛОНКЕВИЧ, Наталія МАТВІЄЦЬ,
Прикарпатська державна сільськогосподарська
дослідна станція ІСГ Карпатського регіону НААН