В. СКИДАН,
Яка система удобрення
для соняшнику найкраща?
Відмінний ефект має застосування добрив під соняшник у системі, яка складається з основного внесення під глибоку оранку, припосівного внесення одночасно із сівбою і підживлення. При такій системі можливо повніше задовольнити рослину поживними речовинами під час усієї вегетації і у потрібний строк. Під час сходів і у різні періоди життя рослина використовує поживні речовини добрив, внесених малими дозами одночасно із сівбою. По мірі подальшого росту, розвитку і заглиблення кореневої системи рослина споживає поживні речовини вже з основного добрива, внесеного під оранку. Більш тонке і цілеспрямоване співвідношення у кількості поживних речовин регулюється підживленням.
Як свідчать результати досліджень, на фоні без добрив найкращим варіантом, за якого було отримано найбільшу урожайність, виявилося комплексне застосування припосівного внесення добрив та підживлення у дозі N30Р30К30. Наприклад, у ранньостиглого гібрида Оскіл урожайність збільшилась на 0,38 т/га, що сягало 17,2% порівняно із варіантом без добрив (табл. 1). При внесенні у рядки Р15 і підживленні у дозі N30 та у варіанті із застосуванням лише підживлення N30 урожай поступово знижувався до 2,49 т/га та 2,41 т/га відповідно.
Таблиця 1. Урожайність гібридів соняшнику, залежно від системи удобрення, т/га
Таку ж тенденцію до зниження урожайності спостерігали і на удобреному фоні, але при використанні N30 без припосівного добрива урожайність значно зменшувалась — на 0,23 т/га порівняно із варіантом Р15+N30. Це можна пояснити тим, що припосівне фосфорне добриво та підживлення азотними добривами сприяли кращому росту та розвитку рослин гібрида Оскіл у критичні фази розвитку, формуванню більш крупного насіння, що позитивно позначилося на урожайності.
На фоні з основним внесенням добрив у дозі N30Р30К30 збереглася тенденція до збільшення урожайності при застосуванні у рядки Р15 та при підживленні N30Р30К30. У середньораннього гібрида Богун у варіанті Р15+N30Р30К30 відмічено найбільшу урожайність в досліді, яка становила 2,98 т/га, при цьому прибавка дорівнювала 0,55 т/га, або 22,6% порівняно із варіантом без внесення добрив у підживлення. Підживлення забезпечило рослини необхідною кількістю поживних речовин у ті фази росту і розвитку, коли їм це особливо необхідно, а саме у міжфазний період 4–5 пар справжніх листків-цвітіння.
Для середньораннього гібрида Капрал характерним є збільшення урожайності у варіантах із застосуванням N30 порівняно з варіантом Р15+N30 на 0,22 т/га на фоні без добрив та на 0,15 т/га на удобреному фоні.
Це пов’язано з тим, що гібрид Капрал мав потужну вегетативну масу, а для її формування та процесу життєдіяльності необхідно було додаткове живлення азотом, тому що цей елемент сприяє інтенсивному формуванню значної листкової маси та міцного стебла.
Нашими дослідженнями встановлено, що найвагомішу частку впливу на формування урожайності гібридів соняшнику відмічали у фактору «дози добрив», який становив 56% (рис. 1). Частка впливу фактору «фон живлення» сягала 19%.
Рис. 1. Частка впливу факторів на урожайність гібридів соняшнику
Густота посівів як регулятор урожайності
Встановлення оптимальної густоти посіву є важливим питанням технології вирощування гібридів різних груп стиглості з різним жирно-кислотним складом олії у насінні, завдяки чому буде отримано найбільшу урожайність при найменших витратах праці і матеріальних ресурсів.
Так, у ранньостиглого гібрида Оскіл найменшу густоту рослин відмічали на фоні без добрив за контрольного варіанту, яка становила 50,5 тис. шт./га (табл. 2). У середньораннього гібрида Богун на фоні без добрив у варіанті Р15+N30Р30К30 спостерігали найбільшу густоту рослин перед збиранням, яка становила 53,5 тис. шт./га. Це можна пояснити тим, що наявність фосфору у добривах сприяло кращому розвитку кореневої системи та більш повному збереженню рослин протягом періоду вегетації.
Таблиця 2. Густота рослин перед збиранням та виживання,
залежно від системи удобрення, тис. шт./га
Вплив удобрення на висоту рослин
За результатами досліджень встановлено зв’язок системи удобрення, а саме припосівного добрива та підживлення з висотою рослин. Так, на фоні без добрив висота рослин гібрида Оскіл варіювала в межах 146–154 см (табл. 3). Найвищими рослини гібриду були у варіанті P15+N30Р30К30–154 см та при підживленні азотними добривами у дозі N30–151 см. Різниця між висотою при внесенні Р15+N30Р30К30 та варіантом без внесення добрив становила 8 см.
Таблиця 3. Висота рослин та діаметр кошика гібридів
соняшнику, залежно від системи удобрення, см
На удобреному фоні у гібрида Оскіл найвищими рослини були у варіанті із застосуванням N30 у підживлення, їх висота становила 154 см. Як відомо, азотні добрива, які застосовують в основне внесення, є малоефективними через активні процеси денітрифікації в ґрунті, більш ефективним є застосування їх у підживлення, тому в наших дослідах підживлення азотними добривами у дозі N30 у фазі 4–5 пар справжніх листків, сприяло збільшенню висоти рослин на 5 см порівняно із варіантом без добрив. Так, у гібрида Богун на удобреному фоні припосівне внесення та підживлення мінеральним добривом збільшувало висоту рослин на 4 см, у варіанті Р15+N30 — на 6 см порівняно з варіантом без добрив.
У середньораннього гібрида Капрал на фоні без внесення добрив також відмічали збільшення висоти рослин. Так, при внесенні добрив у рядки у дозі Р15 та підживленні у дозі N30 рослини були найвищими, причому різниця порівняно з контрольним варіантом без добрив становила 6 см. Взагалі збільшення висоти рослин соняшнику є небажаним явищем, адже створює сприятливі умови для вилягання посівів, що, своєю чергою, призводить до значного недобору врожаю.
Залежність діаметру кошика від живлення
Аналіз даних за діаметром кошика засвідчив залежність значення цього показника від системи живлення. Так, у ранньостиглого гібрида Оскіл як на фоні без добрив, так і на удобреному фоні відмічали збільшення діаметру кошика у варіанті із внесенням Р15 при сівбі та N30 у підживлення, при цьому на неудобреному фоні різниця порівняно з варіантом без добрив сягала 31,6%, а на удобреному — 37,6%. У середньораннього гібрида Богун на фоні без внесення добрив діаметр кошика збільшувався у варіанті із застосуванням Р15+N30Р30К30 та Р15+N30 на 2,1 см та 2,8 см відповідно порівняно із контрольним варіантом. На інтенсивному фоні живлення найбільший діаметр кошика також був у варіанті Р15+N30, порівняно з варіантом без добрив збільшення цього показника становило 3,2 см, або 17,0%.
У середньораннього гібрида Капрал збільшення діаметру кошика на обох фонах живлення відмічали за внесення Р15 при сівбі та N30 у підживлення. Так, порівняно із контрольним варіантом без добрив діаметр кошика збільшився на 3,1 см, або на 15,7% на фоні без добрив та на 2,1 см, або на 9,8% на фоні N30Р30К30. Це можна пов’язати з тим, що на неудобреному фоні рослини гібриду Капрал більше потребували поживних речовин, застосованих у припосівне внесення та підживлення, ніж рослини на фоні N30Р30К30, які на початкових етапах росту мали змогу використовувати поживні речовини добрив, внесені восени. Таким чином, збільшення діаметру кошика досліджуваних гібридів соняшнику позитивно впливало на урожайність, підвищуючи її, що особливо можна було відмічати у варіантах із застосуванням мінеральних добрив.
Якщо правильно удобрити,
то й насіння більше вродить
Дослідженнями, результати яких висвітлено у літературі, встановлено, що для інтенсивного наливу насіння рослини соняшнику потребують достатньої кількості ґрунтової вологи. Якщо під час наливу випадає необхідна кількість атмосферних опадів, то збільшуються ґрунтові запаси вологи, завдяки чому утворюється насіння з більшою абсолютною масою. Таку закономірність доведено і нашими дослідженнями.
Взаємодія гідротермічних умов під час наливу насіння та системи живлення мали великий вплив на формування маси 1000 насінин соняшнику. Так, у перший рік досліджень випало 72,8 мм опадів у фазі цвітіння та на початку наливу, що відповідає нормі, але за відповідний період наступного року кількість опадів перевищила багаторічні показники на 33% і становила 95,6 мм. Наприклад, у гібриду Оскіл на удобреному фоні відмічали збільшення маси 1000 насінин порівняно з фоном без добрив. Так, у варіанті із внесенням Р15+N30Р30К30 маса 1000 насінин зросла на 1,6 г порівняно з контрольним варіантом. Внесення припосівного добрива та застосування підживлення лише азотними добривами сприяло ще більшому збільшенню маси 1000 насінин, що становило 3,2 г, або близько 9% від контрольного варіанту.
За результатами наших досліджень встановлено, що кількість насінин у кошику також залежала від системи живлення. Так, у гібрида Оскіл на фоні без добрив за контрольного варіанту кількість насінин становила 1153 шт. (табл. 4). Суттєве збільшення кількості насінин — до 1419 шт. відмічали у варіанті Р15+N30Р30К30. Різниця між вказаними варіантами дорівнює 266 шт., або 23,1%. У варіантах P15+N30 та N30 відбулося незначне зменшення кількості насінин — до 1404 шт. та 1394 шт. відповідно. На фоні з основним внесенням добрив у дозі N30P30K30 на контрольному варіанті зафіксовано збільшення кількості насінин на 231 шт. порівняно із фоном без добрив.
Таблиця 4. Вплив системи удобрення на кількість та масу
насіння з кошика гібридів соняшнику
У варіанті із застосуванням припосівного добрива у вигляді суперфосфату та підживленням комплексним добривом відмічали збільшення кількості насіння на 99 шт. порівняно із фоном без добрив. Майже на таку ж кількість насінин — на 98 шт. відмічали збільшення цього показника у варіанті з підживленням у дозі N30, коли кількість насінин становила 1492 шт.
Взагалі на удобреному фоні для гібрида Оскіл характерним було збільшення кількості насінин у кошику у варіантах P15+N30P30K30 та P15+N30, причому кількість насінин на контрольному варіанті становила 1384 шт., що менше на 108 шт., ніж при підживленні у дозі N30.
У гібрида Богун на удобреному фоні відмічали тенденцію до збільшення кількості насінин у кошику, залежно від підживлення та внесення припосівного добрива при сівбі. Так, на контрольному варіанті кількість насінин становила 1472 шт., а у варіанті P15+N30P30K30 відмічали збільшення кількості насінин до 1581 шт., що на 109 шт. більше. Найбільш суттєве збільшення кількості насінин відмічено у варіанті N30, де цей показник становив 1785 шт., що більше за контроль на 313 шт., або на 21,3%. Тобто для збільшення кількості насінин у кошику у гібрида Богун чітко виділено пріоритети у системі живлення, якими є застосування підживлення аміачною селітрою у дозі 30 кг/га д. р. у фазі 4–5 пар справжніх листків на фоні N30P30K30.
Гібрид Капрал у межах фону без добрив також мав позитивну реакцію на систему живлення. Наприклад, у варіанті P15+N30P30K30 кількість насінин у кошику збільшилася на 148 шт., або на 10,0% порівняно з контрольним варіантом. У варіанті, де не застосовували припосівне внесення добрив, а рослини підживлювали лише азотними добривами, спостерігали значне збільшення кількості насінин в кошику — на 238 шт., або на 16,1% порівняно з контролем. На фоні N30P30K30 кількість насінин у кошику коливалась в межах від 1639 шт. до 1868 шт., залежно від дози та строку внесення добрив. Так, у варіанті без добрив кількість насінин становила 1868 шт., а у варіанті P15+N30P30K30 вона зменшилася на 224 шт., що сягає 12,3%. У варіантах P15+N30 та N30 кількість насінин у кошику не мала достовірних змін порівняно з контрольним варіантом.
Порівнюючи кількість насінин у кошику між фонами живлення, слід відмітити тенденцію до їх збільшення на фоні N30P30K30. Так, на фоні N30P30K30 найбільший приріст кількості насінин у кошику порівняно з фоном без добрив відмічали на контролі, коли кількість насінин зросла з 1474 шт. на фоні без добрив до 1868 шт. Збільшення становило 394 шт., що дорівнює 26,8%.
Таким чином, для гібрида Капрал на фоні без добрив найбільш ефективним способом внесення добрив, за якого відмічали збільшення кількості насінин у кошику, є підживлення аміачною селітрою у дозі 30 кг/га д. р. На фоні із внесенням N30P30K30 для збільшення кількості насінин у кошику сприятливим є комплексне застосування припосівного добрива у дозі P15 та підживлення лише азотними добривами у дозі N30. Необхідно відмітити, що між масою насіння з кошика та кількістю насінин у кошику встановлено тісну кореляційну залежність, яка становила r = 0,75 ± 0,25.
Також нашими дослідженнями встановлено, що маса насіння з кошика мала істотну залежність від системи живлення. Найбільшому збільшенню маси насіння з кошика сприяло підживлення азотними добривами в комплексі з припосівним внесенням добрив та як окремий елемент технології вирощування. Так, у ранньостиглого лінолевого гібрида Оскіл на фоні з основним внесенням добрив у дозі N30P30K30 у варіанті P15+N30 відмічали збільшення маси насіння з кошика на 10,4 г, або на 20,2% порівняно з фоном без добрив. Також зростання маси насіння з кошика на 8,0 г, або на 15,2% порівняно з фоном без добрив відмічали при підживленні N30, де маса насіння з кошика становила 57,0 г.
У середньораннього гібрида Богун на фоні без добрив маса насіння з кошика була найменшою на фоні без добрив на контрольному варіанті і сягала 59,5 г. Її стрімке збільшення відмічали у варіанті P15+N30P30K30 на цьому ж фоні, де маса насіння становила 72,0 г, що більше, ніж у попередньому варіанті на 12,5 г, або ж на 21,0%. Зазначене збільшення маси насіння з кошика сприяло підвищенню урожайності порівняно з варіантом без добрив. На фоні N30P30K30 відбулося збільшення маси насіння з кошика, де вона коливалась у межах 63,3–79,8 г, маючи найбільше значення при підживленні у дозі N30. У варіанті, де застосовували лише підживлення азотними добривами у дозі 30 кг/га д. р., маса насіння збільшилася порівняно з фоном без добрив на 13,3 г, що дорівнює 20,0%. Також необхідно відмітити деякі особливості у коливанні маси насіння з кошика на удобреному фоні, залежно від припосівного внесення добрив та підживлення. Так, у варіанті P15+N30P30K30, порівняно з варіантом, де добрива не вносили, маса насіння збільшилася на 8,0 г. При внесенні припосівного добрива у дозі P15 та підживленні азотними добривами значення вищевказаного показника зросло на 10,2 г, при підживленні в дозі N30 — на 16,5 г. Таким чином, маса насіння з кошика збільшилася у варіанті P15+N30P30K30 на 12,6%, у варіанті P15+N30 — на 16,1% та найбільше у варіанті N30 — на 26,1% порівняно з контролем.
У середньораннього гібрида Капрал на фоні без добрив маса насіння з кошика збільшувалась при підживленні у дозі N30 і становила 63,5 г, що більше маси насіння з кошика у варіанті без добрив на 10,0 г. На удобреному фоні при підживленні у дозі N30 маса насіння з кошика також збільшувалася, але це відмічали за сукупної дії припосівного добрива та підживлення азотними добривами. В межах удобреного фону спостерігали збільшення маси насіння із 60,8 г у варіанті P15+N30P30K30, до 70,8 г у варіанті P15+N30. Збільшення маси насіння з кошика при підживленні азотними добривами можна пояснити активізацією ростових процесів, що спричиняє азот добрив, застосованих у фазі 4–5 пар справжніх листків, при цьому урожайність збільшилася.
При внесенні добрив під час сівби та у підживлення лише азотними добривами на початкових етапах росту покращується подальший розвиток рослин соняшнику, що накладає позитивний відбиток на процес насіннєутворення і завдяки цьому відмічали підвищення урожайності на 29,5% порівняно з варіантом без добрив. Найменшу масу насіння з кошика у середньораннього гібрида Капрал фіксували на неудобреному фоні та на фоні з основним внесенням добрив за контрольного варіанту, яка становила 53,5 г та 65,2 г відповідно. Такі значення маси насіння з кошика у варіанті без добрив негативно вплинули на урожайність, суттєво зменшивши її порівняно з варіантом P15+N30P30K30 на неудобреному фоні на 34,8% та на інтенсивному фоні живлення — на 33,3% відповідно.
Таким чином, на фоні N30Р30К30 за варіанту із застосуванням припосівного внесення добрив у дозі Р15 та підживленням у дозі N30Р30К30 спостерігали найбільшу урожайність, яка перебувала в межах 2,76–2,98 т/га залежно від гібрида.
Добрива додають олійності
Дослідженнями встановлено, що олійність насіння соняшнику значно залежала від системи удобрення. Так, у ранньостиглого гібрида Оскіл олійність коливалася від 46,4 до 48,7% (табл. 5). Як на фоні без добрив, так і на фоні з основним внесенням добрив у дозі N30Р30К30 найбільший вміст олії відмічали за варіанту із застосуванням при сівбі Р15 та підживленням комплексним добривом у дозі N30Р30К30, який становив 48,7% та 47,1% відповідно.
Таблиця 5. Олійність насіння соняшнику, залежно від
фону живлення та системи удобрення, %
На фоні без добрив олійність середньораннього гібрида Капрал найбільшою була за контрольного варіанту та за варіанту Р15+N30Р30К30 і становила 50,7% та 50,1% відповідно.
За варіанту Р15+N30 олійність зменшилася на 1,6% порівняно із варіантом Р15+N30Р30К30. Це можна пояснити тим, що азотні добрива сприяють підсиленню синтезу білка, у результаті чого пригнічується синтез вуглеводів і жирів. Комплексні добрива, використані у підживлення, забезпечували більш інтенсивний синтез жирних кислот.
Збір олії соняшнику з одиниці площі є важливим господарським показником. Згідно з результатами досліджень, найбільший збір олії на обох фонах живлення відмічали у варіанті Р15+N30Р30К30. Так, наприклад, на фоні без добрив у гібрида Оскіл збір олії становив 1,26 т/га, а на удобреному фоні — 1,34 т/га (табл. 6).
Таблиця 6. Збір олії соняшнику, залежно від фону
живлення та системи удобрення, т/га
Завдяки застосуванню добрив в основне внесення у дозі N30Р30К30 збір олії збільшився на 0,08 т/га. У середньораннього гібрида Богун на неудобреному фоні за варіанту Р15+N30Р30К30 він варіював у межах 1,06–1,29 т/га, тоді як основне внесення добрив забезпечило значне збільшення збору олії, що становило 0,14 т/га, або 10,9%.
Необхідно відмітити, що гібрид Богун на фоні N30Р30К30 за варіанту Р15+N30Р30К30 мав найбільший збір олії у досліді — 1,43 т/га. Як було зазначено вище, азотні добрива негативно впливають на олійність насіння соняшнику, але збір олії гібрида Капрал збільшився за варіантів Р15+N30 та N30 на 0,29 та 0,39 т/га порівняно з контрольним варіантом, що можна пояснити суттєвим підвищенням урожайності.
