Сучасні умови потребують зміни парадигми ведення агробізнесу
Протягом багатьох років вітчизняний агробізнес орієнтувався переважно на розвиток групи маржинальних видів економічної діяльності. Однак, як свідчить досвід й аналіз даних статистики врожайності, вказана одностороння стратегія розвитку спеціалізації на вирощуванні окремих високоприбуткових олійних сільськогосподарських культур і кукурудзи в багатьох регіонах із кожним роком стає досить ризикованою для агробізнесу. Особливо це стосується південних і центральних регіонів, де почастішали посухи та інші кліматичні негаразди. Також лишається складною цінова кон’юнктура на аграрному ринку і висока її волатильність, що зменшує загалом прибутковість виробництва.
Цілком зрозуміло, що ніхто не радитиме повністю відмовлятися від вирощування соняшнику чи кукурудзи, адже вони були, є та будуть у майбутньому страховими сільськогосподарськими культурами, які приносять прибутки за будь-яких умов. Проте підходи до їх місця в сівозміні, технології вирощування й інших економічних аспектів мають бути переглянуті з огляду на сучасні виробничі умови в напрямі переходу до принципів кліматично оптимізованого ведення сільського господарства. Насамперед на що варто звернути увагу — це правильний підбір гібридів і якість насіння. На цьому аспекті в жодному разі не можна економити, бо від цього залежить майбутній урожай.
Якщо спробувати проаналізувати продуктивність агробізнесу за показником середньої врожайності у 2020 році, то можна побачити, що майже по всіх сільськогосподарських культурах є досить значне зниження цього показника, як порівняти з 2019 роком, який виявився одним із найкращих проти інших років спостережень (табл. 1).
Таблиця 1. Ефективність (продуктивність) агробізнесу за даними аналізу врожаю сільськогосподарських культур у господарствах усіх категорій України
Джерело. Держслужба статистики. Інформація станом на 1 грудня 2020 року
З тим максимальний спад середньої врожайності було зафіксовано у вирощуванні кукурудзи на зерно та соняшнику, що становив, відповідно, 22,6 та 19,5%. Суттєвий ріст є лише для врожайності жита озимого та вівса, що становив відповідно 115,1 та 110,7 %. Майже без змін виявилася врожайність озимого та ярого ячменю, а також гречки.
На регіональному рівні найменшу врожайність кукурудзи на зерно отримали в Дніпропетровській (24,1 ц/га), Кіровоградській (27,4), Одеській (27,9), Миколаївській (28,1), Луганській (29,5), Донецькій (30,6) та Черкаській (37,3 ц/га) областях. Водночас є регіони, де отримали максимальну врожайність кукурудзи на зерно. Це, зокрема Хмельницька (97,2 ц/га), Волинська (96,0), Тернопільська (92,4), Рівненська (91,5), Сумська (87,1), Чернігівська (83,5), Львівська (82,5), Івано-Франківська (81,8) та Херсонська (81,7 ц/га) області. Окремо виділяється Херсонська область, де висока врожайність кукурудзи, порівнюючи із сусідніми регіонами, є результатом широкого застосування технологій поливу.
Якою буде рентабельність основних агрокультур у 2021 році
Як відомо, прибутковість аграрного виробництва залежить від багатьох чинників, що умовно можна поділити на дві групи: внутрішні й зовнішні. Оцінити вплив різних чинників у сучасних умовах на рентабельність агробізнесу доволі складно. Адже здебільшого прибутковість сільськогосподарського виробництва передусім визначається внутрішніми чинниками (зокрема, якість землі та можливості оптимального внесення добрив, забезпеченість сучасними технічними засобами, рівень компетенцій персоналу, ефективність менеджменту, мотивація й оплата праці). Водночас навіть порівняно високий рівень технічного забезпечення на підприємстві без повноцінного використання наявних ресурсних і технологічних можливостей, а також урахування чинника погодно-кліматичних умов виробництва не забезпечить очікуваної прибутковості, що потребує застосування інструменту прогнозування нормативів витрат і розроблення багатоваріантних розрахунків впливу рівня врожайності та ціни на показник рентабельності виробництва.
З огляду на нинішні ціни на ринку матеріально-технічних ресурсів й аграрної продукції, а також прогнозовану інфляцію можна експертно дати такий прогноз щодо рівня рентабельності виробництва основних видів сільськогосподарських культур (табл. 2).
Таблиця 2. Зведені прогнозні середні показники економічної ефективності ведення агробізнесу у 2021 році
Джерело. Експертні розрахунки
У розрахунках використано оперативну інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо рівня середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продукти її переробки станом на 6 січня 2021 року, а також дані моніторингу цін на основні види матеріально-технічних ресурсів. Витрати визначено за даними досліджень на основі розроблених нормативів собівартості виробництва сільськогосподарської продукції.
Ураховуючи волатильність цін і мінливість середньої врожайності опрацьовано багатоваріантний прогноз рівня рентабельності вирощування для окремих стратегічно важливих сільськогосподарських культур (табл. 3–5).
Таблиця 3. Прогноз прибутковості виробництва пшениці за різних варіантів урожайності та ціни реалізації у 2021 році (у %)
Джерело. Експертні розрахунки
Таблиця 4. Прогноз прибутковості виробництва кукурудзи на зерно за різних варіантів урожайності та ціни реалізації у 2021 році (у %)
Джерело. Експертні розрахунки
Таблиця 5. Прогноз прибутковості виробництва соняшнику за різних варіантів урожайності та ціни реалізації у 2021 році (у %)
Джерело. Експертні розрахунки
Загалом рентабельність виробництва сільськогосподарських культур у 2021 році визначатиметься комплексом економічних і виробничих чинників, а також погодно-кліматичними чинниками. З тим зменшити потенційні ризики для агробізнесу можливо шляхом розумної спеціалізації та диверсифікації видів економічної діяльності на основі розроблення науково обґрунтованої стратегії розвитку.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством, ІСГС НААН
