agro business 160 160

×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Знищимо ліси — накличемо біди

Знищимо ліси — накличемо біди

/ Експертна думка / Понеділок, 12 квітня 2021 14:10

Сподіватися на те, що рівень заліснення території в Україні в найближчі десятиліття наблизиться до мінімально потрібних 30%, не доводиться. Два століття тому майже 50% території України була вкрита природним лісом.

Наша країна має щедру природу. Це не лише чорноземи, що становлять більше як 60% площ із 32 млн гектарів орних земель. Немає потреби аналізувати статистичні довідники. Достатньо проїхати в будь-який регіон нашої країни й буде власна нагода переконатися, які тут дбайливі господарі на землі. Якщо перед вами розкривається простір невідомо чого, бо тут нема посівів сільськогосподарських рослин, землі бідні й до горизонту території порослі кущами верби та окремими молодими березами, маєте знати, що то вже володіння лісового відомства. Стиглого лісу в нашій країні дуже мало, і той нещадно рубають у Карпатах і на Поліссі. Території лісових вирубок звичайно знову заселяють лісом, переважно способом «самосіву». Що природа сама занесе насіння вітром зі сміттєвих порід: берези, осики, верби, вільхи і т. д., те і ростиме. Колись, можливо, тут і виросте та відновиться ліс. Сосну з гріхом пополам у лісгоспах ще трохи садять, проте без особливого ентузіазму.

Лісників можна зрозуміти. Закладання нових насаджень — це матеріальні затрати. Лісгоспам потрібні гроші прибутку, а не затрати. Для прибутків потрібно активно продавати деревину. Бажано кругляком, бо так краще купують і мороки менше, хоч це і дешево, зате можна продати більше. Відповідно, більше потрібно буде пиляти й рубати. На час роботи лісничих лісу в них ще вистачить. Колись у регіоні Карпат були побудовані деревообробні комбінати. Виготовляли вони різні пиломатеріали та меблі, зокрема і на експорт. Тепер їх фактично немає. Закрили й знищили. Причина: немає для їх роботи сировини.

Звучить дещо дивно. Кругляк буку під офіційною назвою товару — «дрова», їде через кордон на експорт. Якісні меблі з наших твердих порід тепер виготовляють у наших сусідів. Там є робота, туди й приходять кошти за готову продукцію. Сировина традиційно дешева. Завтра така сировина у нас теж закінчиться. Причина дуже проста. Спробуйте знайти у вітчизняних лісгоспах сьогодні на свіжих лісових вирубках нові промислові насадження ясеня, клену білого (явору), горіха чорного, буку чи дубу. Все це цінні й тверді породи деревини, з яких руками вітчизняних майстрів можуть бути виготовлені чудові меблі та відповідна вагома додаткова вартість продукції. Їх лісничі з лісниками майже не садять. Як дружно не насаджували і в попередні десятиліття. Чому? Це ж потенційні вагомі гроші, вже для онуків. Це все затрати. А раз затрати, значить невигідно. Ось і відновлюються старі й нові лісові вирубки сміттєвими лісовими породами: осикою та березою з вербою. Яке майбутнє за такого підходу лісничих професіоналів буде у вітчизняних лісів? У автора відповіді нема.

А що в наших сусідів із такими питаннями ? Там із лісом, як і на орних землях, повний порядок. У країнах ЄС площі лісів у структурі території займають від 30% і більше. Ліс вони регулярно садять відповідних порід, рубають дуже раціонально і глибоко та комплексно переробляють отриману лісову сировину. У нашій країні разом із фактично вирубаними лісозахисними смугами, особливо в Степу, лісових насаджень тільки близько 14,3% площ, із них стиглих лісів офіційно трохи більше за 4%. Ліс — це насамперед ефективний захист від суховіїв і посухи, від різких перепадів температур й інших негативних чинників у регіонах. Площа лісів у країні має бути мінімум удвічі більшою, як є сьогодні. Проте такі питання практично не турбують ні лісників, ні аграріїв. У Європі на експорт продають деревину тільки Фінляндія, РФ і Україна. Всі інші купують, особливо в Україні, переважно тверді породи, кругляком. Той самий бук, дуб, клен й інші породи.

06 445 73

 

Рубаємо з розмахом

Ну а що ж ми? У нас ринок, постійно потрібні гроші. У нас Карпати вже стали майже зовсім лисі. У сусідів такої практики нема. Площі лісів скорочуються, зате зростають руйнівні повені та рукотворні природні лиха з десятками мільйонів збитків кожного року й інші «задоволення» для місцевих жителів, що живуть фактично з лісу. Як доповнення в гірських селах і долинах майже в кожному дворі є власна пилорама. Вони теж регулярно пиляють деревину. Тобто крім великих лісгоспів, що регулярно рубають ліс у горах із промисловим розмахом, його активно нищать і місцеві жителі. Як будете жити без стиглого лісу, як все дорубаєте? Та якось воно буде, зате сьогодні потрібні гроші. Ось їх і добувають самим простим шляхом: реалізацією деревини.

Кожного року з розмахом і рекламою в лісгоспах, і областях проводять пишні конкурси лісорубів. Змагаються сильні та вправні хлопці в майстерності рубати та пиляти. А садити новий ліс? Нема ні конкурсів, ні змагань, ні днів «Зеленого друга», ні традицій садити ліс усім селом, чи всією країною. Це не наші традиції. Такі традиції є за кордоном. Їм потрібно. Вони дбають про майбутнє. Нам лопати й саджанці не потрібні. Це клопіт. Нам більше пасує сокира та мотопила. Нам потрібні гроші. Тому сподіватись на те, що рівень заліснення території в Україні в найближчі десятиліття наблизиться до мінімально необхідних 30%, не доводиться. (Два століття тому майже 50% території України була вкрита природним лісом.)

Ми можемо дружно й узгоджено лаяти регулярні посухи (за сто років їх частота зросла до одної сильної посухи на десять років і двох помірних) і отримувати від них регулярно мільярдні збитки втраченої аграрної продукції, проте саджати й відновлювати вітрозахисні лісові смуги та ліси, щоб активно протистояти посухам, це для нас вже занадто. Це клопоти не для нас. Ми, як сучасні бізнесмени, маємо дбати про прибутки, а не про всякі там затрати й розмови про зелених друзів. Ми ж не якість там французи, що вивели з обороту (землі приватні) 3 млн гектарів орних земель і перетворили їх або на лісові насадження, або на резервати природи. Від реалізації такої програми виграла і природа, і французи. У нас зовсім не так. У нас ринок і мало грошей. Маємо думати і вчитись.

 

Олександр ІВАЩЕНКОд-р с.-г. наук,
академік, дійсний член НААН

 

 27 лютого 2024
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
Один із найбільших вітчизняних виробників вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS запустив виробництво нової категорії готових до споживання продуктів – снеки YUMMOJI.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
До Кегичівської дільниці ветеринарної медицини Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернулася мешканка села Власівка Кегичівської громади, яка розповіла, що на її подвір’ї загинула телиця.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
Урядова програма часткової компенсації вартості української сільгосптехніки має попит. Її розширять на іншу вітчизняну техніку.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
Міністерство аграрної політики та продовольства розробило проєкт Стратегії продовольчої безпеки України, згідно з яким має намір у середньостроковій перспективі довести потенціал виробництва вітчизняної агропродукції до 200 млн т, а зернових і олійних культур – до 150 млн т.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
Аналітики IGC прогнозують, що світове виробництво сухого гороху у 2023/24 маркетинговому році становитиме близько 13,9 млн тонн.
27 лютого 2024
 27 лютого 2024
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
Із серпня минулого року Українським морським коридором та р. Дунай експортовано понад 30 млн тонн агропродукції, що становить 93% від загального обсягу її відвантажень.
27 лютого 2024

Please publish modules in offcanvas position.