Україна має родючі чорноземи — це загальновідомо. Однак слабко контрольоване їхнє використання, обробіток «дідівськими методами» не зрідка призводить до погіршення властивостей ґрунту і зниження урожаїв. В останні 20 років склалася така ситуація, що ринок засобів захисту рослин і добрив пропонує аграріям масу препаратів, особливо підробок «під фірму», дія яких не надто вивчена. За останні 20 років через ерозію і неналежне господарювання рівень гумусу на орних землях зменшився на 0, 22%. Ніби небагато? Але ж для того щоб наростити його на 0,1%, потрібно близько 30 років. На відновлення 1 см шару родючого ґрунту йде 200 років, пише сайт ZN.UA. Як же покращити контроль над якістю землекористування?
Фермери розвинених в аграрному відношенні країн прагнуть до найбільш ефективного використання ресурсів, тому вже доволі системно застосовують різноманітні прийоми та методи точного землеробства. Сільськогосподарській спільноті давно вже відомий цей термін. Що він означає? Управління продуктивністю посівів з урахуванням локальних особливостей кожного поля. Як вважає академік Віталій Медведєв з Харківського Інституту агрохімії і ґрунтознавства ім. Соколовського НААНУ, в основі точного землеробства лежить ідея індивідуального плекання кожного метру ґрунту. Тобто точне землеробство — це обробіток з урахуванням різноманітних нюансів кожного поля. Образно кажучи, до землі треба ставитися як до дитини, уважно враховуючи її примхи, потреби, хвороби й таланти. Академік Віталій Медведєв вважає, що коли господарство обробляє більш ніж 100 га, то обладнання для точного землеробства може окупитися вже за рік-два.
Хоча у світі технології точного землеробства успішно використовуються, у нас вони тільки починають займати гідне місце в аграрної громадськості. Звісно, коли йдеться про будь-яку точність, скрупульозний облік, то тут зростає роль комп’ютерних технологій, ІT-індустрії, чималу роль відіграє технічне устаткування й програмне забезпечення. Аграрії ж нерідко консервативні за духом, побоюються усього нового.
Але страхи, як свідчить практика, марні. У Європі аграрно освічені голландці й французи, німці й поляки нині широко застосовують прийоми точного землеробства навіть на невеликих, за нашими мірками, ділянках розміром 100–200 га, підтверджуючи практикою думку того ж академіка Медведєва. За статистичним даними, також 80% фермерів у США тою чи іншою мірою застосовують технології точного землеробства. Американці ж, як відомо, рахувати прибуток уміють.При тому українські аграрії не лишаться з високими технологіями наодинці. В Україні зараз впевнено формується, по суті, новий виробничий клас — комп’ютерників, працівників інтелектуальної ІТ-індустрії. Попри війну, політичні потрясіння, валютні коливання українські ІТ-компанії демонструють затребуваність на світовому ринку й впевнено набирають обертів, конкуруючи у темпах зростання з аграрним сектором. Досить назвати таку цифру: продаж українського програмного забезпечення закордонним фірмам в 2015 році приніс приблизно $2,5 млрд. Більше ста світових високотехнологічних компаній, наприклад, Cisco, Oracle, Samsung, чимало аутсорсингових компаній ведуть бізнес в Україні і бачать тут великі перспективи.
Один з адептів точного землеробства в Україні — кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Бойко. Ми писали про його зусилля з впровадження цих ідей у компанії «Дружба нова» на Чернігівщині. Однак це передове господарство поглинув (чи проковтнув) значно більший агрохолдинг, якому цікавіші були, вочевидь, не так високі аграрні практики, як більший масштаб землекористання. Бойко ж заснував разом із однодумцями лабораторію AgriLab, він є представником Міжнародного товариства з точного землеробства в Україні. Пан Бойко щиро переконаний, що у масштабах середньої величини агропідприємства точне землеробство окупить себе буквально за рік. Економічний зиск від впровадження може становити від 7% до 50% додатково до звичайних показників того чи іншого господарства.
Звісно, не варто копіювати будь-які елементи точного землеробства всліпу, просто через моду. Як і будь-яка технологія, ця теж потребує адаптації до вітчизняних реалій, до умов кожного окремого поля. Але які б прийоми його чи методи не збирався застосовувати той або інший господар, першим кроком точного землеробства, мабуть, є агродіагностика і моніторинг. Точне землеробство починається з усебічного агрохімічного аналізу щонайменшої ділянки ґрунту. Інакше кажучи: вивчається специфіка не лише кожного поля (що важливо для будь-якого господаря), а й кожного дециметра (!) землі. Навіть найменший клаптик землі всебічно аналізується. Що це за ґрунт: чорнозем, глина, пісок? Скільки і яких речовин він містить: азоту, фосфору, калію і т. д.? Яка вологість саме цього квадратного дециметра? Яка його щільність, електропровідність?.. У згаданому вже підприємстві «Дружба нова» було створено детальну ґрунтотеку, завдяки якій можна було мати точне уявлення про кожен дециметр (!) поля.
Отже, точне землеробство стає окремою галуззю, напрямом діяльності на межі агробізнесу і комп’ютерних технологій. Деякі аграрні компанії цілеспрямовано будують свій бізнес у співпраці з вітчизняними ІT-структурами. Так, лише рік знадобився засновникам проекту Drone.ua, щоб вони стали головним аеророзвідником для холдингу «Кернел». Починаючи з 2015 року, ця аграрна компанія використовує кілька літачків-безпілотників і за допомогою ІT-рішень отримує актуальні дані про посіви: індекси вегетації, інформацію з випаровування вологи, вмісту азоту, прогноз урожайності.
Український агросектор — неорана нива для ІT-підприємців, особливо коли йдеться про точність моніторингу і аграрної діагностики. Бо і комп’ютерники, і агробізнесмени розуміють істину: неефективні компанії підуть з ринку, а інші перейдуть до інтенсивного виробництва й точного землеробства — як це ми бачимо сьогодні не лише у західних країнах, а й у розвинених державах усього світу: Австралії, Південній Кореї, Японії.
