Як ще заробити на рослинництві в 2012 році
Євген Цвіркун,
Олександр Чернецький, компанія «ЯРОС»
У попередній статті («Агробізнес Сьогодні» №3 (226) лютий 2012 року) ми говорили про зниження собівартості при живленні. Сьогодні ми розкажемо як можна заробити за рахунок оптимального використання наявних ресурсів у невеликих господарствах до 1000 га. Висновки робилися не з надуманого нами, а з побаченого в господарствах України. Господар може заробити додаткові гроші виправивши помилки в елементарних речах.
Перша помилка - відсутність сівозміни
Існує міф, що сьогодні на сівозміні втрачаємо - брехня, на сівозміні можна заробляти!
Чому так важлива сівозміна? Тому що вона нерозривно пов’язана з ґрунтом і стабільним урожаєм, адже варто пам’ятати, що рослина не тільки споживає, але й виділяє. А виділення однієї культури, які для неї є отрутою, для іншої є поживою, і при сівозміні неможливе зниження урожайності по причині інтоксикації кореневих виділень. Будь-яка культура вимагає збалансування вмісту ґрунту після збирання, і саме зміною культур досягають потрібного збалансування.
Але тут виникає головоломка - розроблені класичні сівозміни з восьми, дванадцяти культур, для господарств розміром 200-1000 га становлять проблему. Введення такої кількості культур у невеликих господарствах тягне за собою купу питань, вирішити які досить проблематично. Розгадка криється у розробці коротких сівозмін, які складаються із трьох-чотирьох культур.
Історично Україна мала за класику трипільну сівозміну. В 50-ті роки минулого століття коли основна тяга в господарствах була кінською, в одному селі було 3-5 господарств, що мали «трипілочку». На сьогодні ми знову повернулися до невеликих за розміром господарств. З одного боку, виробник розуміє необхідність сівозміни а з іншого - вона йому не по кишені, оскільки велика сівозміна - дороге задоволення, а про «трипілочку» всі забули.
Але класична «трипілочка» 50 років тому і «трипілочка» сьогодні в умовах сучасного ринку - це різні сівозміни. Наразі потрібно робити «трипілку», виходячи з інтересів ринку, реаліями якого є високорентабельні і менш рентабельні культури. Обов’язковим є інтерес до олійних культур, в першу чергу, соняшнику, але не варто забувати і про сою, особливо зважаючи на розвиток галузі птахівництва, і це світова тенденція. Як відомо, Україна є експортером продукції птахівництва та імпортером соєвого шроту з Аргентини. Також слід звернути увагу на кукурудзу. Нині чітко проглядається сівозміна, яка враховує бізнесовий інтерес і закладає основи стабільності. Саме такою сівозміною ми вважаємо трипілку озима пшениця-кукурудза-соя (ранніх сортів).
Така сівозміна є зручна по термінах посіву, збирання(навіть при обмеженості в засобах збирання), по зручності зберігання продукції і дозволяє використати по максимуму той потенціал, який є у господарстві, адже не секрет, що на сьогодні багато підприємств мають труднощі зі збиральною технікою, площею для очистки, місцем для зберігання, очисним обладнанням. Але головне - усвідомлення ролі сівозміни в отриманні стабільного врожаю, позаяк грунт не виснажений, не заражений і знаходиться у балансі.
Важливий момент - мобільність трипілки, при випаданні озимої пшениці її без проблем пересіяти соєю, тією самою сівалкою.
Варіанти малих сівозмін можуть бути різними, наприклад, для Степу ми рекомендуємо: озима пшениця-соя-ярий ячмінь-соняшник. Така сівозміна дає можливість контролювати карантинні бур’яни у попередниках соняшнику і не виснажує грунт, відбувається відновлення балансу ґрунту, стержнева коренева система сої позитивно впливає на водно-повітряний баланс ґрунту, оскільки пшениця, ячмінь і соняшник мають мичкуватий корінь, 80% якого знаходиться у 15 сантиметровому поверхневому шарі ґрунту. При правильній агротехніці за три роки потребу в хімічних засобах захисту рослин можна знизити мінімум на 40-50%.
Мала сівозміна дає можливість формувати страховий насіннєвий фонд. Впровадження малої сівозміни направлене на оптимізацію використання наявної техніки, існуючих ресурсів і дає можливість уникнути непотрібних витрат, які «з’їдають» прибуток.
Друга помилка - треба сіяти найбільше за розміром насіння
Найголовніше - усвідомлювати, що не все зерно є насінням. Із теорії насінництва відомо, що найкраще насіння із середньої частини колоска, качана, стручка, і тут багато господарників припускаються помилки, відбираючи для посіву найбільше насіння.
У насінні не повинно бути ні великого, ні мілкого зерна, тому варто відібрати середню фракцію зерна для посіву. Насінина має бути виповнена і ні в якому разі не щупла. Пам’ятайте, насінину не можна підживити як рослину, а в рослині не можна виправити недоліки насінини, з якої вона проросла.При всій своїй простоті ця операція здатна збільшити врожайність до фантастичних 40%, про це мало хто знає, але це дуже важливо. Розмір середньої фракції залежить від року і сорту, тому в конкретному випадку потрібна консультація спеціаліста.
Розмножуйте для себе насіння. Купіть насіння із розрахунку 1 т на 300 га площі і розмножте необхідну вам кількість. Це значно дешевше, ніж купувати насіння на всю площу. Для придбання годиться еліта і навіть перша репродукція, набагато важливіше походження насіння, купуйте його в авторитетного виробника без посередників. Для посіву використовуйте вирівняну площу, а густоту уменшіть на 15% в порівнянні з товарними посівами. Здійснюйте сортозаміну, випробовуйте нові сорти (оригінального походження) і вибирайте для себе найкращі. Для господарств більше 500 га ведення насінництва обов’язкове, інакше ви втрачатимете або на врожайності, або на придбанні насіння. На п’ятій репродукції багато прибутку не приросте.
Третя помилка - порушення агротехніки в сівозміні
При безсистемній агротехніці господар «щільно сидить» на хімічних засобах захисту рослин, частка яких у собівартості досить значна. При правильній системній агротехніці і дотриманні сівозміни господарство в 200 га може контролювати бур’яни і хвороби з ранцевим обприскувачем. Високе хімічне навантаження на гектар площі говорить про те, що господарство - класний користувач обприскувача, але в тому що воно робить з землею і рослиною - воно повний профан.
Міняється клімат. Потенціал землі використаний до критичної(особливо показово це на півдні) межі. Сьогодні більшість перейшла на поверхневий обробіток, але це не від розуму, а через високу вартість дизпалива. При цьому ми не зменшили навантаження на грунт, не ліквідували наслідки технології із переворотом поверхневого шару ґрунту, плужна підошва має місце в усіх регіонах України і на всіх типах ґрунтів. Ми розділили грунт, нижче плужної підошви не відбуваються ґрунтові процеси, оскільки він відрізаний від повітря, а орний шар, в якому знаходиться 80% кореневих волосків, відрізаний від ґрунтової вологи і поживи, і в ньому хімічними добривами витравлені мікроорганізми, без яких живлення відбуватися не може. Потрібно думати що робити з тим спадком, який нам залишили батьки, а не тільки про економіку сьогодення. Наразі основне завдання полягає у відновленні живлення природними шляхами, і цим треба займатися усвідомлено.
Як це зробити в невеликому господарстві(до 1000 га). Перш за все, в такому господарстві не потрібна широкозахватна техніка, не потрібні дорогі бренди, головне - максимально ефективно і вміло використовувати наявну техніку. Ми не проти сучасних, якісних і дорогих знарядь, ми за те, щоб по-максимуму використати потенціал наявної у підприємстві техніки і не витрачатися на нову - ми ж знижуємо собівартість.
Четверта помилка - неправильний підбір техніки
Ми рекомендуємо наступну техніку.
Дисковий плуг типу АГД, який здатен до мульчування, тобто до розрізання рослинних решток і перемішування їх із поверхневим шаром ґрунту. Мікроорганізми не працюватимуть без перемішування рослинних решток із верхнім шаром ґрунту в умовах недостатньої кількості опадів.
Звичайна дискова борона і фреза не годяться. Перша не перемішує верхній шар ґрунту, а фреза розрушає структуру ґрунту, що може призвести до утворення корки і порушення водно-повітряного балансу ґрунту. Якщо в господарстві є дискова борона і фреза, то потрібно їх застосовувати чітко за призначенням.
Культиватор просапний із можливістю регулювання заглиблення від 2 см. КПС-4 не годиться, це паровий культиватор, він не зробить насіннєложе. Наприклад, використання КПС-4 при підготовці під посів пшениці провокує втрату частини врожаю, оскільки його мінімальне заглиблення сягає 6 см, і якщо насінина буде посіяна на таку глибину, то їй доведеться витрачати свій потенціал на непотрібне проростання, що її ослабить, або якщо глибина посіву буде меншою, то насінина знаходитиметься у рихлому шарі ґрунту, що значно ускладнить доступ до ґрунтової вологи.
Для знищення плужної підошви обов’язково необхідно робити глибоке щілювання. Якщо немає трактора, здатного виконати цю операцію, то варто скористатися послугою оренди. Щілювання створює умови для нормалізації водно-повітряного балансу не тільки в зоні росту, а по всьому родючому шару. Глибина щілювання становить не менше 50 см, робочий орган має бути без лапи для підрізання пласта, при трьох робочих органах в агрегаті, розміщених на відстані 70 см один від одного, і з урахуванням рельєфу поля відстань між проходами сягатиме понад 10 метрів. Проводиться щілювання раз на три-чотири роки, тому доцільно щорічно щілювати 25-33% площ залежно від сівозміни.
Без знищення плужної підошви ніяка технологія не забезпечить наявність вологи в ґрунті в необхідних кількостях у потрібний момент, оскільки опади ніколи не замінять вологу нижніх шарів ґрунту.
Сівалка. Господар повинен розуміти, що потрібно дати при посіві насінині. По-перше, насіннєложе. Насінина повинна бути покладена на твердий грунт із відкритими капілярами, а не підвішена в рихлому шарі ґрунту. Сівалка має бути технічно справною і відрегульованою під культуру і тип ґрунту. Одним із основних параметрів регулювання є тиск сошника на грунт. Правильно відрегульована сівалка СЗ-3,6 у комплексі з культиватором, який зробить насіннєложе на глибині 2-3 см, краще для врожаю, ніж сівалка точного висіву, що повісить насінину в розпушений грунт.
Помилка, яку досить часто можна зустріти в господарствах до 300 га, - неправильно підібраний трактор. На 300 га має бути трактор класу 2(МТЗ 1221,ХТЗ-1721). Трактор такого класу здатний забезпечити технологічно необхідну швидкість в агрегаті з дисковим плугом. Трактор класу 1,4 (Білорус) не спроможний забезпечити якісне мульчування на всіх рельєфах поля. Навіть на невеличкому підйомі потужності трактора не вистачає для підтримання технологічно необхідної швидкості, і замість мульчування дисковий плуг робить борозенки, по яких неможливо буде заглибити пропашного культиватора і створити насіннєложе. В результаті насінина ляже в непідготовлену землю, і в результаті: півполя «таке як треба», а в цьому місці «слабенько получилось». Ми спостерігали таку ситуацію у багатьох господарствах, але господарі причину шукали де завгодно, тільки не в тракторі, якому не вистачило потужності.
На допоміжні роботи достатньо трактора класу 1,4.
В господарстві обов’язково мають бути кільчасто-зубчаті котки (ні в якому разі не гладкі), це «паличка-виручалочка», яка може знадобитися у будь-який момент.
Обприскувач має бути з об’ємом бака понад 2000 л, доброю апаратурою(запас потужності насоса до 7 атм), відповідною штангою (регулювання по висоті і здатність копіювати поверхню поля), електронним контролем виливу і трактор обладнаний GPS навігатором без автомата водіння. Якщо ви після цих слів задумалися - заспокойтеся, користуватися навігатором не складніше, ніж мобільним телефоном, треба тільки навчитися. Остання опція при вартості в 8000 тис. грн(вживаний дешевший) дасть можливість якісно працювати вночі: сіяти, обприскувати, готувати грунт, і окупиться за перший рік.
Електронний контроль забезпечить дотримання норм внесення препаратів, без нього якісне обприскування ви не матимете, особливо з трактором класу 1,4 і двома тонами води в обприскувачі. Усе це окупиться на зменшенні витрат на хімічні засоби захисту.
Також завдяки навігатору ви зможете контролювати якість виконання робіт найманим працівником, оскільки в пам’яті навігатора буде записано все про виконану роботу, площа, маршрут, пропуски, розвороти, звирачений час, зупинки.
Обов’язково господарство повинно мати зернонавантажувач, бочку для води (4-5т) і машину для первинного доведення зерна до відповідних кондицій. Зерно зберігати на купі недопустимо! Зерно має бути очищене максимум за дві доби.
Поверхневий обробіток обов’язково повинен враховувати особливості поверхні поля, тут рекомендації можна давати тільки безпосередньо на полі.
П’ята помилка - низька якість виконання робіт
Для її виправлення необхідно усвідомлювати ціль кожного агроприйому, правильно відрегулювати техніку і проконтролювати якість виконання. Виправити помилки будь-якого агроприйому в наступних етапах неможливо.
Дотримання сівозміни, проведення щілювання і якісне виконання агротехнічних заходів через три роки значно скоротить витрати на засоби захисту рослин і добрива, з поверхні поля зникнуть «блюдця», вирівняється площа, відновиться водно-повітряний баланс, зникнуть вогнища хвороб, але цього недостатньо для одержання максимальної урожайності щорічно. Для цього додатково потрібно відновлювати мікроорганізми в ґрунті і активізувати ґрунтові процеси.
Природа сама може відновити видовий і кількісний склад мікроорганізмів і запустити ґрунтові процеси, але за багато років, тому їй потрібно допомогти, особливо з відновленням певних видів мікроорганізмів. У цьому може допомогти наша технологія на основі добрива «ЯРОС». Про впровадження читайте в №3(226) «Агробізнесу Сьогодні» за лютий 2012 року.
Починайте з себе, максимально використовуйте наявні ресурси!
Пам’ятайте, що родить земля, а ми лише допомагаємо.
Наші контакти:
0456 34 63 54;
0456 34 63 64;
050 331 01 52;
099 528 66 69;
067 507 61 56