«Хотя я в последнее время всё больше убеждаюсь, что бумажки - ерунда, рулят либо понты с залогами (для новых кредитов), либо уже функционирующее дело (повторные кредиты)».
Принципи банків
Реформування аграрного сектору, при всіх своїх проблемах, відкрило аграріям доступ до кредитів комерційних банків. Позитивним зрушенням у державній політиці, починаючи з 2000 року, щодо фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств є стимулювання грошового кредитування комерційними банками. Для цього запроваджено часткову компенсацію ставки за кредитами.
Протягом докризового періоду обсяги пільгового кредитування підприємств аграрної галузі зросли в 25 разів, а забезпеченість кредитними ресурсами з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь - у 15 разів; відбулось суттєве збільшення частки кредитів при фінансуванні виробничих витрат сільськогосподарських підприємств від 13 до 47%, у тому числі на умовах здешевлення кредитів - від 5,2 до 18,3%; розширення напрямів кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств через банки, збільшення кількості агроформувань, які почали користуватися кредитними ресурсами, - у десятки разів, та зростання обсягів кредитів на одне сільськогосподарське підприємство до 439,5 тис. грн; подовження строків кредитування від 3 місяців до 1 року і зниження ціни кредиту тощо.
Так приблизно ситуація з агрокредитами висвітлювалася у пресі та подавалася, як велике досягнення – впровадження нової моделі фінансування села. Насправді в період 2004-2008 рр. більшість банків мали надлишкову ліквідність – тобто їх кредитний портфель не встигав у рості за отриманими іноземними позиками та залученими депозитами. Згадайте кредитних спеціалістів у кожному супермаркеті. Однак навіть у той час банки користувалися досить жорсткими принципами при кредитуванні підприємств-виробників сільськогосподарської продукції. Ці принципи не втратили своєї важливості і зараз. Коротко розглянемо їх:
-
Кредити надаються позичальникам, що ведуть бізнесову діяльність. Надання кредитів новим підприємствам, що не мають діяльності та досвіду роботи на ринку, є ризикованим для банку. Найменші ризики, як правило, при кредитуванні розширення вже існуючої сфери діяльності позичальника;
-
Кожен кредит повинен мати щонайменше два джерела для погашення: бізнесова діяльність позичальника і забезпечення кредиту - застава, порука третіх осіб. Причому головним джерелом для погашень є тільки поточна діяльність позичальника;
-
Кредити надаються позичальникам, що мають стабільні грошові надходження на банківські рахунки. Розмір короткострокового, не інвестиційного кредиту з урахуванням зобов'язань за всіма банківськими боргами не повинен перевищувати суму чистих середньомісячних грошових надходжень на рахунки позичальника за попередні дванадцять місяців. Як виняток, для підприємств із сезонним характером виробництва при розрахунках середньомісячних надходжень можна брати тільки період найбільших сезонних надходжень на рахунки, якщо цей період співпадає із періодом погашення позичальником кредиту;
-
сума отриманих позичальником доходів від реалізації продукції протягом строку дії кредитного договору повинна покривати всі витрати та борги позичальника, термін погашення яких наступає до строку повернення боргів банку;
-
позичальник повинен брати участь у проекті грошовими коштами або майном. У такому випадку зацікавленість позичальника в успішному завершенні проекту зростає, а відповідно з цим збільшується і вірогідність погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків.
Перекладемо вище написане на людську мову, що все це реально значить для позичальника?
Хто реально отримає кредит? Декілька узагальнюючих моментів.
Момент перший. Якщо ви представляєте новостворене господарство, то кредит Вам, як то кажуть - «не світить». Як не дивно, ця досить розумна норма захищає більшою мірою позичальника, ніж банк. Початок будь-якого бізнесу, а тим більше агровиробництва - справа надзвичайно складна і, підтримаю думку банків, надзвичайно ризикована. Навіть людина, яка добилася значних результатів в інших видах бізнесу, повинна бути готова до краху свого агропроекту.
Загалом, все як в анекдоті про три способи втратити гроші:
швидкий – кінські перегони;
приємний – жінки;
надійний – сільське господарство.
У будь-якому випадку в рік створення агрогосподарства, банківський кредит не для вас. Якщо ж підприємство є структурним підрозділом агрохолдингу - кредитування можливе. Однак у такому разі банк по суті кредитує агрохолдинг, який і несе всі ризики цього кредиту. Можливий також кредит під заставу депозиту або іншу надліквідну заставу.
Інша справа розширення існуючого бізнесу, причому розширення агровиробництва може відбуватися без збільшення площ землі в обробітку, лише за рахунок інтенсифікації виробництва: використання більш урожайних сортів та гібридів рослин, збільшення мінерального живлення, удосконалення технологій тощо.
Момент другий. Застава. Якщо Ваше господарство немає кредитної історії, або ж кредитна історія «не дуже», основним фактором є наявність ліквідного та адекватного забезпечення. Саме від ліквідної вартості застави буде відштовхуватися банк при розрахунку суми кредиту.
Момент третій. Власний внесок. Різні банки по-різному підходять до цього критерію. Якщо справа стосується короткострокових кредитів, практика свідчить: мінімальний власний внесок може становити 30% вартості реалізації проекту, але будьте готові, що банк вимагатиме від вас фінансування 70%. Все це досить індивідуально, на більшу суму кредиту можуть розраховувати позичальники, що отримають вищий клас при аналізі (не нижче ніж «Б»). Зазначу, отримати клас «А» - завдання можливе, але дуже малоймовірне. Крім того, для короткострокових кредитів немає законодавчо зафіксованого мінімального власного внеску позичальника.
Інша річ - інвестиційний проект - проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості.
Кредитування під інвестиційний проект - довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи (що має одержати створюване/реконструйоване підприємство та за рахунок яких забезпечуватиметься повернення кредиту), котре передбачає як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається здатність позичальника ефективно його реалізувати та отримати заплановані результати; надійність та стабільність бізнесу, яким займається позичальник, протягом часу, що потрібний для завершення проекту і повернення кредиту; врахування як позичальником, так і банком усіх ризиків, що наявні під час кредитування під інвестиційний проект.
Який головний висновок?
Якщо ви не маєте кредитної історії - головним буде предмет застави. Якщо ваша кредитна історія добра, а ваш клас на нижче «Б», зосередьтеся на документарному підтвердженні своєї кредитоспроможності.
