Ігор ПЕТРЕНКО, спеціально для "АС"
Ця зустріч не могла не відбутися - і тому відбулася. Це могло трапитися і раніше, та аж ніяк не завтра. Не могла - тому що в Україні а) діють великі агрохолдинги з чималою кількістю підрозділів б) в аграріїв з’являються високоточні прилади для аналізу посівів та урожаїв, контролю техніки й миттєвої передачі даних через мережу Інтернет.
Те й інше потребує якісного зв’язку - надійних каналів з високою пропускною здатністю. Як спілкуватися між численними підрозділами, кластерами і офісами у рамках одного холдингу? Як виходити в Інтернет, терміново приймати й передавати гігабайти інформації, коли ти виїхав у поле, а навколо - лише 5 тис. га соняхів, над головою - небо, сонце й більше нічого? Де, зрештою, зберігати ту інформацію, аби вона не псувалася й завжди залишалася швидкодоступною?
Китайський холдинг на 8 млн га
Верблюд свого горба не бачить.
Східна приказка
Отже, аграрії й зв’язківці обговорили ці питання на круглому столі «Ефективні телеком-рішення в агробізнесі», що пройшов у київському «Фермон Гранд Готелі» наприкінці вересня. Від сільгоспвиробників участь узяли представники крупних аграрних компаній, таких як «Астарта», «Чарівний світанок», «Укрлендфармінг» та ін. Сферу зв’язку представляла компанія «Київстар».
Відкрив спілкування Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко: «Розмова на часі. Населення Землі зростає. Ми повинні збільшувати виробництво продовольства. Як це зробити? Раніше було сподівання на ГМО. Тепер шукаємо інші шляхи. Рубати ліси на планеті? Ні. Стерилізувати чоловіче населення? (Лунає сміх серед присутніх - Авт.) Є краща альтернатива: активніше запроваджувати технології точного (прецезійного) фермерства. Для цього й потрібні сучасні телеком-рішення».
Зв’язківці у плюсах
Доходи підприємств у сфері телекомунікацій і зв’язку, як свідчать дані Держстатистики, за січень-серпень 2013 року зросли порівняно з аналогічним періодом 2012 року на 459,3 млн грн, і становлять 4,8 млрд грн. Зокрема, надходження від надання послуг з передачі даних і забезпечення доступу до мережі Інтернет зросли на 243,8 млн грн. Найбільш вагомими залишаються послуги мобільного зв’язку - 60,1 %, фіксованого телефонного зв’язку - 16,2 %, а також передача даних і забезпечення доступу до Інтернету - 10,6 %.
На Землі вже діють величені агрохолдинги, які обробляють по 1–2 млн га (Казахстан, Австралія) і навіть, як у Китаї - 8 млн га землі. У деяких з них - сотні офісів, десятки виробничих майданчиків, тракторних станцій, елеваторів, портів. Але, зауважив пан Козаченко, «найбільші компанії не можуть добитися таких показників урожайності і якості продукції, які має маленький європейський фермер. Чому? Бо поки що ніхто не навчився управляти великим багатовекторним бізнесом. Наприклад, китайці мають із цим суперхолдингом великі проблеми. Як збирати інформацію з такої величезної території? Яким чином оптимізувати виробничі процеси? Бракує комунікацій, софтверів, а головне - ідей. Готового рішення, як керувати великим агрохолдингом, напевно, ні в кого в світі немає».
Вочевидь, і справді проблема непроста. Треба ж отримувати дані з кожної найменшої ділянки, розібратися із виробничими процесами, які там відбуваються. Інформація має певні характеристики. Потребує накопичення, збереження, захисту. Без цього не буде загального результату. Централізація керування й, відповідно, сходження в один офіс усіх інформаційних потоків потребує особливо якісних послуг зв’язку.
Раніше, за УРСР, як керували на селі? Навіть у передових колгоспах вистачало кількох телефонів у сільраді й на тракторному стані. Ну, ще була «вертушка» для зв’язку з райкомом партії - щоб отримувати наганяї й доповідати про «процент жирів у маслі». Також були роз’їзні агрономи й бригадири - так би мовити, кур’єри… Увесь цей механізм мав дуже низьку ефективність. Тому й не витримала колгоспна система випробування часом. Нинішні «неоколгоспи», величезні аграрні підприємства, управляються дещо інакше.
Не знаємо, як у Китаї, а в нас агрохолдинги використовують автоматизовані системи керування бухгалтерським обліком, виробництвом рослинницької і тваринницької продукції, торгівлею, складами. Це і добре відома система 1С російського виробництва, і продукт для управління базами даних європейської компанії Oracle, й рішення SAP для керування фінансами й бізнес-процесами, а також кадровими ресурсами. Ці програмні продукти вельми корисні для оптимізації процесів управління. Але їх сьогодні вже недостатньо, а надто - для дуже великих холдингів.
Наприклад, що можна сказати під цим кутом про «Укрлендфармінг»? Це група компаній, що займається рослинництвом, тваринництвом, птахівництвом, переробкою сільгоспсировини, є крупним дистриб’ютором матеріально-технічних ресурсів для агровиробництва. Після нещодавньої купівлі холдингу «Валінор» земельний банк «Укрлендфармінгу» становить 670 тис. га. Цей найбільший агрохолдинг в Україні не заспокоюється на досягнутому й збирається до 2016 року мати в обробітку вже 750 тис. га.
На цій конференції директор департаменту технічного забезпечення «Укрлендфармінгу» Дмитро Волков розповів, що система управління агрохолдингом використовує систему Oracle і базується на кластерному розподілі функцій: є загалом 13 операційних кластерів. То як вони консолідуються на корпоративному рівні?
Вся техніка оснащена GPS-навігаторами й сім-картками мобільного оператора, а усі поля - датчиками. Усе це разом складає інформаційну павутину-мережу. Холдинг має близько 20 тис. комп’ютерів. Будь-які виробничі операції на місцях фіксуються через кілька секунд (!) після їх виконання. «Ми знаємо, куди хто поїхав, яке встаткування причеплене до якого трактора, хто скільки солярки залив або злив, - стверджує пан Волков. - Всі наші дані зберігаються й обробляються в одному місці - в головному офісі. Організовуємо роботу всіх підрозділів, бухгалтерів в одній базі даних за допомогою останньої версії 1С8X й гарних каналів зв'язку. Але для такого рішення необхідний потужний відмовостійкий ЦОД (центр обробки даних). Так, це дорого. Але ми уникаємо багатьох ризиків».
Чим більше підприємство має серверів та розрізнених структурних осередків, тим більше точок відмови й неконтрольованих ризиків, тут елементарна статистика. А тримати роз'їзний штат людей, які будуть усувати ці проблеми, недешево. Тому «Укрлендфармінг» пішов шляхом централізації. Дмитро Волков веде далі: «Ми маємо досвід злиття з іншими підприємствами й меншими холдингами (точніше, досвід поглинання - Ред.). В основному в них було як? Багато офісів. На кожному підприємстві - своя структура, своя локальна мережа, сервер. Для синхронізації даних користувалися, як правило, системою 1С. Інформація в головний офіс передавалася «вручну» - на флеш-картах. Але головна проблема в тім, що якщо дані зберігаються не в одному місці, а на 15 або 40 серверах - ми їх швидко у центральному офісі не побачимо». Отже, система керування гігантським «Укрлендфармінгом» стоїть на чотирьох «китах»:- точне землеробство;
- диспетчеризація управління сільгосптехнікою й транспортом;
- пристрої зважування й ідентифікації;
- ІТ-телефонія.
Позитивний економічний ефект від запровадження такої системи управління сам «Укрлендфармінг» оцінює у $ 50 млн.
Приблизно за такими самими принципами організована система управління у «Мрії Агрохолдингу», яку нам вдалося спостерігати на технічній базі підприємства у селі Хоростків Тернопільської області. Завдяки запровадженій там системі комп’ютерного керування Smart Operations керівник реально бачить рух усіх машин і продукції, тобто у кінцевому підсумку - коштів холдингу.
Скликати усіх - і негайно!
Більшість великих агрохолдингів - це не тільки багато техніки, а й чималий штат співробітників. Як проводити наради? Сьогодні усе частіше для цього не з’їжджаються з усіх усюд, а використовують відеотелефонію. Директор департаменту технічного забезпечення «Укрлендфармінгу» розповідає: «Для ефективного керування холдингом ми впровадили відеоконференції від компанії CІSCO, кількість абонентів у нас близько 350. Конференції проводимо по кілька разів у день різним складом учасників - сервер не простоює ані хвилини».
Такий напружений режим роботи можливий лише за використання ІТ-телефонії. Керівник, знаходячись у будь-якому місці України, може «зібрати» усіх підлеглих на екрані одного монітору. Або «викликати на килим» кожного окремо, або ж бачити всіх разом й проводити операційні наради у режимі телеконференції.
Для цього фірма Cіsco пропонує надійне встаткування відеоконференцзв'язку, яке створює ефект телеприсутності великої аудиторії в одному місці. Така відеоконференція дозволяє не тільки зекономити на відрядженнях, але й не надто відривати людей у регіонах від їхньої прямої роботи - боронування, доїння тощо.
Зазвичай буває так, що мобільний оператор має добре покриття по великих містах, а також на шосейних шляхах загальнодержавного призначення. А от у чистому полі або на сільській грунтівці сигнал мережі не ловиться. Як кажуть у народі: аби знаття, де покриття… Тобто зв’язку може не бути саме там, де він найбільше потрібен (бо у великому місті завжди є альтернативні канали й лінії). Так-от: за даними дослідження відомої компанії Ericsson, покриття «Київстар» є однією з найкращих у Європі і охоплює всі великі та малі міста України, а також понад 28 тис. сіл, основні національні й регіональні дороги, більшість морських і річкових портів та узбереж України.
А от чи можна провести відеоконференцію десь у житах або серед соняхів? У принципі - так. Важливим фактором є тут не лише покриття, а й надійність каналів передачі даних, які має забезпечувати оператор мобільного зв’язку («Укртелеком», «Київстар», «Інтертелеком», МТС абощо). Якість сигналу не повин-на страждати за будь-яких умов.
Точність - аптечна
Олег Москаленко, начальник IT-управління консалтингової компанії «ITC Агро», розповів про застосування телеком-рішень в агрохолдингу «Дружба Нова» (Чернігівщина), де він працював раніше. Нині, після поглинання «Дружби Нової» ще більшим холдингом «Кернел» деякі фахівці звільнилися звідти (зокрема, Сергій Гайдай, Ярослав Бойко і той-таки Москаленко) та створили нове агроконсалтингове підприємство. Однак їхня сфера зацікавленості залишається тою ж самою: впровадження в Україні систем точного землеробства.
Інформація з полів через GPS-навігатори, встановлені на кожній рухомій техніці, потрапляє на сервер. А звідти її можуть блискавично взяти й використати (в режимі он-лайн) менеджери агрофірми. У «Дружбі Новій» керівник може з офісу на своєму ноутбуці миттєво оцінити стан будь-якої ділянки поля. Якщо десь там поблизу працює механізатор - передати йому команду, що слід зробити саме зараз й отримати від нього інформацію у відповідь. «Не важливо працює тракторист за кілометр від контори чи за двісті. Є можливість як передати йому дані, так і отримати від нього. Тобто - контролювати якість робіт. Звісно, через мережу мобільного оператора, - уточнює пан Москаленко. - Він відіграє важливу роль в успішності точного землеробства, оскільки для отримання інформації з віддалених територій потрібен стабільний GPRS-зв'язок і якісне покриття».
«Дружба Нова» також запровадила передачу візуальної інформації з полів. Лінійні агрономи за наявності смартфона або планшета фотографують, скажімо, рослину у стадії вегетації й надсилають знімок імейлом або MMS-кою в головну контору.
Якщо потрібно десь на далекій ділянці ідентифікувати виробничий процес, послати звідти інформацію - а робиться це нечасто, кілька разів на сезон - то нести капітальні витрати нераціонально. Тоді, вочевидь, потрібен мобільний зв'язок. «Київстар» пропонує себе як партнера селянам ще й у тому сенсі, що всіляко демонструє розуміння: сільському господарству треба приймати сигнали у полі, на ланах, далеких гірських фермах.
Окрім того, точне фермерство не може обмежитися лише загальнодоступними ресурсами. «У нас дуже мало використовують точне землеробство. Бо для нього потрібні додаткові інструменти. Треба, окрім загальної супутникової GPS-навігації, встановлювати додаткові антени на полі. Хто знає, як це зробити?» - докинув думку Леонід Козаченко. Виявилося, добре знає «Київстар». Не тільки він, звісно - будь-який потужний оператор зв’язку, в принципі, міг би надавати таку послугу.
Зі слів Москаленка, диференційоване внесення насіння й добрив дає практично миттєвий економічний ефект. Економія у першому ж сезоні, як це запровадили, досягла 30 %. От які результати може з порогу дати впровадження точного землеробства.
Так, питання щодо телеком-рішень, що розглядалися на цій зустрічі, виглядають, можливо, складно для якого-небудь учорашнього голови колгоспу. Та не є дивом для сучасних молодих фермерів і агрофахівців, які виховувалися поблизу комп’ютерів і смартфонів.
Датацентр? Дайте й це!
«Ми можемо допомогти вам вирішити складні технологічні завдання. У нас великий портфель реалізованих проектів для банків, для промислового сектора», - жваво переконував сільгоспвиробників Ігор Сільченко, маркетинг-менеджер з роботи з великими підприємствами компанії «Київстар». Він розповів аграріям, чому співпрацювати зі зв’язківцями варто ще тісніше. Компанія «Київстар», приєднавши «Білайн» та «Голден Телеком» (тобто діючи організаційно так само, як великі агрохолдинги), отримала у спадщину низку додаткових можливостей. Зокрема, почала надавати послуги фіксованого зв’язку. І тепер «Київстар» вирішив зробити швидкими й «безшовними» дзвінки зі стаціонарного на мобільний телефони і навпаки.
Лінійним агрономам, механізаторам потрібно приймати рішення у полі дуже швидко. Щоб мати можливість порадитися з головним офісом, кожен повинен мати якісний зв'язок. Ігор Сільченко показав, що бачить цю потребу, й пообіцяв забезпечувати аграріям чітку й сталу передачу сигналу. «Київстар» надає також набір послуг 3G. Це високошвидкісний мобільний доступ до послуг мережі Інтернет і технології радіозв'язку, що надають можливість організувати відеоконференції, дивитись на мобільному телефоні фільми й телепрограмми, отримувати різноманітні мультимедійні сервіси.
«Ми розуміємо також, що в аграрія багато витрат. Частину з них ми готові брати на себе, - натякнув пан Сільченко на можливість оренди й лізингу обладнання компанії «Київстар». - Ми можемо бути вам корисні. Мобільні канали, фіксовані - будь ласка». Цікава деталь: крім надання послуг різноманітного зв'язку, компанія «Київстар» почала випускати ще й прилади для зв'язку - смартфони.
У «Фермон Гранд Готелі» було презентовано також деякі інші спеціалізовані телеком-рішення. Зокрема, «Київстар» починає пропонувати клієнтам в оренду датацентри. Що це таке? Дуже важлива, хоча й рідкісна поки що В2В-послуга. Ті підприємства, у кого великі інформаційні й грошові потоки, мають потребу в їхньому впорядкуванні й повсякчасному контролі, у великих обрахункових аналітичних потужностях. Тоді й стає необхідним центр обробки даних (ЦОД, або датацентр). Хтось намагається створити такі центри самотужки. Але усе більш затребуваними серед великих компаній стають зовнішні послуги ЦОД від професіоналів.
Зокрема, той-таки «Київстар» активно просував ЦОД для компаній фінансового сектора, виробництва й торгівлі. Наприклад, ними вже користуються «Райффайзен банк Аваль», компанія «Оріфлейм» та ін. Також послуги датацентру мають попит у цивілізованих ритейлерів: супер- та гіпермаркетів тощо. Тепер «Київстар» хоче запропонувати те саме й агрохолдингам. Взагалі по Україні зростання ринку комерційних ЦОД становить останнім часом від року до року близько 20–25 %. Цифра помітна.
Ще один представник компанії «Київстар» Юрій Прийма, керівник напряму з розвитку бізнесу на корпоративному ринку, гаряче переконував агровиробників: «У нас є спільні інтереси. Я сподіваюся, ми один одному можемо бути корисні. Ми створимо конкретне рішення під ваші завдання».
В діяльності цього оператора зв’язку виділено окремий напрям з роботи з корпоративними клієнтами - «Київстар Бізнес». Він комплексно надає послуги мобільного та фіксованого зв’язку, а також з передачі даних М2М (machine-to-machine, зв'язок «від машини до машини»), GPS-моніторингу, конференц-зв’язку.
Отже, «Київстар» зараз вирішив задовольняти корпоративним зв’язком не тільки банки й заводи, а й податися «на багатші села». Дружити з тими, хто стає флагманом економіки України - тобто з крупним агробізнесом. «Укрлендфармінг», «Астарта», «Нібулон», «Хармелія» та деякі інші холдинги зробили на сьогодні багато корисного. Але можуть - ще більше. Та аграріям без зв’язку не обійтися, бо це теж перспективна й дуже важлива галузь економіки. Тож треба шукати свого оператора і потрібні сервіси. Виграє той, хто знайшов.
