Кожен агроном, керівник господарства розуміє: він працює на полях, що мають різні характеристики, продуктивність, непередбачувані погодні умови, які є викликом для перевірки професійності чи не щороку. Аграрій працює в умовах постійного підвищення ризику не отримати бажаний урожай чи прибуток.
Отже, постає питання: як убезпечити своє виробництво від негативного впливу умов? Відповіді на це запитання уже давно є: необхідно лише використати досвід, набутий раніше іншими аграріями в Україні чи світі. Впровадження диференційованого внесення добрив у господарстві ФГ «Ятрань» Кіровоградської області є таким прикладом, коли черговий виклик виробників спонукав рухатись у напрямі підвищення ефективності господарювання. У 2017 році, коли за великий період вегетації не було жодного суттєвого дощу, а врожай сільгоспкультур отримано виключно за рахунок запасів продуктивної вологи, накопиченої взимку. Дуже знайома ситуація для більшості вітчизняних аграріїв, чи не так?
Із чого почати
Спочатку — аналіз. Рухаючись у впровадження технологій диференціювання ресурсів, потрібно виконати детальну інвентаризацію полів, обмір та створення електронних контурів. Для цього перед початком польових робіт у господарстві нашими працівниками було проведено обмір та виготовлення уточнених контурів полів.
Наступним кроком має бути оцінка характеристик земель і визначення продуктивності полів, оцінка їх строкатості та неоднорідності відповідно до потреб культур. Тому проведено комплексну агродіагностику полів. На цьому етапі варто згадати, що у сфері агрохімічних обстежень з метою подальшого використання технологій точного землеробства постійно відбувається активна полеміка про методологію та деталізацію обстеження залежно від умов, ґрунтів, регіону, рельєфу, розвитку вегетативної маси, продуктивності окремих локальних ділянок поля, погоди тощо. Озвучимо просту та очевидну рекомендацію: перш ніж використати у господарстві всі можливі сучасні технології і світовий досвід, вивчіть власні сільськогосподарські землі, оцініть можливості та визначтеся, яка з них і у якій деталізації потрібна зараз, а що може бути корисним у далекій перспективі. Тож для початку ФГ «Ятрань» запропонували агрохімічне обстеження із використанням 10-гектарної сітки. Результати обміру та агродіагностики стали доступні для працівників господарства за допомогою використання спеціального порталу агронома.
Картограми рельєфу азоту та фосфору поля 6.1
За матеріалами обстеження визначено, що чорноземні ґрунти переважно мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину, підвищений та високий вміст органічної речовини, дуже високий вміст калію, від середнього до високого рівня забезпечення мікроелементами, від низького до середнього — рухомими сполуками азоту. Виявилось, що у зв’язку з особливостями розміщення земель господарства (дуже нерівномірна за рельєфом місцевість) показник забезпечення рухомими формами фосфору охоплює весь діапазон: від дуже низького до дуже високого. Нижче розглянемо нюанси технології диференціювання, з якими доведеться мати справу за реалізації технології та оцінки ефективності проведених робіт на конкретному полі.
Оцінюючи такі результати обстеження, стає зрозуміло, що впровадження технології диференціювання буде найбільш ефективним для застосування фосфорних добрив. За розрахунками внесення калію не потребувало.
Етап 2: карти
Наступним кроком була розробка завдань для диференційованого внесення фосфорних добрив. З боку господарства необхідно було вирішити, яким чином проводити диференціювання у зонах внесення фосфору. Вибір зупинився на розкидачі сипких добрив Kverneland TL GEOSPRED, що може також використовуватись для цілей точного землеробства. Важливо, що вибір конфігурації, типу агрегату та його придбання необхідно вести після визначення неоднорідності полів та власне розуміння, яку кількість елементів живлення, та коли потрібно диференціювати.
Зважаючи на характеристики ґрунту та розроблені рекомендації, система удобрення кукурудзи на зерно врожаю-2018 передбачала застосування азоту та фосфору. Для забезпечення фосфорного живлення господарством використано сульфоамофос. Азотне живлення забезпечувалось внесенням КАС-32 із використанням розробленого фахівцями завдання на дифвнесення добрива. Зауважимо, що технологія диференціювання міндобрив у випадку використання однокомпонентних добрив достатньо зрозуміла. А от як внести фосфор із використанням складного добрива? Використовуючи сульфоамофос, ви керуєте зонами продуктивності за фосфором та створюєте різний фон азоту, а потреба останнього на полі рівномірна і не вимагає диференціації, як видно із картограми.
Забезпеченість добривами — черговий виклик для аграріїв. Можливості господарства у їх придбанні обмежені, наявна пропозиція на ринку та вартість часто не на боці фермера. Тому агроконсультантам потрібно знаходити оптимальні рішення і за ціною добрив, і за можливостями господарства.
Завдання на внесення КАС та сульфоамофосу
Етап 3: внесення добрив
У результаті диференціювання коливання фізичної маси сульфоамофосу в межах поля становило 108-241 кг/га фізичної маси. Історично у господарстві застосовували єдину норму на всі поля. Оскільки внесення фосфору та азоту відбувалось практично одночасно, запропоновано використати обприскувач, яким вноситься КАС, та збалансувати азотний фон. Господарство вже мало обприскувач Case Patriot SPX 3330, який застосовувався також для внесення КАС-32. У нашому випадку цей агрегат було використано для внесення азоту з урахуванням завдання, що передбачало вирівняти зони неоднорідності з азоту. З цією метою було також розроблено завдання на внесення КАС-32. Кінцева ціль формування двох завдань та використання агрегатів полягала у реалізації забезпечення потреби в азотному та фосфорному живленні відповідно до потреб культури в окремих зонах поля та внесення необхідних кількостей азоту і фосфору в кожній зоні індивідуально згідно з розробленими рекомендаціями.
Карти врожайності
Після успішного диференційованого внесення під культуру ще рано заспокоюватись і чекати максимальних ефектів від придбання сільськогосподарської техніки та впровадження перших елементів точного землеробства. Потрібно оцінити дієвість заходу в умовах господарства та рухатись далі. Найбільш ефективний спосіб оцінки впровадження будь-яких агротехнічних прийомів та в цілому технології вирощування — це використання карт урожайності. Зрозуміло, що збирання врожаю потрібно здійснювати з використанням картування урожайності. У випадку нашого та інших полів господарства збирання проводилось із картуванням урожайності. За результатами 2018 року на полі 6 агроформувань отримало 13,0 т/га кукурудзи на зерно гібриду P4291.
З карти врожайності бачимо, що захід з управління зонами продуктивності, зумовленими різним вмістом фосфору, мав ефективність, а збалансування азоту дозволило отримати достатньо рівномірний рівень врожаю у межах усього поля. Зони з низьким рівнем урожайності спостерігались біля країв полів, зрозуміло, що вони зумовлені особливостями руху техніки під час збирання та розворотів агрегатів під час реалізації технології вирощування культури.
Карта розподілу урожайності та зони внесення добрив, поле 6
Оцінка ефективності
З певних міркувань та побажань аграріїв у цих матеріалах не приводимо розрахунки економічної ефективності, а саме кількості прибутку. Відповідно використаємо відомий спосіб оцінки внесення добрив — розрахунки агрономічної ефективності застосування елементів живлення. Суть такої методології оцінки полягає у визначенні кількості одиниць отриманого урожаю на одиницю витраченої діючої речовини з урахуванням рівня врожаю культури на полі без застосування добрив.
Параметри використані для розрахунків: реалізаційна ціна кукурудзи — 180 дол./т, КАС-32 — 377 дол./т, сульфоамофос — 295 дол./т.
Таблиця 1. Агрономічний ефект застосування добрив, поле 6
На основі даних карт урожайності в зонах управління продуктивністю отримано рівень врожаю у діапазоні від 12,3 до 13,7 т/га. Найбільший агрономічний ефект від застосування добрив спостерігався у зонах високого вмісту рухомих форм фосфору в ґрунті: чим він нижчий, тим менший агрономічний ефект від застосування азотно-фосфорних добрив.
Вигоди, які має господарство в результаті впровадження окремих елементів точного землеробства:
- Проведено точну інвентаризацію сільськогосподарської ріллі та виготовлені електронні контури полів, що в подальшому застосовуватимуться для роботи і моніторингу техніки, використання інструментів для роботи з полями на різних WEB-платформах чи у спеціалізованому програмному забезпеченні.
- Виконане агрохімічне обстеження, що дозволило вже в перший рік забезпечити ефективну систему удобрення сільгоспкультур та зменшити витрати на придбання міндобрив в окремих випадках на 50% (історично в господарстві використовувалась стала норма добрив і подекуди перевищувала фактичну потребу), зменшити ризики впливу несприятливих погодних умов, підвищити врожайність культур.
- Відпрацьовано технологію диференційованого внесення міндобрив на кукурудзі на зерно, соняшнику, пшениці озимій, що дозволило мати додатковий інструмент управління продуктивністю полів та підвищити врожай у проблемних зонах полів.
- Отримано карти з полів господарства, що дозволить аграріям аналізувати ефективність технології вирощування та покращувати рівень господарювання протягом наступних років.
Володимир МАХОТА, начальник відділу науково-
технологічного забезпечення компанії AgriLab
