Одна з них — невідповідна продуктивність обприскувача та величина площі обробляння. Тобто за земельного наділу підсобного господарства 2–3 га орних земель ніхто не купуватиме високопродуктивний тракторний обприскувач — коефіцієнт його використання буде низьким, і він себе не окупить. Такі господарства орієнтуються на мінітехніку. Серед пропозицій на ринку сільськогосподарських машин є значний вибір навісних обприскувачів для маленьких тракторів.
Кожен із різних типів обприскувачів має свої переваги й недоліки. Зокрема, навісний мініобприскувач найперше потребує мінітрактора, який не всі господарства мають. Крім того, навішування на мінітрактор зменшує можливості застосування такого обприскувача: неможливо у широкому діапазоні змінювати ширину колії за міжрядних обробітків культур; змінювати або забезпечити потрібну величину кліренсу відповідно до біологічного розвитку культур; у таких обприскувачах практично відсутня система стабілізації штанги, що погіршує якість нанесення робочого препарату на оброблювану площу тощо. Поступово у своїх дослідженнях намагатимемося знайти раціональні рішення поставлених завдань.
Щодо системи стабілізації штанги, то у цій роботі наведемо рішення, що реалізовано в принциповій схемі розробленого малогабаритного обприскувача (рис.).
Рис. Принципова схема системи стабілізації штанги
Особливість наведеної конструкції системи стабілізації штанги полягає в тому, що додатковою збільшеною масою штанги є бак із робочою рідиною або без неї, які разом шарнірно закріплено на рамі обприскувача й утворюють фізичний маятник, а до системи стабілізації — динамічний гасник коливань штанги.
Опишемо роботу такої системи. Залежно від біологічного розвитку рослин, які підлягають, наприклад, хімічному захисту, начіпну штангу (1) горизонтально встановлюють на заданій висоті над оброблювальною поверхнею, переміщуючи й фіксуючи її на вертикальній напрямній (2). Виконуючи технологічну операцію, штанговий обприскувач рухається зі швидкістю V польовими нерівностями, які збурюють коливання начіпного обладнання, зокрема начіпної штанги (1), у поперечно-вертикальній площині. Кінематичне збурення передається від шасі обприскувача, якщо розглядати варіанти причіпного чи самохідного обприскувачів або шасі енергозасоба у варіанті начіпного обприскувача на основну раму (4), яка змінює своє положення у цій самій площині, відхиляючись на кут , а відповідним чином і на начіпну штангу (1), провокуючи її коливання. Однак внаслідок того, що вісь (3) шарнірно приєднана до основної рами (4) та має нерухомо приєднану рамку (5) із вмонтованим баком (6) (коливання рідини всередині бака не розглядаємо, вважаємо, що там є заспокоювачі), центр ваги яких значно віддалений від осі (3) їх обертання, що разом дозволяє утворити фізичний маятник, який завжди прагнутиме стати вертикально, тоді й вертикальна напрямна (2) стане вертикально, а начіпна штанга (1) зберігатиме горизонтальне положення.
Звідси випливає, що за руху обприскувача польовими нерівностями й збуренні коливань у поперечно-вертикальній площині начіпна штанга (1) зберігатиме горизонтальне положення, що дозволить витримати більш сталою відстань до об’єкта обробки й тим самим значно підвищить якість технологічного процесу обприскування рослин. Крім того, стабільне горизонтальне положення начіпної штанги (1) зменшить динамічні перевантаження, що дозволить підвищити ресурс її роботи проти базового варіанта.
Борис ЛЕВИЦЬКИЙ, Тернопільський національний
технічний університет імені Івана Пулюя
Володимир БАБІЙ, Національний університет «Львівська політехніка»
