Невтішна перспектива

В Україні триває обговорення нового Податкового кодексу. Чи залишаться нині чинні механізми державної підтримки через податок на додану вартість виробникам молочної та м’ясної продукції, чи все-таки буде запроваджено нову версію дотування? Який зиск з цього матимуть великі сільгосппідприємства та селянські підсобні господарства? Що чекає на споживачів у найближчому майбутньому? Про це та інше розмовляли на прес-конференції в Укрінформі спеціалісти та партнери Українського клубу аграрного бізнесу.

На думку експертів, зміни, які пропонуються у проекті Податкового кодексу, не лише негативно позначаться на розвитку галузі загалом, а й поступово знищать сектор індивідуальних господарств

Сільгосппідприємства у виробництві молока залишаються на відносно стабільному рівні, проте не за рахунок збільшення поголів’я, а завдяки застосуванню новітніх технологій у молочному скотарстві.

Звичайно, цих два сектори виробників у принципі не можуть між собою змагатися, оскільки працюють у різних умовах, проте саме індивідуальні господарства потребують найбільшої підтримки від держави, адже зниження темпів виробництва молока спостерігається у цій групі -- на 4% у січні-вересні цього року порівняно з аналогічним періодом минулого.

-- Проект Податкового кодексу в останній редакції передбачає, що ПДВ розподілятиметься наступним чином: 70% виплачуватиметься на голову корови, 30% загальної суми -- на фінансування тваринницьких комплексів, -- каже експерт аграрних ринків УКАБ Інна ІЛЬЄНКО. -- І тут уже не враховано інтереси селян. Виплата на одну корову не сприятиме підвищенню продуктивності тварин. Крім того, досі незавершений реєстр ВРХ не дає чіткої картини, яка б регулювала механізм виплати дотацій на користь виробників.

Цілком логічним є зв'язок між виробництвом і ціноутворенням, оскільки зниження виробництва молока призводить до зростання вартості сировини. За останній місяць ціна підвищилася на 20%. Тому експерти й виступають за збереження існуючих механізмів, які враховують інтереси виробників. А щоб інновації не викликали такого ажіотажу, необхідно напрацювати чітко визначену схему дотування, яка б не викликала жодних сумнівів у своїй ефективності.

- Непрогнозована, нестабільна державна підтримка не може допомагати аграрному комплексу, -- вважає генеральний директор УКАБ Володимир ЛАПА. -- Міняти те, що працює й показало свою ефективність, -- не логічно і не раціонально.

Аналізуючи стан молочної галузі, пан Лапа окремо зупинився і на проблемах м’ясної. Оскільки державні дотації отримують і виробники м’яса, які здають тварин на переробні підприємства живою вагою.

- Можна лише уявити, що відбудеться з цінами на м’ясну продукцію, якщо, з одного боку, зерно подорожчає на 30%, з іншого, -- держава викидає на узбіччя господарства, котрі здають на переробку м'ясо живою вагою. Наша позиція проста: ми не проти змін. Очевидно, що в перспективі нам потрібно переходити до більш прогресивних інструментів, які стимулюватимуть розвиток галузі. Проте нині порядки ще не напрацьовані, не зрозуміло, чи буде створений реєстр власників худоби, чи вони взагалі можуть залишитися без підтримки. На мій погляд, цей варіант на сьогодні не прийнятний ні для підприємств, ні для підсобних господарств.

Сумнівним та малоефективним новий механізм державної підтримки вважає і керівник аналітичного департаменту «Консалтингового агентства «ААА» Марія КОЛЕСНИК. Вона переконана, що галузь потребує, з одного боку, підтримки від держави, з іншого, -- розвитку. Жоден інвестор не прийде в країну з таким нестабільним інвестиційним кліматом, як в Україні, коли законодавство змінюється навіть не щороку, а двічі-тричі на рік.

- На сьогодні це не прогнозована галузь, -- говорить пані Колесник. -- Механізм, який пропонується, є частково корупційний. Справа в тому, що далеко не всі власники корів мають банківські рахунки, на які з державного бюджету ці кошти повинні надходити. І я дуже сумніваюся, що селяни підуть їх відкривати. І та частина державних коштів, яка ніби буде виділена на відшкодування, до людей просто не дійде. А як відомо, те, що не розподілене, піде на інші витрати.

Виступив на захист чинного механізму дотацій та привів аргументи з погляду переробника генеральний директор ДП «Мілкіленд-Україна» В’ячеслав РЕКОВ. На його думку, основа конкурентоспроможності країни у світовому розподілі праці -- не кількість поголів’я, а його продуктивність та якість. А ця система (на літр молока, а не на голову корови), як свідчить статистика, стимулює ріст продуктивності, розвиток виробництва, покращення якості сировини.

- На сьогодні молоко у потужних сільгосппідприємствах в Україні коштує дорожче, аніж у середньому у світі: 35-40 євроцентів, -- зауважує пан Реков. -- Це вище за ціни у Франції, Польщі, Німеччини. Відповідно така ситуація створює додаткову рентабельність.

Зі слів експертів, запровадження нового механізму дотацій може взагалі призвести до дефіциту молока в країні, особливо у зимовий період. Звичайно, без державної підтримки відбудувати велике комплексне господарство у молочній галузі неможливо. Проте це мають бути чітко продумані кроки, які б не викликали сумнівів у дієвості нових механізмів. У цьому переконаний і президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА, тому «всенародне обговорення проекту Податкового кодексу має завершитись урахуванням реальних інтересів народу, особливо жителів сільської місцевості».