Гарантії, які надаються
мобілізованим працівникам
Згідно з частиною 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та або введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в яких вони працювали на час призову.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, однак не більше ніж на строк укладеного контракту та не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток.
Також гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби:
- отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах — на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування;
- потрапили у полон;
- визнані безвісно відсутніми — до дня появи працівників після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.
Документальне підтвердження
для надання гарантій
Для отримання права на гарантії мобілізований працівник повинен надати роботодавцю документ, який буде підтверджувати його мобілізацію, це може бути:
- мобілізаційне розпорядження;
- повістка;
- розпорядження військового комісара. (ч. 3, ст. 22 Закону № 3543).
Після того, як працівник надасть один із трьох документів, роботодавець видає наказ про звільнення працівника на період його мобілізації із зазначенням дати початку проходження служби.
Відповідно до ст. 24 Закону № 2232 початком проходження військової служби працівника вважають:
- день зарахування до списків особового складу військової частини — для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов’язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
- день відправлення у військову частину районного (міського) військового комісаріату — для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Облік робочого часу та запис
до трудової книжки
Мобілізованим працівникам, які повертаються на роботу після демобілізації, запис про проходження ними військової служби до трудової книжки не заносять. Згідно з наказом керівника підприємства на цей період їх звільняли від виконання посадових обов’язків, але з роботи — ні.
В табелі обліку робочого часу за дні відсутності працівника на робочому місця слід ставити відмітку ІН (код 22), тобто інший невідпрацьований час.
Середній заробіток мобілізованого
та його компенсація з бюджету
Як вже вище зазначалося, за мобілізованим працівником зберігається середній заробіток, який компенсується з бюджету.
Згідно з п. 4 Порядку № 105, для виплати компенсації підприємство подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку.
Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам.
Обчислення середнього заробітку здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. (Про розрахунок середнього заробітку буде в наступних номерах)
Нормативна база
-
Кодекс законів про працю
- Закон України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» від від 21.10.1993 № 3543-XII
- Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII
- Постанова КМУ про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період від 04.03.2015 № 105.
