Безоплатне набуття права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства
/
У правовому полі
/
Четвер, 06 жовтня 2011 15:34
Ігор ГОРПИНЮК, партнер юридичної фірми «Гринчук, Горпинюк та Партнери», адвокат, м. Львів
Земельне законодавство України передбачає можливість громадянам займатися сільськогосподарською діяльністю індивідуально чи спільно з особами, які перебувають у сімейних або родинних відносинах (особисте селянське господарство). Така діяльність у багатьох випадках є єдиним джерелом отримання доходів для значної кількості сімей України.
Особисте селянське господарство є особливою формою сімейної економічної діяльності та вирізняється рядом характерних ознак:
-
за законодавством особисте селянське господарство не вважається підприємницькою діяльністю. Створення і ведення особистого селянського господарства не передбачає обов’язку для осіб, які її здійснюють, реєструватись фізичною особою-підприємцем чи засновувати юридичну особу;
-
вести особисте селянське господарство можуть особи, які перебувають у сімейних або родинних стосунках та спільно проживають. Це означає, що наймані працівники до ведення особистого селянського господарства не залучаються. При цьому особи, котрі ведуть особисте селянське господарство, вважаються зайнятими, навіть мають право на добровільних засадах бути застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, пенсійного страхування тощо;
-
основна мета ведення особистого селянського господарства - задоволення особистих потреб членів господарства, а також продаж залишків виготовленої продукції.
За цими ознаками особисті селянські господарства відрізняються від фермерських, сільськогосподарських підприємств, для яких основною метою є виробництво сільськогосподарської продукції задля отримання прибутку.
Враховуючи наведені особливості ведення особистого селянського господарства, на законодавчому рівні визначено, що кожен громадянин має право безоплатно отримати земельну ділянку площею не більш ніж 2 га.
Слід зазначити, що Земельний кодекс України розрізняє два окремих способи безоплатного отримання громадянами земельних ділянок:
-
приватизація земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина (надалі - безоплатна приватизація);
-
безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян (надалі - безоплатна передача).
Третім способом виділяється ще набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність), але враховуючи правові позиції Верховного суду України, положення про набувальну давність почнуть діяти лише з 2016 року. Тому у цій статті зупинимось лише на двох виділених способах безоплатного отримання громадянами земельних ділянок: безоплатній приватизації та безоплатній передачі.
Обидва способи є подібними: земельні ділянки передаються лише громадянам України, безкоштовно, навіть розмір їх в обох випадках є однаковим і встановлений ст. 121 Земельного кодексу України.
Основна відмінність між цими двома способами полягає у тому, що безоплатна приватизація передбачає набуття права власності на ту земельну ділянку, яка вже перебуває у користуванні громадянина. При цьому, мається на увазі не лише той факт, що громадянин фактично користується цією земельною ділянкою, обробляє її, вирощує на ній продукцію, а, в першу чергу, та обставина, що земельна ділянка перебуває у його користуванні на законних підставах, тобто була передана йому раніше в користування за рішенням сільської (селищної) ради чи виконавчого комітету, є укладений договір на землекористування, або ця земельна ділянка закріплена за господарством громадянина згідно з погосподарськими книгами.
Потрібно мати на увазі, що якщо земельна ділянка знаходиться у законному користуванні громадянина, то приватизувати її може лише цей громадянин. Така земельна ділянка не може бути передана будь-якій третій особі без згоди законного землекористувача.
Слід також зазначити, що процедура безоплатної приватизації земельної ділянки є спрощеною порівняно з процедурою її безоплатної передачі. Зокрема, безоплатна приватизація земельної ділянки проводиться на підставі технічної документації, тобто проект відведення такої земельної ділянки не виготовляється. На противагу цьому, для безоплатної передачі земельної ділянки громадянину потрібно спершу отримати від сільської, селищної, міської ради дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, розробити та погодити проект відведення, і лише потім орган місцевого самоврядування приймає рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність.
На відміну від безоплатної приватизації, безоплатна передача полягає у передачі безкоштовно у власність громадянина вільної земельної ділянки, тобто такої земельної ділянки, яка в передбаченому законом порядку нікому не передавалась у користування. Вільна земельна ділянка може бути передана будь-якій особі, яка має право на безоплатне отримання земельної ділянки і ще цього права не реалізувала. При цьому та обставина, що земельною ділянкою хтось фактично користується, не змінює статусу вільної земельної ділянки.
Таким чином, якщо громадянин тривалий час користується земельною ділянкою, наприклад, у зв’язку з її розміщенням поблизу місця його проживання, відповідно у нього незалежно від часу користування земельною ділянкою не виникає права приватизувати її, якщо земельна ділянка не передавалась йому в користування.
Такий громадянин може отримати право власності на цю земельну ділянку як на вільну земельну ділянку в порядку безоплатної передачі.
На практиці виникає дуже багато спорів, пов’язаних із нерозумінням відмінностей цих двох різних способів безоплатного одержання земельних ділянок. З метою уникнення конфліктних ситуацій загальна практика в нашій державі іде таким шляхом, що земельні ділянки, якими тривалий час користуються громадяни для ведення особистого селянського господарства, передаються безоплатно цим громадянам навіть не зважаючи на те, що у землекористувачів відсутні документи, котрі підтверджують право користування. Така практика не суперечить земельному законодавству України. За законом ці земельні ділянки вважаються вільними, можуть передаватися громадянам безоплатно, в тому числі і фактичним землекористувачам.
Найбільша кількість спорів виникає у тих випадках, коли земельна ділянка безоплатно передається у власність не громадянам, які фактично нею користуються, а третім особам. Такі випадки мають місце, зокрема, коли громадяни користуються земельними ділянками більшої площі, ніж встановлені Земельним кодексом України граничні норми безоплатної передачі землі громадянам, вже реалізували право на безоплатне одержання земельної ділянки, а також як наслідок корупційних зловживань.
Якщо громадянин, який фактично користується земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, отримав її в користування на законних підставах, то її передача у власність третій особі є незаконною і може бути успішно оскаржена в суді. Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом. Тому без згоди особи, яка на законній підставі користується земельною ділянкою, або без попереднього законного вилучення земельної ділянки з користування ця ділянка не може бути передана іншій особі.
Проте, якщо громадянин лише фактично користується земельною ділянкою без наявних у нього документів на право землекористування, суд не визнає факту порушення його прав при передачі земельної ділянки у власність третій особі.
У зв’язку з цим саме фактичне користування земельною ділянкою не надає громадянину юридичних переваг на безкоштовне цієї земельної ділянки у власність.
Виходячи з цього, громадянам, які користуються земельними ділянками та ведуть на них особисте селянське господарство, не маючи документів, що підтверджують їх право користування ними, доцільно оформити документи для безоплатного отримання цих ділянок як вільних.
Слід зазначити, що останні зміни в законодавстві певною мірою спростили процедуру безоплатного одержання земельних ділянок та врегулювали цю процедуру.
Відповідно до положень Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні вільної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, звертається із клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні громадянин зазначає приблизний розмір та місце розташування земельної ділянки.
Орган місцевого самоврядування не вправі безпідставно відмовити громадянину у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. Підставою для такої відмови може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства розміщуються переважно в сільських населених пунктах, де, як правило, немає розробленої та затвердженої містобудівної документації. Також, якщо громадянин тривалий час фактично використовує земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, це свідчить про те, що її використання за цим цільовим призначенням відповідає схемі землеустрою та техніко-економічним обґрунтуванням застосування та охорони земель.
Таким чином, переважно в органів місцевого самоврядування немає законних підстав для відмови у наданні громадянину дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для її безоплатної передачі громадянину, який фактично користується ділянкою.
Тому громадянам, які мають у фактичному користуванні земельні ділянки та ведуть на них особисте селянське господарство, можна порекомендувати невідкладно зайнятись оформленням права власності на ці ділянки в порядку безоплатної передачі. В протилежному випадку така ділянка може бути передана у власність третім особам, оскільки за законом вважається вільною земельною ділянкою. Зрештою, переважна більшість земельних спорів, власне, виникає через невчасне оформлення землекористувачами прав на землю.
Ігор ГОРПИНЮК, партнер юридичної фірми «Гринчук, Горпинюк та Партнери», адвокат, м. Львів
Земельне законодавство України передбачає можливість громадянам займатися сільськогосподарською діяльністю індивідуально чи спільно з особами, які перебувають у сімейних або родинних відносинах (особисте селянське господарство). Така діяльність у багатьох випадках є єдиним джерелом отримання доходів для значної кількості сімей України.
26 квітня 2025
Миколаївська область нарощує площі під овочами, але плодові культури серйозно постраждали від заморозків.
Миколаївська область нарощує площі під овочами, але плодові культури серйозно постраждали від заморозків.
26 квітня 2025
25 квітня 2025
Господарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали весняну сівбу із застосуванням сучасних інноваційних технологій.
Господарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали весняну сівбу із застосуванням сучасних інноваційних технологій.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
Фермер із села Виноградівка Болградського району Юрій Сюрьма реалізує тепличний проєкт завдяки підтримці міської ради. Він орендував 8 га землі через аукціон і планує вирощувати органічні овочі та ягоди.
Фермер із села Виноградівка Болградського району Юрій Сюрьма реалізує тепличний проєкт завдяки підтримці міської ради. Він орендував 8 га землі через аукціон і планує вирощувати органічні овочі та ягоди.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
Делегація Міністерства розвитку громад та територій представила на інвестиційній конференції у Варшаві концесійний проєкт у порту Чорноморськ.
Делегація Міністерства розвитку громад та територій представила на інвестиційній конференції у Варшаві концесійний проєкт у порту Чорноморськ.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
Станом на 25 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 2 млн га ярих зернових та зернобобових культур. В Рівненській області почали сіяти гречку.
Станом на 25 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 2 млн га ярих зернових та зернобобових культур. В Рівненській області почали сіяти гречку.
25 квітня 2025
25 квітня 2025
У системі Prozorro.Продажі відбувся третій аукціон з суборенди найбільшої ділянки Земельного банку.
У системі Prozorro.Продажі відбувся третій аукціон з суборенди найбільшої ділянки Земельного банку.
25 квітня 2025
