Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає у наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді субсидій на відшкодування частини страхового платежу (страхової премії), фактично сплаченого ними за договорами страхування сільськогосподарської продукції.
Страхові відносини у сфері сільськогосподарського виробництва оформляються договором страхування, що має особливий порядок його укладення та виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» договір страхування (стандартний договір страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою від сільськогосподарських виробничих ризиків) — це договір страхування, що укладається між страховиком і страхувальником — сільськогосподарським товаровиробником із страхування сільськогосподарської продукції на умовах, встановлених законом.
Сторони договору
Договір страхування укладається між страхувальником та страховиком відповідно до вимог стандартного страхового продукту. Стандартним страховим продуктом (страховим продуктом) є комплекс документів, що містить певні визначені (стандартні) умови страхування, які не можуть змінюватися і є обов’язковими для виконання сторонами за договором страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.
Страхувальником є сільськогосподарський товаровиробник, який уклав зі страховиком договір страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Статус сільськогосподарського товаровиробника має юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі з власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України та відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів). У разі передачі сільськогосподарських земель в оренду право страхувати сільськогосподарську продукцію, у тому числі посіви та урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, належить орендареві, крім нерезидентів. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.
Страховиками визнаються юридичні особи, що відповідають вимогам Закону України «Про страхування», отримали ліцензію на здійснення відповідного виду страхування та є членами Аграрного страхового пулу (далі — Пул). Аграрний страховий пул є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють страхування відповідно до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Пул є юридичною особою, неприбутковою організацією. Систематичне порушення терміну виплати страхового відшкодування є підставою для виключення страховика з Пулу. Вимоги щодо участі страхових компаній (страховиків) у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.10.2012 № 611 та Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 09.10.2012 № 1671 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 р. за № 1714/22026).
Права та обов’язки сторін договору
Відповідно до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» страховик має право при укладенні договору страхування обстежувати об’єкт страхування для встановлення вартості майна, що підлягає страхуванню, і ступеня ризику. Страховик також має право контролювати дотримання страхувальником агротехнічних правил та інших умов, встановлених договором.
Страховик зобов’язаний вести реєстр укладених договорів. Страховики, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою затверджено Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11.12.2012 № 2677, Наказ Міністерства аграрної політики від та продовольства України від 11.12.2012 № 760 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2012 р. за № 2206/22518).
Страховик зобов’язаний обліковувати кошти резервів із страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою на окремому балансі та вести їх окремий облік. Інформація про кожен укладений, продовжений або анульований договір страхування, а також про кожен випадок виплати страхового відшкодування подається страховиками до Пулу.
Страховик зобов’язаний протягом 14 днів з дня підписання страхового акта здійснити виплату страхувальникові страхового відшкодування. За кожен день прострочення терміну виплати страхового відшкодування, зазначеного у частині першій цієї статті, страховик виплачує страхувальникові пеню у розмірі, встановленому законом. Якщо страхове відшкодування встановлюється на підставі судового рішення, страховик виплачує відшкодування на підставі судового рішення, що набуло законної сили. Сума страхового відшкодування встановлюється у розмірі збитку, але не може перевищувати страхової суми.
Предмет договору
Предметом договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з його страховими ризиками щодо вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції (товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», а саме щодо: урожаю сільськогосподарських культур; урожаю багаторічних насаджень; сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції. Перелік сільськогосподарської продукції, страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхування з державною підтримкою на відповідний фінансовий рік, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не підлягають страхуванню з державною підтримкою: урожай сільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давали урожаю при їх культивуванні; урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю протягом останніх п’яти років; хворі сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім’ї, риба та інші водні живі ресурси і тваринницька продукція, а також ті, що перебувають у зоні карантину або в зоні виникнення надзвичайних епізоотичних обставин.
Страховий випадок
Страховим випадком є настання певної події, передбаченої договором страхування, внаслідок якої відбулася загибель (втрата, пошкодження) застрахованих посівів (посадок), загибель (недобір, недоотримання) застрахованого урожаю, продукції бджільництва, загибель (втрата, вимушений забій, травматичне пошкодження або захворювання) застрахованих сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції та з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.
Не вважається страховим випадком втрата сільськогосподарської продукції внаслідок: подій, не передбачених договором страхування; навмисних дій страхувальника; грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних, ветеринарних або інших вимог, що виявляється в невиконанні страхувальником умов договору страхування щодо строків (термінів) проведення належних заходів згідно з узгодженою при страхуванні технологічною картою, якою обумовлено дотримання визначених агротехнічних правил та вимог агротехніки стосовно застрахованої культури, санітарних, ветеринарних або інших вимог, щодо здійснення сільськогосподарських робіт, передбачених договором страхування, визначених у стандартних страхових продуктах. Спори про відмову у визнанні страхового випадку розглядаються у судовому порядку.
Умови договору
У договорі страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, крім умов, встановлених Законом України «Про страхування», обов’язково зазначаються: кадастровий номер і площа земельних ділянок, зайнятих застрахованими культурами, або координати глобальної системи позиціонування (GPS — супутникової системи навігації) — при страхуванні урожаю; вид, порода, санітарно-ветеринарний стан, ідентифікаційний номер (якщо присвоєний) тварини — при страхуванні сільськогосподарських тварин; вид, класифікація, умови розведення та показники вилову живих водних ресурсів — при страхуванні живих водних ресурсів; кількість бджолосімей у вуликах, їх продуктивність, умови їх розведення — при страхуванні у бджільництві; прогнозований обсяг продукції (врожайність) в натурі та ціни, що використовуються для розрахунку страхової вартості вирощеної продукції; рівень страхового покриття; основні агротехнічні і технологічні заходи, які страхувальник зобов’язується виконати; порядок визначення розміру страхового відшкодування. Договір страхування може включати й інші умови, що не суперечать законодавству.
Умови страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі (страховий продукт 2), Форму Акта огляду площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі (страховий продукт 2), Інструкцію по заповненню Акта огляду площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі (страховий продукт 2), Форму Висновку страховика за результатами огляду сільськогосподарської культури, Форму Акта весняного огляду та/або врегулювання збитків, Інструкцію по заповненню Акта весняного огляду та/або врегулювання збитків, Форму «Карта поля», Форму Страхового акта затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.10.2012 № 660 та Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.10.2012 № 1968 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2012 р. за № 1970/22282).
Страховий платіж
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — це плата за страхування, що сплачується страхувальником страховику згідно з договором страхування. Страховий платіж (страхова премія) сплачується страхувальником відповідно до встановленого договором страхування терміну. Страховий платіж (страхова премія) встановлюється у договорі страхування між страхувальником і страховиком як добуток страхової суми і страхового тарифу, визначеного для кожного виду сільськогосподарського майна з дотриманням положень Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».
Страхова сума при страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень встановлюється у договорі страхування на підставі страхової вартості майбутнього урожаю і рівня страхового покриття. Така сума при страхуванні сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції встановлюється в договорі страхування на підставі їх страхової вартості.
При страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень страхова вартість урожаю розраховується шляхом множення площі посіву сільськогосподарських культур і посадок багаторічних насаджень на середню врожайність за останні п’ять років, що передують року страхування, та множення на ціну одиниці вирощеної продукції, встановлену для цілей страхування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику. Середня врожайність розраховується за даними про фактичний збір вирощеної продукції з одного гектара у центнерах за останні п’ять років, що надаються сільськогосподарським товаровиробником. У разі якщо сільськогосподарський товаровиробник здійснює свою діяльність менше п’яти років, рівень врожайності для розрахунку страхової вартості визначається відповідно до середніх даних по району, в якому розташовані посіви сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що підлягають страхуванню. Ціна одиниці вирощеної продукції розраховується Міністерством аграрної політики та продовольства України. Ціна одиниці вирощеної продукції може бути диференційована за видами продукції, областями або природно-економічними зонами. Дані про рівень цін на продукцію доводяться Міністерством аграрної політики та продовольства України до відома страхувальників і страховиків.
Страхова вартість сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції визначається виходячи з ціни одиниці продукції, розрахованої Міністерством аграрної політики та продовольства України. Вказані ціни можуть бути диференційовані за видами продукції, областями або природно-економічними зонами. Дані про рівень цін на продукцію доводяться до відома страхувальників і страховиків. Сільськогосподарські тварини можуть прийматися на страхування за описом або без опису — за загальною кількістю голів у групах. При страхуванні сільськогосподарських тварин за описом загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання страхової вартості усіх застрахованих сільськогосподарських тварин. При страхуванні сільськогосподарських тварин без опису загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання вартості тварин у кожній групі. При цьому вартість тварин у групі визначається шляхом множення середньої вартості однієї тварини у групі на загальну кількість голів у групі.
Граничні розміри, структура, порядок застосування страхових тарифів за видами майна, що підлягає страхуванню, та за регіонами України встановлюються Міністерством аграрної політики та продовольства України на підставі актуарних розрахунків спільно з Пулом. Так, Стандартні страхові тарифи для страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі (страховий продукт 2) затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.10.2012 № 660 та Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.10.2012 № 1968 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2012 р. за № 1970/22282).
Порядок укладення договору
Факт укладення договору страхування підтверджується в письмовій формі згідно з договором страхування, який страховик надає страхувальнику. Договір страхування укладається у двох примірниках, що мають рівну силу. Завірені страховиком копії договорів страхування протягом 10 днів з дати їх укладення передаються до Пулу.
Форма договору
Договір укладається у письмовій формі. Типові договори страхування розробляються для кожного страхового продукту та/або для окремої культури і погоджуються Міністерством аграрної політики та продовольства України та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Так, Форму Стандартного договору страхування площ посівів озимих зернових сільськогосподарських культур з державною підтримкою від сільськогосподарських ризиків на період перезимівлі (страховий продукт 2) затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.10.2012 № 660 та Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30.10.2012 № 1968 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2012 р. за № 1970/22282). У рамках програми державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції страхові компанії використовують тільки стандартні договори страхування.
Термін дії договору страхування
Відповідальність страховика за договором страхування починається з дня внесення страхового внеску, але не раніше дати, встановленої в договорі. Термін дії договору страхування сільськогосподарської продукції закінчується в день завершення збирання врожаю і вивезення його з поля. Термін дії договору страхування сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції закінчується в день закінчення строку, на який був укладений договір страхування, або в день загибелі (втрати, вимушеного забою, вимушеного знищення, травматичного пошкодження або захворювання) застрахованих сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції.
Якщо в період страхування настав страховий випадок, страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика, а також про збір урожаю, забій тварин, вилов риби, збирання продукції бджільництва або отримання іншої продукції тваринництва не пізніше ніж за 10 днів до дня передбачуваного початку цих робіт. Договір страхування, на підставі якого проводиться часткова виплата страхового відшкодування, дійсний до закінчення встановленого в ньому терміну в межах різниці між страховою сумою і виплаченим страховим відшкодуванням.
Припинення дії договору страхування
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у випадках, передбачених договором страхування відповідно до вимог Закону України «Про страхування».
У разі розірвання договору страхування частина страхового платежу (страхової премії), отримана у вигляді субсидії, пропорційно до терміну дії договору, що залишається до його закінчення, відшкодовується страхувальником до державного бюджету протягом 10 днів з дня розірвання договору страхування.
У разі відчуження застрахованого майна страхувальник має право вимагати розірвання договору страхування і повернення страхового платежу (страхової премії) за термін дії договору, що залишається до його закінчення, з утриманням операційних (управлінських) витрат страховика. Якщо при відчуженні застрахованого майна страхувальник не висунув вимогу розірвання договору страхування, права і обов’язки, зазначені в договорі, бере на себе новий власник. Страховик і новий власник мають право розірвати договір страхування протягом місяця з дня відчуження майна.